Постанова

від 21.11.2024 по справі 140/25/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 140/25/24 пров. № А/857/11158/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді :Кухтея Р.В.,

суддів :Коваля Р.Й., Шевчук С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сільпо Фуд на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року (ухвалене головуючим-суддею Мачульським В.В. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Луцьку) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сільпо Фуд до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

У січні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю Сільпо Фуд (далі - ТзОВ Сільпо Фуд, Товариство, позивач) звернулося в суд із адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області (далі - ГУ Держпродспоживслужба, відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати постанови №17/05.04-11, №18/05.04-11, №19/05.04-11, №20/05.04-11 та №21/05.04-11 від 10.10.2023 про накладення стягнень, передбачених ст.20 Закону України Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення №2899-IV від 22.09.2005 (далі - Закон №2899).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ТзОВ Сільпо Фуд подало апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскільки жодної загрози не встановлено та матеріалами справи (наявними доказами) не підтверджено, заходи державного нагляду (контролю), за результатами яких було винесено постанови, був проведений незаконно, без жодних правових підстав. Крім того, у скарзі ОСОБА_1 відсутнє обґрунтування порушення прав заявника, спричинення шкоди навколишньому природному середовищу чи безпеці держави від розміщення в магазині Сільпо інформації про пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння та електронні сигарети у місці їхнього продажу (де ці вироби реалізуються чи надаються споживачеві). У скарзі ОСОБА_1 не зазначено в чому полягає заподіяння їй шкоди зі сторони Товариства, які саме права чи законні інтереси ОСОБА_1 порушено, яку шкоду завдає інформація на моніторі навколишньому природному середовищу. Зазначає, що Товариством доводилася лише до споживачів інформація про товар, що не вважається рекламою.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідача просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного

З матеріалів справи видно, що на підставі наказу ГУ Держпродспоживслужби №385 від 25.08.2023 та направлення №250 про проведення заходу державного нагляду (контролю) від 27.09.2023, у період з 27.09.2023 по 06.10.2023 посадовими особами відповідача був проведений позаплановий захід державного контролю щодо дотримання вимог законодавства у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення суб`єктом господарювання ТзОВ Сільпо-Фуд у магазині Сільпо за адресою : Волинська область, м. Луцьк, пр. Президента Грушевського, 2

За результатами проведення позапланового заходу державного контролю складено акт №09/05.04-10 від 06.10.2023, яким зафіксовано розповсюдження реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, у тому числі розміщення інформації про виробника тютюнових виробів і про тютюнові вироби у місцях, у яких такі вироби реалізуються чи надаються споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі. Зокрема, у місці де реалізуються тютюнові вироби, розміщено рекламний носій на якому з певною періодичністю транслюються п`ять окрих заходи з метою стимулювання продажу тютюнових виробів. А саме розповсюджується реклама такого змісту :

1) IQOS ORIGINAL DUO компактний тримач 2 стіки поспіль без підзарядки 1399 грн;

2) IQOS ORIGINAL DUO нагрівання тютюну 1399 грн; IQOS ORIGINAL ONE нагрівання тютюну 1399 грн; VEEV Міні-вейп 199 грн; Lil SOLID 2.0 нагрівання тютюну 399 грн;

3) набір VEEBA 599 грн;

4) IQOS VEEV Поди з ЄС 199 грн;

5) 13 смаків подів VEEV Вироблені в ЄС 249 грн.

Вказаний акт №09/05.04-10 від 06.10.2023 підписаний посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби та керуючою магазином ОСОБА_2 . Зокрема, у відповідній графі акта перевірки ОСОБА_2 власноручно зазначила : з актом не згідні, на акт будуть надані заперечення в строки і в спосіб передбачений чинним законодавством.

На підставі вищевказаного акта ГУ Держпродспоживслужби 10.10.2023 винесено п`ять постанов про накладення на Товариство стягнень, передбачених ст.20 Закону №2899 за розповсюдження реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, у тому числі розміщення інформації про виробника тютюнових виробів і про тютюнові вироби у місцях, у яких такі вироби реалізуються чи надаються споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі.

Відповідно до постанови №18/05.04-11 на ТзОВ Сільпо Фуд накладено фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 30000,00 грн за те, що у місці, де реалізуються тютюнові вироби, розміщено один рекламний носій у вигляді монітора, на якому, як окремий захід з метою стимулювання продажу тютюнових виробів, транслюється реклама у вигляді слайду такого змісту : IQOS ORIGINALS DUO Нагрівання тютюну 1199 грн; IQOS ORIGINALS ONE Нагрівання тютюну 1399 грн; VEEV Міні-вейп 199 грн; lil SOLID 2.0 Нагрівання тютюну 399 грн.

Відповідно до постанови №17/05.04-11 на ТзОВ Сільпо Фуд накладені фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 30000,00 грн за те, що у місці, де реалізуються тютюнові вироби, розміщено один рекламний носій у вигляді монітора, на якому, як окремий захід з метою стимулювання продажу тютюнових виробів, транслюється реклама у вигляді слайду такого змісту : IQOS ORIGINALS DUO компактний тримач 2 стіки поспіль без підзарядки 13998.

Відповідно до постанови №19/05.04-11 на ТзОВ Сільпо Фуд накладено фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 30000,00 грн за те, що у місці, де реалізуються тютюнові вироби, розміщено один рекламний носій у вигляді монітора, на якому, як окремий захід з метою стимулювання продажу тютюнових виробів, транслюється реклама у вигляді слайду такого змісту : Набір VEEBA 599 грн.

Відповідно до постанови №20/05.04-11 на ТзОВ Сільпо Фуд накладено фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 30000,00 грн за те, що у місці, де реалізуються тютюнові вироби, розміщено один рекламний носій у вигляді монітора, на якому, як окремий захід з метою стимулювання продажу тютюнових виробів, транслюється реклама у вигляді слайду такого змісту : IQOS VEEV Поди з ЄС 199 грн.

Згідно постанови №21/05.04-11 на ТзОВ Сільпо Фуд накладено фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 30000,00 грн за те, що у місці, де реалізуються тютюнові вироби, розміщено один рекламний носій у вигляді монітора, на якому, як окремий захід з метою стимулювання продажу тютюнових виробів, транслюється реклама у вигляді слайду такого змісту : 13 смаків подів VEEV Вироблені в ЄС 249 грн.

Вказана вимога була надіслана відповідачем керівнику ТзОВ Сільпо Фуд (Київська область, м. Київ, вул. Бутлерова, 1) рекомендованим поштовим відправленням №4301040741253.

Вважаючи оспорювані постанови протиправними, Товариство звернулося до адміністративного суду з вимогою про їх скасування.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що згідно наказу №385-адм від 25.09.2023, призначення заходу державного контролю Товариства зумовлене надходженням звернення споживача гр. ОСОБА_3 , а предметом його здійснення є дотримання законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення. При цьому, суд врахував, що листом Держпродспоживслужби України №15.1.3-6/20096 від 19.09.2023 Головному управлінню надано погодження на проведення позапланового заходу. Суд відхилив твердження позивача стосовно відсутності погодження Міністерства охорони здоров`я України на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю), оскільки наказ №522 від 17.03.2023 є рішенням/погодженням на здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) виключно з підстав, визначених Переліком. На переконання суду, відповідачем було дотримано процедуру та порядок здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю). Щодо суті виявлених порушень під час проведення перевірки, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено факт порушення позивачем абз.1, 6 ч.1 ст.16 Закону №2899, а саме розміщення інформації зі стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби (розміщення рекламного носія у вигляді монітора, на якому, як окремий захід з метою стимулювання продажу тютюнових виробів, транслюється реклама у вигляді слайдів відповідного змісту), що свідчить про правомірність застосування до позивача відповідальності, передбаченої ст.20 цього Закону.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, визначено положеннями Закону України Про рекламу №270/96-ВР від 03.07.1996 (далі - Закон №270/96-ВР).

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону №270/96-ВР, контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень : центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами (у тому числі щодо спорудження житлового будинку.

За змістом п.1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №667 від 02.09.2015 (далі - Положення №667), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки.

Згідно п.п.2, 4 п.3 Положення №667, до основних завдань Держпродспоживслужби віднесено, зокрема, здійснення відповідно до закону державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами; здійснення ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності.

Відповідно до п.2 Положення №667, Держпродспоживслужба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

На виконання п.п.8 п.6 Положення №667, Держпродспоживслужба для виконання покладених на неї завдань має право здійснювати заходи державного нагляду (контролю) відповідно до закону.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) регламентовано Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності №877-V від 05.04.2007 (далі - Закон №877).

Згідно дефініції, наведеній у статті 1 Закону №877, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною першою статті 2 Закону №877 передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов`язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин, виключно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статті 7, частин першої та другої статті 12, статей 13-18, 20, 21 цього Закону.

Згідно п.1-3 ст.6 Закону №877, підставами для здійснення позапланових заходів є : подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом; неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, пожежі, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання; за рішенням суду; звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Фізичні особи та посадові особи органів місцевого самоврядування, які подали безпідставне звернення про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до ч.1-4 ст.7 Закону №877, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення). Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Водночас, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, в Україні було введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та діє станом по сьогоднішній день.

Відповідно до п.1 Постанови №303, припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022.

Разом з тим, п.2 Постанови №303 передбачено, що за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Так, відповідно до Законів №877 та №2899, п.8 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №267 від 25.03.2015 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №90 від 24.01.2020), п.2 постанови Кабінету Міністрів України №303 від 13.03.2022 Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану, з метою забезпечення здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення на період воєнного стану Наказом №522 було затверджено Перелік підстав для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення на період воєнного стану (пункт 1), а також наказано Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів забезпечити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення на період воєнного стану з підстав, визначених Переліком, затвердженим пунктом 1 цього наказу ( пункт 2).

Відповідно до Переліку підстав для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення на період воєнного стану підставами здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) визначено, зокрема : 1) Подання суб`єктом господарювання письмової заяви до Держпродспоживслужби або головних управлінь Держпродспоживслужби в областях та в місті Києві про здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; 2) Доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання стосовно дотримання вимог законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини та забезпечення безпеки держави; 3) Звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Наказом №522 Міністерство охорони здоров`я України надало Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів повноваження на здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) з підстав, визначених Переліком, зокрема з підстави звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що протягом воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю.

Як встановлено судом, з наявного у матеріалах справи наказу №385-адм від 25.09.2023, призначення заходу державного контролю (у ТзОВ Сільпо-Фуд за адресою : Волинська область, м. Луцьк, пр. Президента Грушевського, 2) зумовлене надходженням звернення споживача гр. ОСОБА_3 , а предметом його здійснення - дотримання законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення.

При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції, листом Держпродспоживслужби України №15.1.3-6/20096 від 19.09.2023 Головному управлінню надано погодження на проведення позапланового заходу.

Таким чином, перевірка позивача проведена на підставі Постанови №303 за наявності підстави, визначеної в п.3 наказу №522 (звернення фізичної особи), що свідчить про наявність підстав у відповідача для проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) під час дії воєнного стану.

Щодо суті виявлених порушень під час проведення позапланових заходів, колегія суддів зазначає наступне.

Як видно з матеріалів справи, фактичною підставою для винесення спірних постанов слугувало виявлення відповідачем під час здійснення контролю щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, стимулювання продажу тютюнових виробів, порушення позивачем вимог абз.1, 6 ч.1 ст.16 Закону №2899, а саме розповсюдження реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, у тому числі розміщення інформації про виробника тютюнових виробів і про тютюнові вироби у місцях, у яких такі вироби реалізуються чи надаються споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі.

Зокрема, у місці де реалізуються тютюнові вироби, розміщено рекламний носій, на якому з певною періодичністю транслюються чотири окремі заходи з метою стимулювання продажу тютюнових виробів, які описані вище.

Основні принципи та напрями державної політики щодо попередження куріння тютюнових виробів, зниження рівня їх вживання серед населення, обмеження доступу до них дітей, охорони здоров`я населення від шкоди, що завдається їхньому здоров`ю внаслідок розвитку захворювань, інвалідності, а також смертності, спричинених курінням тютюнових виробів чи іншим способом їх вживання визначаються Законом №2899.

Прийняття цього Закону зумовлено метою зменшення шкідливих наслідків для життя та здоров`я населення від вживання тютюну. Зокрема, за оцінками Всесвітньої організації охорони здоров`я (ВООЗ) станом на 2019 рік від хвороб, які спричинені вживанням тютюну, щороку помирає понад 8 мільйонів людей у світі. Вживання тютюнових виробіводин з основних факторів ризику виникнення неінфекційних захворювань (серцево-судинних, цукрового діабету, раку, хронічних обструктивних захворювань легень і розладів психічного здоров`я), які є причиною майже 84% всіх смертей в Україні. За даними Міністерства охорони здоров`я України щороку 85 тисяч українців помирає від хвороб, спричинених курінням.

З метою запобігання поширенню тютюнокуріння у 2006 році Україна ратифікувала (Законом №3534-IV від 15.03.2006) Рамкову конвенцію ВООЗ із боротьби проти тютюну (РКБТ). РКБТперший міжнародний договір, який покладає на Сторони Конвенції юридичні зобов`язання щодо його виконання. Конвенція створена під егідою ВООЗ у відповідь на глобальну епідемію вживання тютюну. РКБТ ратифікувала 181 країна світу, що охоплює близько 90% населення світу.

Указом Президента України №722/2019 від 30.09.2019 Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року, зокрема Ціллю 3 визначено забезпечення здорового способу життя та сприяння благополуччю для всіх у будь-якому віці. Завданням 3.8 цієї цілі є зниження поширеності тютюнокуріння серед населення з використанням інноваційних засобів інформування про негативні наслідки тютюнокуріння (індикаторзменшити до 2025 року кількості курців в Україні до рівня 15%).

Крім того, Закон №2899 було прийнято на виконання Директиви 2014/40/ЄС Про наближення законів, правил та адміністративних положень держав-членів, що стосуються виробництва, презентації та продажу тютюну та супутніх товарів та скасування Директиви 2001/37/ЄС, імплементація якої є зобов`язанням України за Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Кабінет Міністрів України підтвердив зобов`язання імплементувати Директиву 2014/40/ЄС, затвердивши План заходів з виконання цієї Угоди (постанова №1106 від 25.10.2017), який у пунктах 13891396 визначає заходи з імплементації в національне законодавство Директиви 2014/40/ЄС.

Відповідно до ст.1 Закону №2899, реклама і стимулювання продажу тютюну - будь-який вид передачі комерційної інформації, рекомендації або дії, метою, результатом або ймовірним результатом яких прямо чи опосередковано є стимулювання продажу тютюнових виробів або вживання тютюну.

Згідно ст.16 Закону №2899, забороняються будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, у тому числі : розміщення інформації про виробника тютюнових виробів та/або тютюнові вироби у місцях, у яких такі вироби реалізуються чи надаються споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, з використанням графічних зображень чи малюнків, кольорових елементів, фонових вставок, відмінних від кольору торговельного обладнання чи оформлення вітрини, рухомих світлових приладів, пристроїв для демонстрації відеороликів, крім одного плаката розміром не більше 40х30 см на одне місце торгівлі, в якому надається текстова інформація, надрукована шрифтом чорного кольору на білому фоні про наявні у продажу тютюнові вироби та ціни на них; розміщення інформації з метою стимулювання продажу тютюну безпосередньо на тютюнових виробах та/або на будь-якому їх упакуванні, у тому числі: малюнків та інших зображень, які не є частиною захищеної торгової марки; адрес веб-сайтів; листів-вкладок упакування тютюнових виробів; текстової або графічної інформації на прозорій обгортці упакування тютюнових виробів.

Відповідно до ст.161 Закону №2899, забороняються реклама та стимулювання продажу пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, у тому числі : розміщення інформації про виробника пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння та/або пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у місцях, у яких такі пристрої реалізуються чи надаються споживачеві, з використанням графічних зображень чи малюнків (крім знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються такі пристрої), кольорових елементів, фонових вставок, відмінних від кольору торговельного обладнання чи оформлення вітрини, рухомих світлових приладів, пристроїв для демонстрації відеороликів, а також розміщення поза межами місць реалізації пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння будь-якої інформації про виробника пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння та/або пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння; розміщення інформації щодо тютюну з метою стимулювання його продажу на пристроях для споживання тютюнових виробів без їх згоряння та/або на будь-якому їх упакуванні, у тому числі: малюнків та інших зображень, які не є частиною захищеної торгової марки; адрес веб-сайтів; листків-вкладок до упакування пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння; текстової або графічної інформації на прозорій обгортці упакування пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння; розміщення інформації щодо пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, у місцях проведення розважальних заходів, на транспортних засобах та обладнанні.

Відповідно до ч.1, 2 ст.20 Закону №2899, особи, винні у порушенні законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення, несуть відповідальність згідно з законом.

За порушення норм цього Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, застосовує фінансові санкції до суб`єктів господарювання у разі порушення вимог статей 16, 161 чи 162 цього Закону - тридцять тисяч гривень, а в разі повторного протягом року вчинення таких порушень - п`ятдесят тисяч гривень за кожен факт реклами на окремому рекламному носії або кожний окремий захід з метою стимулювання продажу тютюнових виробів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, електронних сигарет, заправних контейнерів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

З огляду на вищенаведену норму, колегія суддів зазначає, що саме порушення суб`єктами господарювання заборони на рекламу і стимулювання продажу тютюнута пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у спосіб, вказаний у ст.16, 161 Закону №2899, є підставою для застосування до них фінансових санкцій.

Суд першої інстанції вірно відхилив доводи позивача стосовно неправомірності складення чотирьох постанов про накладення стягнень лише за один рекламний носій, оскільки на цьому рекламному носієві було виявлено чотири окремих заходи стимулювання продажу тютюнових виробів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, електронних сигарет, заправних контейнерів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, тобто чотири порушення, які зафіксовані актом перевірки, та за кожне з яких відповідачем правомірно складено окрему постанову про накладання стягнення.

Колегія суддів зазначає, що під час реалізації тютюнових виробів суб`єкт господарювання також повинен враховувати вимоги Закону України Про захист прав споживачів №1023-XII від 12.05.1991, у статті 15 якого закріплено право споживача на інформацію про продукцію, яке, у свою чергу, кореспондується із відповідним обов`язком суб`єктів, які здійснюють реалізацію продукції, забезпечити реалізацію споживачами такого права.

Відповідно до положень цієї, статті споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Разом з тим, інформація про продукцію повинна містити: 1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; 2) найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція; 3) дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об`єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; 4) відомості про вміст шкідливих для здоров`я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; 5) позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів; 6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; 6-1) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров`ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності; 7) дату виготовлення; 8) відомості про умови зберігання; 9) гарантійні зобов`язання виробника (виконавця); 10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; 11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; 12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Частиною другою статті 15 Закону №1023-XII визначені також способи доведення вищезгаданої інформації до відома споживачів, а саме : у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), визначеним відповідними нормативно-правовими актами, у тому числі технічними регламентами, або, прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

При цьому, частиною першою статті 15 цього Закону прямо визначено, що інформація про продукцію не вважається рекламою.

За змістом п.7 ч.6 ст.22 Закону №270/96-ВР, забороняються такі види діяльності з рекламування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби : продаж тютюнових виробів, предметів, пов`язаних з їх вживанням, трав`яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням у наборі з будь-якими іншими товарами, які не пов`язані з вживанням тютюнових виробів, предметів, пов`язаних з їх вживанням, трав`яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням.

Згідно ст.1 Закону №2899, реклама й стимулювання продажу тютюнубудь-який вид передачі комерційної інформації, рекомендації або дії, метою чи результатом або ймовірним результатом якого є стимулювання продажу тютюнового виробу або вживання тютюну, прямо чи опосередковано.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що розміщена на моніторі у магазині Сільпо інформація була частковою, а тому не може розглядатися як інформація про продукцію у розумінні ч.1 ст.15 Закону №1023-XII.

У даному випадку, розміщення інформації про товар у магазині Сільпо здійснювалось позивачем не у спосіб передбачений ч.2 ст.15 Закону №1023-XII, а саме рекламними засобами та з метою привернути увагу споживачів до такого товару.

Суд першої інстанції слушно зауважив, що зазначені засоби діють на підсвідомість споживача, що заборонено законом.

На думку колегії суддів, розміщені засоби на моніторі у магазині Сільпо об`єктивно привертають увагу невизначеного кола осіб до такого тютюнового виробу та свідчать про мету стимулювання продажу тютюнових виробів.

Таким чином доводи скаржника з приводу того, що ним доводилася лише до споживачів інформація про товар, що не вважається рекламою є безпідставними.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення даного позову.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі Проніна проти України (рішення від 18.07.2006).

Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.10 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.12, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сільпо Фуд залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року по справі №140/25/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді Р. Й. Коваль С. М. Шевчук