Постанова

від 21.11.2024 по справі 160/25344/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 160/25344/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року (суддя Озерянська С.І.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ноосфера-агро» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ноосфера-агро» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2023 року адміністративний позов задоволено.

Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ноосфера-агро» про ухвалення додаткового рішення у справі задоволено частково.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ноосфера-агро» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.

Не погодившись з додатковим рішенням суду, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, згідно якої відповідач просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні заяви відмовити повністю. Вважає, що стягнуті судові витрати не є співмірними зі складністю справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між позивачем (замовником) та адвокатом Потаповою Оленою Олегівною (виконавцем) укладено договір про надання правових (юридичних) послуг №25/09/23 від 25.09.2023, у відповідності до якого виконавець приймає зобов`язання надати правові (юридичні) послуги замовнику, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані правові (юридичні) послуги виконавцем на умовах та в строки, що передбачено умовами цього договору.

Пунктом 1.2. цього договору встановлено, що конкретний перелік, вид, строки надання, ціна і загальна вартість послуг узгоджується сторонами в спільно підписаних замовленнях до цього договору, які є його невід`ємними частинами.

Згідно пункту 3.1. договору здача-приймання наданих правових (юридичних) послуг за цим договором оформлюється актом здачі-прийняття наданих послуг.

Відповідно до пункту 4.2. договору оплата правових послуг здійснюється замовником на розрахунковий рахунок виконавця в національній валюті гривня, у відповідності з порядком, визначеним у спільно підписаних сторонами замовленнях, та відповідно до виставленого виконавцем рахунку.

Згідно замовлення №1 на надання правових (юридичних) послуг від 25.09.2023 до договору про надання правових (юридичних) послуг №25/09/23 від 25.09.2023 між адвокатом та позивачем узгоджено конкретний перелік, вид, строки надання, ціну і загальну вартість послуг:

- підготовка проекту пояснень для розблокування та реєстрації податкової накладної №2 від 13.07.2023, оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 02.08.2023 №9285905/36441866 в адміністративному порядку, шляхом підготовки проекту скарги до ДПС України та оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 02.08.2023 №9285905/36441866 в судовому порядку (пункт 1.1.);

- правовий аналіз документів, підготовка позовної заяви, супроводження розгляду позовної заяви у суді першої інстанції (пункт 1.2.).

Пунктами 2.1. та 2.2. зазначено, що загальна вартість послуг, вказаних в п. 1.1 замовлення №1 є фіксованого та складає 7 000 грн. Вартість послуг, визначених в п. 2.1 цього замовлення, включає: правовий аналіз документів; підготовку позовної заяви та подання її до суду; супроводження розгляду позовної заяви у суді першої інстанції із складанням будь-яких необхідних процесуальних документів, передбачених нормами КАС України, без обмежень їх кількості; отримання ухвал та рішення суду першої інстанції; отримання наказу та рішення з відміткою про НЗС.

16.10.2023 адвокатом складено рахунок фактуру №1610/2023 на суму 7000 грн за договором про надання правничих послуг №25/09/23 від 25.09.2023.

На підтвердження отримання наданої позивачу правничої допомоги, представником позивача надано суду Акт здачі-прийняття наданих послуг №08112023/1/Акт від 08.11.2023, яким підтверджено виконані виконавцем наступні роботи (надані такі послуги): надання адвокатом правової допомоги згідно п. 1.1.-1.2. замовлення №1 від 25.09.2023 до договору №25/09/23 від 25.09.2023 на загальну вартість 7 000 грн.

Згідно виписки про рух коштів по рахунку фізичної особи-підприємця від 20.12.2023 позивачем на рахунок адвоката сплачено 7000 грн, деталі операції: надання адвокатом правової допомоги згідно п.1.1.-1.2. замовлення №1 від 25.09.2023 до договору №25/09/23 від 25.09.2023.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення витрат.

Частина 4 статті 134 КАС України передбачає, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 6 статті 134 КАС України, в разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 7 статті 134 КАС України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, відповідно до частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З матеріалів справи встановлено, що представником позивача в позовній заяві заявлялась вимога щодо стягнення з відповідача на користь товариства документально підтверджені витати на професійну правничу допомогу, а згодом представником товариства подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Отже, представником позивача дотримано процедуру звернення до суду із заявою про стягнення додаткових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Перевіривши зміст наданих позивачем документів стосовно витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006р. у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 по справі №922/2685/19.

З огляду на вказані норми, колегія суддів вважає, що позивач має право на відшкодування витрат на правничу допомогу.

Однак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що заявлена представником позивача сума понесених позивачем витрат на правову допомогу є завищеною.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

При цьому колегія суддів зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Суд вправі зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, керуючись критеріями, що визначені частинами 7, 8, 9 ст. 139 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи та з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 02.09.2020 по справі №826/4959/16 вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися у тому числі через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.

Окрім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 01.09.2020 по справі №640/6209/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Дослідивши наявні у матеріалах справи документи на підтвердження обґрунтованості розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн не є співмірними із складністю справи та фактично витраченим часом адвокатом.

Дана справа є справою незначної складності. За своїм предметом та суб`єктним складом відповідачів справа відноситься до категорії типових справ, які розглядаються адміністративними судами, у суді першої інстанції, крім того справа була розглянута в порядку строщеного позовного провадження без виклику сторін.

Враховуючи критерії реальності, розумності та співмірності розміру судових витрат та обставини справи, апеляційний суд погоджується с судом першої інстанції, що співмірним розміром судових витрат пов`язаних з витратами на професійну правничу допомогу є 3 000,00 грн.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддяТ.І. Ясенова

суддяА.В. Суховаров

суддяО.В. Головко