Ухвала

від 20.11.2024 по справі 440/13710/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 листопада 2024 рокум. ПолтаваСправа №440/13710/24

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О., ознайомившись з матеріалами позову ОСОБА_1 до Полтавської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №29 Полтавської міської ради Полтавської області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 15 листопада 2024 року звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Полтавської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №29 Полтавської міської ради Полтавської області, у якому просила:

визнати бездіяльність та протиправними діями про примусову обробку особистої інформації, та внесення персональних даних її дитини (без попередньої, добровільної згоди) в приватні електронно-цифрові реєстри, бази та архіви такі як: ЄДЕБО, ЛІКОМ, ТОВ «НОВІ ЗНАННЯ», ТОВ «МРІЯ», ДП «Дія», ТОВ «Моя Школа», ТОВ «Єдина Школа», ІСУО, ТВО «ОСВІТА» та інші ресурси - без особистого волевиявлення;

зобов`язати відповідача не вносити особисту інформацію та персональні дані дитини без згоди до приватних електронно-цифрових реєстрів;

визнати бездіяльність та протиправними діями позбавлення конституційного права дитини на здобуття повної загальної середньої освіти;

зобов`язати відповідача забезпечити конституційне право на здобуття повної загальної середньої освіти;

визнати бездіяльність та протиправними діями обмеження та заборону доступу до відвідування занять, шкільних уроків, та навчання дитини;

зобов`язати відповідача забезпечити доступ до відвідування занять, шкільних уроків, та навчання дитини відповідно до обраної форми;

визнати бездіяльність та протиправними діями заборону та неможливість видати моїй дитині документи про освіту (дипломи, грамоти, атестати та інші необхідні документи);

зобов`язати відповідача забезпечити та видати усі необхідні документи про освіту відповідної акредитації (дипломи, грамоти, медалі, атестати та інші необхідні документи які отримає дитини);

визнати бездіяльність та протиправними діями заборону та неможливість перерахування державних субвенцій для навчання учня в закладі освіти;

зобов`язати відповідача забезпечити перерахування державних субвенцій для навчання учня в закладі освіти;

визнати бездіяльність та протиправними діями заборону та неможливість замовлення та отримання підручників, зошитів та інших шкільних приладів для забезпечення навчання дитини;

зобов`язати відповідача забезпечити замовлення та отримання підручників, зошитів, та інших шкільних приладів для забезпечення навчання дитини;

визнати бездіяльність та протиправними діями про заборону та неможливість харчуватися дитині за рахунок держави та вживати їжу на території школи та/або по за її межами;

зобов`язати відповідача забезпечити вільний доступ до харчування дитині за рахунок держави та вживати їжу на території школи та/або по за її межами за особистим бажанням;

визнати бездіяльність та протиправними дії керівництва школи та шкільного офіцера поліції на заборону та неможливість ОСОБА_1 , як матері, відвідувати школу, клас, гуртки та приймати безпосередню участь в освітньому процесі доньки;

зобов`язати відповідача забезпечити вільний та повний доступ позивачці відвідувати школу, клас, гуртки та приймати безпосередню участь в освітньому процесі її дитини;

визнати бездіяльність та протиправними дії керівництва школи та шкільного офіцера поліції у морально-психологічному тиску, булінгу, створених душевних стражданнях та переживань, яких вона зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї та її дитини;

зобов`язати відповідача забезпечити безпеку дитині та відсутність будь-якого морально-психологічного тиску з боку керівництва школи, вчителів, та від шкільного офіцера поліції.

Відповідно до приписів пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

У силу частини восьмої статті 171 КАС України питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

Перевіривши наявність підстав для відкриття провадження у цій справі, суд дійшов такого висновку.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За змістом статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи; суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового розгляду.

Водночас помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії чи рішення суб`єкта владних повноважень.

Отож під час визначення предметної юрисдикції справ суд виходить із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних відносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Зі змісту позовної заяви суд встановив, що предметом спору є дії та бездіяльність Полтавської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №29, що мають місце у ході надання відповідачем освітньої послуги зі здобуття повної загальної середньої освіти донькою позивачки - Павельчик Євою. Зокрема позивачка не погоджується з діями закладу освіти щодо вимоги про надання згоди на обробку персональних даних її доньки та відмову від надання освітніх послуг без надання такої згоди.

У силу пунктів 6, 18, 25, 27 частини першої статті 1 Закону України від 05.09.2017 №2145-VIII "Про освіту" заклад освіти - юридична особа публічного чи приватного права, основним видом діяльності якої є освітня діяльність; освітня послуга - комплекс визначених законодавством, освітньою програмою та/або договором дій суб`єкта освітньої діяльності, що мають визначену вартість та спрямовані на досягнення здобувачем освіти очікуваних результатів навчання; система освіти - сукупність складників освіти, рівнів і ступенів освіти, кваліфікацій, освітніх програм, стандартів освіти, ліцензійних умов, закладів освіти та інших суб`єктів освітньої діяльності, учасників освітнього процесу, органів управління у сфері освіти, а також нормативно-правових актів, що регулюють відносини між ними; суб`єкт освітньої діяльності - фізична або юридична особа (заклад освіти, підприємство, установа, організація, громадське об`єднання), що провадить освітню діяльність.

Згідно з частиною третьою статті 2 Закону України "Про освіту" суб`єкт освітньої діяльності має право самостійно приймати рішення з будь-яких питань у межах своєї автономії, визначеної цим Законом, спеціальними законами та/або установчими документами, зокрема з питань, не врегульованих законодавством.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 1 Закону України від 16.01.2020 №463-ІХ "Про повну загальну середню освіту" заклад загальної середньої освіти - юридична особа, основним видом діяльності якої є освітня діяльність, що провадиться на певному рівні (рівнях) повної загальної середньої освіти; заклад освіти, що забезпечує здобуття повної загальної середньої освіти (далі - заклад освіти), - заклад загальної середньої освіти або заклад професійної (професійно-технічної), фахової передвищої чи вищої освіти, що провадить освітню діяльність на певному рівні (рівнях) повної загальної середньої освіти.

Частиною першою статті 19 визначено, що Закону України "Про повну загальну середню освіту" учасниками освітнього процесу в закладах освіти є: учні; педагогічні працівники; інші працівники закладу освіти; батьки учнів; асистенти дітей (у разі їх допуску відповідно до вимог частини сьомої статті 26 цього Закону).

З урахуванням наведеного суд акцентує увагу на тому, що Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №29 Полтавської міської ради Полтавської області не є суб`єктом владних повноважень у розумінні положень КАС України та не виконує окремих владних управлінських функцій або делегованих повноважень під час надання освітніх послуг.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Виходячи із змісту позовних вимог до Полтавської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №29 Полтавської міської ради Полтавської області, позивачка прагне захистити цивільні права своєї неповнолітньої доньки на здобуття базової середньої освіти, а також власні права на участь та залучення до здобуття її донькою освіти. Заявлені позовні вимоги в цій частині не стосуються захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, а тому не підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Подібний висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.04.2020 у справі №463/6961/18 та постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №815/3128/18.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За таких обставин, у відкритті провадження у справі за цим позовом належить відмовити.

Разом з цим варто зазначити, що правила визначення компетенції судів щодо розгляду цивільних справ передбачено у статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, частиною першою якої передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Наведене вище є підставою для висновку, що цей спір є приватноправовим та з огляду на його суб`єктний склад підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Керуючись статтями 4, 19, 170, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №29 Полтавської міської ради Полтавської області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачці право звернутись з цим позовом до місцевого загального суду у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.

Копію ухвали надіслати ініціатору звернення разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Копію позовної заяви залишити в суді.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяОлександр КУКОБА