Ухвала

від 20.11.2024 по справі 480/9943/24

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 листопада 2024 року Справа № 480/9943/24

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Кравченко Є.Д., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Господарського суду Сумської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Господарського суду Сумської області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Господарського суду Сумської області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з 06 березня 2024 року по 18 квітня 2024 року включно з врахуванням коефіцієнта 1,5 до посадового окладу у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 391 від 23.04.2023 року «Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану»;

- зобов`язати Господарський суд Сумської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму недоплаченої заробітної плати, обчисленої з урахуванням коефіцієнта 1,5 до посадового окладу за період 06.03.2024 по 18.04.2024.

Також, позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду, яка мотивована тим, що з 24.02.2022 у державі запроваджений воєнний стан який діє до цього часу, у зв`язку з чим працівники суду вживають посилених заходів щодо виконання своїх службових обов`язків, та реагування на сигнали повітряної тривоги. Території Сумської області внесені до активних бойових дій, а з 06.03.2024 м. Суми внесли до територій можливих бойових дій.

Дослідивши матеріали адміністративного позову та заяву про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Пунктом 17 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Судом враховується, що позивачем заявлені позовні вимоги про нарахування та виплату суми недоплаченої заробітної плати, обчисленої з урахуванням коефіцієнта 1,5 до посадового окладу за період з 06.03.2024 до 18.04.2024 включно.

За наведених обставин, до спірних правовідносин має бути застосовано тримісячний строк, передбачений частиною 1 статті 233 КЗпП України, оскільки предмет регулювання даної норми є вужчим порівняно з нормою частиною 5 статті 122 КАС України, яка може бути застосована до всіх правовідносин, що пов`язані з публічною службою. Крім того, тримісячний строк звернення до суду, що передбачений трудовим законодавством в даному випадку є довшим, ніж місячний строк, визначений адміністративно-процесуальною нормою, тому таке правозастосування не призведе до звуження прав позивача.

При цьому, суд враховує, що початок перебігу строку звернення до суду пов`язується з днем коли особа дізналась, або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, заробітна плата є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено її призначення чи було здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, отримуючи заробітну плату щомісяця, у т.ч. щомісячні розрахунки, позивач міг дізнатися про стверджуване порушення його прав бездіяльністю Господарського суду Сумської області щодо не нарахування та не виплати заробітної плати за період з 06 березня 2024 року по 18 квітня 2024 року включно з врахуванням коефіцієнта 1,5 до посадового окладу у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 391 від 23.04.2023 року «Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану».

Разом з тим, як встановлено судом, позивачем позов з додатками відправлено через підсистему "Електронний суд" 15.11.2024. Відтак позивач, звернувшись до суду з позовної заявою, датованою 15.11.2024, пропустив визначений законом строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.

При цьому, суд вважає необгрунтованими посилання позивача як на підставу пропуску строку звернення до суду з даним позовом запровадження в Україні воєнного стану внаслідок військової агресії російської федерації, оскільки позивач, не дивлячись на воєнний стан в Україні, реалізував своє право на звернення до суду шляхом подачі позову до Сумського окружного адміністративного суду, і воєнний стан не став при цьому на заваді.

Окрім того, згідно зі ст. 1 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частинами 1, 4 ст. 26 Закону № 389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону № 389-VIII).

Таким чином, відповідно до Законів України "Про критичну інфраструктуру", "Про правовий режим воєнного стану", "Про оборону", суди як об`єкти критичної інфраструктури не припиняли та не припиняють функціонувати під час воєнного стану.

При цьому, суд зауважує, що упродовж усього періоду часу впровадження воєнного стану Господарський суд Сумської області (в якому і працює позивач) та Сумський окружний адміністративний суд не припиняли працювати та приймати позовні заяви, забезпечували здійснення правосуддя. Тобто, воєнний стан сам по собі не перешкоджав з неминучістю своєчасному зверненню ОСОБА_1 до суду.

Так, обставина введення воєнного стану могла унеможливити дотриманнястроку позивачем на звернення до суду за умови надання ним належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до суду з позовом. Разом з цим, позивачем на підтвердження обставин, якими він обгрунтовує поважність причин пропуску строку на звернення до суду з даним позовом, не надано жодних доказів.

Поміж іншого, суд також акцентує увагу, що 26 травня 2021, набув чинності Закон №1416-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи". З цього часу будь-яка особа мала можливість звернутися до суду в електронній формі. Електронний суд дозволяє подавати учасникам судового процесу до суду будь-які документи в електронному вигляді, а також надсилати таким учасникам процесуальних документів в електронному вигляді, паралельно з документами у паперовому вигляді відповідно до процесуального законодавства.

До Електронного суду користувачі можуть надіслати в електронному вигляді і матеріали, передбачені процесуальним законодавством.

Таким чином, для суду не є переконливим довод про воєнний стан як перешкоду своєчасного звернення до суду.

Отже, позивачем не було наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод для звернення до адміністративного суду протягом встановленого законом строку, а наведені позивачем обставини не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду з позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 2 ст. 123 КАС України вказано, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням у ній підстав для поновлення пропущеного строку та доказовим підтвердженням поважності причин його пропуску.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Господарського суду Сумської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Є.Д. Кравченко