Ухвала

від 19.11.2024 по справі 754/16033/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про задоволення відводу

"19" листопада 2024 р. Справа № 754/16033/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

секретар: Місюк О.П.

за участю

представників: позивача - Панченко В.В.;

відповідача-1 - не з`явилися;

відповідача-2 - не з`явилися;

третіх осіб на стороні позивача - Дрига Г.В., ОСОБА_1 ;

третьої особи на стороні відповідача - ОСОБА_2

розглянувши заяву ОСОБА_3

про відвід суддів Шапрана В.В., Андрієнка В.В. та Буравльова С.І.,

подану під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_3

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2024 (повне рішення складене 04.07.2024)

у справі №754/16033/18 (суддя - Ломака В.С.)

за позовом ОСОБА_3

до: 1. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЕКОС-53А"

2. Державного реєстратора Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації Дубини Алли Борисівни

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1. ОСОБА_4 ;

2. ОСОБА_5 ;

3. ОСОБА_6 ;

4. ОСОБА_7 ;

5. ОСОБА_8 ;

6. ОСОБА_9 ;

7. ОСОБА_10 ;

8. ОСОБА_1

та за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_11

про визнання недійсними рішень та скасування дій.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2024 (повне рішення складене 04.07.2024) у справі № 754/16033/18 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , пред`явлених до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЕКОС-53А", відмовлено. Також згідно рішення закрито провадження у справі №754/16033/18 в частині вимог ОСОБА_3 , пред`явлених до державного реєстратора Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації Дубини Алли Борисівни.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2024 справу №754/16033/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Тарасенко К.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Кравчук Г.А, Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2024 витребувано матеріали справи №754/16033/18 з суду першої інстанції, а розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху відкладено до надходження матеріалів справи до апеляційного суду.

15.08.2024 матеріали справи №754/16033/18 скеровані до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2024 задоволено заяву суддів Тарасенко К.В., Кравчука Г.А., Коробенка Г.П. про самовідвід у розгляді апеляційної скарги ОСОБА_3 , матеріали справи №754/16033/18 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду №09.1-07/576/24 від 27.09.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи №754/16033/18.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2024 апеляційну скаргу у справі №754/16033/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №754/16033/18 та призначено її до розгляду на 29.10.2024.

28.10.2024 ОСОБА_3 подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з сімейними обставинами.

В судове засідання 29.10.2024 з`явилися представники відповідача-1 та третьої особи на стороні відповідача. Натомість, представники позивача, відповідача-2 та третіх осіб на стороні позивача не з`явилися.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 задоволено клопотання ОСОБА_3 та відкладено розгляд справи №754/16033/18 до 19.11.2024.

До суду 19.11.2024 ОСОБА_3 подано заяву про відвід суддів Шапрана В.В., Андрієнка В.В. та Буравльова С.І. у розгляді справи №754/16033/18 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України.

Відвід мотивовано наявністю у позивача твердого переконання неможливості винесення законного і обґрунтованого рішення вказаною колегією суддів у зв`язку з наявністю ухвали від 09.02.2022 про самовідвід суддів Шапрана В.В., Андрієнка В.В. та Буравльова С.І. у справі №910/15792/20 з подібним предметом спору та між цими ж сторонами.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно з ч. ч. 7 та 9 ст. 39 ГПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Суд зазначає, що наведені заявником аргументи з приводу неможливості винесення законного і обґрунтованого рішення колегією суддів у зв`язку з наявністю ухвали від 09.02.2022 про самовідвід суддів Шапрана В.В., Андрієнка В.В. та Буравльова С.І. у справі №910/15792/20 з подібним предметом спору та між цими ж сторонами самі по собі не можуть свідчити про наявність підстав для відводу у розгляді справи. Однак, на переконання суду, обставини, які склалися, у своїй сукупності свідчать про наявність підстав для задоволення заявленого відводу.

Так, з наданих позивачем до заяви про відвід доказів убачається, що у провадженні колегії суддів у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Буравльов С.І. перебувала справа №910/15792/20 за позовом ОСОБА_3 до державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації Дубини Алли Борисівни, третя особа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЕКОС-53А", про визнання недійсними реєстраційних дій та зобов`язання вчинити дії.

У судове засідання у справі №910/15792/20, яке відбулося 09.02.2022, з`явився ОСОБА_3 , інші учасники справи не з`явилися.

Після доповіді судді-доповідача щодо обставин справи суд перейшов до розгляду апеляційної скарги по суті та заслухав пояснення позивача.

Проте, позивач у процесі надання пояснень заявив відвід колегії суддів. В обґрунтування свого відводу позивач зазначив про неможливість винесення даним складом суду законного рішення, оскільки на його переконання дана колегія не може розглядати справу (далі цитата з заяви про відвід): «через необізнаність з апеляційною скаргою та матеріалами справи та відвертим упередженим ставленням до апелянта (позивача), що мало місце під час розгляду справи о 14:30 год. 09.02.2022, психологічним тиском на позивача, що виражалось у запитаннях, що не стосуються судового процесу, мають образливий знахабнілий характер та свідчать про те, що судді вказаної колегії - виступають адвокатами відповідача».

Надалі судом оголошено перерву у судовому засіданні з метою надання можливості позивачу викласти заяву про відвід у письмовій формі.

Після продовження судового засідання ухвалою від 09.02.2022 суд відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід суддів Андрієнка В.В., Буравльова С.І. та Шапрана В.В.

Поряд з цим, у подальшому колегією суддів було заявлено самовідвід у розгляді справи №910/15792/20.

Ухвалою від 09.02.2022 заяву суддів Андрієнка В.В., Буравльова С.І. та Шапрана В.В. про самовідвід у справі №910/15792/20 задоволено. Ухвала мотивована тим, що, не дивлячись на відсутність у складу суду будь-якого прямого чи опосередкованого інтересу до результатів розгляду даної справи, з метою виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість суддів при розгляді даної справи, недопущення у подальшому сумнівів в учасників справи чи інших осіб щодо неупередженості суду апеляційної інстанції та забезпечення довіри до судової влади в Україні колегія суддів задовольняє заяву про самовідвід.

Колегія суддів вказує на те, що право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст. ст. 35 та 36 ГПК України.

Відповідно до положень ч. ч. 2 та 3 ст. 38 ГПК України з підстав, зазначених у ст. ст. 35, 36 і 37 цього кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно з ч. 1 ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За частинами 1, 3 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

Згідно Європейської Хартії «Про закон «Про статус суддів» судді при виконанні своїх обов`язків повинні бути доступними та виявляти повагу по відношенню до осіб, які до них звертаються; повинні турбуватися про підтримання високого рівні компетентності, необхідного рівня вирішення справ в кожному конкретному випадку, оскільки від рішень судді залежить гарантія прав особи.

Відповідно до п. 12 Висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів.

При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «Ніхто не може бути суддею у власній справі».

Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Водночас, ст. 15 Кодексу суддівської етики також визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

У пунктах 49, 50, 52 рішення Європейського суду з прав людини 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» (Заява №33949/02), яке згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ, зазначено, що відповідно до усталеної практики суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24.02.1993, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), №33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom) від 10.06.1996, п. 38).

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

Стосовно об`єктивного критерію слід визначити, окремо від поведінки голови В.Л.Г, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy) від 07.08.1996, п. 58).

За критеріями об`єктивної неупередженості судді, наведеними у рішенні ЄСПЛ у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24.02.1993 суд відзначав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві, повинні апріорно викликати в учасників процесу.

Отже, як вбачається вищевикладеного, при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною.

Поряд із цим, суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

У справі «Газета Україна-Центр проти України» (заява №16695/04, рішення від 15.07.2010) Європейський суд з прав людини зазначив, що «відповідно до усталеної практики суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності».

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Північний апеляційний господарський суд відмічає, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Частиною 1 ст. 6, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Відповідно до положень Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23 об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді, зокрема якщо у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.

Як встановлюють вказані принципи, довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві.

Аналогічний принцип відображено в статті 15 Кодексу суддівської етики.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, зокрема в рішенні «Мироненко і Мартиненко проти України» від 10.03.2010, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.

Також відповідно до практики ЄСПЛ важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Колегія суддів вказує на те, що з обставин справи №910/15792/20, на яку посилається позивач і сторони у якій є тими ж самими, що і у даній справи, та наданих ним доказів вбачається, що у ОСОБА_3 склалося негативне ставлення до даної колегії суддів через, на його переконання, психологічний тиск на нього та упередженість.

З огляду на викладене вище та з метою виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість суддів Шапрана В.В., Андрієнка В.В. та Буравльова С.І. при розгляді справи №754/16033/18, та уникнення в майбутньому будь-яких конфліктних ситуацій, що може поставити під сумнів довіру до суду в учасників справи та сторонніх спостерігачів, колегія суддів з ціллю недопущення наявності сумнівів щодо об`єктивного розгляду даної справи, законності прийняття рішення у справі за наслідками її розгляду та забезпечення довіри до судової влади України, дійшла висновку про задоволення заяви ОСОБА_3 про відвід суддів Шапрана В.В., Андрієнка В.В. та Буравльова С.І. на підставі п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України

Відповідно до ч. 2 ст. 40 ГПК України у разі задоволення заяви про відвід одному або декільком суддям, які розглядають справу колегіально, справа розглядається в тому самому суді таким самим складом колегії суддів із заміною відведеного судді або суддів, або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього кодексу.

Керуючись ст. ст. 35, 38-40, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву ОСОБА_3 про відвід суддів Шапрана В.В., Андрієнка В.В. та Буравльова С.І. у справі №754/16033/18.

2. Матеріали справи №754/16033/18 передати для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Повний текст ухвали складений 20.11.2024.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов