Постанова

від 14.11.2024 по справі 340/3672/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 340/3672/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Лукманової О.М., Олефіренко Н.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну Територіального управління Державної судової адміністрації України у Кіровоградській області

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 року (головуючий суддя Казанчук Г.П.)

в адміністративній справі №340/3672/24 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 03.06.2024 до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії територіального управління державної судової адміністрації України у Кіровоградській області, щодо відмови у видачі ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці у розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 01.01.2024 р. у розмірі 3028 грн;

- зобов`язати Територіальне правління державної судової адміністрації України у Кіровоградській області надати ОСОБА_1 належну довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із застосуванням для визначення суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 01.01.2024 р. у розмірі 3028 грн. В обґрунтування позовних вимог вказав на протиправність дій ТУ ДСА України в Кіровоградській області щодо відмови у видачі йому довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій базовий розмір посадового окладу судді та розміри доплат за вислугу років і за перебування на адміністративній посаді, визначені всупереч абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік», а саме, виходячи з розміру прожиткового мінімуму на одну особу з розрахунку на місяць для непрацездатних осіб, встановленого абзацом 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» станом на 01.01.2024 у розмірі 3028грн., що призвело до порушення права позивача на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі, встановленому законом.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області щодо відмови у наданні довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 01.01.2024 року у розмірі 3028 гривні;

Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області надати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 01.01.2024 року у розмірі 3028 гривні. Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що зміни до Закону України №1402-VIII у частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у період, про який йдеться у позовній заяві (станом на 01.01.2023), а також до Закону України №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, отже законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, немає.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Вказує, що Законом №3460-IX запроваджено розрахункову величину для визначення базового розміру посадового окладу судді, яка складає 2102 гривні. Вказаний закон є чинним та обов`язковим до виконання. До виключної компетенції Верховної Ради України належить: прийняття законів про визнання такими, що втратили чинність інших законів; внесення змін до чинних законів; прийняття законів про визначення порядку та строків набрання чинності законів. Відповідно, які норми включати або не включати до закону вирішує лише Верховна Рада України, інші державні органи їх мають неухильно дотримуватись.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 постановою Верховної Ради України №3 118-VIII від 19.04.2016 звільнений з посади судді Олександрійського районного суду Кіровоградської області у зв`язку з поданням заяви про відставку.

З червня 2016 року позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Кіровоградській області і отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

Позивач звернувся до начальника ТУ ДСА в Кіровоградській області із заявами від 08.02.2024 року та від 01.04.2024 року в якій просив видати йому довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із зазначенням базового розміру посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді, яку позивач займала до звільнення у відставку з посади судді, та розміру доплат за вислугу років, виходячи з розміру прожиткового мінімуму на одну особу з розрахунку на місяць для працездатних осіб, який визначений абз. 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», а саме - з розміру прожиткового мінімуму на одну особу з розрахунку на місяць для працездатних осіб 3028,00 грн.

Листами ТУ ДСА в Кіровоградській області від 08.02.2024 та від 01.04.2024 року, якими відмовлено у надання оновленої довідки у зв`язку з тим, що оклад працюючого судді Олександрійського районного суду Кіровоградської області з 01.01.2024 року не підвищувався та становить 63060 грн., а тому немає підстав для видачі довідки для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 01.01.2024 року у розмірі 3028 грн. (надалі спірні відмови, а.с.6,8).

Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо підготовки та наданні позивачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, станом на 01.01.2024 у розмірі 3028грн.

Суд першої інстанції позов задовольнив.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Положеннями статтею 43 Конституції України, серед іншого, визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

У преамбулі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII зазначено, що цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Приписами частини 1 статті 4 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.

Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (ч.2 ст.4 ЗУ №1402-VIII).

Частинами 3, 4 статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII передбачено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

В силу частини 1 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Водночас, положеннями пункту 1 частини 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року.

Приписами статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» від 09.11.2023 року №3460-ІХ установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень; працездатних осіб - 3028 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - 2102 гривні.

Спірні правовідносини виникли внаслідок відмови ТУ ДСА у Кіровоградської області у видачі довідки із зазначенням базового розміру посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді (судді Олександрійського районного суду), яку займав позивач до звільнення у відставку, а також розмірів доплат за вислугу років, визначених виходячи з розміру прожиткового мінімуму на одну особу з розрахунку на місяць для непрацездатних осіб, встановленого абз. 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» станом на 01.01.2024 у розмірі 3028,00 грн.

Однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їх правового, соціального захисту та побутового забезпечення.

Визначені Конституцією України та спеціальним законодавчим актом (ЗУ №1402-VIII) гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їхнього статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

Конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.

Окреслену правову позицію стосовно гарантій незалежності суддів було висловлено у низці рішень Конституційного Суду України, зокрема у рішеннях від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 01.12.2004 №19-рп/2004, від 11.10.2005 №8-рп/2005, від 22.05.2008 №10-рп/2008, від 03.06.2013 №3-рп/2013, а також від 04.12.2018 №11-р/2018.

Зміни внесені до Конституції України, згідно із Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 №1401-VIII набрали чинності 30.09.2016.

Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», серед іншого, статтю 130 Конституції України викладено в новій редакції, текст якої зазначено вище, і вперше закріплено спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що «розмір винагороди встановлюється законом про судоустрій».

З вказаною конституційною нормою співвідносяться норми частини першої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які дають чітке розуміння, що єдиним нормативно-правовим актом, яким повинен і може визначатися розмір суддівської винагороди, є закон про судоустрій.

Розмір суддівської винагороди визначено у статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII, який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання (означену в преамбулі), є законом про судоустрій в значенні частини другої статті 130 Конституції України.

Положеннями пунктом 1 частини 3 та пунктом 1 частини 4 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII визначено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,1, якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб.

Відтак, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 № 966-XIV.

Статтею 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» №966-XIV визначено, що прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

У змісті наведеної норми Закону України «Про прожитковий мінімум» №966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення відносно яких визначається прожитковий мінімум.

Зокрема, приписами статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» №966-XIV встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

При цьому, Законом України «Про прожитковий мінімум» №966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді».

Водночас, Законом України «Про прожитковий мінімум» №966-XIV судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Натомість, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», разом із встановленням на 01.01.2024 прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 3028грн., був введений такий новий вид прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», розмір якого становить 2102грн.

Зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII у частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у період, про який йдеться у позовній заяві (станом на 01.01.2023), а також до Закону України №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, отже законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, немає.

У даних правовідносинах спеціальними є норми статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII, які у часі прийняті раніше, однак мають пріоритет стосовно положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», оскільки безпосередньо Законом України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII та Конституцією України (ст. 130) врегульовані питання щодо забезпечення фінансування та функціонування судів і діяльності суддів.

Водночас, Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною 2 статті 130 Конституції України і частиною 3 статті 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII.

Натомість, Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми.

Конституція України не надає Закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Тобто, у національному законодавчому полі існує колізія положень двох нормативно-правових актів рівня закону, подолати яку можливо, застосувавши загальний принцип права «спеціальний закон скасовує дію загального закону» (Lex specialis derogate generali).

Такий підхід використовується у випадку конкуренції норм: коли на врегулювання суспільних відносин претендують загальні та спеціальні норми права.

Відтак, за таким правовим підходом, при конкуренції норм необхідно застосовувати правило пріоритетності норм спеціального закону (lex specialis), тобто Закону України №1402-VIII, а положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» вважати загальними нормами (lex generalis).

Таким чином, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року.

Оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, неправильним є застосування при розрахунку посадового окладу судді іншої величини, відмінної від тієї, що визначена спеціальним законом.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, що регулюють питання правового статусу суддів, не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України та законом гарантій незалежності судді.

Отже неправомірною є заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2024 (3028грн.), на іншу розрахункову величину, яка Законом України №1402-VIII не передбачена (прожитковий мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102грн.) на підставі абзацу 5 статті 7 Закону України №1928-ІХ.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.11.2021 у справі №400/2031/21, від 30.11.2021 у справі №360/503/21, 22.06.2023 у справі №400/4904/21, від 12.07.2023 у справі №140/5481/22 та від 24.07.2023 у справі №280/9563/21, від 13.09.2023 у справі №240/44080/21.

Приписами пункту 1 розділу IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1, передбачено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини 4 статті 142 Закону України №1402-VIII, частини 2 статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.

Про наявність правових підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання (зміну розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, винагороди працюючого судді Конституційного Суду України) Пенсійний фонд України повідомляється Конституційним Судом України, Верховним Судом, Вищим судом з питань інтелектуальної власності, Вищим антикорупційним судом - щодо суддів цих судів, Державною судовою адміністрацією України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів, судів, що перебувають в процесі ліквідації, у місячний строк з дня виникнення таких підстав.

Відповідно до пунктів 5 та 6 вказаного Порядку довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України надсилаються відповідними органами органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, який надав список, та судді у відставці (судді Конституційного Суду України), щодо якого видана довідка, у місячний строк з дня надходження списку.

Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.

Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через вебпортал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою.

Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання приймається органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, за наявності в судді всіх необхідних документів та оформляється відповідно до вимог розділу III цього Порядку.

Днем звернення за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання вважається день прийняття органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.

Враховуючи викладене, саме на відповідача покладено функції зі складання довідки про розмір про суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, із зазначенням базового розміру посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді, яку займав позивач до звільнення у відставку з посади судді, та розмірів доплат за вислугу років, визначених виходячи з розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з розрахунку на місяць для працездатних осіб, встановленого абз. 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» станом на 01.01.2024 у розмірі 3028грн.

Аналіз зазначених обставин і норм права дає підстави для висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у видачі позивачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій базовий розмір посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді, яку займав позивач до звільнення у відставку з посади судді та розміри доплат за вислугу років, визначені виходячи з розміру прожиткового мінімуму на одну особу з розрахунку на місяць для непрацездатних осіб, встановленого абз. 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» станом на 01.01.2024 у розмірі 2102грн.

При цьому, доводи відповідача стосовно неможливості зазначення у спірній довідці іншого розміру суддівської винагороди, ніж виплачується судді, що працює на посаді, з якої позивача було звільнено у відставку, оскільки розмір суддівської винагороди продовжує розраховуватись ТУ ДСА в Кіровоградській області, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102 гривні, спростовуються, виходячи з того, що такі дії призводять до неправомірного обчислення грошового забезпечення діючим суддям та не позбавляють відповідача обов`язку на видачу оновленої довідки із зазначенням відомостей, розрахованих з урахуванням вищенаведених висновків суду.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Таким чином, ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ТУ ДСА в Кіровоградській області видати позивачу довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій базовий розмір посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді, яку займав позивач до звільнення у відставку з посади судді та розміри доплат за вислугу років, необхідно визначити виходячи з розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з розрахунку на місяць для працездатних осіб, встановленого абз. 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» станом на 01.01.2024 у розмірі 3028грн.Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст. 241-245, 250, 311, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 14.11.2024 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий - суддяЮ. В. Дурасова

суддяО.М. Лукманова

суддяН.А. Олефіренко