Постанова

від 11.11.2024 по справі 926/5615/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2024 р. Справа №926/5615/23

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді О.В. Зварич

суддівІ.Б. Малех

І.Ю. Панова

секретар судового засідання Р.А. Пишна

розглянув в судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства Агролідер-Дністер б/н від 02.07.2024 року (вх. № 01-05/1974/24 від 11.07.2024 року)

на рішення господарського суду Чернівецької області від 14.06.2024 року (суддя І.В.Марущак; повний текст рішення складено 21.06.2024 року)

у справі № 926/5615/23

за позовом: керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кострижівської селищної ради Чернівецького району Чернівецької області

до відповідача-1: Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області

до відповідача-2: ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1 )

до відповідача-3: Фермерського господарства Агролідер-Дністер (надалі ФГ Агролідер-Дністер)

про скасування державної реєстрації права оренди та зобов`язання повернути в комунальну власність земельні ділянки,

за участю:

від прокуратури: Винницька Л.М. (посвідчення №068714 від 01.03.2023 року);

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1 (в режимі відеоконференції): Смутняк О.В. (самопредставництво юридичної особи);

від відповідача-2: Попова-Завгородня С.Г. адвокат (ордер серії СЕ № 1098049 від 08.11.2024 року);

від відповідача-3: ОСОБА_2 керівник; Попова-Завгородня С.Г. адвокат (ордер серії СЕ № 1077791 від 02.02.2024 року)

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

28.08.2015 та 31.08.2015 прокурор в інтересах держави звернувся до Заставнівського районного суду Чернівецької області з позовом до ОСОБА_1 та ГУ Держземагенства у Чернівецькій області про визнання недійсними наказів, договорів оренди земельних ділянок та скасування державної реєстрації прав на земельні ділянки.

Ухвалами Заставнівського районного суду від 16.11.2015 та 11.07.2022 цивільні справи за даними позовами об`єднано в одне провадження та присвоєно №716/1071/15-ц.

Ухвалою Заставнівського районного суду від 13.10.2022, яка залишена в силі постановою Верховного Суду від 12.04.2023, провадження у вказаній цивільній справі закрито у зв`язку із тим, що справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Короткий зміст позовних вимог та відзиву на позовну заяву

Керівник Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кострижівської селищної ради Чернівецького району Чернівецької області звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області, ОСОБА_1 , ФГ Агролідер-Дністер, про:

1) припинити право оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 7321555400:02:004:0002 площею 45,4981 га шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди земельної ділянки за договором оренди землі без номера від 12.06.2015, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 23050360;

2) припинити право оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 7321555400:02:004:0003 площею 51,5837 га шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди земельної ділянки за договором оренди землі без номера від 12.06.2015, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 23048858;

3) припинити право оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 7321555400:02:005:0001 площею 77,6063 га шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди земельної ділянки за договором оренди землі без номера від 12.06.2015, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 23045732;

4) припинити право оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 7321555400:02:006:0032 площею 50,9402 га шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди земельної ділянки за договором оренди землі без номера від 12.06.2015, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 23051257;

5) зобов`язати ФГ Агролідер-Дністер повернути Кострижівській селищній раді Чернівецького району земельну ділянку сільськогосподарського призначення із кадастровим номером 7321555400:02:004:0002 площею 45,4981 га, яка знаходиться в адміністративних межах Кострижівської селищної ради (за межами населеного пункту) по акту приймання-передачі у стані, придатному для подальшого використання;

6) зобов`язати ФГ Агролідер-Дністер повернути Кострижівській селищній раді Чернівецького району земельну ділянку сільськогосподарського призначення із кадастровим номером 7321555400:02:004:0003 площею 51,5837 га, яка розташована в адміністративних межах Кострижівської селищної ради (за межами населеного пункту) по акту приймання-передачі у стані, придатному для подальшого використання;

7) зобов`язати ФГ Агролідер-Дністер повернути Кострижівській селищній раді Чернівецького району земельну ділянку сільськогосподарського призначення із кадастровим номером 7321555400:02:005:0001 площею 77,6063 га, яка знаходиться в адміністративних межах Кострижівської селищної ради (за межами населеного пункту) по акту приймання-передачі у стані, придатному для подальшого використання;

8) зобов`язати ФГ Агролідер-Дністер повернути Кострижівській селищній раді Чернівецького району земельну ділянку сільськогосподарського призначення із кадастровим номером 7321555400:02:006:0032 площею 50,9402 га, яка знаходиться в адміністративних межах Кострижівської селищної ради (за межами населеного пункту) по акту приймання-передачі у стані, придатному для подальшого використання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладення договорів оренди від 12.06.2015 на земельні ділянки сільськогосподарського призначення за кадастровими номерами: 7321555400:02:005:0001 площею - 77,6063 га; 7321555400:02:004:0002 площею 45,4981 га; 7321555400:02:004:0003 площею - 51,5837 га; 7321555400:02:006:0032 площею - 50,9402 га між ГУ Держкомзему в Чернівецькій області (розпорядник на момент укладення договору) та ОСОБА_1 , здійснено без наявності підстави, зокрема рішення відповідного органу виконавчої влади, що вказує на порушення ст. 16 Закону України Про оренду землі та не дотримання загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачених ст. 203 ЦК України.

Оскільки вказані земельні ділянки відносяться до земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, то органом, уповноваженим державою здійснювати функції щодо розпорядження ними на території Чернівецького району (колишнього Заставнівського) Чернівецької області на даний час є Кострижівська селищна рада Чернівецького району. Відповідно прокурор просить зобов`язати фермерське господарство Агролідер-Дністер</a> повернути Кострижівській селищній раді Чернівецького району спірні земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

Позивач доводи позовної заяви підтримав повністю. Крім того зазначив, що дана справа становить значний суспільний інтерес, оскільки її предметом є спір про право щодо земельної ділянки комунальної форми власності сільськогосподарського призначення, умови щодо використання природним ресурсом є особливо суворими.

Відповідач-1 своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.

Відповідач-2 проти позову заперечив, при цьому стверджує, що ОСОБА_1 набув право оренди на спірні земельні ділянки на законних підставах та у відповідності до вимог Земельного кодексу України і Закону України Про фермерське господарство у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, відповідно до яких не вимагалося проведення земельних торгів при передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Окрім того, вважає, що не є належним способом захисту права або інтересу позивача вимога про скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, оскільки воно вичерпує свою дію в момент цієї реєстрації.

Також звертає увагу на те, що строк позовної давності по даному позову сплинув в серпні 2018 року, відповідно прокурором та позивачем пропущено строк позовної давності.

Відповідач-3 проти позову заперечив з підстав, аналогічних підставам відповідача-2, зокрема наголошує, що ОСОБА_1 набув право оренди на спірні земельні ділянки на законних підставах та у відповідності до вимог Земельного кодексу України і Закону України Про фермерське господарство у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, відповідно до яких не вимагалося проведення земельних торгів при передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства. Спірні земельні ділянки використовуються відповідачем ФГ Агролідер-Дністер за цільовим призначенням, порушень їх у використанні з 2015 року по сьогодні не встановлено, орендна плата сплачується вчасно, що є свідченням того, що правочини спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Також, вважає, що не є належним способом захисту права або інтересу позивача вимога про скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, оскільки воно вичерпує свою дію в момент цієї реєстрації.

Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 14.06.2024 у справі № 926/5615/23 позов задоволено частково. Припинено право оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 7321555400:02:004:0002 площею 45,4981 га шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди земельної ділянки за договором оренди землі без номера від 12.06.2015, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 23050360.

Припинено право оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 7321555400:02:004:0003 площею 51,5837 га шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди земельної ділянки за договором оренди землі без номера від 12.06.2015, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 23048858.

Припинено право оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 7321555400:02:005:0001 площею 77,6063 га шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди земельної ділянки за договором оренди землі без номера від 12.06.2015, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 23045732.

Припинено право оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 7321555400:02:006:0032 площею 50,9402 га шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди земельної ділянки за договором оренди землі без номера від 12.06.2015, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 23051257.

Зобов`язано фермерське господарство Агролідер-Дністер</a> повернути Кострижівській селищній раді Чернівецького району земельну ділянку сільськогосподарського призначення із кадастровим номером 7321555400:02:004:0002 площею 45,4981 га, яка знаходиться в адміністративних межах Кострижівської селищної ради (за межами населеного пункту) по акту приймання-передачі у стані, придатному для подальшого використання.

Зобов`язано фермерське господарство Агролідер-Дністер</a> повернути Кострижівській селищній раді Чернівецького району земельну ділянку сільськогосподарського призначення із кадастровим номером 7321555400:02:004:0003 площею 51,5837 га, яка розташована в адміністративних межах Кострижівської селищної ради (за межами населеного пункту) по акту приймання-передачі у стані, придатному для подальшого використання;

Зобов`язано фермерське господарство Агролідер-Дністер</a> повернути Кострижівській селищній раді Чернівецького району земельну ділянку сільськогосподарського призначення із кадастровим номером 7321555400:02:005:0001 площею 77,6063 га, яка знаходиться в адміністративних межах Кострижівської селищної ради (за межами населеного пункту) по акту приймання-передачі у стані, придатному для подальшого використання;

Зобов`язано фермерське господарство Агролідер-Дністер</a> повернути Кострижівській селищній раді Чернівецького району земельну ділянку сільськогосподарського призначення із кадастровим номером 7321555400:02:006:0032 площею 50,9402 га, яка знаходиться в адміністративних межах Кострижівської селищної ради (за межами населеного пункту) по акту приймання-передачі у стані, придатному для подальшого використання.

В задоволенні позовних вимог до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Чернівецької обласної прокуратури 10 736,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Стягнуто з на користь Чернівецької обласної прокуратури 10 736,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що оскільки ГУ Держземагентства у Чернівецькій області не було дотримано обов`язкових умов при передачі ОСОБА_1 в оренду для ведення фермерського господарства земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення, суд першої інстанції погодився з доводами позивача, що отримання у користування ОСОБА_1 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності за спрощеною процедурою без проведення земельних торгів здійснене з порушенням норм чинного законодавства. Враховуючи, що спірні договори оренди землі укладені без дотримання конкурентних засад за відсутності для цього підстав, визначених ч. 2 ст. 134 ЗК України, тобто спрямовані на незаконне заволодіння земельною ділянкою державної власності, суд дійшов висновку, що такі договори відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 228 ЦК України є нікчемним. А відтак, ФГ Агролідер-Дністер використовує земельні ділянки без правових підстав.

Також місцевий господарський суд встановив, що обраний прокурором спосіб захисту порушеного права позивача припинення права оренди ОСОБА_1 на земельні ділянки шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди вказаних земельних ділянок відповідає способам захисту, передбаченим ч. 3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Оскільки, станом на момент звернення до суду із даними позовними вимогами, власником зазначених земельних ділянок стала Кострижівська селищна рада Чернівецького району, а користувачем спірних земельних ділянок є ФГ Агролідер-Дністер, то відповідно позовні вимоги про зобов`язання фермерського господарства повернути Кострижівській селищній раді земельні ділянки сільськогосподарського призначення, є правомірними.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог до ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області, суд виходив з того, що такий є неналежним відповідачем у справі, що розглядається, оскільки задоволення позовних вимог до Держгеокадастру жодним чином не вплине на поновлення порушених прав позивача, та як відсутні позовні вимоги до ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області.

Досліджуючи питання строку позовної давності на звернення до суду із заявленими позовними вимогами, суд встановив, що строк позовної давності не пропущений.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погоджуючись з даним судовим рішенням, ФГ Агролідер-Дністер подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано надані ним докази та аргументи, судове рішення винесено з неповним з`ясуванням усіх обставин справи, а відтак просить суд його скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Зокрема, скаржник вважає, що судом невірно було застосовано ч.2 ст. 134 ЗК України, оскільки відповідно до діючих редакції станом на червень 2015 року ЗУ «Про оренду землі» та ЗК України для надання в оренду земельних ділянок ОСОБА_1 органом виконавчої влади не потрібно було складання документації із землеустрою, так як не здійснювалась зміна цільового призначення земель та не формувалася нова земельна ділянка.

Під час звернення ОСОБА_1 із заявою про надання в оренду земельних ділянок для створення ФГ, не було жодних інших заяв, а тому право оренди на спірні земельні ділянки не підлягало продажу на конкурентних засадах.

Передаючи в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства земельні ділянки на підставі спрощеної процедури, без проведення земельних торгів, уповноважений орган пересвідчився в його спроможності вести фермерське господарство, тобто самостійно виробляти (вирощувати) товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією, відповідно до задекларованої в заяві мети, перевірило, що така заява не є штучним створенням фермерського господарства з метою спрощеного, пільгового отримання земельної ділянки для використання її іншими суб`єктами господарювання в обхід передбаченої законом процедури проведення прилюдних торгів. Оскільки, спірні земельні ділянки набуті на законних підставах, то задоволення позову призведе до неправомірного втручання в право на мирне володіння цим майном.

Також апелянт зазначає, що суд не вірно застосував положення закону щодо позовної давності та дійшов помилкового висновку, що даний позов заявлено в межах строку позовної давності.

В судовому засіданні представники скаржника доводи апеляційної скарги підтримали повністю.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Прокурор в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (зареєстрований в канцелярії суду за вх№ 01/04-5022/24 від 31.07.2024). Вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив обставини справи, надав їм належну оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону, відповідно просить суд апеляційної інстанції залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, безпідставним вважає твердження скаржника про отримання спірних земельних ділянок у відповідності до вимог чинного на момент їх отримання законодавства, оскільки наведене спростовується матеріалами справи. Також зазначає про необґрунтованість доводів скаржника щодо порушення строків позовної давності із зверненням до суду, беручи до уваги п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та часу введення в Україні карантину даний позов пред`явлено в межах строку позовної давності.

Позивач явку свого уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, причин неприбуття не повідомив, жодних заяв по суті спору чи з процесуальних питань на адресу суду не направив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Відповідач-1 відзиву на апеляційну скаргу не подав, представник в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив.

Відповідач-2 відзиву на апеляційну скаргу не подав, представник в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі з аналогічних підстав, наведених в апеляційній скарзі.

За змістом ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Слід зазначити, що Західний апеляційний господарський суд неодноразово відкладав розгляд апеляційної скарги з метою забезпечення принципу змагальності судового процесу та рівності його учасників перед законом і судом, враховуючи незабезпечення учасниками справи явки уповноважених представників у судові засідання, зазначаючи при цьому, що участь представників сторін в судовому засіданні визначається на їх власний розсуд; неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Також у відповідності до ст. 197 ГПК України, учасники справи не були позбавлені права взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, а також поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Однак, позивач правом на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, а також поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів не скористався.

Виходячи зі ст. 129 Конституції України, ст. 2 ГПК України, своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Зважаючи на те, що явка представників учасників справи обов`язковою не визнавалась, матеріали справи є достатніми для перевірки правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу № 926/5615/23 за відсутності позивача запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору.

Обставини справи

11.11.2014 ГУ Держземагенства у Чернівецькій області видано накази №97-од, №99-од, №100-од, №101-од Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них та земельних торгах, відповідно до яких земельні ділянки за кадастровими номерами 7321555400:02:005:0001, 7321555400:02:006:0032, 7321555400:02:004:0003, 7321555400:02:004:0002 включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах.

23.12.2014 ГУ Держземагенства у Чернівецькій області видано наказ №144-од Про затвердження результатів конкурсного відбору, згідно якого переможцем конкурсу з відбору виконавців послуг з виконання земельних торгів з продажу права оренди на спірні земельні ділянки визначено Чернівецьку регіональну філію ДП Центр ДЗК.

23.12.2014 відділом Держземагенства у Заставнівському районі укладено з Чернівецькою регіональною філією ДП Центр державного земельного кадастру договори №№ 46, 47, 48 та 49 про підготовку лотів до продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення на земельному аукціоні, предметом якого є права оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 45,4981 га, 50,9402 га, 51,5837 га, 77,6063 га, які розташовані за межами населеного пункту на території Кострижівської селищної ради Заставнівського району Чернівецької області з наступним відшкодуванням витрат виконавцю земельних торгів за рахунок коштів, що сплачуються покупцем лота.

30.01.2015 ОСОБА_3 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області із клопотаннями про надання в оренду строком на 25 років земельних ділянок державної власності для ведення фермерського господарства, а саме: 77,6063 га (кадастровий номер 7321555400:02:005:0001), 45,4981 га (кадастровий номер 7321555400:02:004:0002), 51,5837 га (кадастровий номер 7321555400:02:004:0003), 50,9402 га (кадастровий номер 7321555400:02:006:0032).

11.02.2015 ГУ Держземагенства у Чернівецькій області звернулося до відділу Держземагенства у Заставнівському районі та Кострижівської сільської ради із листами про необхідність надання документів для розгляду вказаного клопотання.

02.04.2015 Заставнівська районна рада прийняла рішення №433-31/2015 Про затвердження технічних документацій по нормативній грошовій оцінці земельних ділянок, яким затверджено технічні документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної власності, право оренди на які підлягає продажу на земельних торгах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Кострижівської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області:

- загальною площею 51,5837 га, нормативна грошова оцінка якої складає 2 288 156,68 грн;

- загальною площею 50,9402 га, нормативна грошова оцінка якої складає 2 426 662,37 грн;

- загальною площею 77,6063 га, нормативна грошова оцінка якої складає 3 712 282,31 грн

- загальною площею 45,4981 га, нормативна грошова оцінка якої складає 2 042 527,66 грн.

03.04.2015 ГУ Держземагенства у Чернівецькій області повідомило ОСОБА_3 листами про відмову у наданні земельних ділянок в користування у зв`язку із тим, що право оренди на земельні ділянки підлягає продажу на конкурентних засадах.

10.03.2015 ГУ Держземагенства у Чернівецькій області направило до Держземагенства України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок шляхом продажу права оренди на земельних торгах 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Кострижівської селищної ради Заставнівського району Чернівецької області 7321555400:02:005:0001, 7321555400:02:006:0032, 7321555400:02:004:0003, 7321555400:02:004:0002 для проведення державної землевпорядної експертизи. Розробник документації із землеустрою Чернівецька регіональна філія ДП Центр державного земельного кадастру.

За результатами розгляду цих проектів надано висновки від 31.03.2015 за №№ 263-15, 264-15, 265-15, 266-15, в яких зазначено, що проектом передбачено відведення земельних ділянок шляхом продажу оренди на земельних торгах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Кострижівської селищної ради Заставнівського району Чернівецької області. Згідно довідки ДП Чернівецький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою від 10.03.2015 ґрунтовий покрив земельних ділянок частково представлений ґрунтами, які віднесені до особливо цінних відповідно до переліку, затвердженого наказом Держкомзему України від 06.10.2003 № 245.

24.04.2015 проекти землеустрою разом з висновками державної експертизи повернені на доопрацювання та видано представнику Чернівецької регіональної філії ДП Центр ДЗК.

20.05.2015 та 28.05.2015 ТОВ Хрещатик-Агро звернувся до Держземагенства із листом про надання в тимчасове користування земельних ділянок з кадастровими номерами: 7321555400:02:005:0001 площею 77,6063 га; 7321555400:02:004:0002 площею 45,4981 га; 7321555400:02:004:0003 площею 51,5837 га; 7321555400:02:006:0032 площею 50,9402 га.

12.06.2015 між ГУ Держкомзему в Чернівецькій області та ОСОБА_1 укладено договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності за кадастровими номерами: 7321555400:02:005:0001 площею 77,6063 га; 7321555400:02:004:0002 площею 45,4981 га; 7321555400:02:004:0003 площею 51,5837 га; 7321555400:02:006:0032 площею 50,9402 га строком на 21 рік.

В матеріалах даної судової справи наявні копії наказів ГУ Держземагенства в Чернівецькій області Про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки, зокрема:

- № 24-490/14-15-СГ від 15.06.2015 (відносно земельної ділянки із кадастровим номером 7321555400:02:004:0003);

- № 24-491/14-15-СГ від 15.06.2015 (відносно земельної ділянки із кадастровим номером 7321555400:02:006:0032);

- № 24-492/14-15-СГ від 15.06.2015 (відносно земельної ділянки із кадастровим номером 7321555400:02:004:0002);

- № 24-493/14-15-СГ від 15.06.2015 (відносно земельної ділянки із кадастровим номером 7321555400:02:005:0001).

Зі змісту копій договорів оренди, які містяться у справі № 926/5615/23, не вбачається, що вищезгадані накази були підставою укладення договорів оренди спірних земельних ділянок.

21.07.2015 на підставі рішення державного реєстратора № 23048858 зареєстровано право оренди на вказані земельні ділянки за ОСОБА_1

08.08.2015 зареєстроване ФГ Агролідер Дністер, засновниками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

17.08.2015 ОСОБА_1 проведено оплату по договорах, укладених ГУ Держземагенства у Чернівецькій області та Чернівецькою національною філією ДП Центр ДЗК 23.12.2014 №№ 46-49, про підготовку лотів до продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення на земельному аукціоні, що підтверджується платіжними дорученнями №176127SB, №176131SB, №176132SB, №176128SB, №176129SB, №176133SB, №176134SB, №176130SB. В той же час, відповідно до п.4.1 цих договорів оплата здійснюється на протязі трьох банківських днів після проведення земельних торгів покупцем лота.

Як видно з наявних у справі копій документів, 31.07.2015 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості № 12015260000000642 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Зазначене кримінальне провадження розпочато за фактом зловживання посадовими особами ГУ Держземагенства у Чернівецькій області своїм службовим становищем впродовж червня-липня 2015 року, зокрема діючи на користь третіх осіб, всупереч інтересам служби та всупереч ст. 123 Земельного кодексу України Порядок надання земельних ділянок державної та комунальної власності у користування наказу Держземагенства №328 від 15.10.2014, використовуючи підроблені накази ГУ Держземагенства у Чернівецькій області, незаконно передали в оренду терміном на 21 рік чотири земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 225,63 га, які розташовані на території Кострижівської селищної ради Заставнівського району, чим спричинили державі тяжкі наслідки.

Постановою начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області про закриття кримінального провадження від 31.01.2022 кримінальне провадження №12015260000000642 закрито у зв`язку з встановленням відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 КК України.

Згідно постанови про закриття кримінального провадження слідчим встановлено, що в ході досудового розслідування віднайти оригінали наказів Головного управлінням Держземагенства в Чернівецькій області від 15.06.2015 № 24-490/14-15-СГ, № 24-491/14-15-СГ, № 24-492/14-15-СГ та № 24-493/14-15-СГ не представилось можливим, у зв`язку з чим вичерпано всі можливості на встановлення місцезнаходження зазначених документів та осіб, які їх видавали і підписували.

Водночас встановлено, що підписавши 12.06.2015 договори оренди чотирьох земельних ділянок з кадастровими номерами 7321555400:02:005:0001 площею 77,6063 га, 7321555400:02:004:0002 площею 45,4981 га; 7321555400:02:004:0003 площею 51,5837 га; 7321555400:02:006:0032 площею 50,9402 га, ОСОБА_5 від імені орендодавця (ГУ Держземагенства у Чернівецькій області) надав в строкове платне користування орендарю ОСОБА_1 вищевказані земельні ділянки, що розташовані на території Кострижівської селищної ради Заставнівського району Чернівецької області, для ведення фермерського господарства. Умовами вказаних договорів передбачено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому від одержав її в оренду.

Крім цього, під час розслідування встановлено, що орендарем щомісячно сплачувалась орендна плата за користування вищевказаними земельними ділянками.

Таким чином, в ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні не здобуто доказів того, що внаслідок службової недбалості службовими особами завдано істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.

Відтак, слідчим змінено правову кваліфікацію кримінального правопорушення з ч. 2 ст. 364 КК України на ч. 1 ст. 366 КК України, яку в подальшому змінено на ч. 1 ст. 367 КК України та закрито кримінальне провадження.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельні ділянки, кадастрові номери 7321555400:02:005:0001, 7321555400:02:006:0032, 7321555400:02:004:0003, 7321555400:02:004:0002, зареєстровано за державою в особі ГУ Держземагенства у Чернівецькій області 24.06.2015.

В матеріалах справи наявний витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 7321555400:02:006:0032 № НВ-7300923682015 від 05.02.2015, відповідно до якого державну реєстрацію вказаної земельної ділянки здійснено 25.12.2013. Відомості щодо реєстрації решти спірних земельних ділянок в Державному земельному кадастрі в матеріалах справи відсутні.

У подальшому на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність №24-708/14-18-СГ від 25.04.2018 та акту приймання-передачі земельні ділянки, кадастрові номери 7321555400:02:005:0001, 7321555400:02:006:0032, 7321555400:02:004:0003, 7321555400:02:004:0002, зареєстровано за територіальною громадою в особі Кострижівської селищної ради 18.06.2018.

Чернівецькою окружною прокуратурою листами №52/3-392вих-23 від 27.04.2023, №52/3-826вих-23 від 08.09.2023, №52/3-970вих-23 від 02.11.2023 повідомлено Кострижівську селищну раду про виявлені порушення та необхідність їх усунення, в тому числі і шляхом звернення до суду.

На вказаний лист отримано відповідь від 09.05.2023 №477, в якій селищна рада повідомила, що вивчає питання щодо порушення земельного законодавства в частині користування спірними земельними ділянками ФГ Агролідер-Дністер та в подальшому повідомить про вжиті заходи.

27.12.2023 Кострижівська селищна рада повідомила прокуратуру, що у зв`язку з відсутністю бюджетного фінансування по сплаті судового збору не має можливості для самостійного звернення до суду з позовом щодо усунення вказаного порушення земельного законодавства.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Щодо наявності підстав для звернення прокурора за захистом інтересів держави

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким є Закон України Про прокуратуру.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абз. 1 і 2 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 виснувала, що ч.ч. 3 та 4. ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» серед іншого встановлюють умови, за яких прокурор може виконувати субсидіарну роль із захисту інтересів держави за наявності органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах).

Встановлена цим законом умова про необхідність звернення прокурора до компетентного органу перед пред`явленням позову, спрямована на те, аби прокурор надав органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18). За позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом, а саме позивачем жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Як вбачається із матеріалів справи, прокурором, перед зверненням до суду, на адресу Кострижівської селищної ради надсилалися повідомлення №52/3-392вих-23 від 27.04.2023, №52/3-826вих-23 від 08.09.2023, №52/3-970вих-23 від 02.11.2023, які стосуються виявлених порушень та необхідність їх усунення, в тому числі і шляхом звернення до суду.

Відповідно до статті 2 Закону України Про місцеве самоврядування місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Частиною 1 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації тощо.

Кострижівська селищна рада з 18.06.2018 є власником земельних ділянок, кадастрові номери 7321555400:02:005:0001, 7321555400:02:006:0032, 7321555400:02:004:0003, 7321555400:02:004:0002.

Передача у користування земельних ділянок без проведення торгів позбавляє територіальну громаду отримати максимальний розмір оплати за користування її майном та фінансувати потреби територіальної громади з врахуванням максимального розміру орендної плати.

Кострижівська селищна рада була достеменно обізнана з фактом порушення земельного законодавства та в позивача було достатньо часу для вжиття будь-яких заходів з метою реагування на порушення інтересів держави, проте остання самостійно не захистила інтереси держави в суді.

У зв`язку із невиконанням Кострижівської селищної ради Чернівецького району Чернівецької області своїх обов`язків щодо захисту інтересів держави у суді за браком бюджетного фінансування по сплаті судового збору та неможливості самостійно звернутися до суду з позовом щодо усунення вказаного порушення земельного законодавства, прокурор в особі органу місцевого самоврядування звернувся до суду із даним позовом.

А відтак, враховуючи зазначене, звернення прокурора із даним позовом в інтересах держави в особі Кострижівської селищної ради Чернівецького району Чернівецької області є обґрунтованим.

Щодо суті спору.

Відповідно до ч.1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частинами 1, 2 ст. 93 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Частинами 1, 3 ст. 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Згідно із ч.2 ст. 134 ЗК України (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах), зокрема, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, стаття 123 ЗК України врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати не передбачені цією статтею матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу. Такі висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19.

Разом з тим, відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням фермерських господарств, регулюються, крім ЗК України, Законом України "Про фермерське господарство" (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який є спеціальним нормативно-правовим актом.

Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (стаття 8 Закону України "Про фермерське господарство").

Згідно з ч.1, ч.2 ст. 7 Закону України Про фермерське господарство для отримання (придбання) в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради. У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Заяву громадянина про надання земельної ділянки в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проєкту відведення земельної ділянки. Проєкт відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону.

Метою розробки проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є її індивідуалізація (конкретизація). Здійснення такої індивідуалізації, зокрема, дозволяє здійснити формування земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Відповідно до частини другої цієї ж статті формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.

Відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України Про землеустрій проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються лише у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Отже, якщо земельна ділянка сформована, то розробка проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та його затвердження позбавлені будь-якого сенсу.

Саме тому у ч.1 ст.123 ЗК України встановлено, що надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України Про Державний земельний кадастр, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Таким чином, якщо земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі, а право власності на неї зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, то положення ст. 123 ЗК України та ст. 7 Закону України Про фермерське господарство, якими передбачено одержання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та його затвердження, не підлягають застосуванню.

В матеріалах справи наявна копія заяви ОСОБА_1 до ГУ Держземагенства у Чернівецькій області від 28.04.2015 щодо виділення йому земельних ділянок з метою створення ФГ Агролідер-Дністер, що також підтверджується нотаріально посвідченою заявою свідка ОСОБА_6 від 02.02.2024.

Оскільки між сторонами фактично були укладені договори оренди спірних земельних ділянок, право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а, отже, у ОСОБА_1 було волевиявлення на укладення правочинів та ним було подано реєстратору необхідний пакет документів для здійснення державної реєстрації права оренди, то суд вважає необґрунтованими доводи прокурора щодо відсутності такої заяви, з тих підстав, що на заяві відсутні відмітки про отримання її адресатом, а в матеріалах справи міститься декілька листів ГУ Держземагенства у Чернівецькій області, в яких зазначено, що ОСОБА_1 до ГУ Держземагенства у Чернівецькій області із заявою про надання земельних ділянок у користування не звертався.

Щодо відповідності змісту самої заяви вимогам закону (обґрунтованості необхідності одержання землі такої значної площі з урахуванням можливості її обробітку), то колегія суддів зазначає, що за змістом статей 1, 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство" заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити сукупність передбачених ч.1 ст. 7 цього Закону відомостей і обставин. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування повинен дати оцінку обставинам і відомостям, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки, з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, у тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів. За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого типу - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства.

Однак, оскільки це не стосується підстав позову та не входить до предмета спору у даній справі, суд не надає оцінку таким доводам прокурора.

Щодо покликання скаржника на те, що відповідно до діючих станом на червень 2015 року редакцій Закону України Про оренду землі та Земельного кодексу України для надання в оренду земельних ділянок органом виконавчої влади не потрібно було складання документації із землеустрою, так як не здійснювалась зміна їх цільового призначення та не формувалася нова земельна ділянка, суд зауважує, що в матеріалах справи наявний витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 7321555400:02:006:0032 № НВ-7300923682015 від 05.02.2015, відповідно до якого державну реєстрацію вказаної земельної ділянки здійснено 25.12.2013. Відомості щодо реєстрації решти спірних земельних ділянок в Державному земельному кадастрі в матеріалах справи відсутні.

Разом з тим, право власності за державою в особі ГУ Держземагенства у Чернівецькій області на спірні земельні ділянки зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.06.2015.

Однак, як встановлено судом, 11.11.2014 ГУ Держземагенства у Чернівецькій області було видано накази №97-од, №99-од, №100-од, №101-од Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них та земельних торгах, відповідно до яких спірні земельні ділянки включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах. 23.12.2014 ГУ Держземагенства у Чернівецькій області видано наказ №144-од Про затвердження результатів конкурсного відбору, згідно якого переможцем конкурсу з відбору виконавців послуг з виконання земельних торгів з продажу права оренди на спірні земельні ділянки визначено Чернівецьку регіональну філію ДП Центр ДЗК.

23.12.2014 між відділом Держземагенства у Заставнівському районі та Чернівецькою регіональною філією ДП Центр ДЗК укладено договори №№ 46, 47, 48 та 49 про підготовку лотів до продажу права оренди земельних ділянок на земельному аукціоні.

Рішенням Заставнівської районної ради від 02.04.2015 №433-31/2015 затверджено технічні документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, право оренди на які підлягає продажу на земельних торгах.

10.03.2015 ГУ Держземагенства у Чернівецькій області проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок шляхом продажу права оренди на земельних торгах направлені до Держземагенства України для проведення державної землевпорядної експертизи, за результатами якої надано висновки, що згідно довідки ДП Чернівецький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою від 10.03.2015 ґрунтовий покрив земельних ділянок частково представлений ґрунтами, які віднесені до особливо цінних відповідно до переліку, затвердженого наказом Держкомзему України від 06.10.2003 № 245. 24.04.2015 проекти землеустрою разом з висновками державної експертизи повернені на доопрацювання до Чернівецької регіональної філії ДП Центр ДЗК.

Сторонами не надано доказів позитивного висновку державної землевпорядної експертизи проектів землеустрою на спірні земельні ділянки.

Після укладення договорів оренди земельних ділянок та реєстрації права оренди на вказані земельні ділянки ОСОБА_1 проведено оплату по договорах №№ 46-49 про підготовку лотів до продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення на земельному аукціоні, відповідно до умов яких оплата здійснюється після проведення торгів покупцем лоту.

Таким чином, ОСОБА_1 було достеменно відомо про те, що права оренди на орендовані ним земельні ділянки підлягають продажу на земельних торгах і ним як переможцем конкурсу сплачено по договорах №№ 46-49.

А тому твердження скаржника про те, що право оренди на спірні земельні ділянки не підлягало продажу на конкурентних засадах, є безпідставним.

Щодо посилання на відсутність рішення про включення спірних земельних ділянок до переліку земельних ділянок, які виставлені на торги згідно положення ч. 3 ст. 136 ЗК України, то суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст. 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.2 ст. 135 ЗК України продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу.

Частина 2 ст. 134 ЗК України у чинній редакції не передбачає можливості передачі земельних ділянок для ведення фермерського господарства поза процедурою земельних торгів.

Водночас ч.2 ст. 134 ЗК України у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, встановлювала, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Здійснюючи тлумачення цієї норми, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.09.2020 по справі № 688/2908/16-ц зазначила, що неконкурентне надання землі у користування за наявності двох або більше бажаючих не відповідає принципам справедливості, розумності і добросовісності. Зокрема, не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка раніше за інших дізналася про існування вільної земельної ділянки і звернулася з відповідною заявою. Крім того, такий підхід стимулює використання інсайдерської інформації, що є одним із проявів корупції, а тому є неприпустимим.

Тим більше не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка пізніше за інших звернулася з відповідною заявою, але якій тим не менше надано перевагу. Такий підхід може створювати підґрунтя для розвитку корупції.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що законодавець, запроваджуючи регулювання щодо надання землі у користування, не міг мати на меті стимулювання зловживань, посилення соціальної нерівності і спрямованість на неправовий та непрозорий перерозподіл основного національного багатства - землі. Отже, відповідне законодавство слід тлумачити таким чином, що за наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності в оренду - право оренди такої земельної ділянки підлягає продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).

Тому Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що ч.2 ст.134 ЗК України у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, слід розуміти таким чином, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) права на земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства за наявності лише одного бажаючого. Якщо ж бажаючих два чи більше, підлягали застосуванню загальні правила ст. 135 ЗК України про проведення земельних торгів у формі аукціону, за результатами яких укладається відповідний договір.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 30.01.2015 із клопотаннями про надання в оренду земельних ділянок 77,6063 га кадастровий номер 7321555400:02:005:0001, 45,4981 га кадастровий номер 7321555400:02:004:0002, 51,5837 га кадастровий номер 7321555400:02:004:0003, 50,9402 га кадастровий номер 7321555400:02:006:0032 для ведення фермерського господарства звертався ОСОБА_3 , якому було відмовлено у наданні земельних ділянок у користування у зв`язку із тим, що право оренди на земельні ділянки підлягає продажу на конкурентних засадах.

До Держземагенства про надання в тимчасове користування спірних земельних ділянок з кадастровими номерами зверталося 20.05.2015 та 28.05.2015 також ТОВ Хрещатик-Агро.

28.04.2015 із заявою до ГУ Держземагенства у Чернівецькій області щодо виділення земельних ділянок з метою створення ФГ Агролідер-Дністер звернувся ОСОБА_1 .

Беручи до уваги таку кількість звернень до Держземагенства про отримання спірних земельних ділянок, враховуючи вищенаведені норми права, які регулюють дані правовідносини, колегія суддів апеляційної інстанції констатує, що право оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами 7321555400:02:005:0001, 7321555400:02:006:0032, 7321555400:02:004:0003, 7321555400:02:004:0002 мало відбуватися на конкурсних засадах.

Проте, матеріали справи не містять доказів проведення земельних торгів.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, земельні ділянки були надані в оренду ОСОБА_1 , при цьому суд зауважує, що такий звернувся за укладенням договорів оренди значно пізніше за ОСОБА_3 .

Таким чином, з огляду на встановлені обставини у справі, судова колегія приходить до висновку, що договори оренди земельних ділянок укладені неправомірно.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі №688/2908/16-ц, Суд зазначив, що неконкурентне надання землі у користування порушує публічний порядок.

Оскільки договори оренди землі від 12.06.2015 на земельні ділянки сільськогосподарського призначення за кадастровими номерами 7321555400:02:005:0001, 7321555400:02:004:0002, 7321555400:02:004:0003, 7321555400:02:006:0032, укладені між ГУ Держземагентства у Чернівецькій області та ОСОБА_1 без дотримання конкурентних засад, спрямовані на незаконне заволодіння земельними ділянками державної власності, то вони відповідно до ч.1, ч.2 ст. 228 ЦК України є нікчемним.

Як наслідок, відповідач зобов`язаний повернути безпідставно набуте майно за недійсним правочином.

Велика Палата Верховного Суду в пунктах 71- 73 постанови від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-ц дійшла таких висновків: недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абз. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України); якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтepecy позивача.

Особи, які претендують на одержання спірних земельних ділянок в оренду, вправі вимагати проведення земельних торгів щодо укладення договорів оренди земельних ділянок, але наявність державної реєстрації права оренди відповідача-2 створює перешкоди позивачу в реалізації його законного інтересу.

Оскільки суд дійшов висновку про нікчемність договорів оренди земельних ділянок від 12.06.2015, а відтак і про відсутність права оренди відповідача ОСОБА_1 , то позовні вимоги про припинення права оренди та повернення селищній раді спірних земельних ділянок підлягають до задоволення.

Згідно ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття речового права, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права, що унеможливлює ототожнення факту набуття права з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи речового права, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення речових прав, такої підстави закон не передбачає.

У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (ч. 1 ст. 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень).

Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав (ч. 1 ст. 11 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень).

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому п.1 ч.7 ст. 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому п.1 ч.7 ст. 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до п.1 ч.7 ст. 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно.

З матеріалів справи слідує, що право оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами 7321555400:02:005:0001, 7321555400:02:006:0032, 7321555400:02:004:0003, 7321555400:02:004:0002 зареєстровано за ОСОБА_1 .

Державна реєстрація проведена на підставі рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Заставнівського районного управління юстиції Чернівецької області Ковалик Г.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.07.2015, індексний номер 23048858.

Оскільки державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, відповідний запис формально наділяє відповідачів 2 та 3 певними юридичними правами щодо земельної ділянки і одночасно позбавляє відповідних прав законного власника орган місцевого самоврядування в особі Кострижівської селищної ради.

Аналізуючи вищенаведене, для забезпечення селищній раді дійсної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо спірних земельних ділянок, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та припинення права оренди ОСОБА_1 на земельні ділянки з кадастровими номерами 7321555400:02:005:0001, 7321555400:02:006:0032, 7321555400:02:004:0003, 7321555400:02:004:0002 шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди вказаних земельних ділянок за договором оренди землі без номера від 12.06.2015.

При цьому, суд відхиляє доводи скаржника щодо неналежності обраного прокурором способу захисту порушеного права, оскільки прокурором заявлено вимогу про скасування державної реєстрації права, що є відмінною від вимоги про скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Обраний прокурором спосіб захисту порушеного права позивача припинення права оренди ОСОБА_1 на земельні ділянки шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди вказаних земельних ділянок відповідає способам захисту, передбаченим ч. 3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Щодо позовних вимог заявлених до ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області, то в цій частині місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог, з огляду на те, що ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області є неналежним відповідачем у вказаному спорі і задоволення таких позовних вимог до Держгеокадастру жодним чином не вплине на поновлення порушених прав позивача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Оцінюючи доводи скаржника про втручання держави в право на мирне володіння майном та порушення принципу належного урядування, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є втручання держави у право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи власності на майно.

Концепція "майна" в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися "правом власності", а відтак, і "майном". До таких активів може відноситися право оренди (рішення ЄСПЛ у справі "Ятрідіс проти Греції" від 25.03.1999. заява № 311107/96); у справі "Меллахер та Інші проти Австрії" (1989 року), ЄСПЛ вказав, що право на укладення договору оренди є частиною права власності (право володіння та користування), і тому дане право є одним із аспектів права власності.

У практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", "Вєренцов проти України", "Щокін проти України", "Сєрков проти України", "Колишній король Греції та інші проти Греції", "Булвес АД проти Болгарії", "Трегубенко проти України", напрацьовані три критерії, що їх слід оцінювати з тим, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання у право власності принципу правомірного і допустимого втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав" людини і основоположних свобод, а саме: втручання має бути законним, відповідати суспільним інтересам та бути пропорційним переслідуваним цілям одночасно.

Якщо хоча б одного критерію із перелічених не було додержано, то Європейський суд з прав людини констатує порушення державою статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу, при визначенні якого Європейський суд з прав людини надає державам право користуватися "значною свободою (полем) розсуду". Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільною, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обгрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". Одним із елементів дотримання принципу "пропорційності" при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обгрунтованої компенсації.

У рішенні ЄСПЛ від 24.06.2003 "Стретч проти Сполученого Королівства" визначено, що майном у статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вважається законне та обгрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Пайн Велі Девелопмент Лтд та інші проти Ірландії" від 23.10.1991 ЄСПЛ зазначив, що статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей.

Так, за змістом рішення ЄСПЛ у справі "Рисовський проти України" Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно га в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій. мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких с їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.

З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Застосування наслідків недійсності правочину у зв`язку із визнанням його нікчемним, передбачені у Цивільному кодексі України. Підстави для такого визнання є доступними, чіткими, а наслідки їхнього застосування передбачуваними для сторін правочинів.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду захисту підлягає лише законно набуте право.

Скаржник, оплачуючи за проектну документацію по договорам укладений відповідачем 1 із ЧФ Центр ДЗК повинен був бути обізнаним про необхідність проведення торгів на спірні земельні ділянки, оскільки про це йдеться в даних договорах.

При цьому Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що право, яке захищається судом не є ілюзорним, а особа, яка скаржиться на порушення його або її права на власність, повинна, перш за все, продемонструвати, що таке право існувало ("Pistorova v. the Czech Republic"; "Des Fours Walderode v. the Czech Republic"; "Zhigalev v. Russia"), а посилання на правомірні очікування як складові категорії "майно" можливо за умови якщо вони є законними, спрямованими на реалізацію особою належного їй суб`єктивного права, зумовлені раціональністю сподівань учасників суспільних відносин (див., наприклад рішення у справах "Pressos Compania Naviera S.A. and Others v. Belgium", "Kopecky v. Slovakia". "Belane Nagy v. Hungary " тощо).

Водночас у справі, що розглядається, зазначені критерії недотримані, а отже, непропорційне та необґрунтоване втручання у мирне володіння земельною з боку держави відсутнє, оскільки саме дії відповідачів були спрямовані на отримання спірної земельної ділянки в позаконкурентний спосіб.

Задоволення позовної вимоги про припинення права оренди та повернення земельної ділянки не нівелює майнові права відповідачів 2 та 3, оскільки, відповідно до вимог законодавства, вони не позбавлені права звернутись до власника земельної ділянки для її отримання у користування, у встановленому законом порядку.

Навпаки, не виправлення порушень, допущених органами влади щодо незаконної передачі земельної ділянки, нівелює майнові права територіальної громади Кострижівської сільської ради, яка не отримує максимальний розмір орендної плати за використання земельної ділянки у разі продажу права оренди на конкурентних засадах.

Ураховуючи встановлені обставини щодо наявності підстав для визнання нікчемними договорів оренди та перебування спірних земельних ділянок у фактичному користуванні фермерського господарства, належним способом захисту порушеного права власності держави (Кострижівської селищної ради Чернівецького району Чернівецької області) буде повернення їй цих ділянок. Таке повернення прямо передбачене законом, переслідує легітимну мету контролю за користуванням відповідним майном згідно із загальними інтересами і є пропорційним цій меті, оскільки у такий спосіб Кострижівська селищна рада може відновити своє право власності, порушене недобросовісними, такими, що прямо суперечили законодавчим обмеженням на отримання права оренди земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення, діями Кузика О.Б.

З огляду на викладене, зважаючи на встановлені обставини у справі та зазначені положення законодавства, апеляційна інстанція визнає обґрунтованими позовні вимоги та такими, що правомірно задоволені місцевим господарським судом.

Щодо позовної давності.

Відповідачі 2,3 заявили про застосування наслідків спливу строку позовної давності, обґрунтовуючи заяву тим, що позивачем заявлено віндикаційний позов, на який поширюється загальна позовна давність.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини виникли у червні 2015 року, натомість позов заявлено в грудні 2023 році.

Відповідно до вимог ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За загальним правилом ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, за змістом статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

При цьому і в разі пред`явлення позову особою, право якої порушене, і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, позовна давність починає обчислюватися з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів або інтересів територіальної громади.

Це правило пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини.

Судом встановлено, що право власності на спірні земельні ділянки зареєстровані за Кострижівською селищною радою 18.06.2018, відповідно з моменту реєстрації селищна рада знала, чи повинна була знати, про порушення свого права, і саме з цього моменту порушуються права селищної ради як власника майна.

Водночас, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 № 540-IX) було визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінету Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID - 19, спричиненої корона вірусом SARS-CоV-2 на всій території України встановлено карантин з 12.03.2020 до 22.05.2020, дія якого постановами Кабінету Міністрів України неодноразово продовжувався до 30.06.2023.

З урахуванням п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та часу введення в Україні карантину апеляційна інстанція вважає вірним висновок місцевого господарського суду, що даний позов пред`явлено в межах строку позовної давності.

Окрім того, згідно висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Враховуючи підстави позову, наведені прокурором у позовній заяві, який наполягає на поверненні позивачу земельних ділянок, вважаючи, що ці ділянки знаходяться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав, суд вважає, що прокурором заявлено негаторний позов, позовна давність до вимог за якими не застосовується.

А відтак, заява про застосування строку позовної давності до задоволення не підлягає.

Колегія констатує, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, наведених в рішенні господарського суду Чернівецької області від 14.06.2024 року у справі №926/5615/23.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати.

Згідно з п. 1 ч.4 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на відповідача у разі задоволення позову.

Оскільки, апеляційна скарга до задоволення не підлягає, то відповідно понесені судові витрати о сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишаються за скаржником.

Керуючись, ст.ст. 86, 197, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства Агролідер-Дністер б/н від 02.07.2024 року (вх. № 01-05/1974/24 від 11.07.2024 року) залишити без задоволення, рішення господарського суду Чернівецької області від 14.06.2024 року у справі №926/5615/23 без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Справу повернути в господарський суд Чернівецької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Головуючий суддя О.В. Зварич

СуддяІ.Б. Малех

СуддяІ.Ю. Панова