ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/795/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богацької Н.С.
суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
секретар судового засідання: Алієва К.О.,
за участю представників учасників справи:
від позивача Клачок Б.О.,
від відповідача Неїжпапа Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»
на рішення Господарського суду Одеської області від 17.06.2024, ухвалене суддею Літвіновим С.В., м. Одеса, повний текст рішення складено 26.06.2024
у справі № 916/795/24
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий термінал Кілія»
до відповідачів:
1) Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»
2) Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Усть-Дунайськ» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»
про: визнання договору укладеним,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Зерновий термінал Кілія» (далі ТОВ «Зерновий термінал Кілія») звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі ДП «АМПУ») та Філії «Усть-Дунайськ» ДП «АМПУ» (далі Філія «Усть-Дунайськ»), в якому просило суд визнати укладеним між сторонами договір про забезпечення доступу портового оператора до причалу в редакції, запропонованій позивачем (далі договір).
Позов мотивований тим, що ТОВ «Зерновий термінал Кілія» є портовим оператором (стивідорною компанією), який на протязі двадцяти семи років здійснює свою діяльність в портовому пункті Кілія порту «Усть-Дунайськ». Позивач має у власності та у користуванні значну кількість активів у вигляді рухомого та нерухомого майна, що забезпечують функціонування даного морського порту.
10.06.2021 між ТОВ «Зерновий термінал Кілія» та ДП «АМПУ» було укладено відповідний договір про забезпечення доступу портового оператора до причалу(ів) № 44-П-АМПУ-21, строком до 31.12.2021.
Однак, не дивлячись на своєчасність та повноту виконання своїх зобов`язань перед ДП «АМПУ», а також наявність у позивача механізації для здійснення господарської діяльності портового оператора, 13.07.2023 без жодного обґрунтування, ДП «АМПУ» направило позивачу лист про розірвання вказаного договору з 01.01.2024.
ТОВ «Зерновий термінал Кілія» звернулось до ДП «АМПУ» з листом від 08.01.2024 за вих. № 008-01/24 (заявою), в якому просило укласти новий договір про забезпечення доступу портового оператора до причалу. До заяви позивачем у відповідності до додатку № 2 до наказу ДП «АМПУ» від 22.09.2017 за № 277 надало вусі необхідні документи.
Водночас, ДП «АМПУ», як монополіст у цій сфері, до цього часу так і не підписало відповідний договір, умисно залишає позивача у стані правової невизначеності та не виконує свій обов`язок щодо укладення такого договору, передбачений положеннями п. 3 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про природні монополії» та ч. 3 ст. 18 Закону України «Про морські порти України».
ДП «АМПУ» у відзиві на позов зазначало, зокрема, про відсутність у нього обов`язку укладати з позивачем договір про забезпечення доступу портового оператора до причалу, а також, що строк розгляду оферти позивача, у зв`язку з незазначенням строку її розгляду, наразі не сплинув, що свідчить про передчасність поданого позову.
Позивач, заперечуючи проти доводів відповідача, зазначав саме про обов`язок відповідача укласти з ним відповідний договір. Також вказував, що відповідач, як природний монополіст, надає перевагу іншим суб`єктам господарювання, а позивача ставить у нерівні умови, адже 26.03.2024 між ДП «АМПУ» та ТОВ «Вімексім Логістик» у дуже короткий термін було укладено аналогічний договір про забезпечення доступу портового оператора до причалу.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.06.2024 у справі № 916/795/24 позов ТОВ «Зерновий термінал Кілія» задоволено повністю, визнано укладеним між сторонами договір про забезпечення доступу портового оператора до причалу(ів).
Місцевий господарський суд виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог.
Зокрема, суд зазначив, що:
- на теперішній час ДП «АМПУ» є монополістом з забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрації морських портів України;
- у спірних правовідносинах позивач виступає як споживач послуги, а відповідач - як суб`єкт природної монополії, який зазначену послугу надає, відповідно, позивач має право на отримання відповідної послуги на недискримінаційних умовах та безперешкодно, за умови дотримання останнім положень чинного законодавства;
- ДП «АМПУ» надає відповідну послугу саме на підставі договору про забезпечення доступу портового оператора до причалу, який має бути укладений з дотриманням положень наказу ДП «АМПУ» від 22.09.2017 № 277, зі змінами внесеними наказом ДП «АМПУ» від 08.11.2017 № 321. Отже сам факт дотримання позивачем, як портовим оператором, умов та переліку документів, передбачених вищевказаним наказом, свідчить саме про обов`язок у відповідача забезпечити реалізацію цієї послуги;
- станом на дату винесення рішення, ДП «АМПУ» так і не розглянуло відповідну оферту позивача, в той час як з моменту звернення позивача пройшло більше п`яти місяців, що не може вважатись нормальним необхідним часом для розгляду заявки, враховуючи специфіку діяльності портового оператора та необхідності використовувати причал у такій діяльності, а також враховуючи строки розгляду інших заявок ДП «АМПУ».
- не укладення ДП «АМПУ» з позивачем договору, однак укладання його з іншими споживачами зазначеного ринку послуг, свідчить про наявність дискримінаційних умов при наданні послуг суб`єктом природної монополії, що порушує права та інтереси позивача;
Не погодившись з рішенням суду, ДП «АМПУ» подало на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги зазначено наступне:
- суд дійшов помилкового висновку про обов`язок укладення між сторонами договору на підставі закону;
- наказ ДП «АМПУ» від 22.09.2017 № 277 є лише розпорядчим документом, а не законодавчим актом, що передбачає обов`язок щодо укладення договору;
- п. 3 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про природні монополії», на яку посилається суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, не передбачає обов`язковість суб`єктом природної монополії укладення договорів, у тому числі і забезпечення доступу портового оператора до причалу;
- посилання суду першої інстанції на укладання договору з іншими портовими операторами, тобто наявність дискримінаційних умов при наданні послуг суб`єктом природної монополії є безпідставним, оскільки встановлення наявності в діях відповідача ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції є виключно компетенцією Антимонопольного комітету України;
- з моменту подання позивачем додаткових документів (03.06.2024), які на думку позивача та самого суду підтверджують їх відповідність вимогам чинного законодавства для укладення договору, та ухваленням судового рішення у даній справі - пройшло всього 14 днів, що свідчить про помилковість висновків суду про порушення нормальних строків розгляду заяви позивача.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., Савицького Я.Ф., Принцевської Н.М.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали цієї справи, вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відкладено до надходження матеріалів до суду апеляційної інстанції.
29.07.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали цієї справи.
У зв`язку з перебуванням судді-учасника колегії Савицького Я.Ф. у відпустці, за розпорядженням керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Богацької Н.С., суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 справу № 916/795/24 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі головуючого судді Богацької Н.С., суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М., за апеляційною скаргою ДП «АМПУ» на рішення Господарського суду Одеської області від 17.06.2024 відкрито апеляційне провадження, встановлено іншим учасникам справи строк до 26.08.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу (з належними доказами його направлення іншим учасникам справи), роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до ст. 170 ГПК України, призначено справу № 916/795/24 до розгляду на 01.10.2024 о 16:00 год.
26.08.2024 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про її безпідставність та необґрунтованість, зокрема, що скаржником взагалі не спростовані висновки суду першої інстанції, які викладені в оскаржуваному рішенні. Додатково звертає увагу, що без укладення відповідного договору, проводити діяльність на території портового пункту Кілія морського порту Усть-Дунайська неможливо.
До відзиву позивачем додані нові докази: нотіси (інформації про підхід судна); лист Філії «Усть-Дунайськ» від 17.07.2024 № 150/25-01-00/Вих; службовий лист Філії «Усть-Дунайськ»; накладка служби кур`єрської доставки від 23.08.2024.
30.09.2024 від ДП «АМПУ» надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначено, зокрема про недобросовісну поведінку ТОВ «Зерновий термінал Кілія», яка полягає у неодноразових ініціюваннях судових процесів щодо вирішення одного і того ж самого питання наявності договору доступу портового оператора до причалу. При цьому, ТОВ «Зерновий термінал Кілія» самостійно підтверджує безпідставність даного позову, оскільки посилається на чинність попереднього договору.
До вказаних письмових пояснень доданий новий доказ, який заявник просить суд апеляційної інстанції залучити до матеріалів цієї справи, а саме: копія апеляційної скарги ТОВ «Зерновий термінал Кілія» у справі № 420/26571/24.
У зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці з 30.09.2024 по 01.10.2024 відповідно до наказу в.о. голови суду від 30.09.2024 № 249-в, розгляд апеляційної скарги 01.10.2024 о 16:00 год. не відбувся, про що була складена відповідна довідка.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2024 вирішено розглянути апеляційну скаргу поза межами строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України, у розумний строк та повідомлено учасників справи № 916/795/24, що судове засідання відбудеться 15.10.2024 о 13:45 год.
08.10.2024 від ТОВ «Зерновий термінал Кілія» надійшла заява (вх. № 3777/24) про участь його представника (адвоката Клачок Богдани Олександрівни) у судовому засіданні 15.10.2024 о 13:45 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яка ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 задоволена.
В судовому засіданні 15.10.2024 колегія суддів, розглянувши додані позивачем до відзиву на апеляційну скаргу докази (нотіси (інформації про підхід судна); лист Філії «Усть-Дунайськ» від 17.07.2024 № 150/25-01-00/Вих; службовий лист Філії «Усть-Дунайськ»; накладка служби кур`єрської доставки від 23.08.2024) вирішила не приймати їх, оскільки вони (докази) датовані після ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення, в той час як така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку, передбаченому статтею 269 ГПК України, незалежно від причин неподання стороною таких доказів. Саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення зазначеної норми процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якої є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Наведений висновок також послідовно викладалася Верховним Судом, зокрема, у постановах від 25.04.2018 у справі № 911/3250/16, від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 06.03.2019 у справі № 916/4692/15, від 16.12.2020 у справі № 908/1908/19, від 21.01.2021 у справі № 908/3359/19, від 03.11.2021 у справі № 915/951/20, від 10.08.2022 у справі № 922/739/21.
З цих же підстав колегія суддів не прийняла додану ДП «АМПУ» до письмових пояснень копію апеляційної скарги ТОВ «Зерновий термінал Кілія» у справі № 420/26571/24.
В судовому засіданні 15.10.2024 оголошено перерву до 05.11.2024 о 12:30 год., про що постановлено відповідну протокольну ухвалу.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 повідомлено учасників справи № 916/795/24 про те, що судове засідання з розгляду апеляційної скарги відбудеться 05.11.2024 о 12:30 год. Одночасно надано можливість представнику ТОВ «Зерновий термінал Кілія» взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
05.11.2024 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 розгляд справи № 916/795/24 відкладено на 12.11.2024 о 11:45 год. Одночасно надано можливість представнику ТОВ «Зерновий термінал Кілія» взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
В судове засідання 12.11.2024 з`явились представники ТОВ «Зерновий термінал Кілія» та ДП «АМПУ».
Представник ДП «АМПУ» просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 17.06.2024 у даній справі, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ТОВ «Зерновий термінал Кілія».
Представник ТОВ «Зерновий термінал Кілія» заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін.
Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів цієї справи, ТОВ «Зерновий термінал Кілія» є власником рухомого майна, яке використовується останнім при здійсненні господарської діяльності, як портового оператора: будівля ангару, літ. «Ч» (одноповерхова арочна, каркасна споруда прямокутної форми), загальною площею - 521,5 м2, висотою -11,0 м; будівлі вагової, літ. «С» (одноповерхова споруда з технологічним напрямком яка складається з двох частин: операторської, площею 9,29 м2, висотою 2,3 м та навісу, де розташована вагова платформа), площею 76,41 м2, висотою 4,3 м, загальна площа тимчасової споруди - 85,7 м2; будівлі зернопереробного комплексу, літ. «Ц», (естакада для розміщення вантажно-розвантажувального обладнання, прямокутна різнорівнева каркасна споруда, що яка складається з декількох частин: пульту керування, підйомної платформа, прийомного бункеру, двох рамп (в`їзд - виїзд), висота підйомної - 1,8 м, висота приміщення де розташований прийомний бункер - від 4,0 м до 4,6 м, висота приміщення де розташований пульт керування - 3,1 м, висота рампи (в`їзд - виїзд) - 1,8 м), загальна площа тимчасової споруди - 364,5 м2); вантажне розвантажувальне, транспортне обладнання: розвантажувач автомобілів У15-Ураг, вантажопідйомність до 50т. 1шт.; норія «НЦ 1-100», висота 30 м. 1шт.; прийомний бункер 1шт.; транспортерна лінія у напрямках «АНГАР», «Склад№1/№2», «На воду», загальною довжиною 125 м.
Крім того, ТОВ «Зерновий термінал Кілія» є користувачем нерухомого майна на території порто-пункту Кілія порту Усть-Дунайськ, загальною площею 340,6 м2, до складу якого входять: санпропускник з котельнею літ. «Б-Б1 загальною площею 163,5 м2, павільйон морвокзалу літ. «X загальною площею 177,1 м2, що підтверджується укладеним між позивачем та ТОВ «Морський порт Дунай-Кілія» договором про спільну діяльність від 25.10.2023, посвідченого приватним нотаріусом Одеського районного нотаріального округу Одеської області за № 1467.
Факт належності зазначеного рухомого майна позивачу, а також факт законності користування зазначеним вище нерухомим майном на території порто пункту Кілія порту Усть-Дунайськ відповідачем не заперечується.
Відповідно до інформації, яка міститься в Реєстрі морських портів, ТОВ «Зерновий термінал Кілія» визначений у реєстрі, як портовий оператор у порто-пункті Кілія порту Усть-Дунайськ, що також встановлено у постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 року у справі № 916/3030/23.
10.06.2021 між ТОВ «Зерновий термінал Кілія» (Портовий оператор)та ДП «АМПУ» (Адміністрація) було укладено договір про забезпечення доступу портового оператора до причалу(ів) № 44-П-АМПУ-21, за умовами п. 1.1 якого Адміністрація зобов`язується забезпечити доступ Портового оператора до причалу № 1 портового пункту Кілія філії Усть-Дунайськ ДП «АМПУ», що перебуває у господарському віданні Адміністрації для проведення Портовим оператором вантажно-відвантажувальних робіт, а Портовий оператор зобов`язується сплатити Адміністрації плату за послуги. Послуга надається з метою забезпечення виконання Портовим оператором вантажно-розвантажувальних робіт та надання послуг із використанням причалу(ів) у межах, визначених у паспорті споруди, а саме довжини та ширини конструкції споруди.
Пунктом 7.1. договору від 10.06.2021 № 44-П-АМПУ-21 передбачено, зокрема, що він діє до 31.12.2021, але у будь-якому разі не пізніше строку дії (чинності) документів, які були подані Портовим оператором до адміністрації та стали підставою для укладання цього договору. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору за 30 календарних днів до закінчення строку його дії, договір вважається продовженим на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору, до 31 грудня кожного наступного календарного року.
В матеріалах цієї справи міститься лист ДП «АМПУ» від 13.07.2023 №2249/10-09-02/Вих про небажання продовжувати дію договору від 10.06.2021 № 44-П-АМПУ-21 та про його припинення з 01.01.2024.
08.01.2024 ТОВ «Зерновий термінал Кілія» звернулось до ДП «АМПУ» із заявою за вих. № 008-01/24, в якій просило: розглянути її та у відповідності до вимог Закону України «Про Морські порти» та наказів голови ДП «АМПУ» від 08.11.2017 № 321 та від 22.09.2017 № 277 укласти з ним договір про забезпечення доступу портового оператора до причалу № 1 у порто-пункті Кілія порту Усть-Дунайськ, а також внести відповідні відомості до Реєстру портових операторів ДП «АМПУ».
До заяви ТОВ «Зерновий термінал Кілія» додало документи (додатки) на 196 арк.
В матеріалах справи наявний лист головного диспетчера Філії Усть-Дунайськ ДП «АМПУ» Олега Грабовського, направлений 19.01.2024 на електронну адресу позивача, в якому зазначено про неможливість прийому суден ТОВ «Зерновий термінал Кілія» у зв`язку з відсутністю у останнього діючого договору доступу портового оператора до причалу.
09.02.2024 представник ТОВ «Зерновий термінал Кілія» звернувся до ДП «АМПУ» з адвокатським запитом про надання наступної інформації:
- на якій стадії перебуває розгляд заяви ТОВ «Зерновий термінал Кілія» щодо укладення договору про забезпечення доступу портового оператора до причалу № 1 у порто-пункті Кілія порту Усть-Дунайськ, викладеного в листі від 08.01.2024 вих.№ 008-01/24?
- чи прийнято рішення щодо укладання відповідного договору про забезпечення доступу портового оператора до причалу ? Якщо прийнято рішення про відмову в укладанні відповідного договору про забезпечення доступу портового оператора до причалу, надати обґрунтовану відповідь щодо причин прийняття відповідного рішення.
- якщо рішення щодо укладання договору наразі не прийнято, зазначити граничні строки розгляду відповідної заяви ТОВ «Зерновий термінал Кілія» на укладання договору про забезпечення доступу портового оператору до причалу та нормативний документ, який регулює відповідні строки розгляду.
Листом від 14.02.2024 №482/10-01-01/вих ДП «АМПУ» зазначило, що станом на дату відповіді зазначена заявка ще опрацьовується, а щодо строків розгляду нашої заявки, то ДП «АМПУ» зазначило, що строки передбачені ЦК України.
ТОВ «Зерновий термінал Кілія» листом від 03.06.2024 за № 003-06/24 надало ДП «АМПУ» додаткові матеріали, а саме: копію рішення Господарського суду Одеської області від 15.02.2024 у справі № 916/3030/23; копію постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 у справі № 916/3030/23; копію експертного висновку (звіту) від 26.04.2024 № 260424 за результатами проведеного аудиту з охорони праці; копію Декларації щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці від 31.05.2024 № ДК5606/ПД/2-24; копію повідомлення ДТЕК Одеські Електромережі від 24.05.2024 № 30549/19.
Водночас, ДП «АМПУ» так і не прийняло жодного рішення щодо укладання чи не укладання відповідного договору.
Крім того, судом встановлено, що 26.03.2024 між ДП «АМПУ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вімексім Логістик» було укладено аналогічний договір про забезпечення доступу портового оператора до причалу № 16-П-АМПУ-24, яким останньому було забезпечено доступ до причалу № 1 у порто-пункті Кілія порту Усть-Дунайськ .
Предметом позову у цій справі є вимога ТОВ «Зерновий термінал Кілія» визнати укладеним між ним та ДП «АМПУ» договір про забезпечення доступу портового оператора до причалу (в редакції, запропонованій позивачем).
Підставою позову зазначено, серед іншого, що ДП «АМПУ», як монополіст у цій сфері, так і не підписало відповідний договір, умисно залишає позивача у стані правової невизначеності та не виконує свій обов`язок щодо укладення такого договору, передбачений положеннями п. 3 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про природні монополії» та ч. 3 ст. 18 Закону України «Про морські порти України».
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з його обґрунтованості та доведеності.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.
Портовий оператор (стивідорна компанія) - суб`єкт господарювання, що здійснює експлуатацію морського терміналу, проводить вантажно-розвантажувальні роботи, обслуговування та зберігання вантажів, обслуговування суден і пасажирів, а також інші пов`язані з цим види господарської діяльності (п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про морські порти України»).
Морський термінал - розташований у межах морського порту єдиний майновий комплекс, що включає технологічно пов`язані об`єкти портової інфраструктури, у тому числі причали, підйомно-транспортне та інше устаткування, які забезпечують навантаження-розвантаження та зберігання вантажів, безпечну стоянку та обслуговування суден і пасажирів (п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про морські порти України»).
ДП «АМПУ» є державним унітарним підприємством і діє, як державне комерційне підприємство, створене відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.03.2013 за № 133 «Про погодження пропозиції щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту» та входить до сфери управління Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України.
ДП «АМПУ» включено до переліку суб`єктів природних монополій, який надає спеціалізовані послуги морських портів на території Одеської, Миколаївської, Херсонської, Донецької, Запорізької областей і Автономної Республіки Крим.
Власники та/або користувачі технологічно пов`язаних об`єктів портової інфраструктури зобов`язані укладати між собою договори, що визначають взаємні права і обов`язки щодо організації та забезпечення безперервності технологічного процесу надання відповідних послуг у морському порту і встановлюють єдиний порядок експлуатації відповідної інфраструктури морського порту (ч. 3 ст. 18 Закону України «Про морські порти України»).
Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про морські порти України» перелік спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню, визначає Кабінет Міністрів України
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 № 405 затверджено перелік спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню, серед яких є забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрації морських портів України, крім причалу, що використовується портовим оператором на підставі договору оренди, концесії, спільної діяльності, укладеного відповідно до законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про природні монополії»:
Природна монополія - стан товарного ринку, при якому задоволення попиту на цьому ринку є більш ефективним за умови відсутності конкуренції внаслідок технологічних особливостей виробництва (у зв`язку з істотним зменшенням витрат виробництва на одиницю товару в міру збільшення обсягів виробництва), а товари (послуги), що виробляються суб`єктами природних монополій, не можуть бути замінені у споживанні іншими товарами (послугами), у зв`язку з чим попит на цьому товарному ринку менше залежить від зміни цін на ці товари (послуги), ніж попит на інші товари (послуги) (далі - товари);
Споживач товарів, що виробляються суб`єктами природних монополій, - фізична або юридична особа, яка придбаває товар, що виробляється (реалізується) суб`єктами природних монополій;
Суб`єкт природної монополії - суб`єкт господарювання (юридична особа) будь-якої форми власності, який виробляє (реалізує) товари на ринку, що перебуває у стані природної монополії.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про природні монополії» суб`єкти природних монополій зобов`язані забезпечувати на недискримінаційних умовах реалізацію вироблених ними товарів споживачам, а також не чинити перешкод для реалізації угод між виробниками, що здійснюють діяльність на суміжних ринках, та споживачами.
Статтею 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що товар - будь-який предмет господарського обороту, в тому числі продукція, роботи, послуги, документи, що підтверджують зобов`язання та права (зокрема цінні папери).
Враховуючи вищевикладені норми законодавства, колегія суддів зазначає, що у спірних правовідносинах ТОВ «Зерновий термінал Кілія» (як портовий оператор) є споживачем послуги з забезпечення доступу портового оператора до причалу, а ДП «АМПУ» (як суб`єкт природної монополії) зазначену послугу надає.
При цьому ТОВ «Зерновий термінал Кілія» (як портовий оператор) має право на отримання відповідної послуги на недискримінаційних умовах та безперешкодно, за умови дотримання останнім положень чинного законодавства.
Наказом ДП «АМПУ» від 08.11.2017 № 321 внесені зміни до наказу від 22.09.2017 № 277 «Про оптимізацію та систематизацію укладення договорів про забезпечення доступу портового оператора до причалу», яким, зокрема, викладено у новій редакції договір про забезпечення доступу Портового оператора до причалу(ів) (Додаток № 1) та Перелік документів, необхідних надати суб`єктам господарювання для укладення цього договору (Додаток № 2).
Додатком № 1 до наказу ДП «АМПУ» від 22.09.2017 № 277 (в редакції наказу ДП «АМПУ» від 08.11.2017 № 321) є договір про забезпечення доступу Портового оператора до причалу(ів).
Відповідно до Додатку № 2 до наказу від 08.11.2017 № 321 для укладення договору про забезпечення доступу до причалу, споживач повинен надати відповіді документи:
- копія витягу або виписки про державну реєстрацію;
- копія наказу про призначення на посаду уповноваженої особи, яка підписуватиме договір з боку портового оператора, або довіреність на уповноважену особу, якщо такі повноваження не визначені статутом (положенням);
- копія статуту (положення);
- копія документів, що підтверджують наявність у користування підйомно-транспортного та іншого аналогічного устаткування;
- копія договору використання складських приміщень на території порту (у випадку коли здійснення перевалки вантажу згідно з РТК здійснюється за прямим варіантом, без використання скаду, наявність такого договору не обов`язкова);
- копія дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (за наявності стаціонарних джерел забруднення);
- копія робочої технологічної карти;
- копія першої сторінки плану охорони портового засобу, копія акту про відповідність портового засобу або письмове зобов`язання виконувати план охорони портового засобу, якій вже на ньому введено іншим портовим оператором;
- копія свідоцтв (сертифікатів), що підтверджує рівень знань працівників суб`єктів перевезення небезпечних вантажів, яке видано працівникам портового оператора (у разі якщо портовий оператор планує обробляти небезпечні вантажі);
- копія дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (у разі якшо портовий оператор має намір проводити роботи підвищеної небезпеки);
- копія протоколів з перевірки знань з питань охорони праці працівників портового оператора;
- копія декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (у випадках, передбачених ст. 57 Кодексу цивільного захисту України) та у визначених випадках позитивний висновок за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об`єкта чи приміщення;
- копія угоди на аварійно-рятувальне обслуговування з аварійно-рятувальними службами, які пройшли атестацію в установленому порядку;
- копія плану реагування на надзвичайні ситуації або інструкцію щодо дій персоналу суб`єкта господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій;
- перелік сил та засобів що можуть бути залучені для локалізації та ліквідації наслідків забруднень навколишнього середовища, аварій (катастроф);
- копія договору на укриття найбільшої працюючої зміни в захисних спорудах цивільного захисту з їх власником, або плану укриття у власних захисних спорудах цивільного захисту у разі наявності таких споруд.
Отже ДП «АМПУ» наказом № 277 від 22.09.2017 (з подальшими змінами згідно наказу ДП «АМПУ» від 08.11.2017 № 321) фактично затверджено форму договору про забезпечення доступу портового оператора до причалу та визначило відповідний перелік документів, які портовий оператор зобов`язаний для цього надати, тим самим встановивши певний порядок для отримання відповідної послуги доступу портового оператора до причалу.
Як вже зазначалось, 08.01.2024 ТОВ «Зерновий термінал Кілія» звернулось до ДП «АМПУ» із заявою за вих. № 008-01/24, в якій просило розглянути її та у відповідності до вимог Закону України «Про Морські порти» та наказів голови ДП «АМПУ» від 08.11.2017 № 321 та від 22.09.2017 № 277 укласти з ним договір про забезпечення доступу портового оператора до причалу № 1 у порто-пункті Кілія порту Усть-Дунайськ, а також внести відповідні відомості до Реєстру портових операторів ДП «АМПУ».
До вказаної заяви ТОВ «Зерновий термінал Кілія» додало відповідні документи (додатки) на 196 арк.
Відповідачем не заперечується, що всі вищевказані документи (додатки) надані у відповідності до Додатку № 2 до наказу від 08.11.2017 № 321
Факт дотримання з боку ТОВ «Зерновий термінал Кілія» вимог законодавства для можливості отримання від ДП «АМПУ» послуги забезпечення доступу до причалу, шляхом укладення відповідного договору, відповідачем не спростовано.
За таких обставин, колегія суддів зазначає, що сам факт дотримання ТОВ «Зерновий термінал Кілія», як портовим оператором, встановлених умов та надання документів, передбачених Додатком № 2 наказу від 08.11.2017 № 321, свідчить про наявність у ДП «АМПУ» обов`язку укласти з ним відповідний договір згідно з п. 3 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про природні монополії» та ч. 3 ст. 18 Закону України «Про морські порти України».
Водночас, як вже зазначалось, ДП «АМПУ» так і не прийняло жодного рішення щодо укладання чи не укладання відповідного договору.
Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 641 ЦК України).
За змістом частин 1-7 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов`язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).
Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов`язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
У відповідності до ч. 3 ст. 184 ГК України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених ст. 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами ст. 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 644 ЦК України якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до ДП «АМПУ» з офертою 08.01.2024, однак до цього часу ДП «АМПУ» фактично так і не надало жодної відповіді на зазначену пропозицію (щодо укладання чи не укладання відповідного договору).
У листі від 14.02.2024 №482/10-01-01/вих ДП «АМПУ» зазначало, що станом на дату відповіді зазначена заявка ще опрацьовується, а щодо строків розгляду нашої заявки, то ДП «АМПУ» зазначило, що строки передбачені ЦК України.
У відзиві на позов ДП «АМПУ» посилалося на відсутність встановленого у листі від 08.01.2024 № 008-01/24 граничного строку розгляду оферти.
Відповідно до ч. 2 ст. 644 ЦК Украі?ни якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з моменту звернення позивача до ухвалення оскаржуваного рішення пройшло більше п`яти місяців, що не може вважатись нормальним необхідним часом для розгляду заявки, враховуючи специфіку діяльності портового оператора, необхідність використовувати причал у такій діяльності, а також враховуючи строки розгляду інших заявок ДП «АМПУ».
При цьому, колегією суддів також враховується, що з моменту подачі заявки позивача про укладання договору та до дати укладання попереднього аналогічного договору пройшло 36 діб. Крім того, як вже зазначалось, 26.03.2024 між ДП «АМПУ» та ТОВ «Вімексім Логістик» було укладено аналогічний договір про забезпечення доступу портового оператора до причалу № 16-П-АМПУ-24, і з наданих ДП «АМПУ» на виконання ухвали суду від 20.05.2024 документів вбачається, що ТОВ «Вімексім Логістик» звернулось до ДП «АМПУ» із заявкою про укладання договору про забезпечення доступу портового оператора до причалу 04.03.2024, тобто договір укладено між ними через 22 доби.
Колегія суддів не приймає доводи скаржника стосовного того, що з моменту подання позивачем додаткових документів (03.06.2024) та ухваленням судового рішення у даній справі - пройшло всього лише 14 днів.
Як вже зазначалось, до заяви від 08.01.2024 ТОВ «Зерновий термінал Кілія» додало документи (додатки), які підтверджують дотримання ним вимог Додатку № 2 до наказу від 08.11.2017 № 321, що відповідачем жодним чином не спростовано.
Матеріали цієї справи не містять жодних доказів того, що неприйняття рішення щодо укладення договору зумовлена недотриманням позивачем вимог Додатку № 2 до наказу від 08.11.2017 № 321 при поданні заяви від 08.01.2024.
Крім того, колегія суддів зазначає, що підставою для звернення ТОВ «Зерновий термінал Кілія» до суду з даним позовом стало неукладення з боку ДП «АМПУ» договору з саме за заявою від 08.01.2024.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 року у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід.
З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що скаржнику було надано вичерпні відповіді на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановленого судом першої інстанції.
Згідно з ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи, що доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують наявність обставин, які згідно зі ст. 277 ГПК України визначені в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч. 4 ст. 269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з апеляційним переглядом, підлягають віднесенню на скаржника.
Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 17.06.2024 у справі № 916/795/24 - без змін.
Постанова, відповідно до вимог ст. 284 ГПК України, набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 20.11.2024 (у зв`язку з перебуванням головуючого судді Богацької Н.С. у відрядженні з 18.11.2024 по 19.11.2024 відповідно до наказу голови суду від 15.11.2024 № 295-в).
Головуючий суддяН.С. Богацька
СуддіГ.І Діброва
Н.М. Принцевська
Суд | Південно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 12.11.2024 |
Оприлюднено | 25.11.2024 |
Номер документу | 123210268 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів |
Господарське
Південно-західний апеляційний господарський суд
Богацька Н.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні