Рішення

від 20.11.2024 по справі 560/12812/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/12812/24

РІШЕННЯ

іменем України

20 листопада 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

Позивач звернувся до суду з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Хмельницькій області, в якому просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Хмельницькій області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з наступного дня після звільнення - 30.09.2023 по день фактичного розрахунку (але не більш як за шість місяців).

2. Стягнути з Територіального управління Служби судової охорони у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30.03.2023 по 30.03.2024 (але не більше чим за шість місяців) у розмірі 76553,95 грн. з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що станом на день звільнення відповідач не провів з ним розрахунків додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ №168. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.11.2023 по справі №520/755/23 територіальне управління Служби судової охорони у Хмельницькій області зобов`язано нарахувати та виплатити додаткову винагороду відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168 за період з 01.06.2022 по 20.01.2023. Позивач зазначає, що не проведення виплат додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 в день звільнення є підставою для виплати середнього заробітку (грошового забезпечення) за весь час затримки по день фактичного розрахунку. На даний час виплата так і не проведена, тому позивач вважає, що має право на виплату середнього заробітку (середньо грошове забезпечення) в розмірі 76553,95 грн. за шість місяців (181 к.д.) з дня наступного після звільнення з 30.09.2023 по 30.03.2024. Просить позов задовольнити.

Відповідач надав відзив на позов у якому позовні вимоги не визнав та зазначив, що на момент звільнення позивача зі служби, спору про виплачені суми не існувало і підстав для виплати додаткової винагороди відповідно до постанови №168. Станом на сьогодні рішення суду не виконане, тому підстав для застосування статей 116 та 116 КЗпП України немає.

Також відповідач подав заяву про залишення позову без розгляду через порушення строку звернення до суду. Дослідивши матеріали справи та подане клопотання, суд вважає, що така заява не підлягає задоволенню через наявність триваючого правопорушення, що тривало протягом 2023-2024 на наслідки якого по сьогоднішній день не усуненні. За таких обставин строк на звернення з позовом до суду позивачем не пропущений.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 12.09.2024 суд відкрив провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та витребував у відповідача необхідні для розгляду справи докази.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Суд встановив, що 01.06.2022 по 29.09.2023 ОСОБА_1 проходив службу в Службі судової охорони на посаді контролера ІІ категорії 3 відділення (м.Дунаївці) 6 взводу охорони (м. Кам`янець Подільський) 2 підрозділу охорони (м. Кам`янець-Подільський) ТУ ССО у Хмельницькій області.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.11.2023 у справі №560/755/23, яке набрало законної сили 14.12.2023, визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Хмельницькій області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 з 01.06.2022 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" та зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони у Хмельницькій області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", в розмірі 30000 грн. на місяць, починаючи з 01.06.2022.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.12.2023 у справі №560/755/23 ТУ ССО у Хмельницькій області не виконано.

Крім того, матеріали справи не містять доказів виплати позивачу додаткової винагороди.

Вважаючи бездіяльність протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до частини 1 статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно з частиною 2 статті 117 КЗпП України при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Виходячи зі змісту трудових правовідносин між працівником та підприємством, установою, організацією, під "належними звільненому працівникові сумами" необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Таким чином, непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.

За змістом частини першої статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця перед колишнім працівником щодо своєчасного розрахунку при звільненні припиняється проведенням фактичного розрахунку, тобто, реальним виконанням цього обов`язку. І саме з цією обставиною пов`язаний період, протягом до якого до роботодавця є можливим застосування відповідальності.

Частина перша статті 117 КЗпП України переважно стосується випадків, коли роботодавець за відсутності спору свідомо та умисно не проводить остаточний розрахунок з колишнім працівником.

Водночас, частина друга статті 117 КЗпП України стосується тих випадків, коли наявний спір між роботодавцем та колишнім працівником про належні до виплати суми та фактично охоплює два випадки вирішення такого спору.

Якщо між роботодавцем та колишнім працівником виник спір про розміри належних звільненому працівникові сум, то в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника, власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування (тобто, зазначене в частині першій статті 117 КЗпП України).

Відтак, у цьому випадку законодавець не вважає факт вирішення спору фактом виконання роботодавцем обов`язку провести повний розрахунок із колишнім працівником, що зумовлює можливість відповідальність роботодавця протягом усього періоду прострочення.

Зазначені правові висновки щодо застосування статті 117 КЗпП України викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 по справі №821/1083/17.

Отже, після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.

Таким чином, до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи КЗпП України.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 13.02.2020 по справі №813/356/16.

Отже, позивач має право на виплату йому середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні згідно статті 117 КЗпП України.

Відповідно до пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням.

День звільнення є останнім робочим днем, який відповідним чином обліковується та оплачується на рівні звичайного робочого дня (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 по справі №821/1226/16).

Саме в цей день (день звільнення, або день виключення зі списків частини для військовослужбовців) на підставі статті 116 КЗпП України роботодавець повинен був виплатити звільненому працівнику всі суми, що належать йому від підприємства.

При цьому суд враховує правові висновки Верховного Суду (зокрема, які викладені у постанові від 06.08.2020 у справі № 813/851/16), відповідно до яких суд, що приймає рішення про стягнення на користь особи суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, має вказати не лише період, а і конкретну суму, яка підлягає стягненню.

Таким чином, для повного і належного захисту порушених прав та інтересів позивача суд вважає, що вимога позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є передчасно заявленою, оскільки відповідачем не здійснено повного розрахунку з позивачем на час розгляду даної справи, а відтак суд позбавлений можливості обрахувати суму середнього заробітку, що підлягає стягненню на користь позивача. Тому, у задоволенні позовної вимоги про стягнення на користь особи суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні належить відмовити у зв`язку із передчасністю такої.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Зважаючи на встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Враховуючи приписи статті 169 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 20 листопада 2024 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Територіальне управління Служби судової охорони у Хмельницькій області (вул. Свободи, 36, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29001 , код ЄДРПОУ - 43292507)

Головуючий суддя В.В. Матущак