Постанова

від 20.11.2024 по справі 160/985/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 160/985/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року (суддя Турлакова Н.В.)

у справі №160/985/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сильні машини»

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сильні машини» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області від 21.12.2023 №00/39482/0405;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області здійснити заходи по відшкодуванню податку на додану вартість на рахунок платника податку у сумі, зазначеній у рядку 20.2 декларації з податку на додану вартість за вересень 2023 року із внесенням електронного повідомленням до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформацію про узгоджені суми бюджетного відшкодування по декларації за вересень 2023 року, з одночасним внесенням інформації щодо платіжних реквізитів, необхідних для перерахування сум бюджетного відшкодування на поточний банківський рахунок ТОВ «Сильні Машини» в обслуговуючому банку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта перевірки від 16.11.2023 №42235/04-36-04-05-05/41147691, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, зокрема з огляду на порушення відповідачем порядку проведення перевірки. Визначаючи позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість за результатами проведеної камеральної перевірки, відповідач порушив спосіб реалізації владних управлінських функцій, оскільки зафіксовані в акті камеральної перевірки випадки розбіжностей під час співставлення даних, що містяться у податковій декларації платника податків та даних ЄРПН, не доводять склад податкового правопорушення, яке за своєю суттю може бути встановлене на підставі дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку. Достовірність, повнота нарахування та сплата, зокрема податку на додану вартість є предметом саме документальної перевірки відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України. Відтак, на думку позивача, у випадку встановлення під час камеральної перевірки розбіжностей між даними податкової декларації позивача та даними ЄРПН податковий орган мав вчинити дії з метою проведення документальної позапланової перевірки в порядку, визначеному ПК України, а не визначати позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням відсутність права на бюджетне відшкодування за результатами виключно камеральної перевірки.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДПС у Дніпропетровській області форми «ВЗ» №00/39482/0405 від 21.12.2023 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Суд за встановлених у справі обставин дійшов висновку, що у даному випадку контролюючий орган, здійснюючи дослідження достовірності та повноти декларування позивачем податкового зобов`язання за звітний період за наслідком автоматизованого зіставлення даних податкової звітності з даними Єдиного реєстру податкових накладних, вийшов за межі предмету камеральної перевірки, оскільки достовірність, повнота нарахування та сплата, зокрема податку на додану вартість, є предметом саме документальної перевірки відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України. Тому, у випадку встановлення під час камеральної перевірки розбіжностей між даними податкової декларації позивача та даними Єдиного реєстру податкових накладних податковий орган мав вчинити дії з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки в порядку, визначеному ПК України. Відтак, суд дійшов висновку, що внаслідок недоведеності податковим органом складу податкового правопорушення та порушення способу встановлення останнього, наведені у тексті акта камеральної перевірки висновки про порушення позивачем норм податкового законодавства, є необґрунтованими.

Щодо позовних вимог зобов`язального характеру суд першої інстанції, відмовляючи у їх задоволенні, зазначив, що Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість передбачає його інформаційне наповнення контролюючими органами та внесення до нього інформації у строки та порядку, визначеному положеннями Податкового кодексу України. Відтак, у разі набрання рішення суду у цій справі законної сили не пізніше наступного дня контролюючим органом буде вчинено відповідні дії щодо внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість відомостей щодо узгодженості сум бюджетного відшкодування на підставі чого у подальшому буде здійснено заходи по відшкодуванню ПДВ на рахунок платника податку.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом норм матеріального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Скаржник зазначає, що камеральною перевіркою податкової декларації платника ТОВ «Сильні машини» з ПДВ за вересень 2023 року та додатків до неї, які є невід`ємною частиною декларації з ПДВ, встановлені арифметичні та методологічні порушення при заповненні звітності з податку на додану вартість відповідно до Порядку №21, а саме: невідповідність суми бюджетного відшкодування відображеної у рядку 20.2 Декларації та показників Додатку 3, що призвело до порушення пунктів 200.1, 200.4 статті 200 ПК України та відсутності права на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 28 333 грн. При цьому, скаржник зауважує, що в ході камеральної перевірки достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за вересень 2023 року у сумі 28333 грн на підставі податкової декларації з податку на додану вартість від 18.10.2023 №9275810133, контролюючий орган дійшов висновку, що зазначені дії платника податку є умисними, оскільки він удавано та цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім невиконання або неналежного виконання вимог, установлених діючим законодавством, зокрема, в частині порядку заповнення податкової звітності з податку на додану вартість, без наявних реальних підстав для цього. На думку скаржника, подана під час розгляду справи уточнююча податкова декларація, повністю підтверджує, що позивач усвідомив хибність і неправильність первісної декларації, і відповідно правомірність висновків контролюючого органу.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, відповідно до поданого відзиву на апеляційну скаргу зазначає доводи аналогічні доводам позовної заяви та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Визначаючи межі апеляційного перегляду справи, суд апеляційної інстанції виходить з того, що рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачем в частині задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим судом апеляційної інстанції надається оцінка рішенню суду на предмет його законності та обґрунтованості в цій же частині.

Рішення суду в частині незадоволених позовних вимог не оскаржується, тому судом апеляційної інстанції в цій частині рішення суду першої інстанції не перевіряється.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сильні машини» (код ЄДРПОУ 41147691) зареєстроване 11.02.2017 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, основний вид діяльності: 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устаткування.

16.11.2023 ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведена камеральна перевірка ТОВ «Сильні машини» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за вересень 2023 року у сумі 28 333 грн (податкова декларація з ПДВ №9275810133 від 18.10.2023).

За результатами камеральної перевірки складено акт №42235/04-36-04-05- 05/41147691 від 16.11.2023, який направлено платнику поштою 17.11.2023 та отримано останнім 28.11.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням АТ «Укрпошта» від 17.11.2023 №5000605450456.

Відповідно висновків вказаного акта перевірки, камеральною перевіркою ТОВ «Сильні машини» встановлено порушення пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 Кодексу та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (зі змінами і доповненнями), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, у зв`язку з чим у підприємства відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 28 333 грн по податковій декларації з ПДВ за вересень 2023 року (а.с. 24-30).

ТОВ «Сильні машини» на вказаний акт перевірки надані заперечення від 05.12.2023 №10 (а.с. 31), за результатами розгляду яких, ГУ ДПС у Дніпропетровській області листом від 19.12.2023 №82489/6/04-36-04-05-10 повідомило позивача, що висновки, викладені у акті перевірки правомірні, відповідають нормам чинного законодавства та залишаються без змін (а.с. 32-37).

21 грудня 2023 року на підставі акта камеральної перевірки №42235/04-36-04-05- 05/41147691 від 16.11.2023 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В3» №00/39482/0405, яким відмовлено ТОВ «Сильні машини» у наданні бюджетного відшкодування на суму 28 333,00 грн (а.с. 40).

Правомірність податкового повідомлення-рішення №00/39482/0405 від 21.12.2023 є предметом судового розгляду цієї справи.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Правове регулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, здійснюється відповідно до положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 203 ПК України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За змістом положень абзаців 1 і 2 пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з положеннями підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Нормами пункту 76.1 статті 76 ПК України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (пункт 86.2 статті 86 ПК України).

За змістом пункту 86.8 статті 86 ПК України акт про результати камеральної перевірки може стати підставою для донарахування податкових зобов`язань, про що платнику повідомляють податковим повідомленням-рішенням. Податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Крім того, особливості проведення камеральних (електронних) перевірок податкової звітності з податку на додану вартість визначені Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця (далі - Методичні рекомендації), що затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 №165.

Згідно з пп. 3.1.1 п. 3.1 розділу ІІІ Методичних рекомендацій податкова звітність, подана платником ПДВ, проходить арифметичний та логічний контроль - автоматизовану перевірку, складовими якої є:

3.1.1.1 перевірка правильності визначення податкового періоду (відповідно до статті 202 Кодексу), своєчасності надання звітності (дотримання строків, встановлених пунктом 49.18 статті 49 та статтею 203, з урахуванням пункту 49.20 статті 49 Кодексу), правильності вибору форми декларації;

3.1.1.2 перевірка логічного зв`язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, перевірка узгодженості показників, що переносяться з додатків до декларацій, порівняння звітних показників з показниками попередніх звітних періодів.

За змістом пп. 3.1.2 п. 3.1 розділ ІІІ Методичних рекомендацій у разі встановлення арифметичних та/або логічних помилок такі дані враховуються при проведенні камеральних (електронних) перевірок.

Під арифметичною помилкою слід розуміти помилки або описки, допущені платником податку при заповненні декларації або додатків до них, зокрема при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об`єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов`язань з податку, збору, обов`язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описки, допущені при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлена кома при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесений підсумок з додатка та ін.).

Під методологічною (логічною) помилкою, у свою чергу, слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов`язання з того чи іншого податку, збору (обов`язкового платежу).

При цьому, п. 3.1.3 п. 3.1 розділ ІІІ Методичних рекомендацій передбачено, що з метою виявлення та упередження можливих порушень податкового законодавства при камеральній (електронній) перевірці проводиться, зокрема зіставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією, отриманою від митних органів та з інших джерел. При цьому враховуються результати автоматизованого зіставлення (наказ №85) даних додатка 5 до декларації, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, ЄРПН, баз МД (по мірі впровадження відповідного програмного забезпечення).

Наведене положення Методичних рекомендацій кореспондується із нормою абзацу 16 п. 201.10 статті 201 ПК України, яким закріплено, що виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

З наведеного слідує, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника, даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання чи інших порушень. Камеральній перевірці підлягає уся податкова звітність суцільним порядком. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей камеральною перевіркою не охоплюється.

Водночас процес співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого контролюючий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов`язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

У свою чергу, відповідно до норм підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

За змістом положень статей 77 і 78 ПК України на відміну від камеральної перевірки, документальна перевірка потребує наявності наказу про її призначення та обов`язкового доведення до відома платника податків про дату та місце її проведення, пред`явлення направлення на перевірку.

При цьому, у відповідності до положень підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податку має право, крім іншого, бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Аналіз наведених норм свідчить, що податковий орган, реалізовуючи свої повноваження щодо проведення камеральної перевірки, може здійснювати лише перевірку платника податків виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а також даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість. Водночас, якщо ж під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення платником податків податкового законодавства (зокрема, за наслідками здійсненого співставлення даних податкової звітності платника із даними, наявними в Єдиному реєстрі податкових накладних), то податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку такого платника. Так як питання достовірності відображених платником податків у поданій ним податковій звітності показників, необхідних для обчислення бази оподаткування відповідним податком, перевіряється шляхом комплексного дослідження податкових декларацій, фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку та первинних документів, - тобто в ході вже документальної перевірки, в порядку передбаченому статтями 77, 78 ПК України.

В спірному випадку, як з`ясовано судом, під час камеральної перевірки податкової декларації з ПДВ за вересень 2023 року контролюючим органом встановлено невідповідність суми бюджетного відшкодування відображеної у рядку 20.2 Декларації та показників Додатку 3 Декларації, що виразилась у:

- невідповідності задекларованих показників у Таблиці 1 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування», а саме відсутні показники: у рядку 1 «сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПУ України на момент подання податкової декларації, за вирахуванням суми, зарахованої у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (рядок 20- рядок 20.1 декларації звітного (податкового) періоду; у рядку 2 «Фактично сплачено у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України (значення рядка «Усього» графи 7 таблиці 2)»;

- відсутності показників у Таблиці 2 «Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України» по від`ємному значенню в т.ч. сплачено постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, отримано послуг від нерезидента на митній території України (графа 7 Таблиці 2).

За висновком контролюючого органу відсутність зазначених показників унеможливлює підтвердження наявності суми від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПУ України на момент подання податкової декларації та підтвердження наявності фактичної сплати суми податку на додану вартість постачальниками товарів/послуг задекларовану до бюджетного відшкодування, що, у свою чергу свідчить про відсутні у позивача права на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 28 333 грн.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, з урахуванням встановлених у справі обставин, вважає, що встановивши невідповідність задекларованої суми бюджетного відшкодування, контролюючий орган мав вчинити дії з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки в порядку, визначеному ПК України, оскільки встановлення правомірності/неправомірності дій позивача при визначенні розміру суми бюджетного відшкодування потребує дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку, у тому числі щодо наявності фактичної сплати позивачем суми податку на додану вартість постачальниками товарів/послуг задекларовану до бюджетного відшкодування.

У той же час, як зазначено судом вище, достовірність, повнота нарахування та сплата, зокрема податку на додану вартість є предметом саме документальної перевірки відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України.

Відтак, позбавляючи позивача права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 28 333 грн за результатами проведеної камеральної перевірки, відповідач порушив спосіб реалізації владних управлінських функцій.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при позбавленні позивача права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 28 333 грн на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем порушено спосіб реалізації владних управлінських функцій, що, у свою чергу, свідчить про протиправність податкового повідомлення-рішення від 21.12.2023 №00/39482/0405 через недоведеність складу податкового правопорушення та недотримання способу встановлення такого.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив правильне рішення про часткове задоволення позову.

Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції в його оскаржуваній частині та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року у справі №160/985/24 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяІ.Ю. Добродняк

суддяН.А. Бишевська

суддяЯ.В. Семененко