Постанова

від 20.11.2024 по справі 500/725/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 500/725/24 пров. № А/857/11056/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської митниці на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року, ухвалене суддею Мартиць О.І. у м. Тернополі, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, у справі № 500/725/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фінтрейд» до Тернопільської митниці про скасування рішення про коригування митної вартості товару,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів від 04.08.2023 № UA403030/2023/000058/2.

10 квітня 2024 року Тернопільський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким адміністративний позов задовольнив.

Визнав протиправним та скасував рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів від 04.08.2023 № UA403030/2023/000058/2.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім «Фінтрейд» судовий збір у сумі 3028 гривень 00 копійок.

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, оскільки, у ньому відповідач не обґрунтував числове значення скоригованої митної вартості товарів та фактів, які вплинули на таке коригування. При цьому, сумніви відповідача щодо складових митної вартості товару, який імпортував позивач, ґрунтуються, виключно, на припущеннях відповідача та жодним чином не обґрунтовані та не підтверджені. Суд вважає, що позивач, під час митного оформлення, надав усі необхідні документи, які не мали розбіжностей, ідентифікували, товар, що оцінювався та містили об`єктивні та достовірні дані, що піддавалися обчисленню і підтверджували усі складові митної вартості товару,що імпортував позивач, натомість, відповідач не довів правомірності коригування митної вартості товару, який імпортував позивач.

Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про відмову у задоволенні позову.

Таку позицію обґрунтовує тим, що, при проведенні контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митний орган встановив, що подані до митного оформлення документи не містять усіх відомостей щодо ціни що була фактично сплачена за товар.

З цих підстав, відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийняв в порядку, з підстав, у спосіб та в межах повноважень митного органу, які визначені чинним законодавством України.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що 03.03.2023 між компанією "KAMURI VIETNAM JSM" (В`єтнам) (продавець) та позивачем (покупець), укладено зовнішньоекономічний договір № 2.

На виконання цього договору продавець сформував рахунок-фактуру (інвойс) № KAM-FIT-23004 від 30.05.2023 на товар: мішки для пакування, полотняного переплетення зі стрічкових поліпропіленових ниток, білого кольору, з ПЕ вкладкою, один раз прошитий подвійним рядком унизу, розміром не менше 56x97 см, прямокутної форми, без кришки, без логотипу: Мішки поліпропіленові: FIT-56-97-112-MW-H-PE - 182000 шт. Виробник: KAMURI VIETNAM JSM. Країна виробництва: В`єтнам/VN".

03.08.2023 декларант подав до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ № 23UA403030019130U5 на вказаний вище товар.

До даної митної декларації додав наступні документи:

- сертифікат якості від 23.05.2023;

- пакувальний лист № KAM-FIT-23004 від 30.05.2023;

- рахунок-фактуру (інвойс) № KAM-FIT-23004 від 30.05.2023;

- коносамент № 237300189705 від 04.06.2023;

- автотранспортну накладну № GI4288 від 31.07.2023;

- сертифікат про походження товару № 2301032036 від 01.06.2023;

- некласифікований комерційний документ - комерційну пропозицію № PI-KAM-FIT- 23004 від 10.05.2023;

- банківський платіжний документ, що стосується товару - Swift платіж від 16.05.2023;

- рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 401 від 28.07.2023;

- рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 406 від 02.08.2023;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару № GI4288-V2 від 31.07.2023;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01.04.2023;

- страховий поліс № 0005014/GCN/003-KD9/HH.2.2/2024 від 31.05.2023;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4 від 09.03.2023;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 2 від 03.03.2023;

- договір про надання послуг митного брокера № МП-02/20-05-22 від 20.05.2022;

- договір (контракт) про перевезення № 1008/139 від 10.08.2022;

- договір (контракт) про перевезення № 2402/200 від 24.02.2023;

- інші некласифіковані документи - специфікацію № 2/004 від 31.07.2023;

- копію митної декларації країни відправлення № 305564152150 від 30.05.2023.

За результатами перевірки поданих до митного оформлення документів, відповідач виявив розбіжності та в ході консультацій із позивачем запропонував позивачу надати додаткові документи, що, на думку відповідача, усувають виявлені розбіжності, зокрема:

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

На вимогу відповідача позивач додатково надав транзитний документ № 23PL322080NU623SC3 від 01.08.2023.

04.08.2023 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA403030/2023/000058/2.

Підставою для прийняття цього рішення є виявлені відповідачем розбіжності у поданих позивачем до митного оформлення товару документах, а саме:

- рахунок-фактура про надання транспортних послуг № 401 від 28.07.2023 містить посилання на договір про транспортно-експедиційне обслуговування № 1008/139 від 10.08.2022, укладений між ТОВ "Самміт Логістик" та ТОВ "Торговий дім "Финтрейд", згідно із п.п. 4.1.3 якого ТОВ "Торговий дім "Финтрейд" здійснює оплату наданих транспортно-експедиційних послуг протягом 3 банківських днів з моменту виставлення експедитором (ТОВ "Саммит Логістик") рахунків, але до вивозу вантажу з порту. Водночас, позивач не надав банківських документів, що підтверджують сплату транспортно-експедиційних послуг;

- рахунок-фактура про надання транспортних послуг № 406 від 02.08.2023 має посилання на оформлення транзитної декларації Т1, проте до митного оформлення вказаний документ позивач не надав

- у п. 3 зовнішньоекономічного договору № 2 від 03.03.2023, укладеного між ТОВ "Торговий дім "Финтрейд" та фірмою KAMURI VIETNAM JSM продавець зобов`язується поставити товар на умовах CIF Гданськ у редакції Incoterms 2010, а у інвойсі № KAM-FIT-23003 від 15.05.2023 та комерційній пропозиції № KAM-FIT-23003 від 24.04.2023 зазначено умови поставки CIF Гданськ Incoterms 2000.

Митна вартість скоригована на підставі митної декларації від 13.06.2023 № UA100390/2023/0707469 на рівні 2,5 євро/кг.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 2статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до частини 1 та 2статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостійстатті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як визначено у частині 3статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з пунктом 2 частини 6статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертійстатті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Положеннями частин 2 та 3статті 57 МК Українивизначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цьогоКодексу.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачу. При цьому, митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Під час проведення консультацій з декларантом, митний орган зазначив, що для підтвердження заявленої митної вартості товару, який задекларований, згідно із митною декларацією № 23UA403030019130U5 від 03.08.2023, декларант має подати такі документи:

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

При цьому, як встановив апеляційний суд із рішення від 04.08.2023 № UA403030/2023/000058/2 про коригування митної вартості товару, витребування відповідачем вказаних вище документів зумовлено тим, що надані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар.

Водночас, апеляційний суд зауважує, що суть виявлених митним органом недоліків знайшла своє відображення безпосередньо у рішенні про коригування митної вартості товарів, яке у процедурі митного оформлення є кінцевим та позбавляє декларанта можливості подавати додаткові документи. В той же час у вимозі про надання додаткових документів відповідач не зазначив законодавчо визначених підстав для цього та не вказав, чому з наданих до митного оформлення документів неможливо визначитись з правильністю (неправильністю) визначення декларантом митної вартості товару, а, виключно, наведено пропозицію надання додаткових документів за переліком, встановленим частиною третьоїстатті 53 МК України.

Такий підхід відповідача, на думку апеляційного суду, суперечить нормамстатті 53 КАС України, оскільки, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Натомість, у цій справі декларант фактично був позбавлений можливості зрозуміти, які саме складові митної вартості викликали сумнів у митного органу та які належить усунути додатковими документами.

Аналогічний правовий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 28.10.2020 року у справі № 1.380.2019.000724.

Крім того, Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, зокрема, у постанові від 30 квітня 2020 року у справі № 820/231/16, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбаченістаттею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Апеляційний суд встановив, що у рішенні про коригування митної вартості відповідач стверджує, що позивач надав до митного оформлення документи, які не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, однак, витребовує документи, які не стосуються ціни, що була сплачена за товар, зокрема, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що відповідач не довів наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності наданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, виключно наявність яких могла бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому, витребовуючи перелік документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Натомість, апеляційний суд вважає, що позивач надав достатні документи, які підтверджують митну вартість товару, згідно із митною декларацією № 23UA403030019130U5 від 03.08.2023.

Зокрема, позивач подав платіжні документи щодо повної оплати вартості товару (банківський платіжний документ, що стосується товару - Swift платіж від 16.05.2023).

Відсутність платіжного документа про оплату транспортних послуг не спростовує вартість транспортних послуг, оскільки, документами, які підтверджують митну вартість є, зокрема, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а не документи, які підтверджують оплату вартості перевезення.

Крім того, відповідач не обґрунтував яким чином розбіжності у редакціях Incoterms 2010 чи 2000 впливає на митну вартість товару імпортованого позивачем.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Поряд з тим, що сумніви митного органу щодо митної вартості товару є необґрунтованими, апеляційний суд встановив, що рішення про коригування митної вартості товарів не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Тому, враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 04.08.2023 № UA403030/2023/000058/2 є необґрунтованим та прийнятим з порушенням статей 53-55 МК України, а тому його необхідно скасувати.

Цей висновок є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.

Оскільки, апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін, то розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Тернопільської митниці залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року в справі № 500/725/24 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель