Рішення

від 21.11.2024 по справі 420/8646/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/8646/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія», в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Інституту Військово-Морський Сил Національного університету «Одеська морська академія» щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати - грошового забезпечення та виплат, належних при звільненні, виплачених 25.02.2024 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 року у справі № 420/7811/23;

- зобов`язати Інститут Військово-Морський Сил Національного університету «Одеська морська академія» нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів, відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року №2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159, у зв`язку з порушенням термінів виплати - грошового забезпечення та виплат, належних при звільненні, виплачених 25.02.2024 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 року у справі № 420/7811/23.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходив службу в Інституті Військово-Морський Сил Національного університету «Одеська морська академія».

Відповідно до наказу від 03.04.2020 року №67 ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу Інституту Військово-Морський Сил Національного університету «Одеська морська академія» та знято з усіх видів забезпечення.

Проте, відповідачем не було проведено з 29.01.2020 р. перерахунку грошового забезпечення та виплат, належних ОСОБА_1 при звільненні, що стало підставою для його звернення з позовом до суду.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 р. у справі №420/7811/23 зобов`язано Інститут Військово-Морських Сил Національного університету "Одеська морська академія" здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 30.01.2020 р. по 03.04.2020 р. та виплат, належних при звільненні (грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги за 2020 рік для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за щорічну основну відпустку та невикористану додаткову відпустку та невірно визначив розмір одноразової грошової допомоги при звільненні), у відповідності до вимог ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. № 2011-ХІІ з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

25.02.2024 р. на виконання вищезазначеного рішення суду на рахунок ОСОБА_1 було зараховано 97651,89 грн.

Позивач вважає, що відповідачем в порушення статті 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» не виплачено на його користь компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Ухвалою від 25.03.2024 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

05.04.2024 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, зокрема, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі грошового забезпечення). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем індексації грошового забезпечення, що носило триваючий характер. У зв`язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. При цьому, кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в Інституті Військово-Морський Сил Національного університету «Одеська морська академія».

Відповідно до наказу від 03.04.2020 року №67 ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу Інституту Військово-Морський Сил Національного університету «Одеська морська академія» та знято з усіх видів забезпечення.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 р. у справі №420/7811/23 зобов`язано Інститут Військово-Морських Сил Національного університету "Одеська морська академія" здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 30.01.2020 р. по 03.04.2020 р. та виплат, належних при звільненні (грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги за 2020 рік для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за щорічну основну відпустку та невикористану додаткову відпустку та невірно визначив розмір одноразової грошової допомоги при звільненні), у відповідності до вимог ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. № 2011-ХІІ з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

25.02.2024 р. на виконання вищезазначеного рішення суду на рахунок ОСОБА_1 було зараховано 97651,89 грн, що підтверджується відповідною випискою банку (а.с. 12).

27.02.2024 р. представник позивача звернувся до відповідача з заявою, в якій просив нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів - грошового забезпечення та виплат, належних при звільненні, виплачених в неповному розмірі у період з 30.01.2020 по 03.04.2020, у зв`язку з порушенням строків його виплати за період з 30.01.2020 по 25.02.2023 р. (а.с.16).

Відповідач листом від 15.03.2024 р. відмовив позивачу у задоволенні його заяви (а.с.14).

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати на користь позивача компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до статті 2 цього Закону, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, у т.ч. заробітна плата (грошове забезпечення).

Згідно пункту 2 Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1427, компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи, починаючи з 01.01.1998, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги за цей період зріс більш як на один відсоток.

З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №159 від 21.02.2001р., якою затверджено «Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати» (далі - Порядок № 159).

У силу вимог пункту 3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян.

Згідно із пунктом 4 Порядку №159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Таким чином, суд зазначає, що оскільки компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, то право на компенсацію особа набуває саме в момент отримання доходу.

При цьому, за правилами статей 3-5 Закону №2050-ІІІ, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Своєчасно не отриманий з вини громадянина дохід компенсації не підлягає.

З аналізу норм Закону №2050-III та Порядку №159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:

1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;

2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата);

3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);

4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців;

5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.

Суд зазначає, що невірний розрахунок належного позивачу грошового забезпечення у період з 30.01.2020 по 03.04.2020 відбувся з вини органу, що нараховував і виплачував грошове забезпечення.

З огляду на вищевикладене, позивач має право на отримання компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, зокрема виплаченої з затримкою суми грошового забезпечення у період з 30.01.2020 по 03.04.2020, що сплачена позивачу 25.02.2024 р. на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 року у справі №420/7811/23.

При цьому суд зауважує, що відповідно до приписів ст..2 Закону № 2050-ІІІ та пункту 3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи, які не мають разового характеру, тобто лише сума виплаченого з затримкою грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 03.04.2020. А решта виплат, яка була здійснена позивачу на виконання судового рішення від 20.06.2023 року у справі №420/7811/23, а саме: грошова допомога на оздоровлення за 2020 рік, матеріальна допомога за 2020 рік для вирішення соціально-побутових питань, грошова компенсація за щорічну основну відпустку та невикористану додаткову відпустку, невірно обчислена одноразова грошова допомога при звільненні є виплатами, які носять разовий характер, а тому компенсації за Законом № 2050-ІІІ такі доходи не підлягають.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Від сплати судового збору позивач звільнений, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» (адреса: вул. Дідріхсона, буд. 8, м. Одеса, 65029, код ЄДРПОУ 26614030) - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Інституту Військово-Морський Сил Національного університету «Одеська морська академія» щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати - грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 03.04.2020 включно, виплаченого 25.02.2024 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 року у справі № 420/7811/23.

Зобов`язати Інститут Військово-Морський Сил Національного університету «Одеська морська академія» нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів, відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року №2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159, у зв`язку з порушенням термінів виплати - грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 03.04.2020 включно, виплаченого 25.02.2024 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 року у справі № 420/7811/23.

У решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк тридцять днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.В. Андрухів