Постанова

від 21.11.2024 по справі 320/13423/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/13423/23 Суддя першої інстанції: Горобцова Я.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Костюк Л.О.,

суддів: Бужак Н.П., Грибан І.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року (розглянута в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРТІС» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАРТІС» (далі - ТОВ «ВАРТІС», позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці (далі- відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 01 жовтня 2022 року №UA100160/2022/000010/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100160/2022/000112.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «ВАРТІС» для митного оформлення імпортованого товару надано митниці основні документи, які підтверджують митну вартість товару за ціною контракту, проте відповідачем, протиправно застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів та необґрунтовано винесено рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які підлягають скасуванню.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 01 жовтня 2022 року №UA100160/2022/000010/2.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100160/2022/000112.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що 08 серпня 2022 року між ТОВ «ВАРТІС» (Покупець) та К.ОСАК ЗELIK LTD. STI (Стамбул, Туреччина) (продавець) укладений контракт на поставку товару № 08/0822 (далі - контракт), відповідно до умов якого продавець поставляє в Україну швелер, балки, сталеві труби, сталеві листи в асортименті (далі - товар).

Відповідні до п. 2.2. Контракту, продавець поставляє покупцю товар в асортименті, кількості та одиницях виміру, технічними характеристиками та ціною, зазначених у Специфікації та Рахунку (Інвойсі).

22 серпня 2022 року сторони підписали Додаткову угоду № 1, якою у зв`язку із неможливістю прокату металу, дійшли згоди внести зміни до Розділу «ОПИС ТОВАРУ» Специфікація № 1 від 10 серпня 2022 року викласти у новій редакції.

Відповідно до Специфікації №1 від 22 серпня 2022 року до контракту (далі-специфікація) продавець зобов`язаний здійснити поставку гарячекатаних сталевих листів у кількості 460 тон (+/-10%).?

У специфікації сторони визначили ціну за одиницю товару у розмірі 725 USD і загальну вартість товару у розмірі 333 500, 00 доларів США.

Відповідно до 7.2. контракту, покупець здійснює оплату на умовах передплати в розмірі 100% вартості отриманого товару, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця на підставі рахунку (Інвойсу) продавця у строки та порядку погодженому сторонами у специфікації та рахунку (Інвойсі). Оплата товару здійснюється у доларах США. 15 серпня 2022 року TOB «ВАРТІС» перерахував продавцю 333 500, 00 доларів США, підтвердженням чого є платіжне доручення №72.

Відповідно до п. 10.1 та п. 10.2 контракту, постачання товару проводиться партіями згідно правил Інкотермс-2020; місце поставки вказується у специфікації та проформі інвойс.

Сторони визначили умови поставки у специфікації № 1 від 10 серпня 2022 року FCA АЛЯГА Туреччина вантажним автомобільним транспортом.

Відповідно до інвойсу № КС12022000000140 від 13 вересня 2022 року продавець зобов`язаний був поставити гарячекатаних сталевих листів, 19800 кг в асортименті на загальну суму 14 355, 00 доларів США.

Згідно міжнародно товарно-транспортній накладній CMR №б/н та пакувального листа продавцем відвантажено товар на транспортний засіб ВН2070/ВН8611ХК у загальній кількості 19800 кг.

При цьому, як вбачається з експортної декларації №22350300ЕХ00141914 від 13 вересня 2022 року продавця, ним розмитнено товар у кількості 19800 кг на загальну суму 14 355, 00 доларів США, код УКТЗЕД 72085198 та код УКТЗЕД 72085299.

З метою митного оформлення товару, ввезеного в Україну на підставі вказаного вище контракту, ТОВ «ВАРТІС» подано електронну митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ від 15 вересня 2022 року №UA100140/2022/709889 (далі також - ЕМД).

Позивач отримав від митного органу в електронному вигляді 6 повідомлень. Перше про те, що станом на 15 вересня 2022 року на 13:49 ЕА № UA100140/2022/709889 прийнята митницею. Друге повідомлення від 15 вересня 2022 року станом на 13:57 свідчило про те, що ЕА № UA100140/2022/709889 поставлена на контроль і знаходиться в очікуванні пропуску. Трете повідомлення про перетин кордону від 20 вересня 2022 року о 16:55 виявлено ознаку для подальшого контроль для товарів для товарів з кодом 7208519800, 7208529900 (без посилання на визначення автоматизованою системою митного оформлення (АСМО) митних формальностей, а саме контролю правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД). Четверте повідомлення від 21 вересня 2022 року о 09:13 про те, що для обрання форм та обсягу митного контролю ( п. 4 ст. 337 МКУ), на підставі п. 2 ст. 264 МКУ та на виконання п. 1.3 ст. 266 та частини другої статті 53, Вам необхідно надати оригінали документів, зазначених в митній декларації. П`яте повідомлення від 21 вересня 2022 року о 12:57 про те, що на підставі п. 2 ст. 264 МКУ та на виконання п. 1.3 ст. 266 та частини другої статті 53, Вам необхідно надати оригінали документів, зазначених в митній декларації для перевірки достовірності складових митної вартості товарів. Шосте повідомлення від 21 вересня 2022 року о 12:56 про те, що на підставі п. 2 ст. 264 МКУ та на виконання п. 1.3 ст. 266 та частини другої статті 53, Вам необхідно надати оригінали документів, зазначених в митній декларації для перевірки достовірності складових митної вартості товарів. Уповноваженим представником позивача була надіслана довідкова інформація щодо сталі

23 вересня 2022 року позивачем подано на партію товару вагою 19800 кг додаткову митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ №UA100140/2022/710154.

Одночасно, з вказаною вище ЕМД декларантом було подано до митного органу перелік документів, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, передбачених ч. 2 статті 53 Митного кодексу України (далі також - МК України), а саме:

- Контракт № 08/0822 від 08 серпня 2022 року;

- Специфікація № 1 від 10 серпня 2022 року;

- Додаткова угода № 1 від 22 серпня 2022 року;

- Експортна декларація №22350300ЕХ00141914 від 13 вересня 2022 року;

- Інвойс № КС 12022000000140 від 13 вересня 2022 року;

- PAKING LIST та CMR б/н від 13 вересня 2022 року;

- Довідка про транспортні витрати № 5109 від 14 вересня 2022 року;

- Транспортна заявка №5109 від 09 вересня 2022 року;

- Рахунок-фактура № СФ-0001038 від 14 вересня 2022 року;

- Сертифікат походження товару № 0873311;

- Платіжне доручення № 72 від 15 серпня 2022 року;

- Договір про надання послуг митного брокера;

- Сертифікат якості;

- Заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю.

Відповідно до повідомлення відповідача від 23 серпня 2022 року о 16:24: Наступним повідомляю, що надані декларантом при митному оформленні митної декларації від 23 серпня 2022 року № UA100140/2020/710154 документи не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості, зокрема щодо вартості транспортування до митного кордону України. Відповідно до п. 10.2 контракту від 08 серпня 2022 року № 08/0822 та інвойсу від 13 вересня 2022 року № КС 12022000000140, передбачено, що товар поставляються в Україну на умовах поставки FCA - ALIAGA. відповідно до правил Інкотермс - 2010. Для підтвердження вартості перевезення оцінюваної партії товарів декларантом надано рахунок - фактуру щодо вартості транспортних витрат від 14 вересня 2022 року № СФ001038, довідку про транспортні витрати від 14 вересня 2022 року №5109 та заявку на перевезення від 14 вересня 2022 року № 5109. Аналізуючи відомості встановлено, що всі вищевказані документи видані TOB «PA ТРАНС». Разом з тим. згідно відомостей, зазначених в автотранспортній накладній CMR від 13 вересня 2022 року № б/н. безпосереднім перевізником товару є TOB «Транс логістик НВП». Отже, відбулося залучення третіх осіб. Підприємство, яке надаю документи для підтвердження транспортних витрат повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару.

У відповідь на це повідомлення позивач направив відповідачу через уповноваженого представника:

- Договір про надання транспортних послуг № 1/9/9 від 09 вересня 2022 року;

- Договір про надання транспортних послуг № 1-08-09-2022 від 08 вересня 2022 року;

- E-Faktura;

- Платіжне доручення про оплату транспортних послуг №11882 від 15 вересня 2022 року;

- Видаткова накладна № 100140/2022/709787 від 19 вересня 2022 року;

- Комерційна пропозиція б/н від 01 серпня 2022 року;

- Проформа інвойс № КСК2022-073 від 10 серпня 2022 року;

- Біржова інформація по ціні на сталь на Лондонській біржі металів;

- Висновок Держзовнішінформ № 123/248 від 12 вересня 2022 року.

Наступне повідомлення від відповідача від 23 вересня 2022 року о 14:02 про те, що необхідно надати документи які підтверджують виробника товару.

Відповідно до повідомлення Відповідача від 28 вересня 2022 року о 11:06, уповноважений представник позивача надав сертифікат якості від виробника товару «HABAS».

Митним органом було прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100160/2022/000385, відповідно до якої: Порушено вимоги Митного кодексу України. ПКМУ від 21 травня 2012 року № 450 «Питання, пов`язані із застосуванням митних декларацій», Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 651, а саме в графах 31, 44 МД невірно вказано виробника товару та код контракту.

29 вересня 2022 року позивач подав на партію товару вагою 19580 кг додаткову митну декларацію за № UА100160/2022/853092 (типу ІМ 40 ДЕ), з долученням до неї:

- Контракт № 08/0822 від 08 серпня 2022 року;

- Специфікація № 1 від 10 серпня 2022 року;

- Додаткова угода № 1 від 22 серпня 2022 року;

- Експортна декларація №22350300ЕХ00141914 від 13 вересня 2022 року;

- Інвойс № КС 12022000000140 від 13 вересня 2022 року;

- PAKING LIST та CMR б/н від 13 вересня 2022 року;

- Довідка про транспортні витрати № 5109 від 14 вересня 2022 року;

- Транспортна заявка №5109 від 09 вересня 2022 року;

- Рахунок -фактура СФ-0001038 від 14 вересня 2022 року;

- Сертифікат походження № 0873311;

- Платіжне доручення № 72 від 15 серпня 2022 року;

- Договір про надання послуг митного брокеру;

- Сертифікат якості;

- Сертифікат якості № 3.751 від 15 вересня 2022 року;

- Заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те. що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю;

- Лист постачальника, хто є виробником відносно товару, що поставляється;

- Митна декларація №UA100140/2022/710154 (типу ІМ 40 ДЕ);

- Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100140/2022/000385.

На підставі Української класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), викладеної у додатку до Закону України «Про митний тариф України» від 04 червня 2020 року№ 674-ІХ; Пояснення до УКТЗЕД, затверджені наказом Державної митної служби України від 14 липня 2020 року№ 256; наказу Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 650, сертифікату якості, відповідач у зв`язку з тим, що відповідно до сертифікату якості значення Cu-до 0,55%, а у вищезазначених нормативних актах, значення Cu-0,4% та більше підпадає під визначення товарі «Інші леговані сталі», виніс рішення про заміну кодів УКТЗЕД № КТ-UA100160-0003-2022 від 30 вересня 2022 року.

Відповідно до цього рішення, у висновку визначений наступний код та опис товару:

№1 - 1. ПРОКАТ ПЛОСКИЙ З ІНШИХ ЛЕГОВАНИХ СТАЛЕЙ, ЗАВШИРШКИ 600мм АБО БІЛЬШЕ, ГОРЯЧЕКАТАНИЙ, БЕЗ ПОКРИТТЯ, БЕЗ ПОДАЛЬШОГО ОБРОБЛЕНЯ: -ЛИСТ ГОРЯЧЕКАТАНИЙ ТАЛЕВИЙ РОЗМІР (MM) 12x1500x6000 - 5.980ТН. МАРКА СТАЛІ S235JR КОНСТРУКЦІЙНА, НОМЕР ПЛАВКИ 22104930. ХІМІЧНИЙ СКЛАД,%: С - 0.06; Si - 0.013; Mn - 0.65; Р - 0.027; S - 0.013,CU>0.4. EN 10025. - відповідає коду 72254040.

№2 - 1. ПРОКАТ ПЛОСКИЙ З ІНШИХ ЛЕГОВАНИХ СТАЛЕЙ, ЗАВШИРШКИ 600мм АБО БІЛЬШЕ, ГОРЯЧЕКАТАНИЙ, БЕЗ ПОКРИТТЯ, БЕЗ ПОДАЛЬШОГО ОБРОБЛЕНЯ: -ЛИСТ ГОРЯЧЕКАТАНИЙ ТАЛЕВИЙ РОЗМІР (MM) 10x1500x6000 - 13.600ТН. МАРКА СТАЛІ S235JR КОНСТРУКЦІЙНА, НОМЕР ПЛАВКИ 22305125. ХІМІЧНИЙ СКЛАД,%: С - 0.07; Si - 0.016; Mn - 0.59; Р - 0.026; S - 0.013,CU>0.4. EN 10025. - відповідає коду 72254060.

У зв`язку з винесеним рішенням про коригування митної вартості товару № KT-UA100160-0003-2022 від 30 вересня 2022 року митним органом була надіслана позивачу картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100160/2022/000103.

01 жовтня 2022 року позивач подав на партію товару вагою 19580 кг додаткову митну декларацію за № UА100160/2022/853233 (типу ІМ 40 ДЕ), із зазначенням у графі 33 кодів УКТ ЗЕД - 72254040 та 72254060.

Одночасно, з вказаною вище ЕМД декларантом було подано до митного органу перелік документів, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, а саме:

- Контракт № 08/0822 від 08 серпня 2022 року;

- Специфікація № 1 від 10 серпня 2022 року;

- Додаткова угода № 1 від 22 серпня 2022 року;

- Експортна декларація №22350300ЕХ00141914 від 13 вересня 2022 року;

- Інвойс № КС 12022000000140 від 13 вересня 2022 року;

- Проформа-інвойс № КСК2022-073 від 10 серпня 2022 року;

- PAKING LIST та CMR б/н від 13 вересня 2022 року;

- Довідка про транспортні витрати № 5109 від 14 вересня 2022 року;

- Транспортна заявка №5109 від 09 вересня 2022 року;

- Рахунок -фактура СФ-0001038 від 14 вересня 2022 року;

- Сертифікат походження № 0873311;

- Платіжне доручення № 72 від 15 серпня 2022 року;

- Договір про надання послуг митного брокеру;

- Сертифікат якості;

- Сертифікат якості № 3.751 від 15 вересня 2022 року;

- Лист постачальника, хто є виробником відносно товару, що поставляється;

- Договір про надання транспортних послуг № 1/9/9 від 09 вересня 2022 року;

- Договір про надання транспортних послуг №1-08-09-2022 від 08 вересня 2022 року;

- Митна декларація UA100160/2022/853092;

- Рішення про визначення коду товару № KT-UA100160-0003-2022 від 30 вересня 2022 року;

- Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100140/2022/000103;

- Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг № 11882;

- Комерційна пропозиція від 01 серпня 2022 року;

- Лист підтвердження ціни контракту від 27 вересня 2022 року;

- Видаткова накладна № 100140/2022/709787 від 19 вересня 2022 року;

- Висновок про визначення ціни ДП «Держзовнішінформ» від 12 вересня 2022 року;

- Біржова інформація;

- Заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те. що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю.

За наслідками опрацювання наданих документів Київська митниця дійшла до висновку, що вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числове значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та містять розбіжності.

Тому, митний орган запропонував декларанту позивача надати додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару шляхом надсилання електронного повідомлення.

Декларант позивача надав додаткові документи, за наслідками опрацювання яких, на виконання вимог п. 6 статті 54 МК України, Київською митницею було відмовлено позивачу у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100160/2022/000112.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA100160/2022/000010/2 від 01 жовтня 2022 року, яким митна вартість товару визначена із застосуванням резервного методу.

В подальшому відповідачем надано згоду на випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов`язання, шляхом сплати до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, та щодо надання протягом 80 днів з дня випуску товарів відповідних документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Незгода із прийнятим відповідачем рішенням та карткою обумовила позивача на звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі по тесту всі нормативно-правові акти наведені в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 34-1 ч. 1 статті 4 МК України, митні органи - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, митниці та митні пости.

Відповідно до положень статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (ч. 4 статті 52 МК України).

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей (ч.ч. 8, 9 статті 52 МК України).

За правилами ч. 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 4 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Частинами 1-3 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. (ч. 6 вказаної статті).

Відповідно до ч. 12 статті 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Згідно з ч. 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (ч. 7 статті 55 МК України).

Згідно з ч. 8 вказаної статті МК України, протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Відповідно до ч. 9 статті 55 МК України, у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною 2 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця.

Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо).

Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частини 5-8 статті 58 МК України).

Відповідно до ч. 10 статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Правила заповнення декларації митної вартості, затверджені наказом Міністерства фінансів України 24 травня 2012 року № 599, визначають порядок заповнення декларації митної вартості (далі - ДМВ), яка використовується:

декларантом або уповноваженою ним особою - при визначенні та заявленні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту;

митним органом - при здійсненні контролю за правильністю визначення декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту.

Відповідно до пункту 1.3 вказаних Правил, ДМВ подається в установленому порядку митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, разом з митною декларацією на оцінювані товари.

Пунктом 1.14 Правил передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Посадовою особою митного органу заповнюється графа ДМВ «Для відміток митного органу». На основному аркуші, крім реєстраційного номера ДМВ, повинно бути зазначене рішення, яке прийняте посадовою особою митного органу за результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів (пункти 2.1, 2.2 вказаних Правил).

Відповідно до пункту 2.3 Правил, при електронному декларуванні посадова особа за допомогою автоматизованої системи митного оформлення створює та надсилає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів відповідно до частин третьої та/або четвертої статті 53 Кодексу для підтвердження митної вартості товарів із складанням їх переліку.

При електронному декларуванні повідомлення про необхідність подання документів вважається одержаним декларантом або уповноваженою ним особою з часу надходження до митного органу повідомлення в електронній формі від декларанта або уповноваженої ним особи про одержання цього повідомлення. При електронному декларуванні декларант або уповноважена ним особа надсилає повідомлення про відмову у подачі документів у складі електронного повідомлення, засвідченого електронним підписом (пункти 2.4, 2.5 Правил).

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом з митною декларацією документів позивача встановлено, що вони містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема:

«Для підтвердження витрат на транспортування товару на умовах поставки згідно з Інкотермс «FCA - ALIAGA» (Туреччина) декларантом надано довідку про транспортні витрати, рахунок-фактуру про надання транспортно експедиційних послуг, заявку на перевезення.

У графі 44 ЕМД № UA100160/2022/853233 під кодом документу « 4301» (договір (контракт) про перевезення) міститься заявка на перевезення. Згідно із Законом України від 01 липня 2004 року № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» договір транспортного експедирування укладається обов`язково у письмовій формі та умови договору визначаються за угодою сторін. Проте договір (контракт) про надання-транспортно-експедиційних послуг відсутній серед наданих до митного оформлення документів.

Також, наданий рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 14 вересня 2022 року № СФ-0001038 містить інформацію, що даний рахунок дійсний до сплати до 18 вересня 2022 року, проте банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відсутні.

Крім того, згідно з даними, зазначеними в автотранспортній накладній CMR від 13 вересня 2022 року б/н, перевізником товарів виступає інша особа, а саме: Транс-логістик НВП, проте довідка про транспортні витрати, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг та заявка на перевезення видані TOB «Ра Транс». Відповідно відбулось залучення третіх осіб для перевезення заявленого до митного оформлення вантажу, але підтверджуючі документи не надані. Отже, ідентифікувати надані документи про транспортні витрати з поставкою товарів за вказаною ЕМД, неможливо.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Водночас, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 07 травня 2020 року у справі № 826/10527/17, у постанові від 19 червня 2020 року у справі №1.380.2019.002044.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така позиція суду узгоджується із практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема у постанові від 04 квітня 2018 року по справі № 826/27058/15 та у постанові від 13 липня 2021 року по справі № 804/3702/16.

Матеріалами справи встановлено, що після повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів декларантом надано: договір про надання транспортних послуг № 05/06 від 05 червня 2018 року.

Інші документи не надавались так як попередньо були надані документи щодо відносин експедитора та перевізника до МД № UA100140/2022/710154, а саме: CMR б/н; довідку про транспортні витрати № 5109; транспортну заявку №5109 від 09 вересня 2022 року; рахунок-фактуру № СФ-0001038 від 14 вересня 2022 року; договір про надання транспортних послуг № 1/9/9 від 09 вересня 2022 року; договір про надання транспортних послуг № 1-08-09-2022 від 08 вересня 2022 року; E-Faktura; платіжне доручення про оплату транспортних послуг №11882 від 15 вересня 2022 року; видаткову накладну № 100140/2022/709787 від 19 вересня 2022 року.

При цьому, дослідивши матеріали справи, матеріалами справи встановлено, що відповідно до п.1.4. Договору №05/06 транспортного експедирування по перевезенню вантажів в міжнародному та міжміському сполученні від 05 серпня 2018 року, укладеного між позивачем та TOB «PA ТРАНС», експедитор залучає до виконання умов цього договору третіх осіб - перевізників, експедиторів, які взяли на себе зобов`язання та відповідальність за договором перевезення вантажу або за договором транспортного експедирування за доставку до місця призначення довіреного їм вантажу.

В договорі не містяться застереження щодо погодження перевізників - третіх осіб позивачем та відповідно про надання документів, підтверджуючих наявність договірних відносин між TOB «PA ТРАНС» та третіми особами.

Оплата наданих транспортних послуг здійснюється тільки TOB «PA ТРАНС» на підставі договору № 05/06 від 05 серпня 2018 року. Між тим, позивач надав митному органу договори на перевезення, що укладені між TOB «PA ТРАНС» та TOB «Сфера-транс Плюс» та між TOB «Сфера-транс Плюс» та TOB «Транс-Логістік НВП».

Відповідно до п.8.1. Контракту № 08/0822 від 08 серпня 2022 року ціни на товар встановлюються та фіксуються в доларах США на момент підписання специфікації (тобто станом на 10 серпня 2022 року) та Проформи Інвойса розуміються на умовах, зазначених у Проформі Інвойс. Пункт 8.2. передбачає, що ціна на товар включає вартість тари та упаковки.

У специфікації № 1 від 10 серпня 2022 року до Контакту узгоджена ціна незалежно від характеристик сталі на рівні 725 доларів США за тону. У Проформі Інвойс № КСК2022-073 від 10 серпня 2022 року продубльована ціна на рівні 725 доларів США за тону. За умовами Контракту № 08/0822 від 08 серпня 2022 року п.7.2. Покупець здійснює оплату на умовах передплати в розмірі 100% вартості отриманого товару.

15 серпня 2022 року позивач оплатив товар у повному обсязі (платіжне доручення в іноземній валюті № 72) у сумі 333500 доларів США.

На підтвердження ціни контракту митному органу надана довідка ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» №123/248 від 12 вересня 2022 року, відповідно до якої, окрім документів, що надані позивачем, ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» для визначення ціни використовувало інформацію зі спеціалізованого видання SteelOrbis щодо експортних цін на плоский металопрокат на основних зовнішніх ринках та турецькому експортному ринку на дату специфікації і на дату додаткової угоди, інформація з мережі інтернет щодо цін на подібну продукцію:metinvest-smc.com, mdgr.coin.ua, metail-holding.com.ua тощо.

Крім того, додатково наданий скріншот з сайту metallicheckiy-portal.ru про ціни на сталь в період - серпень 2022 року на Лондонській біржі кольорових металів.

Окрім того, до матеріалів щодо розмитнення товару додано: Експортна декларація №22350300ЕХ00141914 від 13 вересня 2022 року; Інвойс № КС120022000000140 від 12 вересня 2022 року; PACKING LIST; CMR б/н; Проформа - інвойс № КСК2022-073 від 10 серпня 2022 року; Платіжне доручення № 72 від 15 серпня 2022 року, сертифікат походження товару, сертифікат якості з визначенням виду сталі.

Також позивачем при митному оформленні товару та на вимогу митного органу надано транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Колегія суддів критично оцінює твердження відповідача про те, що платіжне доручення від 15 серпня 2022 року № 72 не є достатнім доказом через зазначення у графі «призначення» лише контракту та не зазначення рахунку-фактури (інвойсу), на підставі якого здійснено платіж, адже позивач сплатив 100 % вартості за товар відповідно до умов контракту (специфікації № 1) та в узгоджені терміни очікував отримання партії вже оплаченого товару. Часткове відвантаження товару сторонами передбачалось, а тому окреме виставлення комерційного рахунку-фактури за окрему партію фактично відвантаженого товару не суперечить умовам договору.

На думку колегії судів, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої декларантом митної вартості товару судом не встановлено.

Беручи до уваги зазначене, суд вважає, що документи, подані до митного оформлення товарів (гарячекатаних сталевих листів), підтверджують, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що дають можливість їх перевірити.

Матеріалами справи встановлено, що в рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, на наслідками яких розпочалась процедура консультацій та причини, через які митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за ціною договору.

Більш того, матеріалами справи документально не підтверджено факту надання декларантом позивача документів, що містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, на підставі чого контролюючий орган розпочав процедуру консультацій.

Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

При цьому, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 29 травня 2012 року у справі № 21-91а12 та від 31 березня 2015 року у справі № 21-127а15.

Виходячи з наведеного у сукупності, колегія суддів погоджується із висновкосуду першої інстанції, що надані ТОВ «ВАРТІС» разом із ЕМД документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом, відповідно до статті 64 МК України.

У рішенні про коригування митної вартості також відсутні усі відомості про конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, оцінивши які в сукупності митниця прийняла рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару.

Однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Однак, в порушення наведених норм МК України, оскаржуване рішення не містить: обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки.

Відповідачем не зазначено фактурну вартість, країну експорту цього товару, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки та не додані такі митні декларації до відзиву на позовну заяву.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів від 01 жовтня 2022 року №UA100160/2022/000010/2 не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Оскільки на час прийняття картки відмови в прийнятті митної вартості, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100160/2022/000112 були відсутні підстави, передбачені ч. 6 статті 54 МК України, зазначене рішення суб`єкта владних повноважень також є протиправним та підлягає скасуванню.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Київської митниці - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Л.О. Костюк

Судді Н.П. Бужак

І.О. Грибан

Повний текст постанови складено 21 листопада 2024 року.