Постанова

від 21.11.2024 по справі 320/11899/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/11899/24 Головуючий у І інстанції - Марич Є.В.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Бужак Н.П., Василенка Я.М.,

при секретарі: Руденко Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа - Державне підприємство «Національні інформаційні системи» про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И Л А:

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, третя особа - Державне підприємство «Національні інформаційні системи», в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 05.07.2023 року № 2481/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1», яким анульовано доступ державному реєстратору - Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 07.07.2023 року № 2504/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1», яким анульовано доступ державному реєстратору - Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 21.07.2023 року № 2638/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1», яким анульовано доступ державному реєстратору - Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 16.08.2023 року № 2949/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1», яким анульовано доступ державному реєстратору - Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- зобов`язати Міністерство юстиції України поновити доступ ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року відкрито провадження у справі, а ухвалою суду від 08 березня 2024 року роз`єднано позовні вимоги щодо оскарження наказів Відповідача від 07.07.2023 № 2504/5, від 21.07.2023 № 2638/5, від 16.08.2023 № 2949/5 в окремі самостійні провадження.

За результатами автоматизованого розподілу судовій справі про оскарження наказу Міністерства юстиції України від 21.07.2023 № 2638/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1» та зобов`язання Міністерства юстиції України поновити Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно присвоєно єдиний унікальний номер № 320/11899/24 та передано для розгляду раніше визначеному складу суду.

В обґрунтування позовних вимог Позивачка посилалася на те, що камеральна перевірка проведена упереджено, без врахування пояснень Приватного нотаріуса, без дослідження в повному обсязі всіх документів, на підставі яких прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Також, Позивачка вказує, що в оскаржуваному наказі не наведено фактів вчинення нею неодноразових порушень у сфері державної реєстрації прав та не надано доказів, що такі факти досліджувались при прийнятті оскаржуваного рішення про анулювання доступу до Державного реєстру, а тому застосоване Відповідачем до Позивача стягнення не відповідає принципу обґрунтованості та пропорційності.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 21.07.2023 № 2638/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1», яким анульовано доступ державному реєстратору - Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Зобов`язано Міністерство юстиції України поновити Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Міністерство юстиції України подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Міністерство юстиції України посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Апеляційна скарга мотивована також тим, що наказ Міністерства юстиції України від 21.07.2023 № 2638/5 прийнято правомірно, у відповідності до вимог чинного законодавства, обґрунтовано, розсудливо та пропорційно, з урахуванням встановлених неодноразових істотних порушень законодавства під час проведення реєстраційний дій Позивачкою у сфері державної реєстрації. Відповідач наголосив на порушенні Позивачкою вимог статей 2, 3, 10, 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV та пунктів 12, 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, оскільки проведено державну реєстрацію прав: без документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; без документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Позивачкою подано відзив на апеляційну скаргу Міністерства юстиції України, в якому вона просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників Сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до Свідоцтва Міністерства юстиції України № 3993, виданого 29.05.2001, ОСОБА_1 надано право на зайняття нотаріальною діяльністю, зареєстровано приватну нотаріальну діяльність по Київському міському нотаріальному округу 28.10.2014 та видано реєстраційне посвідчення № 1471.

До Міністерства юстиції України надійшов лист від Подільської окружної прокуратури міста Києва від 22.03.2023 № 45-2579вих-23 (вх. 42625-7-23 від 22.03.2023), в якому зазначено про те, що Подільською окружною прокуратурою м. Києва здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42022102070000428, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

Згідно із інформацією в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежитлові будівлі загальною площею 28,4 кв.м. за адресою: м. Київ, Набережно-Печерська дорога, 8Е (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2164174680000).

При цьому встановлено, що Заявником, перед реєстрацією права власності на вказані об`єкти нерухомого майна подано довідку від 14.04.2020 № НЖ 14/04/2020, видану ТОВ «ЕЮБ «Гривна-Плюс» (код ЄДРПОУ 24847787), що не відповідає переліку документів, зазначених в ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Так, ТОВ «ЕЮБ «Гривна-Плюс» зареєстровано в м. Луганськ, яке на даний час знаходиться на тимчасово окупованій території, перереєстрація місцезнаходження юридичної особи не відбувалась. Отже, встановити фактичне місцезнаходження Товариства, який видавав довідку від 14.04.2020, на підставі якої прийнято рішення про державну реєстрацію на нежитлові будівлі за адресою: м. Київ, Набережно-Печерська дорога, 8Е, є неможливим.

З вищевказаного вбачається, що реєстрація права власності на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: м. Київ, Набережно-Печерська дорога, буд. 8-Е, відбулася з грубим порушенням вимог законодавства та можливо на підставі підробки документу, який став підставою для їх реєстрації.

За інформацією, наданою Департаментом містобудування та архітектури КМДА від 08.03.2023 № 08/6449 згідно із електронною базою Департаменту та даними Міської інформаційно-аналітичної системи забезпечення містобудівної діяльності, будівельний паспорт забудови земельної ділянки або містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на Набережно-Печерській дорозі, 8Е у Печорському районі міста Києва не надавались. В реєстрі адрес у місті Києві, відсутні відомості про документи стосовно присвоєння об`єкту нерухомості за вказаною адресою.

Також, відповідно до листа Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 14.03.2023 № 105/01-1112/1 адміністрацією не приймалось рішення щодо присвоєння/зміни адреси - Набережно-Печерській дорога, 8Е у м. Києві. Згідно з інформацією архівного відділу Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (до 2010 року включно), переданих на зберігання, розпоряджень про присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна за адресою: м. Київ, Набережно-Печерська дорога, 8Е, не виявлено.

Крім того, Реєстр будівельної діяльності не містить інформації щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, які розташовані за вказаною адресою.

Таким чином, вбачається, що Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 жодних дій щодо перевірки поданих документів проведено не було, додаткові документи, які підтверджують правомірність набуття права власності на них, витребувані не були, натомість, проведено державну реєстрацію права власності на вказаний об`єкт за відсутності документів, передбачених приписами ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Указані дії Приватного нотаріуса фактично призвели до узаконення самочинно збудованих об`єктів, експлуатація яких відповідно до вимог ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», заборонена.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст, 36, 93 Кримінального процесуального кодексу України Подільська окружна прокуратура міста Києва просила Відповідача провести перевірку законності дій Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1

Також, до Міністерства юстиції України надійшов лист від Начальника слідчого відділення відділу поліції в річковому порту Київ Головного управління Національної поліції у місті Києві від 12.04.2023 № 511/125/57/03/3-2023 (вх. № 55770-11-23 від 12.04.2023), в якому зазначено про те, що у провадженні слідчого відділення відділу поліції в річковому порту Київ ГУ Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42023102070000046 від 07.03.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

В ході досудового слідства встановлено, що службові особи ТОВ «Оксі-Автоінвест» за попередньою змовою групою осіб, підробили технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна та довідку про інвентаризацію об`єкту нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Печерська дорога, 8-Е. В подальшому службові особи ТОВ «Оксі-Автоінвест» вказані підроблені документи надали Приватному нотаріусу ОСОБА_1, яка 08.09.2020 на підставі довідки про інвентаризацію нерухомого майна ТОВ «ЕЮБ «Гривна Плюс», зареєструвала право власності за ТОВ «Оксі-Автоінвест», (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2164174680000) в яке увійшло:

- Будинок охорони літ. «А» загальна площа - 15,6 кв. м.

- Будинок охорони літ. «Б» загальна площа - 12,8 кв. м.

- Альтанка літ «В» загальна площа - 12.2. кв. м.

- Огорожі № 1,2,3 - 345,5 м.п.

- Ворота № 4,5,8,9 - 4 шт.

- Берегоукріплююча споруда № 7 - 38 м.кв.

- Дорога № 1 - 648 кв. м.

Відповідно до відповіді Департаменту земельних ресурсів вище зазначені об`єкти нерухомого майна, в тому числі дорога площею 648 кв.м. знаходиться на земельній ділянці з обліковим кодом 90:110:0001 площею 168012,34 кв.м. яка належить територіальній громаді міста Києва і рішення про передачу в оренду чи у власність КМР не приймалось.

Таким чином, вбачається, що Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 під час розгляду поданих документів та проведення державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що знаходяться за адресою: м. Київ, Набережно-Печерська дорога, 8Е, жодних дій щодо перевірки поданих документів проведено не було, додаткові документи, які підтверджують правомірність набуття права власності на них, витребувані не були, натомість, проведено державну реєстрацію права власності на вказаний об`єкт за відсутності документів, передбачених приписами ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Вказані дії Приватного нотаріуса фактично призвели до узаконення самочинно збудованих об`єктів, експлуатація яких відповідно до вимог ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», заборонена.

На підставі вище викладеного, у зв`язку з необхідністю, що виникла у зв`язку з розслідуванням вищевказаного кримінального провадження, керуючись ч. 2 ст. 9, ст. 40, ч. 2 ст. 93 КПК України, ст. 5 та 23 Закону України «Про Національну поліцію України» Начальник слідчого відділення відділу поліції в річковому порту Київ Головного управління Національної поліції у місті Києві просив Відповідача повідомити: чи відноситься дорога № 1 - 648 кв. м. до об`єкту нерухомого майна; чи на законних підставах Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 здійснила реєстрацію права власності об`єктів нерухомого майна за ТОВ «Оксі-Автоінвест».

Крім того, 25.05.2023 Начальник слідчого відділення відділу поліції в річковому порту Київ Головного управління Національної поліції у місті Києві повторно надіслав до Відповідача лист № 811/125/57/03/3-2023 (вх. № 82270-16-2З від 29.05.2023) з аналогічним змістом.

Наказом Міністерства юстиції України «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1» від 05.07.2023 № 1599/7, відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підпункту 4 пункту 4 Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 990, за результатом розгляду листів Подільської окружної прокуратури міста Києва від 22.03.2023 № 45-2579вих-23 (вх. № 42625-7-23 від 22.03.2023), слідчого відділення відділу поліції в річковому порту Київ Головного управління Національної поліції у місті Києві від 12.04.2023 № 511/125/57/03/3-2023 (вх. № 55770-11-23 від 12.04.2023), від 25.05.2023 № 811/125/57/03/3-2023 (вх. № 82270-16-23 від 29.05.2023) призначено камеральну перевірку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 щодо реєстраційних дій за заявою, зареєстрованою в базі даних заяв Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 41324512.

Листом «Щодо розміщення на вебсайті інформації» від 06.07.2023 № 87426/42625-7-23/19 Відповідач, на підставі підпункту 3 пункту 2 наказу Міністерства юстиції України від 07.05.2020 № 1609/5 «Про порядок функціонування офіційного вебсайту Міністерства юстиції України» просило Державне підприємство «Національні інформаційні системи» розмістити на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України у рубриці «Моніторинг реєстраційних дій та камеральні перевірки» - розділі «Накази Міністерства юстиції України про проведення камеральних перевірок», наказ Міністерства юстиції України від 05.07.2023 № 1599/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1».

Листом «Щодо проведення камеральної перевірки» від 06.07.2023 № 87428/42625-7-23/19.1.1 Відповідач на електронну пошту Позивачки надіслав копію наказу від 05.07.2023 № 1599/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1».

Також вказаним листом Відповідачем повідомлено Позивачку, що відповідно до пункту 13 Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 990, під час проведення камеральної перевірки Державний реєстратор має право подавати Мін`юсту свої пояснення та додаткову інформацію, що стосується предмета перевірки, які додаються до матеріалів перевірки.

18 липня 2023 року Позивачкою до Відповідача було подано пояснення щодо листів Подільської окружної прокуратури міста Києва від 22.03.2023 № 45-2579вих-23 (вх. № 42625-7-23 від 22.03.2023) та слідчого відділення відділу поліції в річковому порту Київ Головного управління Національної поліції у місті Києві від 12.04.2023 № 511/125/57/03/3-2023 (вх. № 55770-11-23 від 12.04.2023), від 25.05.2023 № 811/125/57/03/3-2323 (вх. № 82270-16-23 від 29.05.2023) за результатом розгляду яких проводиться камеральна перевірка дій державного реєстратора - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1.

За результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора державного реєстратора - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 складено акт від 21.07.2023 № 4140/19.1.1/23, в якому вказано, що Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 порушено вимоги статей 2, 3, 10, 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV та пунктів 12, 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, оскільки проведено державну реєстрацію прав:

- без документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;

- без документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

На підставі акта від 21.07.2023 № 4140/19.1.1/23, Міністерством юстиції України видано наказ від 21.07.2023 № 2638/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1», яким анульовано Позивачці доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Вважаючи вказаний Наказ протиправним, Позивачка звернулася до адміністративного суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем у оскаржуваному Наказі зазначено лише посилання на акт як підставу для застосування санкції, та останній містить лише посилання на Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, та Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV, які порушено Позивачкою, проте такі не містять відомостей про негативні наслідки цих порушень, зокрема, про порушення прав та законних інтересів юридичних та фізичних осіб, а також мотивів застосування до державного реєстратора саме такої санкції як анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав, що свідчить про порушення принципу пропорційності.

Також, в оскаржуваному Наказі не наведено фактів допущення Позивачкою неодноразових порушень у сфері державної реєстрації прав та не надано доказів, що такі факти досліджувались при прийнятті оскаржуваного рішення про анулювання доступу до Державного реєстру прав.

Таким чином, оскаржуваний Наказ не є співмірним тим порушенням, які вчинила Позивачка, з тими санкціями, які до неї застосовані, негативні наслідки не доведено.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав (ст. 1 Закону № 1952-IV).

Згідно з п.п. 1, 10 ч. 1 ст. 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; камеральна перевірка - перевірка, що проводиться у приміщенні Міністерства юстиції України виключно на підставі даних Державного реєстру прав.

Відповідно до п.п. 6, 7 ч. 1 ст. 8 Закону № 1952-IV Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; забезпечує доступ до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб`єктів, право доступу яких визначено цим Законом, та приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 37-1 Закону № 1952-IV визначено порядок здійснення контролю у сфері державної реєстрації.

Так, контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав.

За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав.

У разі якщо в результаті проведеної перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав виявлено прийняття такими державними реєстраторами чи суб`єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законів, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України вживає заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб.

За результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про: 1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав; 2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав; 3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав; 4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; 5) направлення на обов`язкове підвищення кваліфікації державного реєстратора, крім нотаріусів, які здійснюють державну реєстрацію прав відповідно до покладених на них законом обов`язків.

Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених пунктами 1 і 2 частини другої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання.

Рішення, передбачені пунктами 3-5 частини другої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України протягом п`яти робочих днів з дня їх прийняття.

У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб`єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора.

У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав щодо нотаріуса йому забезпечується доступ до Державного реєстру прав у режимі отримання інформації для здійснення нотаріальної діяльності відповідно до закону.

Порядок здійснення контролю, проведення камеральних перевірок, під час здійснення контролю та проведення перевірок, критерії, за якими здійснюється моніторинг, критерії, за якими визначається ступінь відповідальності за відповідні порушення, допущені в сфері державної реєстрації, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення Мін`юстом контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави (далі - сфера державної реєстрації), критерії, за якими здійснюється моніторинг реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та визначається ступінь відповідальності за порушення у сфері державної реєстрації визначено Порядком здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 990 (далі - Порядок № 990).

Згідно з п. 3 Порядку № 990 основними завданнями контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації є: перевірка стану дотримання визначених законами порядків державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації під час здійснення ними повноважень; запобігання, виявлення та вжиття заходів до усунення виявлених порушень вимог законів; визначення професійної компетентності осіб, які мають намір виконувати функції державного реєстратора; аналіз практики застосування законодавства у сфері державної реєстрації, надання відповідних узагальнених роз`яснень.

Відповідно до п.п. 9-11 Порядку № 990 камеральна перевірка під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації проводиться на підставі рішення Мін`юсту в разі виявлення порушень, визначених законами, порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У рішенні Мін`юсту про проведення камеральної перевірки зазначаються прізвище, ім`я, по батькові державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації, стосовно яких прийнято рішення про проведення камеральної перевірки, та підстава проведення камеральної перевірки.

Відповідним рішенням утворюється комісія з проведення камеральної перевірки у складі не менше як трьох посадових осіб Мін`юсту.

Строк проведення камеральної перевірки становить не більш як п`ятнадцять робочих днів з дня прийняття Мін`юстом рішення про проведення такої перевірки.

Згідно з п.п. 12-16 Порядку № 990 Мін`юст не пізніше ніж через два робочих дні з дня прийняття ним рішення про проведення камеральної перевірки надсилає суб`єкту державної реєстрації, у трудових відносинах з яким перебуває державний реєстратор, уповноважена особа, чи нотаріусу примірник відповідного рішення Мін`юсту в електронній формі з використанням системи електронного документообігу чи у разі відсутності такої системи - на електронну адресу, розміщену на офіційному веб-сайті суб`єкта державної реєстрації, до якого в разі потреби додається запит про надання копій документів та іншої інформації, що стосується предмета перевірки. У разі відсутності на його офіційному веб-сайті інформації про електронну адресу суб`єкта державної реєстрації чи у разі прийняття рішення про проведення камеральної перевірки щодо нотаріуса засвідчена відповідно до законодавства копія відповідного рішення Мін`юсту, запит про надання копій документів та іншої інформації, що стосується предмета перевірки, в паперовій формі надсилаються на поштову адресу відповідного суб`єкта, нотаріуса.

Відомості про проведення камеральної перевірки не пізніше двох робочих днів з дня прийняття Мін`юстом рішення про її проведення також розміщуються на офіційному веб-сайті Мін`юсту.

Під час проведення камеральної перевірки державний реєстратор, уповноважена особа суб`єкта державної реєстрації мають право подавати Мін`юсту свої пояснення та додаткову інформацію, що стосується предмета перевірки, які додаються до матеріалів перевірки.

Результати камеральної перевірки викладаються у формі акту або довідки, які підписується усіма членами комісії.

У разі наявності порушень установленого законом порядку державної реєстрації складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

В акті/довідці про проведення камеральної перевірки зазначаються: дата проведення камеральної перевірки; прізвище, ім`я та по батькові посадових осіб Мін`юсту, що проводили камеральну перевірку; підстава проведення камеральної перевірки; опис виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні норми законів) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів (у разі складення акту); пропозиції стосовно змісту рішення за результатами проведеної камеральної перевірки (у разі складення акту).

В акті про проведення камеральної перевірки зазначаються встановлені у діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації одноразове грубе чи неодноразові істотні порушення законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах.

За результатами проведення камеральної перевірки у разі наявності порушень встановленого законом порядку державної реєстрації на підставі акту комісії про проведення камеральної перевірки Мін`юстом приймається вмотивоване рішення про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності з урахуванням вчинених одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також з урахуванням наявних у Мін`юсті відомостей щодо неодноразового застосування до відповідного державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов`язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів.

У разі виявлення у діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також у разі, коли у Мін`юсту наявні відомості щодо неодноразового застосування до такого державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов`язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів, застосовується п. 2 ч. 2 ст. 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та/або п. 2 ч. 2 ст. 34-1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

У разі коли державним реєстратором є нотаріус, застосовується пункт 4 частини другої статті 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та/або пункт 4 частини другої статті 34-1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Відповідно до п. 20 Порядку № 990 результати проведення камеральної перевірки (акти/довідки про проведення камеральної перевірки, рішення Мін`юсту про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації, нотаріуса до передбаченої законом відповідальності) зберігаються в Мін`юсті разом з іншими матеріалами такої перевірки.

Мін`юст не пізніше ніж через два робочих дні з дня прийняття ним рішення про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності надсилає суб`єкту державної реєстрації, у трудових відносинах з яким перебуває державний реєстратор, уповноважена особа, чи нотаріусу примірник відповідного рішення Мін`юсту та акт про проведення камеральної перевірки в електронній формі з використанням системи електронного документообігу чи у разі відсутності такої системи - на електронну адресу, розміщену на офіційному веб-сайті суб`єкта державної реєстрації. У разі відсутності на офіційному веб-сайті суб`єкта державної реєстрації інформації про електронну адресу чи у разі прийняття рішення про проведення камеральної перевірки щодо нотаріуса засвідчена відповідно до законодавства копія відповідного рішення Мін`юсту та акт про проведення камеральної перевірки в паперовій формі надсилаються на поштову адресу відповідного суб`єкта, нотаріуса.

Рішення, дії або бездіяльність Мін`юсту під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації можуть бути оскаржені до суду (п. 34 Порядку № 990).

Щодо наявності/відсутності підстав для визнання протиправним та скасування спірного наказу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 1952-IV загальними засадами державної реєстрації прав є: 1) гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 2-1) одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва та державної реєстрації прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

Згідно з ч. 3 ст. 10 Закону № 1952-IV державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав, похідних від права власності, здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії; 4) під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи; 5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження; 6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом; 7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав); 8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав; 9) формує реєстраційні справи у паперовій формі; 9-1) надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам (ч. 8 ст. 18 Закону № 1952-IV).

Умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначено Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок № 1127).

Згідно з п.п. 6, 7 Порядку № 1127 державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими законами України та цим Порядком.

У разі коли оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 12 Порядку № 1127 розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор використовує відомості Державного реєстру прав, зокрема його невід`ємної архівної складової частини, а також Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав.

Державний реєстратор у разі наявності в нього паперових носіїв інформації (реєстрових книг, реєстраційних справ, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації) використовує також відомості, які містяться на відповідних носіях інформації.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими законами України та цим Порядком (п. 40 Порядку № 1127).

Відповідно до п. 41 Порядку № 1127 для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються:

1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;

2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси;

4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);

5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Згідно з п. 42 Порядку № 1127 для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, подаються:

1) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

2) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки, за яким державним реєстратором отримуються відомості Державного земельного кадастру з метою встановлення місця розташування земельної ділянки, на якій споруджено відповідний об`єкт, для подальшого відображення таких відомостей як адреси об`єкта нерухомого майна.

У разі коли індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених цим пунктом, можуть бути подані документи, передбачені статтею 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Частиною 3 статті 10 Закону № 1952-IV, пунктом 12 Порядок № 1127 передбачено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав, здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону № 1952-IV документи, які подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

У разі коли під час розгляду заяви встановлено наявність підстав, передбачених законом для зупинення розгляду заяви, державний реєстратор невідкладно приймає рішення щодо зупинення розгляду заяви (абз. 1 п. 14 Порядок № 1127).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону № 1952-IV розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором виключно у випадку подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, камеральною перевіркою встановлено, що за результатом розгляду Заяви про державну реєстрацію права власності від 08.09.2020 № 41324512, поданої в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Оксі-Автоінвест», Позивачкою прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.09.2020 № 53979401, на підставі якого відкрито розділ № 2164174680000 на нежитлові будівлі, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Печерська дорога, буд. 8-Е (далі - Об`єкт), проведено державну реєстрацію права власності за Заявником (номер запису 38104074).

Згідно з відомостями Державного реєстру прав до Заяви додано:

- технічний паспорт, виготовлений станом на 14.04.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЮБ «Гривна-плюс», відповідно до відомостей якого нежитлові будівлі споруджено у 1986 році (далі - Технічний паспорт);

- довідку про показники об`єкта нерухомого майна від 14.04.2020 № НЖ 14/04/2020, виготовлену Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЮБ «Гривна-плюс» (далі - Довідка № НЖ 14/04/2020);

- інформаційну довідку від 09.09.2020 НЖ-2020 № 1355, видану Комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» щодо відсутності реєстрації права власності на Об`єкт (далі - Довідка № 1355).

За результатами проведеної камеральної перевірки у Державному реєстрі прав, Комісією складено акт від 21.07.2023 № 4140/19.1.1/23, де визначено про факти встановлених порушень у сфері державної реєстрації прав, відповідно до яких Позивачкою порушено вимоги статей 2, 3, 10, 23 Закону № 1952-IV та пунктів 12, 41 Порядку № 1127, оскільки проведено державну реєстрацію прав: без документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; без документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Проте, колегія суддів звертає увагу, що для державної реєстрації прав та їх обтяжень об`єкта нерухомості, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Печерська дорога, буд. 8-Е, Заявником було надано довідку про показники об`єкта нерухомого майна з описом та підтвердженням; технічний паспорт на будівлі та споруди з відповідним описом та зазначенням часу їх побудови - 1986 рік; інформаційну довідку, видану Комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», щодо підтвердження адреси та відсутність будь-яких заявлених прав власності на Об`єкт.

Позивачкою у поданих Відповідачу поясненнях було наголошено, що перед здійсненням реєстраційних дій подані документи не викликали сумнівів та не надавали підстав для відмови у проведенні державної реєстрації прав чи їх зупинення. Крім того, за достовірність відомостей у наданих до реєстратора документах несе Заявник, але не Реєстратор.

Крім того, у вказаних поясненнях Позивачка звернула увагу, що документи, які подані Заявником для державної реєстрації права власності, виготовлялись уповноваженими на це державними органами, а Державний реєстратор переносить всю інформацію, зазначену в таких документах без скорочень, перекручувань чи інше до Державного реєстру. Законодавець не зобов`язав державного реєстратора здійснювати огляд об`єктів нерухомого майна перед прийняттям рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а державний реєстратор працює з готовими документами, які надаються Заявником.

Проте, оскаржуваний наказ від 21.07.2023 № 2638/5 не містить будь-яких мотивів чи обґрунтувань саме анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У вказаному наказі наявне лише посилання на висновок акта камеральної перевірки від 21.07.2023 № 4140/19.1.1/23.

Разом з тим, Акт перевірки також не містить обґрунтувань, чому Позивачка мала витребувати додаткові документи на підтвердження адреси спірного об`єкту та за наявності обставин недостатності таких документів прийняти рішення про зупинення розгляду заяви.

А як зазначено Верховним Судом у постанові від 15 серпня 2023 року у справі № 640/16809/20, для прийняття рішення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підставою для прийняття якого є наявність у діях державного реєстратора порушення порядку державної реєстрації прав, Мін`юст має ретельно дослідити усі обставини, за яких така реєстрація була здійснена, врахувати усі пояснення щодо проведення реєстраційних дій.

Частиною другою статті 2 КАС України чітко передбачено вимоги щодо необхідності зазначення мотивів у рішенні Мін`юсту, прийнятого за результатами проведення перевірок державних реєстраторів у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав такими державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав, оскільки законодавець, наділяючи Мін`юст функціями контролю у сфері державної реєстрації прав та визначаючи порядок застосування ним видів заходів впливу до державних реєстраторів як контролюючий орган, також зобов`язав його мотивувати таке рішення.

Отже, Мін`юст зобов`язаний навести підстави прийняття такого рішення, зазначити належні і достатні мотиви, за яких застосовано саме такий захід впливу.

Верховним Судом враховано наявність у Відповідача дискреції в питаннях визначення певного виду санкцій та наголошено, що такі рішення мають прийматися з урахуванням принципу пропорційності, який має на меті досягнення балансу між публічними інтересами та індивідуальними інтересами особи, а також між цілями та засобами їх досягнення. Наявні дискреційні повноваження не можуть використовуватися з порушенням цих принципів.

Відповідно до судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі "Олссон проти Швеції" від 24.03.1988) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців.

Закон вимагає, щоб він був доступний для особи і вона також могла передбачити наслідки його застосування до неї, та щоб закон не суперечив принципові верховенства права. В національному праві має існувати засіб правового захисту від свавільного втручання з боку державних органів у права, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Небезпека свавілля є особливо очевидною, коли виконавча влада здійснює свої функції закрито (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Гавенда проти Польщі» від 14.03.2002).

Таким чином, у разі виявлення порушень законодавства у сфері державної реєстрації відповідач розглядає питання відповідальності суб`єкта у сфері державної реєстрації та приймає рішення про застосування до санкцій.

Разом з тим, обов`язковість дотримання принципу пропорційності зумовлює обов`язок суб`єкта владних повноважень, при визначенні розміру санкції, обґрунтовувати в своєму рішенні ступінь тяжкості вчиненого правопорушення та його небезпечність.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21 листопада 2019 року у справі №826/9263/17 та від 27 травня 2021 року у справі № 420/4037/20, від 02 серпня 2023 року у справі № 320/7192/22.

А згідно з частиною п`ятою ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зі змісту оскаржуваного наказу у даній адміністративній справі від 21.07.2023 № 2638/5 не вбачається інформації про те, що Відповідач здійснив належне дослідження та перевірку фактів, повну та всебічну перевірку вчинених реєстраційних дій по об`єкту нерухомості.

Також, в оскаржуваному наказі не наведено фактів допущення Позивачем неодноразових порушень у сфері державної реєстрації прав та не надано доказів, що такі факти досліджувались при прийнятті оскаржуваного наказу про анулювання доступу до Державного реєстру прав.

Принцип пропорційності має на меті досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення.

Таким чином, Відповідач прийняв спірний наказ без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, непропорційно, тобто без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи Позивачки і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 21.07.2023 року № 2638/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1», яким анульовано доступ державному реєстратору - Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, з огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Міністерства юстиції України, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Н.П. Бужак

Я.М. Василенко

Повний текст складено 21.11.2024 року.