МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 листопада 2024 р. № 400/7643/24 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув упорядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "НікЮТАС", пров. Янтарний, 8,с. Калинівка (Єланецький),Миколаївська обл., Вознесенський р-н,55553,
до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,
провизнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.04.2024 року № 0079650408 і рішення від 24.06.2024 року № 467/14-29-13-21-05,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0079650408 від 22.04.2024 року, щодо застосування штрафу у сумі 2 249 552,84 грн., визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області (Вознесенського сектору по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом) №467/14-29-13-21-05 про опис майна у податкову заставу від 24.06.2024 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач протиправно застосував штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, оскільки ДПС України не виконує рішення суду, яким визнано протиправним та скасовані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних та зобов`язано повторно розглянути питання реєстрації податкових накладних по справі № 814/609/18.
Відповідач надав суду відзив, в якому позов не визнає, оскільки позивач зареєстрував податкові накладні в порушення строків передбачених п.201.10.ст.201 ПК України , тому штрафні санкції застосовані правомірно. ДПС України не мало змоги виконати рішення суду, оскільки позивач повторно не надав їм документи для проведення реєстрації податкових накладних.
Позивач надав відповідь на відзив, в яких зазначив, що позов підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.
Відповідно до ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
ГУ ДПС у Миколаївській області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) у порядку статті 76 Кодексу та у строк, передбачений абзацом другим пункту 76.3 статті 76 Кодексу, проведено камеральну перевірку щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних по ТОВ "НІКЮТАС" за вересень - жовтень 2017 року.
При складанні акта камеральної перевірки від 14.03.2024 року було використано дані ЄРПН та бази даних ДПС України АС «Податковий блок» підсистема «Податковий аудит» - «Несвоєчасна реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування», згідно якої встановлено порушення терміну реєстрації податкових накладних в ЄРПН на 366 і більше календарних днів за вересень - жовтень 2017 року на загальну суму ПДВ 4 499 105,61 гривень.
За результатами перевірки встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 розділу V Кодексу в частині порушення термінів реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування, про що складено акт від 14.03.2024 року №3756/14-29-04 08-09/33132979, який направлено платнику засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення.
Позивачем надано заперечення від 04.04.2024 №17/0404-1 до акта камеральної перевірки.
За результатом розгляду заперечень ТОВ "НІКЮТАС" Комісією з питань розгляду заперечень Головного управління ДПС у Миколаївській області прийнято рішення, що відсутні підстави для звільнення від відповідальності за порушення, встановлені актом камеральної перевірки від 14.03.2024 року №3756/14-29-04-08-09/33132979.
ГУ ДПС у Миколаївській області 22.04.2024 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Н»№0079650408, яким нараховано грошове зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкції в розмірі 2 249 552,84 гривень.
Листом ГУ ДПС у Миколаївській області від 17.07.2024 за № 17285/6/14/29 13-05-04 запропоновано ТОВ «НІКЮТАС» надати перелік ліквідних активів на суму податкового боргу 2 249 915,64грн, вільних від будь-якої застави, які можуть бути використані для забезпечення погашення зобов`язань перед державою. До вказаного листа долучено рішення № 467/14-29-13-21-05 про опис майна у податкову заставу.
В позові ТОВ "НІКЮТАС" зазначає, що протягом вересня - жовтня 2017 року платником з ТОВ «АТ «КАРГІЛЛ» було укладено договори на поставку насіння соняшнику врожаю 2017 року українського походження. На виконання умов договорів, платником протягом вересня - жовтня 2017 року на адресу ТОВ «АТ «КАРГІЛЛ» відбувалось відвантаження насіння соняшнику, у зв`язку з чим, було своєчасно складено і направлено на реєстрацію до ЄРПН податкові накладні реєстрація яких була зупинена, а Рішеннями комісії Державної фіскальної служби України було відмовлено у реєстрації податкових накладних.
Позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та відповідно до Постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2018 по справі №814/609/18 визнані протиправними та скасовані рішення Державної фіскальної служби України про відмову у реєстрації зазначених податкових накладних, що не є предметом камеральної перевірки від 14.03.2024 за №3756/14-29-04-08-09/33132979 та зобов`язано Державну фіскальну службу України розглянути питання щодо реєстрації зазначених податкових накладних.
ТОВ «НІКЮТАС» неодноразово (10.07.2019 вх. № 28466/6, 08.08.2019 за вх. № 33537/6, 08.08.2019 за вх. № 33535/6, 13.02.2020 за вх. ДПС № 6556/6 від 17.02.2020 та
за вх. ДПС № 14019/6 від 07.04.2020) зверталось до Державної фіскальної служби України та Державної податкової служби із письмовими запитами щодо стану виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2018 по справі № 814/609/18, але постанова суду залишилась не виконаною, тому позивач ще раз провів реєстрацію податкових накладних (вже з новими номерами) замість тих, що так і не було зареєстровано податковим органом.
Відповідач у відзиві зазначив, що на виконання вказаної Постанови, ТОВ «НІКЮТАС» на рівні ДПС України було надано технічну можливість для повторного надання копій документів на розгляд Комісії по відповідним податковим накладним, проте даною можливістю платник не скористався, документи до контролюючого органу не направляв.
Позивач зазначив, що Квитанцій з інформацією про повторне надання копій документів не відповідає дійсності, оскільки жодних квитанцій ТОВ «НІКЮТАС» не отримувало.
Кодексом передбачено, що у відповідності до пункту 201.1 статті 201 Кодексу на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: - для податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Отже, граничним терміном реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних періоду складання:
з 16 по 30 вересня 2017 року є 15 жовтня 2017 року;
з 01 по 15 жовтня 2017 року є 31 жовтня 2017 року.
Відповідальність платника, передбачена пунктом 1201.1 статті 1201 розділу II Кодексу.
Податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом (п. 109.1 ст. 109 ПКУ).
Загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи встановлені ст. 112 Податкового кодексу України. Так, особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом (п. 112.1 ст. 112 ПКУ).
Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності (п. 112.2 ст. 112 ПКУ).
Також, п. 112.7 ст. 112 ПКУ визначено, що у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків, а усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.
Крім того, п. 112.8 ст. 112 ПКУ визначено перелік обставин, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, серед яких:
вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів (п.п. 112.8.4 п. 112.8 ст. 112 ПКУ).
вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок виявлення в роботі електронного кабінету технічної та/або методологічної помилки чи технічного збою в роботі електронного кабінету і визнання такої помилки/ збою технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або згідно з повідомленням на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або підтвердження її/його існування рішенням суду, якщо порушення були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету (п.п. 112.8.7 п. 112.8 ст. 112 ПКУ).
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі "Валерій Фуклєв проти України" від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі "Apostol v. Georgia" від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Позивач податкові накладні по правовідносинах з ТОВ «АТ «КАРГІЛЛ» в 2017 році на реєстрацію подав своєчасно. Рішенням суду по справі № 814/609/18 встановлено факт, що рішення ДПС про відмову в реєстрації податкових накладних є протиправним та скасовано.
Отже позивач повторно в серпні 2020 надіслав на реєстрацію податкові накладні 2017 року, оскільки в 2017 році ДПС України прийняв рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, які визнані судом протиправними та рішення суду станом на серпень 2020 було не виконано.
Суд вважає, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних позивачем відбулась, в зв`язку з вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів (п.п. 112.8.4 п. 112.8 ст. 112 ПКУ), що є підставою для звільнення від фінансової відповідальності позивача.
Суд зазначає, що тільки 31.10.2020 майже через два роки після набрання рішенням суду законної сили на адресу платника Автоматизованою системою «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України по кожній податковій накладній було направлено квитанцію з інформацією, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної скасовано та запропоновано надати копії документів щодо підтвердження інформації зазначеної в податкових накладних.
Але позивач протягом серпня 2020 зареєстрував податкові накладні виписані у вересні-жовтні 2017.
Тому суд вважає, що вини позивача, як суб`єктивної сторони правопорушення у порушенні строків реєстрації податкових накладних немає, тому спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та належить скасувати.
Рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області (Вознесенського сектору по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом) №467/14-29-13-21-05 про опис майна Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКЮТАС» у податкову заставу від 24.06.2024 є похідним від рішення про скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області №0079650408 від 22.04.2024, тому суд вважає за необхідне його також скасувати.
Судовий збір відповідно до ст. 139 КАС України підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області №0079650408 від 22.04.2024 року, про застосування штрафу у сумі 2 249 552,84 грн. щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКЮТАС».
3.Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області (Вознесенського сектору по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом) №467/14-29-13-21-05 про опис майна Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКЮТАС» у податкову заставу від 24.06.2024.
4.Стягнути з бюджетних асигнувань Головного Управління ДПС у Миколаївській області ( 54001, м. Миколаїв, вул. Героїв Рятувальників,6, код ЄДРПОУ 44104027) на користь 55553, Миколаївська область, Вознесенський район, с. Калинівка, Єланецька ТГ, пров.Янтарний,8,код ЄДРПОУ 33132979 судовий збір в сумі 26994,64 грн.( двадцять шість тисяч дев`ятсот дев`яносто чотири грн. 64коп.) сплачений квитанцією від 13.08.2024 № 0.0.3818086349.1.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Т. О. Гордієнко
Суд | Миколаївський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.11.2024 |
Оприлюднено | 25.11.2024 |
Номер документу | 123206653 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Миколаївський окружний адміністративний суд
Гордієнко Т. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні