Ухвала

від 21.11.2024 по справі 380/13057/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/13057/24

УХВАЛА

про продовження розгляду

21 листопада 2024 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Чаплик І.Д., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання позивача про поновлення строку на звернення до суду та клопотання відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ГРУП 2020» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР ГРУП 2020» (місцезнаходження: 82600, Львівська обл., Стрийський р-н, м. Сколе, вул. Данила Галицького, 1а/4; ЄДРПОУ: 43997382) звернулось до суду із позовом до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1; ЄДРПОУ: 43971343), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000348/2 від 13.12.2023.

Суд ухвалою від 24.06.2024 відкрив провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішив розглянути таку справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.

Відповідач 09.07.2024 подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Разом з відзивом відповідач подав клопотання про залишення позову без розгляду, яке мотивоване тим, що представник позивача просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/000348/2 від 13.12.2023. Згідно із ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Враховуючи те, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/000348/2 від 13.12.2023 отримане позивачем 13.12.2023, відтак, останнім днем шестимісячного строку протягом якого особа мала звернутися до суду є 13.06.2024. При цьому позивач звернувся до суду 14.06.2024, із порушенням шестимісячного строку на звернення до суду.

Ухвалою від 22.10.2024 суд залишив позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ГРУП 2020» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень без руху для усунення недоліків позовної заяви в цій частині протягом 5 днів з дня вручення ухвали суду про залишення без руху шляхом подання до суду та надіслання на адресу відповідача обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вказаним позовом та доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску.

Ухвалою від 14.11.2024 суд продовжив строк на усунення недоліків позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ГРУП 2020» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вказаним позовом та доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску на п`ять днів з моменту вручення вказаної ухвали.

Позивач 20.11.2024 подав клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, яке мотивоване тим, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/000348/2 прийняте 13.12.2023, відтак, останнім днем шестимісячного строку протягом якого особа мала звернутися до суду є 14.06.2024, що фактично остання і зробила. Ця обставина не є умисною, не спрямована на зловживання процесуальними правами і не ставить під сумнів намір реалізувати своє право на судовий захист. Окрім того, зазначає, що директор ТОВ «Стар Груп 2020», який є відповідальною особою за підписання процесуальних документів був призваний на військову службу під час мобілізації. У зв`язку з цим підписання позовної заяви стало можливим лише у проміжку між виконанням службових обов`язків директора, коли фізично вдалося узгодити й оформити всі необхідні процесуальні документи.

При розгляді клопотання позивача про поновлення строку на звернення до суду та клопотання відповідача про залишення позову без розгляду суд виходить із такого.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначено Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною першою статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Вищенаведені правові положення свідчать про те, що законодавець допускає ймовірність виявлення судом факту недотримання строку звернення до суду і після відкриття провадження у справі, внаслідок чого позов може бути залишений без розгляду. При цьому, приписи статті 123 КАС України передбачають право особи подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наведенням поважних причин такого пропуску.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.

Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

За змістом позовних вимог позивач оскаржує рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000348/2 від 13.12.2023. Відтак саме з цієї дати має обчислюватись шестимісячний строк на звернення до суду.

Проте, позивач звернувся до суду лише 14.06.2024.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Аналіз усіх вищевказаних норм КАС України дає підстави стверджувати про обов`язок суду з`ясувати в кожному випадку чи адміністративний позов подано у строк, установлений законом, а якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.

Суд враховує, що пропуск строку на звернення на один день є незначним, а відтак не може свідчити про зловживання позивачем процесуальними правами. Крім того, суд погоджується з доводами позивача про те, що призов директора ТОВ «СТАР ГРУП 2020» на військову службу під час мобілізації міг ускладнити для позивача підготовку документів для подання позовної заяви до суду.

Верховний Суд неодноразово акцентував увагу на тому, що при застосуванні процесуальних норм необхідно уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, установлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (зокрема, відповідний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 21 травня 2021 року у справі №1.380.2019.006107, від 22 липня 2021 року у справі №340/141/21, від 16 вересня 2021 року у справі №240/10995/20, від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-а, 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 та від 21 вересня 2023 року у справі №380/18170/22).

Суд також зазначає, що Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на гарантії права на справедливий суд, встановлені Міжнародним пактом про громадянські і політичні права, прийнятим 16 грудня 1966 року Генеральною Асамблеєю ООН. Так, відповідно до статей 2, 14 вказаного Міжнародного пакту, кожна держава, яка бере участь у цьому Пакті, зобов`язується забезпечити всякій особі, права і свободи якої, визнані в цьому Пакті, порушено, ефективний засіб правового захисту, навіть коли це порушення було вчинене особами, що діяли як особи офіційні; забезпечити, щоб право на правовий захист для будь-якої особи, яка потребує такого захисту, встановлювалось компетентними судовими, адміністративними чи законодавчими органами або будь-яким іншим компетентним органом, передбаченим правовою системою держави, і розвивати можливості судового захисту; всі особи є рівними перед судами і трибуналами; кожен має право при визначенні його прав та обов`язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про поновлення позивачу строку на звернення до суду з адміністративним позовом та про відмову у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду.

Так, відповідно до ч. 14 ст. 171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 171, 240, 241, 243, 248, 256, 293, 294 КАС України, суд, -

у х в а л и в

визнати поважними причини пропуску строку Товариством з обмеженою відповідальністю СТАР ГРУП 2020» на звернення до суду із позовом до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень та поновити строк на звернення з відповідним позовом.

У задоволенні клопотання Львівської митниці про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Продовжити розгляд справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ГРУП 2020» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Чаплик І.Д.