Постанова

від 21.11.2024 по справі 520/15491/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 р. Справа № 520/15491/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Ягідне" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2024, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., м. Харків по справі № 520/15491/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Ягідне"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Ягідне", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0171800410 від 03.04.2024 року та податкове повідомлення-рішення від № 0171790410 від 03.04.2024 року;

- стягнути з відповідача суму судового збору в повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань.

В обґрунтування позову зазначив, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0171800410 та № 0171790410 від 03.04.2024 року є протиправними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Ягідне" відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що акт камеральної перевірки, а також податкові повідомлення-рішення, не містять належних, повних та об`єктивних доказів вчинення правопорушення ТОВ «СП «ЯГІДНЕ». Також, Акт містить значну кількість припущень особи, яка проводила камеральну перевірку та висновків, що не ґрунтуються на належних доказах. Наполегливо звергув увагу, що висновки, зазначені в Акті ґрунтуються на припущеннях, здійснені з неправильним застосуванням норм податкового законодавства та є такими, що наносять значну матеріальну шкоду ТОВ «СП «ЯГІДНЕ».

В Акті камеральної перевірки, інспектором було висунуто твердження, що платник (ТОВ «СП «ЯГІДНЕ») мав можливість щодо дотримання правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання. Таким чином, було перевищено обсяг предмету камеральної перевірки, та при складанні акту користувались інформацією, що не є належною при складанні актів камеральних перевірок.

Відповідно до змісту оскаржуваного акту, податковим органом зазначено, що обставини, які б доводили неможливість своєчасного виконання платником своїх податкових обов`язків, тобто пом`якшуючі обставини відсутні. Останнє не відповідає дійсності та окремий раз доводить небажання податкового органу в повному обсязі досліджувати всі обставини справи. Вважаємо, що у ТОВ «СП «ЯГІДНЕ», наявні пом`якшуючі обставини, що унеможливили виконання свого податкового обов`язку вчасно.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «ЯГІДНЕ» (код ЄДРПОУ 31558573), основний вид діяльності відповідно до КВЕД-2010 - 01.11 «Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур» (далі за текстом - Підприємство). Фактичне розташування Підприємства, всіх його потужностей, виробничої бази, техніки, земельних ділянок, офісу знаходиться на території села Ягідне Куп`янського району Харківської області. Станом на дату виникнення спірних правовідносин, місце реєстрації ще не було змінено. Підприємство було вимушено змінити юридичну адресу на місто Полтава у 2023 році.

21 листопада 2022 року податковим органом було прийнято рішення № 3388, щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку. Відповідно до вказаного рішення, ТОВ «СП «ЯГІДНЕ», визнано таким, що може своєчасно виконувати свій податковий обов`язок.

Вказане вище рішення є необґрунтованим та не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки виконання зобов`язань ТОВ «СП «ЯГІДНЕ» унеможливили форс-мажорні обставини, які виникли на підприємстві у наслідок широкомасштабної військової агресії російської федерації та окупації населеного пункту де фактично знаходиться підприємство, що підтверджується загально відомими даними та інформацією, яка є в загальному доступі. Підприємство втратило доступ до своїх земельних ділянок, втратило техніку, майно, офісні приміщення. Навіть можливість поїхати на території, місце реєстрації та розташування виробничих об`єктів Підприємства відсутня. Це призвело до колосальних збитків, які оцінюються у мільйони гривень.

Позивач вважає, що податковим органом не було застосовано до спірних правовідносин принцип правової визначеності. Принцип правової визначеності означає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Зауважив, що факт узгодження грошового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк. Невиконання обов`язку зі сплати узгодженого податкового зобов`язання призводить до набуття таким зобов`язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.

Відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Тимчасово, на період дії воєнного стану, починаючи з 27.05.2022, переважають норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання платником податків податкових обов`язків у випадках та за умов, передбачених п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України

При цьому, вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Крім того, 03 січня 2023 року набрали чинності зміни, внесені до ПК України Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-1Х «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України», зокрема, до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. Зазначеними змінами для платників податків, що мають можливість виконувати свої податкові обов`язки, які за загальними правилами повинні були виконані у лютому - травні 2022 року, встановлюються нові строки їх виконання, зокрема, в частині дотримання термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання податкової звітності, сплати податків.

Так, платники податків зобов`язані в термін не пізніше: 01 серпня 2022 року - сплатити податки та збори за звітні (податкові) періоди 2021 року (для річного звітного (податкового) періоду), І квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду).

У разі неможливості виконання податкового обов`язку платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності Наказу № 225 (набрав чинності 06.09.2022) мали можливість подати до контролюючого органу заяву про відсутність можливості виконання своїх податкових обов`язків разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, що підтверджують таку неможливість, мали подати їх не пізніше 30.09.2022. Якщо у платника податків була відсутня можливість подати до контролюючого органу такої заяви та відповідних документів (копій документів), інформації, у строк до 30.09.2022 (включно), такий платник податків має це зробити одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов`язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов`язання тощо), але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей (п. 3, п. 4 розд. ІІ Наказу № 225).

Керуючись пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та вимогами наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 року № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків», ТОВ «СП «ЯГІДНЕ» було надано заяву про неможливість своєчасно виконувати податковий обов`язок (вх. ГУ ДПС від 29.09.2022 № 32964/6/ЕКП).

За результатом наданої заяви прийнято рішення щодо можливості виконання платником податкових обов`язків від 21.11.2022 № 3388.

Податковий орган має право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/ або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі встановлених Кодексом та іншими законами України.

Отже, спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними, винесені відповідно до вимог чинного законодавства та підстав для задоволення позову не вбачається.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що - Головним управлінням ДПС у Харківській області, було проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Ягідне" щодо неподання/несвоєчасного подання податкової звітності та дотримання правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів.

Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату ТОВ "Ягідне" узгоджених сум податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 рік, орендної плати з юридичних осіб за 2022 рік та транспортного податку з юридичних осіб за 2022 рік, чим порушило вимоги пп. «б» 267.8.1 п. 267.8 ст. 267, пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі ПК України, Кодекс).

За результатами перевірки контролюючим органом було складено Акт № 7848/20-40-04-10-04/31558573 від 05.03.2024 року.

На підставі акта перевірки від 05.03.2024 № 7848/20-40-04-10-04/31558573 ГУ ДПС у Харківській області винесено податкові повідомлення-рішення 03.04.2024 року № 0171800410, яким до позивача застосовано штраф у сумі 4361,90 грн. та № 0171790410, яким до позивача застосовано штраф у сумі 6805,91 грн.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення № 0171800410 та № 0171790410 від 03.04.2024 року є такими, що винесені в межах чинного законодавства України, а тому не підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (пункт 1.1. статті 1 ПК України).

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Як визначено пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 31.1 ст. 31 ПК України передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

У відповідності до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд наголошує, що не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 статті 56 ПК України).

Відповідно до пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПК України строки сплати податкових зобов`язань за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується: юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Відповідно до абз. «б» пп. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПК України транспортний податок сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Згідно п. 287.3. ст. 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Отже, факт узгодження грошового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк. Невиконання обов`язку зі сплати узгодженого податкового зобов`язання призводить до набуття таким зобов`язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.

Відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Абзацом вісімнадцятим пп. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України, з урахуванням змін, внесених Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022, визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених пп. 112.8.9 п.112.8 ст. 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому, вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, тимчасово, на період дії воєнного стану, починаючи з 27.05.2022, переважають норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання платником податків податкових обов`язків у випадках та за умов, передбачених п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Крім того суд зазначає, що 03 січня 2023 року набрали чинності зміни, внесені до ПК України Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-1Х «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України», зокрема, до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Зазначеними змінами для платників податків, що мають можливість виконувати свої податкові обов`язки, які за загальними правилами повинні були виконані у лютому - травні 2022 року, встановлюються нові строки їх виконання, зокрема, в частині дотримання термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання податкової звітності, сплати податків.

Так, платники податків зобов`язані в термін не пізніше: 01 серпня 2022 року - сплатити податки та збори за звітні (податкові) періоди 2021 року (для річного звітного (податкового) періоду), І квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду).

У разі відсутності у платника податків (у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у межах діяльності, що проводиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи) можливості своєчасно виконувати свої податкові обов`язки, зокрема щодо подання звітності, сплати податків і зборів, підтвердженою за процедурою, визначеною наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження» (далі Наказ № 225), такі платники податків звільняються від передбаченої Кодексом відповідальності, але з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні, а ті у яких відновилася така можливість, за умови їх виконання протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей.

У разі неможливості виконання податкового обов`язку платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності Наказу № 225 (набрав чинності 06.09.2022) мали можливість подати до контролюючого органу заяву про відсутність можливості виконання своїх податкових обов`язків разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, що підтверджують таку неможливість, мали подати їх не пізніше 30.09.2022. Якщо у платника податків була відсутня можливість подати до контролюючого органу такої заяви та відповідних документів (копій документів), інформації, у строк до 30.09.2022 (включно), такий платник податків має це зробити одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов`язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов`язання тощо), але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей (п. 3, п. 4 розд. ІІ Наказу № 225).

Платники податків, які не подали у строки, встановлені п. 3, п. 4 розд. ІІ Наказу № 225, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов`язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов`язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи (п.7 розд. ІІ Наказу № 225).

Судовим розглядом встановлено, що керуючись пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та вимогами наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 року № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків», позивачем - ТОВ «СП «ЯГІДНЕ» було надано заяву про неможливість своєчасно виконувати податковий обов`язок (вх. ГУ ДПС від 29.09.2022 № 32964/6/ЕКП), однак за розглядом поданої заяви відповідачем прийнято рішення щодо можливості виконання платником податків свого податкового обов`язку від 21.11.2022 № 3388.

Докази скасування рішення Головного управління ДПС у Харківській області щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку № 3388 від 21.11.2022 матеріали справи не містять.

Суд наголошує, що Законом № 2836-IX, який набрав чинності 03.01.2023, внесено зміни, зокрема, до пп. 69.1 підрозд. 10 розд. XX "Перехідні положення" ПК України та встановлено, що такі зміни застосовуються, починаючи з 27.05.2022.

Так, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39 прим. 2, п. 46.2 ПК України, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПК України відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Поряд з цим, абзацом 18 пп. 69.2 підрозд. 10 розд. XX "Перехідні положення" ПК України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПК України, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених пп. 112.8.9 ПК України (вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору)), що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину не застосовуються.

Отже, тимчасово, на період дії воєнного стану, починаючи з 27.05.2022, привеліюють норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання платником податків податкових обов`язків у випадках та за умов, передбачених п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПК України.

Тому, норма п. 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX "Перехідні положення" ПК України щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій за порушення термінів нарахування, декларування та сплати податків і зборів на період дії карантину не застосовується з 27.05.2022 на період дії воєнного стану.

Податковий орган має право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/ або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі встановлених Кодексом та іншими законами України.

З огляду на вищевикладене та враховуючи несвоєчасну сплату позивачем узгоджених податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 рік, орендної плати з юридичних осіб за 2022 рік та транспортного податку з юридичних осіб за 2022 рік, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення № 0171800410 та № 0171790410 від 03.04.2024 року є такими, що винесені в межах чинного законодавства України, а тому не підлягають скасуванню.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості рішення Головного управління ДПС у Харківській області щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку № 3388 від 21.11.2022, оскільки вказане рішення не є предметом даного спору.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд апеляційної інстанції вважає правомірним та обгрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 року по справі № 520/15491/24 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Ягідне" - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 по справі № 520/15491/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді З.О. Кононенко О.М. Мінаєва