Постанова

від 20.11.2024 по справі 140/4822/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 140/4822/24 пров. № А/857/22298/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Глушко І.В.,

суддя Запотічний І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року (головуючий суддя Волдінер Ф.А., м. Луцьк) у справі №140/4822/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛМАРКЕТ» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

02.05.2024 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Волинської митниці, в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товару від 15.11.2023 №UА205140/2023/000678/2, від 01.12.2023 №UА205140/2023/000708/1, від 09.01.2024 №UА205140/2024/000004/2, від 17.01.2024 №UА205140/2024/000011/2, від 17.01.2024 №UА205140/2024/000012/2.

Позов обґрунтовує тим, що рішення про коригування митної вартості товарів відповідач прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, та в порушення положень Митного кодексу України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових митної вартості. Позивач зазначає, що декларантом на підтвердження заявленої митної вартості і обраного методу її визначення, було подано усі необхідні документи. Ці документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на невірний розрахунок митної вартості, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують ціну товару. Натомість, зазначені митницею у повідомленні декларанту та у рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року адміністративним позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 15.11.2023 №UА205140/2023/000678/2, від 01.12.2023 №UА205140/2023/000708/1, від 09.01.2024 №UА205140/2024/000004/2, від 17.01.2024 №UА205140/2024/000011/2, від 17.01.2024 №UА205140/2024/000012/2. Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛМАРКЕТ» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати у розмірі 14951 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят одну) гривню 65 копійок.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначив, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять розбіжності. Крім того, апелянт вважає, що розмір судових витрат, які стягнув суд першої інстанції з відповідача на користь позивача є неспіврозмірним та завищеним. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

24.09.2024 позивачем до суду подано відзив на апеляційну скаргу. Доводи відзиву аналогічні доводам адміністративного позову. Крім того, зазначає, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару. При цьому, подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас, підтверджували числові значення митної вартості товару. Крім того, витрати на професійну правничу допомогу позивач вважає співмірними зі складністю справи, обсягом опрацьованих документів та переліком виконаних робіт. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Судом встановлені наступні обставини.

ТОВ «ГЛОБАЛМАРКЕТ» було укладено з фірмою «UAB Rimartas» (продавець) Контракт купівлі-продажу від 30.09.2022 №RG/30-22, за умовами якого Продавець має поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору. Найменування товару, кількість та ціна товару обумовлюються в фактурі. Поставка товару здійснюється узгодженими з покупцем партіями автотранспортом на умовах DAP-Луцьк, Рівне, Дубно, Ковель, Володимир-Волинський, Сарни, Старовойтове на протязі 30 днів з моменту оплати (Інкотермс 2010). Покупець має оплатити поставлений товар в євро, в терміни визначені продавцем, в безготівковій формі на банківський рахунок продавця згідно виставленого рахунку-фактури. Покупець оплачує товар шляхом перерахування 100% передоплати на розрахунковий рахунок продавця (пункти 1.1, 1.2, 2.1, 3.1, 3.2 Контракту).

Так, відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 31.10.2023 №001369 до вказаного Контракту від 30.09.2022 №RG/30-22 предметом купівлі-продажу с транспортний засіб марки 1VECO, модель - STRALIS AS440S ТХ/Р, номер кузова (шасі, рами) № НОМЕР_1 , вартість якого складає 9250,00 євро.

14.11.2023 ТОВ «ГЛОБАЛМАРКЕТ» для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України вищевказаного транспортного засобу до Волинської митниці було подано митну декларацію №23UA205140095738U8. При цьому, фактурна вартість імпортованого транспортного засобу становить 9250,00 євро (еквівалентно 356999,13 грн).

На підтвердження вартості товару декларантом позивача до митної декларації було додано: контракт купівлі-продажу від 30.09.2022 №RG/30-22; рахунок-проформу від 17.10.2023 №2023-10-17/1; інвойс від 31.10.2023 №001369; міжнародну товарно-транспортну накладну; сертифікат походження товару №PL/MH/AV0008377; декларацію країни відправлення №23PL341000E6409994759; технічний паспорт НОМЕР_2 ; платіжну інструкцію в іноземній валюті від 30.10.2023 №383; експертну довідку від 13.11.2023 №11191/23.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом електронним повідомленням повідомлено декларанта позивача, що надані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, також подані документи містять розбіжності, атому запропоновано протягом 10 календарних днів подати наступні документи: договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; копію декларації країни відправлення Литви.

15.11.2023 декларантом повідомлено митний орган, що інші додаткові документи подаватись не будуть.

В подальшому, Волинською митницею було відмовлено в митному оформлені товару за заявленою митною вартістю та прийнято рішення про коригування митної вартості від 15.11.2023 №UA205140/2023/000678/2, а також оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/033342.

Так, в пункті 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів зазначено, що «митна вартість імпортованого транспортного засобу не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, а подані документи містять розбіжності, а саме: наданий документ №23PL341000E6409994759 від 31.10.2023 є декларацією країни відправлення Польща, декларацію країни відправлення Литва не подано до митного оформлення; відповідно до поданого інвойсу №001369 від 31.10.2023 продавцем товару (власником) с «UAB Rimartas». Однак в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 24.03.2014 в графі СЛ.1 зазначений інший власник - VEN TURJNI NICILO. Документів про перехід права власності від власника VEN TURJNI NICILO до «UAB Rimartas», а також умов та ціни придбання транспортного засобу декларантом не надано.

У зв`язку з ненаданням декларантом позивача на пропозицію митного органу додаткових документів, митним органом митну вартість товару було визначено із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МК України. Митну вартість транспортного засобу визначено на підставі цінової інформації про вартість подібного/ідентичного товару, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: 16000,00 євро за МД №UA204020/2023/38593 від 22.09.2023.

В подальшому товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205140096191UІ від 15.11.2023.

Також, відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 06.11.2023 №001373 предметом купівлі-продажу є транспортний засіб марки MERCEDES BENZ, модель ACTORS, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_4 , вартість якого складає 8000,00 євро.

30.11.2023 ТОВ «ГЛОБАЛМАРКЕТ» для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України вищевказаного транспортного засобу до Волинської митниці було подано митну декларацію №23UA205140100501U2. При цьому, фактурна вартість імпортованого транспортного засобу становить 8000,00 євро (еквівалентно 317788,00 грн).

На підтвердження вартості товару декларантом позивача до митної декларації було додано: контракт купівлі-продажу від 30.09.2022 №RG/30-22; інвойс від 06.11.2023 №001373; міжнародну товарно-транспортну накладну; сертифікат походження товару №PL/MH/AV0008488; технічний паспорт НОМЕР_5 ; платіжну інструкцію в іноземній валюті від 21.11.2023 №389; експертну довідку від 30.11.2023 №11829/23.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом електронним повідомленням повідомлено декларанта позивача, що надані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, також подані документи містять розбіжності, атому запропоновано протягом 10 календарних днів подати наступні документи: договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; копію декларації країни відправлення.

01.12.2023 декларантом повідомлено митний орган, що інші додаткові документи подаватись не будуть.

В подальшому, Волинською митницею було відмовлено в митному оформлені товару за заявленою митною вартістю та прийнято рішення про коригування митної вартості від 01.12.2023 №UA205140/2023/000708/l, а також оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/033522.

Так, в пункті 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів зазначено, що «митна вартість імпортованого транспортного засобу не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, а подані документи містять розбіжності, а саме: відповідно до поданого інвойсу №001373 від 06.11.2023 продавцем товару (власником) є «UAB Rimartas». Однак в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 від 13.11.2013 зазначений інший власник - ROSSETTI TIZIANO.

У зв`язку з ненаданням декларантом позивача на пропозицію митного органу додаткових документів митним органом митну вартість товару було визначено із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МК України. Митну вартість транспортного засобу визначено на підставі цінової інформації про вартість подібного/ідентичного товару, інформація про які міститься в ЄА1С Держмитслужби, а саме: 17500,00 євро за МД №UA205170/2023/29399 від 28.09.2023.

В подальшому товар було випущено у вільний обіг за МД №2311/1205140100972 U2 від 01.12.2023.

Крім того, відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 31.10.2023 №001370 предметом купівлі-продажу є транспортний засіб марки VOLVO, модель FH 460, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_6 , вартість якого складає 21500,00 євро.

ТОВ «ГЛОБАЛМАРКЕТ» для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України вищевказаного транспортного засобу до Волинської митниці було подано митну декларацію №24UA205140001342U0. При цьому, фактурна вартість імпортованого транспортного засобу становить 21500,00 євро (еквівалентно 898641,95 грн).

На підтвердження вартості товару декларантом позивача до митної декларації було додано: контракт купівлі-продажу від 30.09.2022 №RG/30-22; інвойс від 31.10.2023 №001370; міжнародну товарно-транспортну накладну; сертифікат походження товару №PL/MH/AV0008673; технічний паспорт НОМЕР_7 ; експертну довідку від 07.01.2024 №103/24.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом електронним повідомленням повідомлено декларанта позивача, що надані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, також подані документи містять розбіжності, а тому запропоновано протягом 10 календарних днів подати наступні документи: договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; платіжний документ, що підтверджує вартість товару; копію декларації країни відправлення.

09.01.2024 декларантом повідомлено митний орган, що інші додаткові документи подаватись не будуть.

В подальшому, Волинською митницею було відмовлено в митному оформлені товару за заявленою митною вартістю та прийнято рішення про коригування митної вартості від 09.01.2024 №UA205140/2024/000004/2, а також оформлено картку відмови в прийняти митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційною призначення №UA205140/2024/000055.

Так, в пункті 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів зазначено, що «митна вартість імпортованого транспортного засобу не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, а подані документи містять розбіжності, а саме: відповідно до поданого рахунку-фактури №001370 від 31.10.2023 продавцем (власником) транспортного засобу є «UAB Rimartas», що суперечить власнику, заявленому в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 23.11.2017 № НОМЕР_7 ; в п. 3.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 30.09.2022 №RG/30-22 зазначено, що оплата за товар здійснюється шляхом перерахування 100% передоплати на розрахунковий рахунок продавця, однак платіжного документу, що підтверджує вартість товару не подано до митного оформлення; банківські реквізити продавця у зовнішньоекономічному договорі (контракту) від 30.09.2022 №RG/30-22 суперечать реквізитам, зазначеним в рахунку-фактурі №001370 від 31.10.2023.

У зв`язку з ненаданням декларантом позивача на пропозицію митного органу додаткових документів митним органом митну вартість товару було визначено із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МК України. Митну вартість транспортного засобу визначено на підставі цінової інформації про вартість подібного/ідентичного товару, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: 28500,00 євро за МД №UA204140/2023/010751 від 06.12.2023 та №UA204080/2023/026350 від 14.12.2023.

В подальшому товар було випущено у вільний обіг за МД №24UA205140001567U9 від 09.01.2024.

Також, відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 10.01.2024 №001410 предметом купівлі-продажу є транспортний засіб марки MAN, модель TGS 24.480, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_8 , вартість якого складає 1000,00 євро.

16.01.2024 ТОВ «ГЛОБАЛМАРКЕТ» для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України вищевказаного транспортного засобу до Волинської митниці було подано митну декларацію №24UA205140003110U0. При цьому, фактурна вартість імпортованого транспортного засобу становить 10000,00 євро (еквівалентно 414763,00 грн).

На підтвердження вартості товару декларантом позивача до митної декларації було додано: контракт купівлі-продажу від 30.09.2022 №RG/30-22; інвойс від L0.0I.2024 №001410; міжнародну товарно-транспортну накладну; сертифікат походження товару №PL/MH/AV0008708; технічний паспорт НОМЕР_9 ; експертну довідку від 16.01.2024 №335/24; декларацію країни відправлення №23PL341000E00030485.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом електронним повідомленням повідомлено декларанта позивача, що надані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, також подані документи містять розбіжності, а тому запропоновано протягом 10 календарних днів подати наступні документи: виписку з бухгалтерської документації; договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); банківський платіжний документ проведений по міжнародній платіжній системі SWIFT, що підтверджує оплату за оцінюваний товар; транспортно-експедиційні документи, а також документ, що містять інформацію про вартість транспортування ТЗ; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; митну декларацію країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Декларантом повідомлено митний орган, що інші додаткові документи подаватись не будуть.

В подальшому, Волинською митницею було відмовлено в митному оформлені товару за заявленою митною вартістю та прийнято рішення про коригування митної вартості від 17.01.2024 №UA205140/2024/000011/2, а також оформлено картку відмови в прийняті і митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/000142.

Так, в пункті 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів зазначено, що «митна вартість імпортованого транспортного засобу не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, а подані документи містять розбіжності, а саме: в декларації країни відправлення №23PL341000E00030485 від 10.01.2024 числове значення зазначене у валюті євро, однак в експортних деклараціях, що видані Польщею, числове значення зазначається у валюті - польські злоті. Крім того, на сайті Європейської комісії www.ec.europa.eu в розділі оподаткування та митний союз, інформація про декларацію країни відправлення №23PL341000E00030485 від 10.01.2024 відсутня. Вищезазначене свідчить, що даний документ містить наявні ознаки підробки; відповідно до поданого інвойсу продавцем товару (власником) є «UAB Rimartas» (Литва). Однак свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу видане країною Італія, тобто ТЗ транспортувався з Італії. Країною відправлення товару є Литва. Тобто виникає питання чи включені до митної вартості товару транспортні витрати, страхування, витрати на навантаження, перевантаження та обробку оцінюваного товару, пов`язаного з його транспортуванням на шляху Італія-Литва-кордон України; в пункті 3.2 контракту від 30.09.2022 №RG/30-22 передбачена 100% попередня оплата, однак банківський платіжний документ не поданий до митного оформлення; відповідно до поданого інвойсу від 10.01.2024 №001410 продавцем товару (власником) є особа, відмінна від власника зазначеного в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 15.02.2021 №А156538СА16.

У зв`язку з ненаданням декларантом позивача на пропозицію митного органу додаткових документів митним органом митну вартість товару було визначено із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МК України. Митну вартість транспортного засобу визначено на підставі цінової інформації про вартість подібного/ідентичного товару, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: 22000,00 євро за МД №UA205170/2024/204 від 05.01.2024.

В подальшому товар було випущено у вільний обіг за МД M24UA205140003779U3 від 19.01.2024.

Також, відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 10.01.2024 №001411 предметом купівлі-продажу є транспортний засіб марки MAN, модель TGX 26.440, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_10 , вартість якого складає 1000,00 євро.

16.01.2024 ТОВ «ГЛОБАЛМАРКЕТ» для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України вищевказаного транспортного засобу до Волинської митниці було подано митну декларацію №24UA205140003113U8. При цьому, фактурна вартість імпортованого транспортного засобу становить 10000,00 євро (еквівалентно 414763,00 грн).

На підтвердження вартості товару декларантом позивача до митної декларації було додано: контракт купівлі-продажу від 30.09.2022 №RG/30-22; інвойс від 10.01.2024 №001411; міжнародну товарно-транспортну накладну; сертифікат походження товару №PL/MH/AV0008707; технічний паспорт НОМЕР_11 ; експертну довідку від 16.01.2024 №336/24; декларацію країни відправлення №23PL341000E00030525.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом електронним повідомленням повідомлено декларанта позивача, що надані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, також подані документи містять розбіжності, а тому запропоновано протягом 10 календарних днів подати наступні документи: виписку з бухгалтерської документації; договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); банківський платіжний документ проведений по міжнародній платіжній системі SWIFT, що підтверджує оплату за оцінюваний товар; транспортно-експедиційні документи, а також документ, що містять інформацію про вартість транспортування ТЗ по території Європи; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; митну декларацію країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

17.01.2024 декларантом повідомлено митний орган, що інші додаткові документи подаватись не будуть.

В подальшому, Волинською митницею було підмовлено в митному оформлені товару за заявленою митною вартістю та прийнято рішення про коригування митної вартості від 17.01.2024 №UA205140/2024/000012/2, а також оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/000143.

Так, в пункті 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів зазначено, що «митна вартість імпортованого транспортного засобу не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, а подані документи містять розбіжності, а саме: в декларації країни відправлення №23PL341000E00030525 від 10.01.2024 числове значення зазначене у валюті євро, однак в експортних деклараціях, що видані Польщею, числове значення зазначається у валюті - польські злоті. Крім того, на сайті Європейської комісії www.ec.europa.eu в розділі оподаткування та митний союз, інформація про декларацію країни відправлення №23PL341000E00030525 від 10.01.2024 відсутня. Вищезазначене свідчить, що даний документ містить наявні ознаки підробки; відповідно до поданого інвойсу продавцем товару (власником) є «UAB Rimartas» (Литва). Однак свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу видане країною Італія, тобто ТЗ траспортувався з Італії. Країною відправлення товару є Литва. Тобто виникає питання чи включені до митної вартості товару транспортні витрати, страхування, витрати на навантаження, перевантаження та обробку оцінюваного товару, пов`язаного з його транспортуванням на шляху Італія-Литва-кордон України; в пункті 3.2 контракту від 30.09.2022 №RG/30-22 передбачена 100% попередня оплата, однак банківський платіжний документ не поданий до митного оформлення; відповідно до поданого інвойсу від 10.01.2024 №001410 продавцем товару (власником) є особа, відмінна від власника зазначеного в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 21.12.2021 № НОМЕР_11 .

У зв`язку з ненаданням декларантом позивача на пропозицію митного органу додаткових документів митним органом митну вартість товару було визначено із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МК України. Митну вартість транспортного засобу визначено на підставі цінової інформації про вартість подібного/ідентичного товару, інформація про які міститься в ЄАІС Дсржмитслужби, а саме: 15500,00 євро за МД №UA205150/2024/696 від 15.01.2024.

В подальшому товар було випущено у вільний обіг за МД №241)A205140003822 U4 від 19.01.2024.

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товару протиправними, позивач звернувся в суд першої інстанції з позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Згідно з вимогами частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частин першої, другої статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частин першої, другої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Аналізуючи наведені норми, колегія суддів зазначає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Апеляційний суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Разом з тим, колегія суддів вважає безпідставною вимогу митного органу надати договір з третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається, а також рахунки про здійснення платежів третіми особам на користь продавця, оскільки відсутність договірних відносин із третіми особами вже саме по собі робить невиконуваною вимогу митного органу надати договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов`язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам. Тому митний орган не може покликатися на ненадання декларантом таких документів, яких у нього не було і не могло бути.

Теж саме стосується вимоги про надання рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту).

У свою чергу, неподання виписки з бухгалтерської документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару. Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості. При цьому, витребовуючи виписку з бухгалтерської документації, відповідач також не навів обґрунтування, які складові митної вартості такий документ має підтвердити.

Колегія суддів звертає увагу, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновків про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, оскільки не зрозуміло, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс). Більше того, декларантом позивача у кожному випадку надавалися експертні довідки, які були залишені поза увагою відповідача.

Щодо вимоги митного органу надати банківські платіжні документи (оскаржувані рішення від 09.01.2024 №UА205140/2024/000004/2, від 17.01.2024 MUA205140/2024/000011/2, від 17.01.2024 MUA205140/2024/000012/2), апеляційний суд зазначає наступне.

Так, декларантом позивача при поданні МД №24UA205140001342U0 від 08.01.2024 дійсно не було подано платіжного документа, однак на вимогу митного органу декларант позивача надав платіжну інструкцію від 28.12.2023 №407.

Що стосується МД №24UA205140003110U0 від 16.01.2024 та №24UA205140003113U8 від 16.01.2024, то станом на момент подання вказаних МД (16.01.2024) оплата за імпортований товар ще не була проведена, а тому дані документи і не могли бути подані. Разом з тим, станом на дату звернення до суду першої інстанції, оплата повністю проведена, що підтверджується платіжними інструкціями від 07.02.2024 №413 та від 07.02,2024 №412. У свою чергу, порушення позивачем умов контракту від 30.09.2022 №RG/30-22 в частині проведення розрахунків за поставлений товар не може нівелювати зміст інших документів, які були подані декларантом позивача під час митного оформлення транспортних засобів, з яких можливо було однозначно встановити вартість імпортованого товару. Більше того, неподання декларантом саме квитанції/платіжного доручення не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №809/322/17.

В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між даними відомостями не можуть бути підставою обґрунтування наявності розбіжностей у даних про митну вартість товару. Аналогічна позиція наведена у Постанові Верховного Суду від 12.03.2019 року по справі № 803/3649/15.

Щодо витребування митної декларації країни відправлення, суд зауважує, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів. Експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару. Декларантом до кожної митної декларації були надані рахунки-фактури (інвойси), за якими здійснювалась відповідна операція. Відтак, саме рахунки-фактури є доказом операцій купівлі-продажу товарів або послуг та належать до групи документів, які є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту.

Відтак, на думку колегії суддів, подані декларантом позивача документи підтверджують складові митної вартості, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Колегія суддів зазначає, що на виконання положень частини другої статті 53 МК України уповноваженою позивачем особою (митним брокером) під час декларування імпортованого товару надано митному органу усі необхідні і наявні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, і обраного методу її визначення. Подані документи не містили розбіжностей, ознаки підробки документів відсутні, усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни, яка була сплачена за товар, у документах наявні.

Також, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про наявність розбіжностей щодо продавця товару, що містяться в інвойсі та в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, з огляду на наступне.

Так, на митну вартість товару жодним чином не впливає та обставина, що згідно інвойсів продавцем товару (власником) є «UAB Rimartas», а згідно відомостей свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів власниками транспортних засобів є інші особи, адже продавець та власник товару не повинен обов`язково бути однією і тією ж особою.

Продавець, реалізуючи транспортний засіб, не зобов`язаний здійснювати його реєстрацію за собою, а наявність у продавця права продажу може бути обумовлено цивільно-правовими відносинами між безпосереднім власником транспортного засобу та продавцем. З поданих декларантом документів (контракту) зрозуміло, що продавцем є компанія «UAB Rimartas».

Також чинним законодавством не передбачено обов`язку надання декларантом документів про походження товару в попередніх ланцюгах постачання продавця-експортера, що може становити комерційну таємницю, а питання щодо перевірки повноважень продавця на здійснення продажу транспортного засобу від імені його власників не входить до компетенції митниці та не впливає на задекларовані та підтверджені відповідними документами числові значення митної вартості, з якої обраховуються та справляються митні платежі.

Крім того, продавець та власник товару згідно технічного паспорта не повинен бути однією і тією ж особою, оскільки в країнах ЄС відсутній обов`язок змінювати технічний паспорт транспортного засобу внаслідок продажу автомобіля.

Більше того, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу не є документом в розумінні митного законодавства, який підтверджує митну вартість товару.

Таким чином, Волинською митницею не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного транспортного засобу враховуючи те, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу в розумінні норм МК України не є документом, який підтверджує митну вартість транспортного засобу.

Також, суд вважає безпідставними твердження митного органу в оскаржуваних рішеннях про ненадання декларацій країни відправлення, оскільки як уже зазначалося, митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів. Такий документ може бути поданий для митного оформлення, але лише в якості додаткового. Експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару Декларантом до кожної митної декларації були надані рахунки-фактури (інвойси), за якими здійснювалась відповідна операція. Відтак, саме рахунки-фактури є доказом операцій купівлі-продажу товарів або послуг та належать до групи документів, які є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту. Статтею 53 МК України не передбачено надання експортної декларації як документа, який підтверджує митну вартість товарів. Аналогічна позиція викладена у постанові Восьмою апеляційного адміністративного суду від 11.03.2024 у справі № 380/12306/23.

Щодо зазначення митним органом в оскаржуваних рішеннях від 17.01.2024 MUA205140/2024/000011/2 та від 17.01.2024 №UA205140/2024/000012/2, що у відкритій базі даних Європейської Комісії з тарифів та митного союзу відсутня інформація про декларації країни відправлення №23PL341000E00030485 від 10.01.2024 та №23PL341000E00030525 від 10.01.2024, апеляційний суд звертає увагу, що позивач жодним чином вплинути на даний факт не може, оскільки на тому ж сайті зазначено, що Веб-сервер EUROPA надає дані, отримані з різних 11 серед різних країн. Надані дані носять виключно інформаційний характер і не є обов`язковими ні для Комісії, ні для відповідних національних адміністрацій. Для отримання конкретних запитів та інформації щодо вмісту, будь ласка, зверніться до митної адміністрації відповідної країни. Відтак, декларант не має жодного відношення до питання реєстрації (оформлення) митної декларації країни походження, відповідно не може відповідати за наявність чи відсутність експортних митних декларацій у відкритій базі даних Європейської Комісії з тарифів та митного союзу.

Щодо тверджень апелянта в оскаржуваних рішеннях від 09.01.2024 MVA205140/2024/000004/2, від 17.01.2024 №UA205140/2024/000011/2, від 17.01.2024 №UA205140/2024/000012/2 про ненадання платіжних документів, суд апеляційної інстанції вказує наступне.

Так, пунктом 3.2 договору від 30.09.2022 №RG/30-22 дійсно передбачено, що оплата за товар здійснюється шляхом перерахування 100% передоплати на розрахунковий рахунок продавця. Декларантом позивача при поданні МД №24UA205I40001342U0 від 08.01.2024 дійсно не було подано платіжного документа, однак на вимогу митного органу декларант позивача надав платіжну інструкцію від 28.12.2023 №407, якою підтвердив факт проведення попередньої оплати. Що стосується МД №24UA205140003110U0 від 16.01.2024 та №24UA205140003113U8 від 16.01.2024, то станом на момент подання вказаних МД (16.01.2024) оплата за імпортований товар ще не була проведена, а тому дані документи і не могли бути подані. Разом тим, станом на дату подання до суду даної позовної заяви, оплата повністю проведена, що підтверджується платіжними інструкціями від 07.02.2024 №413 та від 07.02.2024 №412. У свою чергу, порушення позивачем умов контракту від 30.09.2022 №RG/30-22 в частині проведення розрахунків за поставлений товар не може нівелювати зміст інших документів, які були подані декларантом позивача під час митного оформлення транспортних засобів, з яких можливо було однозначно встановити вартість імпортованого товару. Більше того, ненадання декларантом саме квитанції/платіжного доручення не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №809/322/17.

Також, колегія суддів вважає, що не заслуговують на увагу твердження апелянта в оскаржуваному рішенні від 09.01.2024 №UA205140/2024/000004/2 про розбіжності в банківських реквізитах продавця, які містяться в контракті та рахунку-фактурі, оскільки дана обставина жодним чином не впливає на правильність визначення митної вартості товару. Більше того, рахунок-фактуру в односторонньому порядку складав саме продавець товару, а тому позивач був позбавлений можливості впливати на дії продавця при оформленні рахунку-фактури. У той же час, покупець не може відповідати за дії продавця щодо зміни своїх банківських рахунків, а відтак і не може нести у зв`язку з цим відповідальність у вигляді сплати додаткових митних платежів.

Безпідставними є твердження митного органу в оскаржуваних рішеннях від 17.01.2024 №UA205140/2024/000011/2, від 17.01.2024 MUA205140/2024/000012/2 про зазначення в деклараціях країни відправлення №23PL341000Е00030485 від 10.01.2024 та №23PL341000E00030525 від 10.01.2024 числового значення у євро, оскільки не зрозуміло, яким чином дана обставина впливає на правильність визначення митної вартості, враховуючи те, що вартість, яка зазначена в деклараціях відповідає ціні товару, що міститься в наданих рахунках-фактурах.

Щодо тверджень апелянта про те, що подані декларації країни відправлення містять ознаки підробки, то на нашу думку це є нічим іншим, як припущенням відповідача не підтвердженим жодними належними доказами, адже будь-яких порушених адміністративних чи тим більше кримінальних проваджень щодо ТОВ «ГЛОБАЛМАРКЕТ» чи «UAB Rimartas» за підробку вказаних документів немає.

Також, у спірних рішеннях від 17.01.2024 MUA205140/2024/000011/2, від 17.01.2024 MUA205140/2024/000012/2 митний орган ставить під сумнів включення у митну вартість товару транспортних витрат, витрат на навантаження, перевантаження та обробку оцінюваного товару.

З даного приводу колегія суддів зазначає, що товар імпортувався на умовах поставки DAP-Луцьк. Умови поставки DAP Інкотермс-2010 (Delivered at Place - постачання в місці призначення) означають, що продавець виконав своє зобов`язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови постачання DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи будь-які збори для експорту з країни відправлення. Згідно з пунктами 6, 8 частини другої статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, лише якщо здійснювалося страхування. Однак, зі змісту контракту від 30.09.2022 №RG/30-22, а також з рахунків-фактур (інвойсів) від 10.01.2024 №001410 та від 10.01.2024 №001411 не вбачається, що на позивача покладалися інші фінансові зобов`язання (тобто, що він мав нести також інші витрати) у зв`язку із продажем йому товару компанією UAB «Rimartas». Отже, заявлена декларантом за першим методом митна вартість оцінюваного товару підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару, при цьому товарно-супровідні документи не містять відомостей, що відповідно до визначених сторонами контракту умов позивач має нести інші витрати.

Таким чином, позивачем подано для митного оформлення імпортованого товару документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем па користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апелянт належними та допустимими доказами не довів факт порушення позивачем вимог митного законодавства при визначенні митної вартості товару, а відтак, як вірно зазначив суд першої інстанції, оскаржувані рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 15.11.2023 №UA205140/2023/000678/2, від 01.12.2023 №UA205140/2023/000708/1, від 09.01.2024 №UA205140/2024/000004/2, від 17.01.2024 №UA205140/2024/000011/2, від 17.01.2024 №UA205140/2024/000012/2 є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо доводів апелянта в частині завищених витрат на правову допомогу та на переклад документів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За правилами ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч.ч. 1, 3, 4 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Колегія суддів, оглядаючи матеріали справи, зазначає, що на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи долучено копії таких документів: договору про надання правової допомоги від 13.01.2022 №13-01/22, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Дженерал Лігал Груп» (Адвокатське об`єднання) та позивачем, додаткову угоду від 22.01.2024 №22/01-24 рахунку від 01.05.2024 №01-05/24, акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 01.05.2024 №01-05/24, платіжної інструкції від 02.05.2024 №2550. Договором про надання правової допомоги від 13.01.2022 №13-01/22 визначено, що Адвокатське об`єднання приймає на себе доручення клієнта ТзОВ «ГЛОБАЛМАРКЕТ» з надання правової допомоги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар з надання правової допомоги і фактичні витрати, понесені у зв`язку з виконанням цього договору.

Пунктом 5.1 вказаного договору передбачено, що за надану правову допомогу клієнт сплачує гонорар, розмір якого визначається додатковою угодою до даного договору.

Відповідно до додаткової угоди від 01.11.2023 №01/11 Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання щодо вжиття всіх можливих заходів у справі щодо визнання протиправним та скасування рішення Волинської митниці про коригування визнання протиправним та скасування рішення від 12.09.2023 №UA205140/2023/000585/2. Пунктом 2 додаткової угоди визначено, що для виконання замовлення Адвокатське об`єднання здійснює, зокрема, такі заходи та дії: ґрунтовно проконсультувати клієнта з приводу обставин справи, зазначеної в пункті 1 додаткової угоди; підготувати позовну заяву про визнання протиправним та скасування рішень від 15.11.2023 №UА205140/2023/000678/2, від 01.12.2023 №UА205140/2023/000708/1, від 09.01.2024 №UА205140/2024/000004/2, від 17.01.2024 №UА205140/2024/000011/2, від 17.01.2024 №UА205140/2024/000012/2; у разі необхідності підготувати та надіслати в інтересах клієнта адвокатські запити; здійснити підготовку інших документів процесуального характеру, в яких виникне необхідність в ході судового розгляду справи, в тому числі але не виключно відповіді на відзив, заперечень, клопотань, заяв тощо; здійснювати повний супровід адміністративної справи до повного виконання судового рішення у справі; представляти інтереси клієнта в суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, установах, організаціях та підприємствах усіх форм власності.

Сторони погодили, що вартість виконаних робіт та наданих послуг (гонорар) Адвокатського об`єднання становить 15000,00 грн (пункт 3 додаткової угоди).

У рахунку від 01.05.2024 №01-05/24 включено таку послуги: надання послуг з підготовки та подання позовної заяви про визнання протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товару від 15.11.2023 №UА205140/2023/000678/2, від 01.12.2023 №UА205140/2023/000708/1, від 09.01.2024 №UА205140/2024/000004/2, від 17.01.2024 №UА205140/2024/000011/2, від 17.01.2024 №UА205140/2024/000012/2 та супровід справи в судовому процесі.

Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 01.05.2024 №01-05/24 підтверджує виконання робіт (надання послуг) загальною вартістю 15000,00 грн, про сплату яких надано платіжну інструкцію від 02.05.2024 №2550.

Згідно з ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про відшкодування витрат, пов`язаних із перекладом на українську мову документів, складених іноземною мовою (письмових доказів у справі), суд керується приписами частин п`ятої - восьмої статті 137 КАС України, згідно з якими розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспіврозмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

До матеріалі справи позивачем долучено перекладені на українську мову: щодо рішення про коригування митної вартості від 15.11.2023 №UA205140/2023/000678/2: рахунок-проформа від 17.10.2023 №2023-10-17/1; рахунок-фактура від 31.10.2023 №001369; сертифікат на перевезення товару від 10.11.2023 №PL/MH/AV 0008377; декларація країни відправлення 23PL341000Е6409994759; декларація 23LTLC0100EK3048D4; міжнародна товарно-транспортна накладна; акт прийому передачі від 10.11.2023; свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_2 ; щодо рішення про коригування митної вартості від 01.12.2023 №UA205140/2023/000708/1: рахунок-фактура від 06.11.2023 №001373; сертифікат на перевезення товару №PL/MH/AV 0008488; свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_5 ; свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_5 ; щодо рішення про коригування митної вартості від 09.01.2024 №UA205140/2023/000004/2: рахунок-фактура від 31.10.2023 №001370; міжнародна товарно-транспортна накладна; сертифікат на перевезення товару №PL/MH/AV 0008673; свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_7 ; щодо рішення про коригування митної вартості від 09.01.2024 №UA205140/2023/000004/2: рахунок-фактура від 10.01.2024 №001410; міжнародна товарно-транспортна накладна; сертифікат на перевезення товару №PL/MH/AV 0008708; декларація 23PL341000Е00030485; свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_9 ; щодо рішення про коригування митної вартості від 17.01.2024 №UA205140/2023/000012/2: рахунок-фактура від 10.01.2024 №001411; міжнародна товарно-транспортна накладна; сертифікат на перевезення товару №PL/MH/AV 0008707; декларація 23PL341000Е00030525; свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_12 .

За нотаріальний переклад документів в рамках даної справи позивачем на користь перекладачів ФОП ОСОБА_1 сплачено вартість послуг з перекладу у розмірі 12500,00 грн. На підтвердження понесених витрат на переклад документів позивачем надано рахунки-фактури від 05.01.2024 №1/2024/1, від 05.01.2024 №2/2024/1, від 12.02.2024 №13/2024/1, від 12.02.2024 №12/2024/1, від 12.02.2024 №11/2024/1, акти прийняття-передачі наданих послуг від 05.01.2024 №1/2024/2, від 05.01.2024 №2/2024/2, від 12.02.2024 №13/2024/2, від 12.02.2024 №12/2024/2, від 12.02.2024 №11/2024/2, платіжні інструкції від 05.01.2024 №2449, від 05.01.2024 №2450, від 13.02.20254 №2484, від 13.02.2024 №2483, від 13.02.2024 №2482 та довідки від 09.01.2024 №1, від 09.01.2024 №2, від 15.02.2024 №13, від 15.02.2024 №12, від 15.02.2024 №11.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З позиції суду розмір витрат на правову допомогу має бути співрозмірним зі складністю спору та виконаним адвокатом обсягом робіт; витраченим часом, ціною позову, значенням справи для сторони, в тому числі впливом на репутацію позивача, публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг, що відповідає позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 23.04.2019 у справі №826/9047/16 (касаційне провадження №К/9901/5750/19).

А тому, з огляду на обсяг наданих адвокатами послуг, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 14951,65 грн судових витрат, в тому числі: судовий збір в сумі 4951,65 грн, 5000,00 грн витрат на правову допомогу та 5000,00 грн витрат, пов`язаних із залученням перекладача.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року у справі № 140/4822/24 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний