Ухвала

від 20.11.2024 по справі 380/6811/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

20 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 380/6811/24 пров. № А/857/27845/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Обрізка І. М.суддів -Іщук Л. П. Шинкар Т. І.

перевіривши в електронній формі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року у справі № 380/6811/24 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВОДОГРАЙЗВОРЕЦЬ» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання дії та бездіяльності протиправними,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з порушеннями строків встановлених ч.1 ст.295 КАС України, а також несплатою судового збору, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 05 листопада 2024 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд" ,що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа. Зважаючи на надану законодавцем до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС технічну можливість розглядати (формувати та зберігати) справи в паперовій, електронній чи змішаній формі, суддя доповідач вважає за доцільне дану справу розглядати у змішаній формі без витребування такої із суду першої інстанції.

Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне.

На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк, скаржником подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та продовження процесуального строку для сплати судового збору або ж відстрочення сплати судового збору.

Клопотання про продовження процесуального строку для сплати судового збору або ж відстрочення сплати судового збору мотивоване неможливістю сплатити судовий збір у строк, визначений в ухвалі.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження мотивоване з нову ж таки тим, що первинна апеляційна скарга була подана у межах строків на апеляційне оскарження, однак, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду була повернута скаржнику через несплату судового збору. Просить врахувати активну поведінку ГУ ДПС у Львівській області, а також те, що було вжито всі заходи для подання повторної апеляційної скарги у найкоротші строки. Також покликається на запровадження воєнного стану.

Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Із поданого клопотання слідує, що скаржник знову ж не може оплатити судовий збір у зв`язку з обмеженим фінансуванням, тому просить продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Разом з тим, на думку апеляційного суду, якщо бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то відсутність фінансування такої установи не є підставою для продовження строку для усунення недоліків, враховуючи також те, що апеляційна скарга подана повторно.

Частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" обумовлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити, звільнити від його сплати або розстрочити сплату судового збору на певний строк , але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, Законом України «Про судовий збір» не встановлено пільг щодо сплати судового збору для скаржника, яким не надано достатніх доводів та не наведено обставин, що дають підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а тому в задоволенні такого слід відмовити.

Відповідно до положень частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином, строк на апеляційне оскарження не підлягає поновленню в разі подання апеляційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, в інших випадках - суд повинен надати скаржнику можливість надати заяву про поновлення строку, якщо така не подавалась, або навести інші підстави для поновлення строку, яким судом має бути надана оцінка щодо поважності, після чого апеляційний суд вирішує питання щодо наявності або відсутності підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у відповідності до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Самих по собі посилань на обставини, пов`язані з неналежним фінансуванням державної установи чи організації чи відсутністю таких коштів взагалі, недостатньо для підтвердження поважності причин пропуску строку. Відповідач, маючи намір реалізації наданого йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх процесуальних обов`язків, що також передбачає частина друга статті 49 КАС України.

Відсутність коштів на сплату судового збору не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження. Відповідна процедура виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом була запроваджена і встановлена державою в особі законодавця, тому виходячи з принципу «належного урядування» наслідки недотримання державою самостійно встановлених нею правил та обов`язків не можуть впливати на добросовісного платника податків.

Усталеною є судова практика Верховного Суду (справи № 806/2321/16, №826/24448/15, №806/2950/15, №200/11691/19-а, № 405/7262/17, №1440/1822/18, №0840/3465/18 та низці інших) щодо питання оцінки поважності причин пропуску строку через неможливість сплати суб`єктом владних повноважень судового збору з огляду на відсутність у нього коштів для здійснення таких видатків. Верховний Суд неодноразово наголошував, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Окрім того, та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Вищезазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19.

Щодо покликання скаржника про запровадження на території України воєнного стану, як додаткову причину неможливості сплати судового збору, а також як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження, то апеляційний суд зазначає, що питання поновлення строку у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути самодостатньою та безумовною підставою для продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.

Крім того, підпунктом 2 пункту 19 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану встановлено черговість здійснення Казначейством та органами Казначейства платежів за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка, однак не передбачено заборону або обмеження щодо проведення платежів зі сплати судового збору.

Вказане відповідає позиції Верховного Суду, висловленій в ухвалах від 02 березня 2023 року (справа №160/14730/21), від 02 березня 2023 року (справа № 640/4201/22).

Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не є поважною підставою пропуску строку на апеляційне оскарження.

Таким чином, наведені скаржником у клопотанні підстави пропуску строку звернення до суду є неповажними.

Зважаючи на викладене, оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження, а наведені скаржником підстави для поновлення цього строку, на переконання суду апеляційної інстанції, не є поважними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 298, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги або ж продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги щодо сплати судового збору - відмовити.

Визнати неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження.

Відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження Головного управління ДПС у Львівській області.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року у справі № 380/6811/24 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВОДОГРАЙЗВОРЕЦЬ» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання дії та бездіяльності протиправними. Ухвалу разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. І. Шинкар