Ухвала

від 21.11.2024 по справі 420/17387/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/17387/21

УХВАЛА

21 листопада 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєнтуріс» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєнтуріс» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області про:

- визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області №63448 від 31.05.2021р. про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області №69061 від 17.06.2021р. про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 28.05.2021р. датою її подання.

Рішенням суду від 05.05.2023 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області №63448 від 31.05.2021р. про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, винесеного стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєнтуріс».

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області №69061 від 17.06.2021р. про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, винесеного стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєнтуріс».

Вищенаведене рішення набрало законної сили 19.09.2023 року.

19.11.2024 року від представника позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконання судового рішення в порядку ст.382 КАС України.

В обґрунтування поданої заяви заявник зазначив, що рішення суду не виконано та станом на момент подання заяви, в електронному кабінеті ДПС змін не відбулося.

Вирішуючи дану заяву, суд зазначає таке.

Так статтею 129-1 Конституції України визначено, що судові рішення є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).

За частиною першою статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 1 Закону України № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч.1 ст. 5 Закону України № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частиною 1, 2 ст.18 Закону України № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання тощо.

Відповідно до п.1 ст. 3 Закону «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Пунктом 1 частиною 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Так, суд звертає увагу на те, що позивачем не надавались докази звернення до примусового виконання рішення суду у зв`язку з чим суд вважає, що підстави для встановлення контролю відсутні.

Враховуючи вищенаведене суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241, 248, 256, 382 КАС України суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст.256 КАС України.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Е.А.Іванов