ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.10.2024 року м.Дніпро Справа № 904/2870/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,
суддів: Іванова О.Г., Чередка А.Є.
секретар судового засідання Жолудєв А.В.
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2023
у справі № 904/2870/22
за позовом Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг"
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплект-КР"
відповідача-2: Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Державний реєстратор Виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області Вербовська Катерина Василівна
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області
про визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації прав
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом в якому з урахуванням зміни предмету позову просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області № 1070 від 29.10.2021 "Про надання дозволу територіальній громаді в особі Новопільської сільської ради на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.";
- визнати протиправними та скасувати рішення Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області № 1395 від 23.12.2021 "Про надання дозволу територіальній громаді в особі Новопільської сільської ради на розробку технічної документації щодо проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки за межами населеного пункту на території Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.";
- визнати протиправними та скасувати рішення Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області № 1612 від 23.12.2021 "Про затвердження територіальній громаді в особі Новопільської сільської ради на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості та передачу земельної ділянки в комунальну власність.";
- визнати протиправними та скасувати рішення Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області № 1712 від 13.07.2022 "Про затвердження територіальній громаді в особі Новопільської сільської ради детального плану території для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості на території Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.";
- визнати протиправними та скасувати рішення Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області № 1722 від 13.07.2022 "Про надання в оренду ТОВ "Комплект - КР" (код ЄДРПОУ 44153687) земельної ділянки загальною площею 2,7500 га.";
- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 7 від 14.07.2022 з моменту його вчинення, який укладений між Новопільською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області та ТОВ "Комплект - КР", щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером № 1221855500:02:001:0749;
- визнати протиправними та скасувати рішення Державного реєстратора Виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області Вербовської Катерини Василівни № 64196858 від 15.07.2022;
- зобов`язати Новопільську сільську раду Криворізького району Дніпропетровської області (ідентифікаційний код юридичної особи 05412242) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплект - КР" (ідентифікаційний код юридичної особи 44153687) повернути Публічному акціонерному товариству "АрселорМіттал Кривий Ріг" (ідентифікаційний код юридичної особи 24432974) земельну ділянку площею 2,75 га, яка була сформована в межах земельної ділянки, що перебуває в постійному користуванні Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (ідентифікаційний код юридичної особи 24432974) з кадастровим номером № 1221855500:02:001:0749;
- скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 2,75 га, кадастровий номер 1221855500:02:001:0749.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2023 у справі №904/2870/22 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
Не погодившись з вказаним рішенням Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2023 у справі № 904/2870/22 та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Узагальнений стислий виклад доводів апеляційної скарги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує на те, що оскаржуване рішення прийнято при неправильному застосуванні норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, за невідповідності висновків суду обставинам справи.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
- скаржник зазначав і продовжує зазначати, що він не відмовлявся від права постійного користування земельною ділянкою, відсутні рішення, яким дане право було б скасоване, земельний податок сплачується, земельна ділянка використовується за цільовим призначенням. В той же час, формування земельної ділянки, що знаходиться в межах земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні та подальша передача її в оренду є, очевидною протиправністю, що призводить до порушеного прав Позивача. Сформована Відповідачем-2 земельна ділянка 2,75 га (кадастровим номером 1221855500:02:001:0749), знаходиться на території відвалу шлаків доменного виробництва. Візуальна очевидність розміщення на земельній ділянці відвалів відходів, виключає помилковість визначення меж земельної ділянки, а є цілеспрямованою діяльністю направленою на позбавлення майна яке перебуває у власності позивача. Одночасне існування державної реєстрації прав за договором оренди що укладено між Відповідачами та формування земельної ділянки в межах земельної ділянки, що перебуває у користуванні Позивача суперечить засадам офіційного визначення і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, що є порушенням чинного законодавства та інтересів Позивача, оскільки право постійного користування земельною ділянкою не припинено. Крім того, порушення встановленого нормами земельного законодавства України порядку формування земельної ділянки з метою оформлення права користування нею в обхід встановленої законом процедури, свідчить про незаконність оспорюваних рішень Новопільської сільської ради, які в цілому є складовими процедури формування земельної ділянки;
- 22.03.2023 подав Заяву про повернення до стадії підготовчого провадження з метою залучення вищезазначених доказів та виклику в судове засідання судового експерта Куракова Олексія Павловича для надання пояснень стосовно Висновок експерта від 07.12.2022 за результатами експертного земельно-технічного дослідження № 6262-22. Однак, суд залишив дану заяву без розгляду, не врахувавши в тому числі правові висновки які викладені у постановах Верховного Суду: від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.02.2021 у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20, постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21 суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Фактично суд позбавив Позивача можливості довести факт знаходження земельної ділянки площею 2,75 га в межах земельної ділянки, що перебуває у користуванні Позивача;
- враховуючи положення частини другої статті 124 і абзацу 2 частини другої статті 134 ЗК України спірна земельна ділянка могла бути сформована та надана відповідачу в оренду виключно за результатами проведення земельних торгів. Порушення встановленого наведеними вище нормами земельного законодавства порядку формування земельної ділянки з метою оформлення права користування нею в обхід встановленої законом процедури очевидно свідчить про незаконність оспорюваних рішень Новопільської сільської ради, які в цілому є складовими процедури формування земельної ділянки (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11.08.2021 у справі № 922/443/20);
- в Рішенні № 1722 від 13.07.2022 та Договорі оренди відсутня інформація про проведення земельних торгів. В той же час в Рішенні № 1722 від 13.07.2022 зазначено, про необхідність передати ТОВ «Комплект-КР» земельну ділянку для розміщення виробничих потужностей підприємства, переміщеного (евакуйованого) із зони бойових дій в оренду площею 2,75 га (кадастровий номер 1221855500:02:001:0749) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості терміном на 20 років на території Новопільської сільської ради із земель комунальної власності (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення). При цьому відсутнє будь-яке посилання на включення виробничих потужностей ТОВ «Комплект-КР» до Переліку осіб, яким надається право на одержання в оренду без проведення земельних торгів земельної ділянки державної, комунальної власності для розміщення виробничих потужностей підприємств, переміщених (евакуйованих) із зони бойових дій. Відсутнє посилання з якого саме району бойових дій евакуйовано підприємство;
- відповідно положень пункту 8 Договору оренди, окрім некоректного зазначення розміру орендної плати: «у розмірі 83 грн. за рік (дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят три гривні 00 копійок)», сторони договору не визначили, а відповідно не досягли згоди, щодо істотної умови договору оренди, а саме, в Договорі оренди не визначено, чи підлягає орендна плата індексації;
- суд у Рішенні повністю проігнорував факт порушення Відповідачами вимог законодавства України, щодо формування та передачі в оренду земельної ділянки.
Процесуальний хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах Центрального апеляційного господарського суду.
Зокрема, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2023 клопотання Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про призначення судової земельно-технічної експертизи у справі № 904/2870/22 задоволено частково. Призначено у справі № 904/2870/22 судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (49000, м. Дніпро, вул. Січеславська набережна, 17, оф. 801).
Хронологія надходження інших процесуальних документів до суду.
01.06.2023 до Центрального апеляційного господарського суду від відповідача-1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
29.06.2023 до Центрального апеляційного господарського суду від відповідача-2 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності сторони, в якому він просив розглядати справу без участі уповноваженого представника, апеляційну скаргу позивача підтримав, просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог.
08.03.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява щодо надання матеріалів необхідних для виконання експертизи (оцінку надано ухвалою суду від 14.03.2024).
13.03.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від відповідача надійшла заява, в якій заперечив проти задоволення ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" про продовження строку на подання суду додаткових документів для проведення призначеної у справі експертизи, посилаючись на тривалий розгляд справи та порушення строків, визначених ч. 1 ст. 273 ГПК України (оцінку надано ухвалою суду від 14.03.2024).
14.03.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від відповідача-1 надійшли додаткові пояснення у справі щодо надання матеріалів необхідних для виконання експертизи (оцінку надано ухвалою суду від 14.03.2024).
16.04.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від відповідача-1 надійшла заява, в якій він просив визнати недопустимим доказ - висновок експерта Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС Куракова О.П. № СЕ-19/104-24/8620-ЗТ від 01.04.2024р., зробленого на підставі постанови слідчого СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.08.2022 за № 12022041230000867 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України та відмовити позивачу у його долученні.
02.10.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від відповідача-1 надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи, зокрема, висновком судової земельно-технічної експертизи у справі № 904/2870/22. 07.10.2024 уповноважений представник ТОВ «Комплект-КР» Ємельяненко С.О. ознайомився з матеріалами справи, фотокопії зробив, про що зроблено відмітку з підписом на заяві. Судом зауважується, що за змістом ч. 3 ст. 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки (ч. 1 ст. 61 ГПК України)..
10.10.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від відповідача-1 надійшла заява про відкладення розгляду справи.
10.10.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
10.10.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про розподіл судових витрат, зокрема, понесених ним у зв`язку з розглядом справи, а саме: за проведення експертизи.
Від відповідача-2 відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
В судовому засіданні 10.10.2024 приймав участь представника позивача (апелянт) Відповідач-1, відповідач-2, третя особа-1 та третя особа-2, будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, уповноважених представників не направили.
Натомість, як вже було зазначено, від відповідачів надійшли заяви/клопотання про відкладення розгляду справи.
Заява відповідача-1 обґрунтована тим, що у зв`язку з тим, що представник відповідача ТОВ "Комплект-КР" Ємельяненко С.О. перебуває на стаціонарному лікуванні, а договір про надання правової допомоги з адвокатами, які раніше приймали участь у даній справі припинений, просить відкласти розгляд даної справи на іншу дату для можливості реалізувати відповідачу ТОВ "Комплект-КР" права на захист.
Клопотання відповідача-2 обґрунтоване тим, що для забезпечення всебічного та повного права на судовий розгляд, забезпечення явки представника відповідача у судове засідання, необхідністю знайомлення з матеріалами справи та формування правової позиції, просить відкласти розгляд апеляційної скарги 10.10.2024 року о 12-40 год на іншу дату та надати відповідачу матеріали справи № № 904/2870/22 для ознайомлення та фотографування.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішеннях від 28.10.1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").
«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G. B. проти Франції»), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.
Точкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Отже, при здійсненні правосуддя судом мають враховуватися не тільки процесуальні строки, визначені ГПК України, а й рішення ЄСПЛ, як джерела права, зокрема, в частині необхідності забезпечення судового розгляду впродовж розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя навіть в умовах воєнного стану.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд звертає увагу на висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", відповідно до якого заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany).
Тобто сторона повинна демонструвати зацікавленість у найшвидшому вирішенні її питання судом, брати участь на всіх етапах розгляду, що безпосередньо стосуються її, для чого має утримуватись від дій, що можуть безпідставно затягувати судовий процес, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).
Як відзначив Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17, від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18, від 07.07.2022 у справі № 918/539/16 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Таким чином, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Так, у даній справі вже проводилися судові засідання, в яких уповноважені представники сторін надавали свої пояснення щодо доводів та вимог апеляційної скарги, зокрема, в судовому засіданні 29.06.2023 від відповідача-1 приймали участь: Ільчук Д.Ю., Гаркавий М.С., ордер серія АР №1108451 від 28.12.2022 р., ордер серія АЕ №1209208 від 29.06.2023 р. (адвокати) та Ємельяненко С.О. (керівник).
В судовому засіданні 29.06.2023 після виступу представників присутніх учасників справи було оголошено перерву у судовому засіданні до 07.09.2023 о 10:00 год.
В судовому засіданні 07.09.2023 від відповідача-1 приймали участь: Ільчук Д.Ю., ордер серія АР №1108451 від 28.12.2022 р. (адвокат) та Ємельяненко С.О. (керівник), надали свої пояснення.
Апеляційний суд зауважує, що за приписами ч.ч. 1, 3, 4 ст. 61 ГПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Підстави і порядок припинення представництва за довіреністю визначаються Цивільним кодексом України, а представництва за ордером - законодавством про адвокатуру. Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю або ордером має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви.
В матеріалах справи відсутні заяви ТОВ "Комплект-КР" про припинення представництва, як і угоди про розірвання чи припинення договорів про надання правничої допомоги, відтак протилежні твердження не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.
Слід наголосити, що відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Таким чином, відповідач-1, як учасник судового процесу, не був позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді, як безпосередньо в залі суду, так і в режимі відеоконференції.
Аналогічна позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17.
До того ж, відповідач-1 наголошував на необхідності якнайшвидшого розгляду апеляційної скарги та вирішення справи, про що свідчить зміст його процесуальних документів.
В свою чергу, відповідач-2 взагалі не навів суду поважних підстав неможливості забезпечити явку в судове засідання свого представника. При цьому раніше, а саме: 29.06.2023 ним до Центрального апеляційного господарського суду було подано клопотання про розгляд справи за відсутності сторони, в якому він просив розглядати справу без участі уповноваженого представника, апеляційну скаргу позивача підтримав, просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог.
Крім того, варто зазначити, що 10.09.2024 на адресу Центрального апеляційного господарського суду повернулися матеріали справи № 904/2870/22 разом з висновком експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, про що учасників справи сповіщено ухвалою від 23.09.2024, якою поновлено провадження у справі та призначено її розгляд на 10.10.2024. Новопільська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області мала достатньо часу та можливості за дійсної потреби реалізувати своє право на ознайомлення з матеріалами справи, в т.ч. з висновком експертизи, проте цим правом не скористалася.
В даному висновку звертається увага на те, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43 ГПК України).
Враховуючи положення ст. 7, 13, 14, 42-46 ГПК України, зокрема, щодо того, що учасники справи мають рівні права, якими вони повинні користуватися добросовісно, та несуть ризик настання тих чи інших наслідків, зумовлених невчиненням ними процесуальних дій, з огляду на те, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, приймаючи до уваги, що в судових засіданнях у справі представники відповідача-1 вже надавали свої пояснення щодо змісту та вимог апеляційної скарги, а також подали свої заперечення у вигляді відзиву на апеляційну скаргу, в свою чергу, відповідач-1, знаючи про дату судового засідання 10.10.2024 та вчиняючи дії, направлені на реалізацію своїх процесуальних прав, зокрема, на ознайомлення з матеріалами справи, не повідомляв суд про припинення представництва його інтересів адвокатами, як і не вказує дати, з якої це відбулося, а отже суду не доведено неможливості повідомити відповідні обставини завчасно, а не безпосередньо в день судового засідання, а також надати підтверджуючі докази, чого в даному випадку зроблено не було; зважаючи на: межі апеляційного перегляду справи, необхідність дотримання розумних строків провадження, обставини сприяння судом у наданні учасникам судового процесу достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та викладення її в поданих процесуальних документах, а також в забезпеченні участі в судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференції, і цими правами вони розпоряджаються на власний розсуд, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі відповідачів та третіх осіб.
Судом апеляційної інстанції було здійснено всі необхідні дії, що сприяли в реалізації сторонами принципу змагальності та диспозитивності.
Представник позивача (апелянт) підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог.
Апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин та висновки місцевого господарського суду, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити з наступних підстав.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ДП Кв 000119 виданого Криворіжському металургійному комбінату «Криворіжсталь» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг"), відповідно рішення Радушанської ради народних депутатів 17 листопада 1995 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №114, надано у користування земельну ділянку площею 328,48 га для виробничих потреб, в тому числі:
- промислова зона Криворізького металургійного комбінату «Криворіжсталь» - 277,03 га;
- колективні сади Криворізького металургійного комбінату «Криворіжсталь» - 46,33 га;
- газорозподільна станція магістральних газопроводів 5,12 га.
При цьому в зазначеному вище Акті постійного користування вказано, що надається земельна ділянка площею 328,5 га.
Як вказує позивач у позовній заяві, площа земельної ділянки, що перебуває у користуванні Підприємства, декілька разів змінювалась (зменшувалася), а саме:
- відповідно до постанови Верховної Ради України № 159/96-ВР «Про зміну меж міста Кривого Рогу Дніпропетровської області» від 05.05.1996 включено в межі міста Кривого Рога Дніпропетровської області 9304,6 гектара земель Криворізького району.
При цьому в межах міста Кривого Рогу за рахунок земель Радушинської селищної ради передана земельна ділянка площею 111,6 га, що перебувала у постійному користуванні Підприємства позивача. При цьому ця площа була визначена лише приблизно, без розроблення будь-якої землевпорядної документації та визначення меж на місцевості.
За таких обставин, площа земельної ділянки скоротилася до 216,88 га (328,48 111,6 = 216,88);
- відповідно до Розпорядження Голови Криворізької районної державної адміністрації № 827-р від 11.08.2004, у Підприємства вилучено земельну ділянку площею 3,0049 га з метою передачі її в оренду іншому суб`єкту господарювання.
За таких обставин площа земельної ділянки скоротилася до 213,8751 га (216,88 3,0049 = 213,8751);
- відповідно до Розпорядження Голови Криворізької районної державної адміністрації № 960-р від 08.12.2006, у Підприємства вилучено земельну ділянку площею 1,3790 га з метою передачі її в оренду іншому суб`єкту господарювання.
За таких обставин площа земельної ділянки скоротилася до 212,4961 га (213,8751 1,3790 = 212,4961);
- відповідно до Розпорядження Голови Криворізької районної державної адміністрації № 961-р від 08.12.2006, у Підприємства вилучено земельну ділянку площею 1,0488 га з метою передачі її в оренду іншому суб`єкту господарювання.
За таких обставин площа земельної ділянки скоротилася до 211,4473 га (212,4961 1,0488 = 211,4473);
- відповідно до Розпоряджень Голови Криворізької районної державної адміністрації № 648-р, № 647-р від 01.09.2009, у Підприємства вилучено земельні ділянки площею 1,98 га та 0,95 га з метою передачі її в оренду іншому суб`єкту господарювання.
За таких обставин площа земельної ділянки скоротилася до 208,5173 га (211,4473 1,98 0,95 = 208,5173).
Позивач вказує про те, що з метою укладання договору оренди та точного визначення меж земельної ділянки, у 2007 році була розроблена землевпорядна документація, згідно якої площа земельної ділянки склала 186,0422 га.
В той же час у розпорядженні Голови Криворізької районної державної адміністрації № 797-р від 28.07.2007, відповідно до якого було вирішено питання, щодо надання ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» в оренду земельної ділянки, її площа була зазначена в розмірі -186,0511 га.
Звертаючись з даним позовом позивач вказує про те, що на даний час у користуванні Підприємства перебуває земельна ділянка площею 186,0511 га.
На вказаній земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні Підприємства розміщено відвали шлаків доменного виробництва ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Проте, у лютому 2022 році позивачу стало відомо, що на підставі рішень Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області № 1070 від 29.10.2021, № 1395 та № 1612 від 23.12.2021, була сформована земельна ділянка площею 2,750 га, кадастровий номер 1221855500:02:001:0749, проведено її державну реєстрацію та передано у комунальну власність Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.
Позивач зазначає, що вказана земельна ділянка, всупереч нормативним приписам Земельного кодексу України була сформована Новопільською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області на земельній ділянці площею 186,0511 га, що знаходиться у постійному користуванні ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
У відповідь на адвокатський запит Новопільська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області разом з листом № 1222/9/02-29 від 01.08.2022 надала позивачеві копії вищевказаних рішень та додаткові рішення, а саме:
- рішення № 1712 від 13.07.2022, яким затверджено план території для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної машинобудівельної та іншої промисловості на території Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області площею 2,75 га з кадастровим номером 1221855500:02:001:0749;
- рішення № 1722 від 13.07.2022, яким вирішено передати ТОВ «Комплект-КР» земельну ділянку для розміщення виробничих потужностей підприємства, переміщеного (евакуйованого) із зони бойових дій в оренду площею 2,75 га (кадастровим номером 1221855500:02:001:0749) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної машинобудівельної та іншої промисловості на 20 років на території Новопільської сільської ради із земель комунальної власності (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення).
Крім того, з вказаним листом було надано копію договору оренди № 7 від 14.07.2022, відповідно до якого Новопільська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області передала, а ТОВ «Комплект-КР» прийняло в строкове платне користування земельну ділянку комунальної власності для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної машинобудівельної та іншої промисловості з кадастровим номером 1221855500:02:001:0749, яка розташована на території Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.
Відповідно до умов договору оренди відповідач-2 надав земельну ділянку площею 2,75 га (кадастровим номером 1221855500:02:001:0749) в оренду відповідачу-1 на строк до 14 липня 2042 року.
15.07.2022 Державним реєстратором Виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області Вербовською К.В. зареєстровано в Державному реєстрі речових прав право оренди (рішення № 64196858 від 15.07.2022).
Позивач вказує про те, що останній від права постійного користування земельною ділянкою не відмовлявся, відсутнє рішення, яким дане право було б скасоване, земельний податок сплачується, земельна ділянка використовується за цільовим призначенням.
В той же час, формування земельної ділянки, що знаходиться в межах земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні та подальша передача її в оренду є, на думку позивача, очевидною протиправністю, що призводить до порушеного права останнього.
Крім того, позивач вказує про те, що сформована відповідачем-2 земельна ділянка 2,75 га (кадастровим номером 1221855500:02:001:0749), знаходиться на території відвалу шлаків доменного виробництва. Візуальна очевидність розміщення на земельній ділянці відвалів відходів, виключає помилковість визначення меж земельної ділянки, а є цілеспрямованою діяльністю направленою на позбавлення майна яке перебуває у власності позивача.
Разом з тим, одночасне існування державної реєстрації прав за договором оренди що укладено між відповідачами та формування земельної ділянки в межах земельної ділянки, що перебуває у користуванні позивача суперечить засадам офіційного визначення і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, що є порушенням чинного законодавства та інтересів позивача, оскільки право постійного користування земельною ділянкою не припинено.
Крім того, порушення встановленого нормами земельного законодавства України порядку формування земельної ділянки з метою оформлення права користування нею в обхід встановленої законом процедури, свідчить про незаконність оспорюваних рішень Новопільської сільської ради, які в цілому є складовими процедури формування земельної ділянки.
Вказані вище обставини і стали підставою для звернення позивача з позовом до господарського суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено порушення його права чи охоронюваного законом інтересу відповідачами на момент звернення до господарського суду та відповідно необхідність його відновлення.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, оскаржуваному судовому рішенню та доводам апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.
Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з цим позовом.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що спірний договір оренди укладено протиправно, оскільки земельна ділянка об`єкт оренди сформована на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг". Право постійного користування є чинним (не припиненим), у зв`язку з чим оспорюваний договір оренди та рішення органу місцевого самоврядування порушують права позивача, як належного користувача земельної ділянки.
З огляду на викладені обставини, позивач вважає, що договір оренди, рішення про формування земельної ділянки та передачу її в оренду слід визнати недійсним, а державну реєстрацію права оренди скасувати.
Зазначає про те, що в п. 1.1 статуту визначено, що ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" є повним юридичним правонаступником.
В п. 3.3 статуту зазначено, що товариство є правонаступником майнових та немайнових прав і обов`язків Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь». Інформація про правонаступництво прав чи зобов`язань в частині відсутня.
Таким чином, позивач вказує про те, що до нього перейшло право користування земельною ділянкою, яка зазначена в акті постійного користування.
Позивач наголошує на тому, що в пояснювальній записці, зазначено, що земельна ділянка перебувала в користуванні Криворізького металургійного комбінату «Криворіжсталь», а також визначено, що на вимогу Криворізького районного відділу земельних ресурсів винесено в натурі межі земельної ділянки під шлаковими відвалами згідно державного акту про право постійного користування від 17.11.1995 № 114. Після уточнення угідь складено кадастровий план земельної ділянки.
Позивач посилаючись на норми Земельного кодексу України, в редакції чинній станом на 30.06.2007, вказує про те, що рішення про припинення права користування земельною ділянкою, приймається власником земельної ділянки (органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування).
Станом на теперішній час, власником земельної ділянки будь-яких рішень про припинення права користування земельною ділянкою, яка перебуває в користуванні позивача відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії ДП Кв000119 від 17.11.1995 № 114, не приймалося.
В пояснювальній записці, також відсутня інформація про відмову Товариства від права користування, скасування Акту постійного користування чи будь-які інші передбачені законодавством підстави для припинення постійного користування землею.
Позивач вказує про те, що інформація про земельну ділянку з кадастровим номером 1221855500:02:001:0458 в Державному земельному кадастрі відсутня, оскільки землевпорядна документація, на підставі якої формувалася ця земельна ділянка, не була затверджена та погоджена відповідно до вимог чинного на той час законодавства України.
Крім того, на думку позивача, графічні матеріали додані до відзиву відповідачем-1, жодним чином не спростовують той факт, що земельна ділянка площею 2,75 га, кадастровий номер 1221855500:02:001:0749 знаходиться поза межами земельної ділянки яка знаходиться у постійному користуванні позивача. На наданих графічних матеріалах відсутні координати та межі сусідніх ділянок, що взагалі не дає можливості визначити місце розташування даної земельної ділянки.
Позивач вважає, що ефективним відновленням його порушених прав буде саме скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1221855500:02:001:0749 та визнання недійсним договору оренди.
Крім того, позивач наголошує на тому, що відповідачем-1 не надано жодних пояснень стосовно порушення порядку укладання договору оренди, а саме причини відсутності земельних торгів, які є обов`язковими для земельних ділянок які перебувають у державній або комунальній власності, а також сторонами договору не досягнуто згоди, щодо істотної умови договору оренди землі індексація орендної плати.
Позивач вказує про те, що відповідачем-2 не надано до суду доказів на підтвердження факту реєстрації права власності на спірну земельну ділянку за останнім
Крім того, позивач звертає увагу суду на висновок експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 07.12.2022 за результатами експертного земельно-технічного дослідження № 6262-22, в якому зроблено наступні висновки:
«Відповідно до наданих на дослідження матеріалів земельна ділянка з кадастровим номером 1221855500:02:001:0749, площею 2,7500 га, яка перебуває в оренді ТОВ «Комплект-КР» для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, на підставі договору оренди земельної ділянки № 7 від 14.07.2022, порушує межі земельної ділянки під промисловою зоною, яка відповідно до державного акта на право постійного користування землею серії ДП Кв №000119, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на постійне користування землею за № 114 від 17.11.1995, перебуває у постійному користуванні ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», а саме накладається на земельну ділянку ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Площа накладки (перетину) становить 2,7500 га.».
Зауважує, що відсутність у Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області екземпляра акта постійного користування, не може свідчити про його фактичну відсутність чи скасування, оскільки рішення приймалося саме Радушанською радою народних депутатів, а не Новопільською сільською радою.
На думку позивача, відсутність в архіві Новопільської сільської ради другого екземпляру акту користування, як і відсутність норми права, яка на даний час цього вимагає, не може свідчити про відсутність права у позивача на користування спірною земельною ділянкою.
Крім того, позивач вказує про те, що на даний час висновки відповідачів про скасування права користування, є необґрунтованими та не підтверджуються належними та допустимими доказами.
Позивач вважає, що докази, які надані відповідачем-1 не спростовують доводів позивача про наявність у нього права користування земельною ділянкою, та про порушення його права шляхом штучного створення спірної земельної ділянки в межах земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні.
Таким чином, предметом доказування у даній справі є обставини щодо наявності/відсутності підстав для скасування рішень органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації прав, реєстрації земельної ділянки.
Як вже було зазначено вище, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ДП Кв 000119 виданого Криворіжському металургійному комбінату «Криворіжсталь», відповідно рішення Радушанської ради народних депутатів 17 листопада 1995 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №114, надано у користування земельну ділянку площею 328,48 га для виробничих потреб, в тому числі:
- промислова зона Криворізького металургійного комбінату «Криворіжсталь» - 277,03 га;
- колективні сади Криворізького металургійного комбінату «Криворіжсталь» - 46,33 га;
- газорозподільна станція магістральних газопроводів 5,12 га.
Як вбачається із матеріалів справи, ВАТ Криворіжський металургійний комбінат «Криворіжсталь», засновано відповідно до рішення Міністерства промислової політики України від 07.04.2004 №166 шляхом перетворення Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України від 15 червня 1993 року №210/93 «Про корпоратизацію підприємств» та зареєстровано виконкомом Криворізької міської ради 08.04.2004 за №040421669Ю0090117.
Відповідно до рішень загальних зборів акціонерів (від 12.01.2006, 14.06.2007 та 21.04.2011) найменування позивача неодноразово змінювалось, в результаті вказаних змін останнім найменуванням позивача є Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" .
Як слідує з п. 1.1 статуту позивача, копію якого залучено до матеріалів справи, ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" є повним юридичним правонаступником.
В п. 3.3 статуту зазначено, що товариство є правонаступником майнових та немайнових прав і обов`язків Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь».
Частинами 1, 2 статті 7 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час видачі та реєстрації Державного акта) визначалося, що користування землею може бути постійним або тимчасовим; постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку.
Статтею 92 ЗК України (в чинній редакції) визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Отже, за своєю правовою природою право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, в якій наведено вичерпний перелік таких підстав, зокрема припинення діяльності підприємства.
Приписи наведені у підпункті «в» частини 1 статті 141 ЗК України підстав слід розуміти таким чином, що припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.
Тобто, наведені положення ЗК України потрібно застосовувати таким чином, що коли відбувається припинення особи без правонаступництва, то у такому випадку виникають підстави для припинення права користування земельною ділянкою. У разі ж реорганізації особи, зміни її організаційно-правової форми чи назви, підстави для припинення права користування земельною ділянкою не виникають.
Подібний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 906/706/19.
Позивач посилається на те, що він є постійним користувачем земельної ділянки площею 186,0511 га відповідно до Акту на право постійного користування землею № 114 від 17.11.1995.
Так, частиною 1 статті 23 ЗК України (в редакції на момент видачі та реєстрації Державного акта) було визначено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також і право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Статтею 126 цього кодексу передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
У частині 3 статті 3 цього Закону встановлено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.
Судом встановлено, що Державний акт на право постійного користування землею серії ДП Кв 000119 виданий Криворіжському металургійному комбінату «Криворіжсталь» відповідно рішення Радушанської ради народних депутатів 17 листопада 1995 року та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №114 (т. 1 а.с. 7-8).
Пунктом 6 Розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України від 25.10.2001 визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2005 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.
Поряд з цим, обов`язок переоформлення права користування земельною ділянкою, який міститься у пункті 6 Перехідних положень Земельного кодексу України, визнаний неконституційним на підставі рішення Конституційного суду України від 22.09.2005.
Так, Конституційний Суд України рішенням від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 (справа № 1-17/2005) визнав неконституційним положення пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди юридичних осіб, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але відповідно до норм Земельного кодексу України не можуть мати їх на такому праві - без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.
При цьому Конституційний Суд України вказав на наступне:
- пункт 6 Перехідних положень Кодексу зобов`язує громадян та юридичних осіб переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на земельні ділянки. При переоформленні права постійного користування у довгострокову оренду її строк визначається "відповідно до закону", що є неконкретним у зв`язку з невизначеністю цього закону, як і закону, який встановив би порядок переоформлення;
- Конституційний Суд України вважає, що встановлення обов`язку громадян переоформити земельні ділянки, які знаходяться у постійному користуванні, на право власності або право оренди, до 1 січня 2008 року потребує врегулювання чітким механізмом порядку реалізації цього права відповідно до вимог частини другої статті 14, частини другої статті 41 Конституції України.
- у зв`язку з відсутністю визначеного у законодавстві відповідного механізму переоформлення громадяни не в змозі виконати вимоги пункту 6 Перехідних положень Кодексу у встановлений строк, про що свідчить неодноразове продовження Верховною Радою України цього строку;
- громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що пункт 6 Перехідних положень Кодексу через відсутність встановленого порядку переоформлення права власності або оренди та унеможливлення безоплатного проведення робіт із землеустрою і виготовлення технічних матеріалів та документів для переоформлення права постійного користування земельною ділянкою на право власності або оренди в строки, визначені Кодексом, суперечить положенням частини четвертої статті 13, частини другої статті 14, частини третьої статті 22, частини першої статті 24, частин першої, другої, четвертої статті 41 Конституції України.
При цьому Конституційний Суд України вказав на те, що юридичні особи на цій підставі не можуть втрачати раніше наданого їм права постійного користування земельною ділянкою. Таким чином, документ, яким посвідчено право постійного користування земельною ділянкою (державний акт на право постійного користування землею), виданий відповідно до законодавства, яке діяло раніше, є дійсним та залишається чинним.
Згідно ч. 3 ст. 151-2 Конституції України, рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.
У зв`язку із викладеним слід дійти висновку про те, що право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не припиняється навіть у тому разі, якщо особа, яка за чинним законом не може набути таке право, не здійснить переоформлення цього права в інший правовий титул.
Право постійного користування зберігається і є чинним до приведення прав та обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства й переоформлення права постійного користування у право власності чи оренду.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з обґрунтованістю доводів позивача про те, що до нього перейшло право користування земельною ділянкою, яка зазначена в Державному акті на право постійного користування землею серії ДП Кв 000119 від 17.11.1995.
Як вбачається із матеріалів даної справи, позивач здійснював дії, направлені на приведення землекористування у відповідність до вимог чинного законодавства, шляхом його переоформлення на орендні відносини.
З метою укладання договору оренди та точного визначення меж земельної ділянки, у 2007 році була розроблена землевпорядна документація, згідно якої площа земельної ділянки склала 186,0422 га.
Відповідно до розпорядження Голови Криворізької районної державної адміністрації № 797-р від 28.07.2007, було вирішено питання, щодо задоволення клопотання ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про передачу останньому в оренду земельної ділянки, площа якої була зазначена в розмірі - 186,0511 га.
26.09.2007 між Криворізькою районною державною адміністрацією (Орендодавець) та ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки № 4743.
Відповідно до п. 1 вказаного договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для виробничих потреб, яка знаходиться на території Радушенської селищної ради.
В п. 2 договору, узгоджено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 186,0511 га.
Договір укладено на 1 (один) рік. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
За змістом статей 18, 20 Закону України «Про оренду землі» (чинного на момент укладення Договору оренди земельної ділянки від 26.09.20007 №4743), договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.
Таким чином, правове значення державної реєстрації полягає в тому, що правочин (договір), який підлягає державній реєстрації, є вчиненим (укладеним) з моменту її проведення. Як наслідок, за відсутності державної реєстрації правочин (договір) слід вважати невчиненим (неукладеним).
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.01.2020 у справі № 322/1178/17.
Так, позивачем подана до матеріалів справи копія Договору оренди земельної ділянки від 26.09.20007 №4743, проте не надано доказів його державної реєстрації, що вказує на його неукладеність.
Тим не менш, колегія суддів не може погодитися з висновками господарського суду, що позивачем не представлено доказів, які б підтверджували площу земельної ділянки, що перебуває в його постійному користуванні.
Аналізуючи Акт на право постійного користування землею серії ДП Кв 000119 від 17.11.1995, постанову Верховної Ради України від 05.05.1996 № 159/96-ВР «Про зміну меж міста Кривого Рога Дніпропетровської області», розпорядження Голови Криворізької районної державної адміністрації № 827-р від 11,08.2004, № 960-р від 08.12.2006, № 961-р від 08.12.2006, №№ 648-р, № 647-р від 01.09.2009, рішення Голови Криворізької районної державної адміністрації № 797-р, від 28.07.2007, технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ВАТ «АреселорМіттал Кривий Ріг», розроблену в 2007 році, декларації про сплату земельного податку за 2020, 2021, необхідне зазначити, що стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Згідно ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
Тобто, обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосований ЄСПЛ у рішенні від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
ЄСПЛ у рішенні від 21.10.2011 у справі "Дія-97" проти України" зазначив, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
За змістом ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На переконання апеляційного суду обставини наявності в постійному користуванні ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» земельної ділянки загальною площею ? 186 га видаються більш вірогідними, з огляду на надані вищеперелічені підтверджуючі докази в їх сукупності, що не спростовано учасниками даної справи.
В свою чергу, позивач зазначає, що у лютому 2022 року йому стало відомо, що на підставі рішень Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області № 1070 від 29.10.2021, № 1395 та № 1612 від 23.12.2021 була сформована земельна ділянка площею 2,7500 га. кадастровий номер 1221855500:02:001:0749, проведено її державну реєстрацію та передано у комунальну власність Відповідача-2.
Однак ця земельна ділянка, всупереч приписам Земельного кодексу України була сформована Новопільською сільською радою на земельній ділянці площею 186.0511 га, що знаходиться у постійному користуванні Позивача.
У відповідь на адвокатський запит Новопільська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області разом з листом № 1222/9/02-29 від 01.08.2022 надала копії окрім вищезазначених рішень і додаткові рішення:
№ 1712 від 13.07.2022, яким затверджено план території для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної машинобудівної та іншої промисловості на території Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області площею 2.75 га з кадастровим номером 1221855500:02:001:0749 га
№ 1722 від 13.07.2022, яким вирішено передати ТОВ «Комплскт-КР» земельну ділянку для розміщення виробничих потужностей підприємства, переміщеного (евакуйованого) із зони бойових дій в оренду площею 2.75 га (кадастровий номер 1221855500:02:001:0749) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості терміном на 20 років на території Новопільської сільської ради із земель комунальної власності (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики. оборони та іншого призначення).
Разом з даним листом було надано копію договору оренди № 7 від 14.07 2022 (надалі «Договір оренди»), відповідно до якого Відповідач-2 передав, а Відповідач-1 прийняв в строкове платне користування земельну ділянку комунальної власності для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних виробничих потужностей та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості з кадастровим номером 1221855500:02:001:0749, яка розташована на території Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.
Відповідно до умов Договору оренди, Відповідач-2 надав земельну ділянку площею 2,75 га (кадастровий номер 1221855500:02:001:0749) в оренду Відповідачу-1 на строк до 14 липня 2042 року.
15.07.2022 Державний реєстратор Виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області Вербовська Катерина Василівна зареєструвала в Державному реєстрі речових прав право оренди (рішення № 64196858 від 15.07.2022).
Позивач зазначає, що він не відмовлявся від права постійного користування земельною ділянкою, відсутні рішення, яким дане право було б скасоване, земельний податок сплачується, земельна ділянка використовується за цільовим призначенням.
В той же час, формування земельної ділянки, що знаходиться в межах земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні та подальша передача її в оренду є очевидно протиправними та призводить до порушення речових прав Позивача.
Поряд з цим, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували, що земельна ділянка площею 2,750 га, кадастровий номер 1221855500:02:001:0749, яка була сформована другим відповідачем та передана у комунальну власність Новопільської сільської ради, з подальшою передачею в оренду першому відповідачеві (ТОВ "Комплект-КР" ), знаходиться в межах земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
В свою чергу, відносно залученого позивачем до матеріалів справи копії Висновку експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 07.12.2022 за результатами експертного земельно-технічного дослідження № 6262-22, господарський суд встановив, що такий виготовлено на замовлення ТОВ «Геометрікс», тобто юридичної особи, яка не є учасником даної справи, а сам Висновок не містить інформації про те, що він підготовлений для подання до суду, що, на думку суду, суперечить приписам ч.ч. 1, 5 ст. 101 ГПК України та робить його є неналежним та недопустимим доказом у справі.
Проте погодитися з такими висновками неможливо з огляду на наступне.
Так, з метою розроблення технічної документації на земельну ділянку, яка перебуває в постійному користуванні Позивача, останній звернувся до землевпорядної організації ТОВ «Геометрікс» (ідентифікаційний код юридичної особи 40055668).
19.09.2022 було укладено відповідний Договір № 838 про виконання робіт. На підставі даного договору землевпорядна організація виконує комплекс робіт з формування земельної ділянки, яка перебуває в користуванні Позивача на підставі Державного акту на право постійного користування землею. Однією з умов договору, було отримання Висновку судового експерта, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1221855500:02:001:0749.
Враховуючи вищезазначене, ТОВ «Геометрікс» звернулося до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз з метою отримання висновку експерта з питанням:
«Чи порушує межі земельної ділянки, що перебуває у користуванні ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (Державний акт на право постійного користування землею серія ДП Кв000119 від 17.11.1995), земельна ділянка з кадастровим номером 1221855500:02:001:0749 відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки?».
07.12.2022 судовий експерт Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Кураков Олексій Павлович, склав Висновок експерта за результатами експертного земельно-технічного дослідження № 6262-22.
За результатами даного дослідження зроблено наступні висновки: «Відповідно до наданих на дослідження матеріалів земельна ділянка з кадастровим номером 1221855500:02:001:0749, площею 2,7500 га, яка перебуває в оренді ТОВ «Комплект-КР» для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, на підставі договору оренди земельної ділянки №7 від 14.07.2022, порушує межі земельної ділянки під промисловою зоною, яка відповідно до державного акта на право постійного користування землею серії ДП Кв № 000119, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на постійне користування землею за № 114 від 17.11.1995, перебуває у постійному користуванні ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», а саме накладається на земельну ділянку ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Площа накладки (перетину) становить 2,7500 га.
Крім того, на підтвердження того, що земельна ділянка площею 2,7500 га з кадастровим номером (1221855500:02:001:0749) знаходиться в межах координат земельної ділянки по Акту постійного користування позивачем було надано суду графічні матеріали, які підтверджують даний факт, а саме:
- роздруківку Плану земельної ділянки площею 188.0565 га з погодженими межами сусідніх землекористувачів;
- роздруківку схеми Полігону шлакових відвалів:
- скриншот з кадастрової карти України (даний знімок зроблено у лютому 2022 року) щодо меж земельної ділянки площею 2,75 га з кадастровим номером (1221855500:02:001:0749).
Позивач вказує на те, що якщо порівняти рельєфи місцевості на вищезазначених документах, то очевидно, що земельна ділянка площею 2,75 га з кадастровим номером (1221855500:02:001:0749). навіть не частково, а повністю знаходиться в межах земельної ділянки що перебуває в постійному користування ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг». Додатково дана інформація підтверджується в доступному на даний час (відкритому) електронномуресурсі(kadastr.livе).
24.11.2021 Відділом у Бердянському районі Міжрайонного управління у Бердянському районі та м. Бердянську Головного управління Дсржгеокадастру у Запорізькій області, проведено реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером № 1221855500:02'0010749 в Державному земельному кадастрі.
В свою чергу, відповідачем-1 до відзиву додані графічні матеріали (викопіювання з публічної кадастрової карти України станом на 06.10.2022, виконане ФОП «Лаврешкін А.В.», в якому графічно на мапі території Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області вказане місцезнаходження земельної ділянки площею 2.7500 га з кадастровим номером 1221855500:02:001:0749, що вказує на її розташування поза межами координат земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Апеляційний суд зауважує, що для надання відповіді на поставлені питання, що входять до предмету доказування у даній справі, необхідні спеціальні знання у сфері земельно-технічної діяльності (землеустрою та землевпорядкування), тобто ці обставини не можуть бути самостійно з`ясовані судом на підставі наявних матеріалів справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Як передбачено абз. 2 п. 2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» від 23.03.2012 № 4 (далі - Постанова № 4) судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Згідно абз. 3 п. 2 Постанови № 4 якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 902/834/20, від 13.08.2021 у справі № 917/1196/19).
З огляду на те, що в матеріалах справи наявні подані сторонами взаємносуперечливі докази, зважаючи на зміст заявлених позовних вимог, для повного та всебічного встановлення обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, господарський суд мав би призначити судову земельно-технічну експертизу.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2023, зокрема, було призначено у справі № 904/2870/22 судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (49000, м. Дніпро, вул. Січеславська набережна, 17, оф. 801).
На вирішення експерту поставлено наступні питання:
1. Чи знаходяться координати земельної ділянки з кадастровим номером 1221855500:02:001:0749 площею 2.7500 га в межах координат земельної ділянки, що перебуває у фактичному землекористуванні ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія ДП Кв000119 від 17.11.1995 (з урахуванням змін її конфігурації)?
2. Чи порушує межі земельної ділянки, що перебуває у користуванні ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія ДП Кв000119 від 17.11.1995 (з урахуванням змін її конфігурації), земельна ділянка з кадастровим номером 1221855500:02:001:0749 площею 2.7500 га, відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки?
На час проведення експертизи провадження у справі № 904/2870/22 зупинено.
10.09.2024 на адресу Центрального апеляційного господарського суду повернулися матеріали справи № 904/2870/22 разом з висновком експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.
З наданого висновка № 3692-23 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 26.08.2024 на 26 арк. слідує, що експертом аналізувалися матеріали даної справи в сукупності з наданими сторонами додатковими документами.
Зазначається, що відповідно до ст. 181 Земельного кодексу України землеустрій - це сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративно-територіальних одиниць, суб`єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.
Згідно ст. 1 Закону України «Про землеустрій» документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель тощо.
Види робіт із землеустрою - обстежувальні, вишукувальні, топографо-геодезичні, картографічні, проектні та проектно-вишукувальні роботи, що виконуються з метою складання документації із землеустрою.
Площа - яка-небудь ділянка поверхні землі, природно обмежена або спеціально виділена з якоюсь метою; конфігурація - абрис зовнішньої форми чого-небудь.
Геодезичні координати - три величини, дві з яких характеризують напрям нормалі до поверхні земного еліпсоїда в даній точці простору відносно площин його екватора і початкового меридіана, а третя є висотою точки над поверхнею земного еліпсоїда (ДСТУ 2393-94. Геодезія. Терміни та визначення:, стор. 8).
Плоскі прямокутні (геодезичні) координати - прямокутні координати на площині, на якій відображена за певним математичним законом поверхня земного еліпсоїда (ДСТУ 2393-94. Геодезія. Терміни та визначення:, стор. 12).
Згідно з пунктом 1.4.1 частини 1.4 Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98), затвердженої наказом Укргеодезкартографії від 09.04.98 № 56, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.06.98 за № 393/2833 (із змінами) топографічні плани масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 створюють у проекції Гаусса-Крюгера, триградусних зонах, державній системі координат 1942 р. або в місцевих системах координат, які зв`язані з державною системою.
Згідно з пунктами 1, 3 розділу III Порядку використання Державної геодезичної референтної системи координат УСК-2000 при здійсненні землеустрою, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 02.12.2016 № 509, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2016 р. за № 1646/29776 роботи із землеустрою виконуються в системі координат УСК-2000 або місцевих системах координат, однозначно зв`язаних із системою координат УСК-2000.
Картографічні матеріали та документація із землеустрою, які створені в системах координат СК-42, СК-63 та місцевих системах координат, утворених від них, переводяться в систему координат УСК-2000 або місцеву систему координат, однозначно зв`язану із системою координат УСК-2000.
Відповідно до підпункту 3.4 пункту 3 Положення про порядок встановлення місцевих систем координат, система координат 1963 року - система прямокутних координат на площині у триградусних зонах, яка має зв`язок з системою координат 1942 року. Відповідно до частини 1-3 статті 68 Земельного кодексу України 18.12.1990 р. №561-ХІІ (в редакції Закону № 2196-ХІІ від 13.03.1992) передбачено, що землями промисловості визнаються землі, надані для розміщення і експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель і споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під`їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будинків, інших споруд.
Розміри земельних ділянок, що надаються для зазначених цілей, визначаються відповідно до затверджених у встановленому порядку норм і проектно-технічної документації, а відведення ділянок здійснюється з урахуванням черговості їх освоєння.
Земельні ділянки, що вивільнюються підприємствами по видобуванню корисних копалин, іншими промисловими або транспортними підприємствами на наданих їм у користування сільськогосподарських землях чи лісових угіддях, повинні бути приведені ними у стан, придатний для використання в сільському, лісовому, рибному господарстві, житловому будівництві або садівництві, а земельні ділянки на наданих у користування інших землях - для використання за призначенням.
Частиною 1-3 статті 66 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-ПІ передбачено, що до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під`їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.
Землі промисловості можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
Розміри земельних ділянок, що надаються для зазначених цілей, визначаються відповідно до затверджених в установленому порядку державних норм і проектної документації, відведення земельних ділянок здійснюється з урахуванням черговості їх освоєння.
Експертами встановлено, що у матеріалах справи містяться наступні документи, що пов`язані із зміною (зменшенням) площі зазначеної земельної ділянки:
- постановою Верховної Ради України від 05.05.1996 № 159/96-ВР «Про зміну меж міста Кривого Рога Дніпропетровської області» було передано в адміністративну межу площу 111,6 га за рахунок Криворізького металургійного комбінату. Картографічні матеріали, що пов`язані із зміною площі земельної ділянки - відсутні;
- розпорядженням Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 11.08.2004 № 827-р «Про затвердження проекту відведення земельної ділянки в оренду ПП «Восход» для виробничих цілей (розміщення сортувальної установки по переробці доменних шлакових відходів) на території Радушненської селищної ради» вилучено земельну ділянку загальною площею 3,0049 га з користування ВАТ КГМК «Криворіжсталь». У копіях додатку до акту вибору земельної ділянки для розміщення сортувальної установки по переробці доменних шлакових відходів ПП «Восход», М 1:25000 (на картографічних матеріалах) відображена земельна ділянка, яка відводиться. Зазначена земельна ділянка згідно з планом (додаток до акту вибору земельної ділянки для розміщення сортувальної установки по переробці доменних шлакових відходів ПП «Восход» М 1:25000) примикає до межі м. Кривого Рогу;
- розпорядженням Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 08.12.2006 № 960-р «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для розміщення технічної водойми на ділянці по переробці доменних шлакових відвалів ПП «Восход» на території Радушненської селищної ради» вилучено земельну ділянку площею 1,3790 га із землекористування ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг». Додана не якісна копія картографічних матеріалів із відображенням земельної ділянки, що відводиться;
- розпорядженням Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 08.12.2006 № 960-р «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для розміщення сортувальної установки по переробці доменних шлаків (КДШ - 3) ПП «Восход» на території Радушненської селищної ради» вилучено земельну ділянку площею 1,0488 га із землекористування ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг» Картографічні матеріали до зазначеного розпорядження - відсутні;
відповідно до розпоряджень Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 01.09.2009 № 647-р та 648-р було вилучено із землекористування ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» площі 1,98 га та 0,95 га (лист Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області № 411/10-20 від 04.03.2010). Картографічні матеріали до зазначеного розпорядження - відсутні.
Загальна площа земельної ділянки залишилась 208,5173 га.
У матеріалах справи (т. 1 а.с. 20-21) міститься пояснювальна записка до технічної документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» для виробничих потреб (розміщення т відвалів доменних шлаків) на території Радушненської селищної ради Криворізький район, кадастровий номер 1221855500:02:001:0458 виготовлена НВП Укргеопроект, 2007 р.
У пояснювальній записці до технічної документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» для виробничих потреб (розміщення відвалів доменних шлаків) на території Радушненської селищної ради Криворізького району, кадастровий номер 1221855500:02:001:0458 виготовленій НВП Укргеопроект, 2007 р. зазначено наступне: «Відповідно до державного акту на право постійного користування землею № 144 від 17.10.1995 р. земельна ділянка площею 277,03 знаходилась в користуванні Криворізького металургійного комбінату «Криворіжсталь» на землях Радушанської селищної ради. Згідно Постанови Верховної Ради України від 05.05.1996 р. № 159/96 ВР в адміністративні межі м. Кривого Рогу передана із земель Радушанської селищної ради частина цієї земельної ділянки. Площа переданої земельної ділянки складає 91,49 га, матеріали інвентаризації якої затверджені рішенням Криворізької міської ради від 12.12.2001 р. № 1263. Решта земельної ділянки, на якій розміщені відвали доменних шлаків, залишилась у віддані Радушненської селищної ради… На вимогу Криворізького районного відділу земельних ресурсів винесено в натуру межі земельної ділянки під шлаковими відвалами згідно державного акту на право постійного користування від 17.11.1995 № 114 і матеріалів нинішньої інвентаризації. Після уточнення угідь складено кадастровий план земельної ділянки та вирахувана площа угідь, в т. ч. відвали -105, 0734 га, полігон для поховання промислових та будівельних відходів - 24,4942 га, відстійники - 24,2787 га, дамба - 2,730 га, канал - 1,2981 га, пустирі - 27,4658 га, залізниця - 0,5268 га, водойома - 0,1732 га. В ході складання технічної документації із землекористування замовника виключено площу земельних ділянок сторонніх землекористувачів, а саме:
- ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго», займані ним під опори лінії електропередач КС 1 потужністю 150 кВ площею 0,0156 га та визначено площу охоронної JOHH - 1,8482 га;
- ПП «Восход» площею 3,0049 га для розміщення сортувальної установки по переробці доменних шлакових відходів (розпорядження голови РДА від 11 08 2004 № 827-р);
- ПП «Восход» площею 1,0488 га для розміщення технічної водойми по переробці доменних шлаків (розпорядження голови райдержадміністрації ПП «Восход» площею 1,3790 га для розміщення сортувальної установки при переробці шлаків (розпорядження голови райдержадміністрації від 01.12.2006 р. № 961-р).
Площа земельної ділянки становить 186,0422 га Дніпропетровська обл., Криворізький район, Радушненська селищна рада (відвали доменних шлаків) площею 186,0422 га.».
Згідно розпорядження Криворізької районної державної адміністрації від 27.09.2007 № 797-р «Про надання земельної ділянки в оренду ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» для виробничих потреб на території Радушненської селищної ради» було надано в оренду ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» в оренду земельну ділянку площею 186,0511 га для виробничих потреб терміном на 1 (один) рік з орендною платою в розмірі 958,21 га (дев`ятсот п`ятдесят вісім) гривень, 21 коп. за 1 га в рік. Згідно договору оренди земельної ділянки № 4743 від 26.09.2007 Криворізькою районною державною адміністрацією було передано ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» в оренду земельну ділянку загальною площею 186,0511 га для виробничих потреб. Картографічні матеріали на земельну ділянку площею 186,0511 - відсутні.
Разом з тим у матеріалах справи міститься план земельної ділянки (т. 1 а.с. 32) площею 186,0565 га, в тому числі 24,4942 га - полігон для поховання промислових та будівельних відходів із погодженням суміжних землекористувачів (рис. 3) із технічної документації по інвентаризації земельної ділянки виготовленої ТОВ «ІНГЕОЗЕМ», 2010 р. із відображенням земельних ділянок, що вилучаються площею: 3,0049 га, 1,3790 га, 1,0488 га, 1,98 га та 0,95 га.
Відповідно до ст. 198 Земельного кодексу України кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає:
- геодезичне встановлення меж земельної ділянки;
- погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та
землекористувачами;
- відновлення меж земельної ділянки на місцевості;
- встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та
обмеження щодо використання землі;
- виготовлення кадастрового плану.
В дослідницькій частині висновку також зазначено, що у матеріалах справи міститься копія технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» для виробничих потреб (код згідно КВЦПЗ 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості) за межами населеного пункту на території Новопільської сільської територіальної громади (Новопільська сільська рада, колишня Радушненська селищна рада) Криворізького району Дніпропетровської області виготовлена ТОВ «Геометрікс», 2022 (т. 3 а.с. 217-257) та копія технічного звіту з топографо-геодезичного знімання земельної ділянки (державний акт на право постійного користування землею ДП Кв 000119 від 17.11.1995 р. № 114) за межами населеного пункту на території Новопільської сільської територіальної громади (колишня Радушненська селищна рада) Криворізького району Дніпропетровської області виготовленого ТОВ ««Геометрікс», 2022 (далі - технічний звіт) (т. 2 а.с. 196-227). Вихідні дані у зазначених матеріалах, а саме координатами поворотних точок, що стали підставою для видачі державного акту на право постійного користування землею Серія ДП Кв 000119 від 17.11.1995 № 114 Криворізькому металургійному комбінату «Криворіжсталь» - відсутні.
Згідно пояснювальної записки технічного звіту зазначено, що об`єкт знімання являє собою територію підпорядковану Криворізькому району Дніпропетровської області. Територія знімання безпосередньо примикає до межі м. Кривий Ріг. На території земельної ділянки знаходиться полігон для поховання промислових та будівельних відходів, відвали доменних шлаків, в зв`язку з чим, поверхня ділянки частково вкрита товстим шаром промислових відходів. Південно-західну частину землекористування перетинають лінії електропередач, вздовж яких встановлено охоронну зону ЛЕП.
Площа за результатами знімання становить 178,0558 га. Тобто, документація із землеустрою була виготовлена згідно фактичного користування ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
У копії технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» для виробничих потреб (код згідно КВЦПЗ 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості) за межами населеного пункту на території Новопільської сільської територіальної громади (Новопільська сільська рада, колишня Радушненська селищна рада) Криворізького району Дніпропетровської області виготовленої ТОВ «Геометрікс», 2022 містяться координати поворотних точок земельної ділянки та план меж (кадастровий план) земельної ділянки Масштаб 1:10000.
На кадастровому плані технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» для виробничих потреб (код згідно КВЦПЗ 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості) за межами населеного пункту на території Новопільської сільської територіальної громади (Новопільська сільська рада, колишня Радушненська селищна рада) Криворізького району Дніпропетровської області виготовленої ТОВ «Геометрікс», 2022, в тому числі у вигляді трикутника відображені земельні ресурси радгоспу «Радушний», відповідно до плану зовнішніх меж землекористування Криворізького металургійного комбінату «Криворіжсталь» (державний акт Серія ДП Кв 000119 № 114 від 17.11.1995).
За результатами виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» для виробничих потреб (код згідно КВЦПЗ 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості) за межами населеного пункту на території Новопільської сільської територіальної громади (Новопільська сільська рада, колишня Радушненська селищна рада) Криворізького району Дніпропетровської області ТОВ «Геометрікс», 2022 складений план землекористування ПАТ «АМКР» (згідно Державного акту на право постійного користування землею серія ДП Кв 000119, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за№ 114 від 17.11.1995 р.) М 1:10 000.
На складеному плані землекористування ПАТ «АМКР» відображена межа загального контуру території Криворізького району, до складу якого входять землі КДГМК «Криворіжсталь» та земельні ресурси радгоспу «Радушний» (згідно матеріалів інвентаризації 1993 р.), межі колективних садів КДГМК «Криворіжсталь» та земельні ресурси радгоспу «Радушний» (згідно матеріалів інвентаризації 1993 р.), земельна ділянка під промисловою зоною (згідно матеріалів інвентаризації 1993 р.), межа сформованих земельних ділянок відомості про які внесені до бази даних Державного земельного кадастру, перетин сформованих земельних ділянок.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок, в тому числі, здійснюється у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.
Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
Рішенням Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 13.07.2022 № 1712 було затверджено територіальній громаді в особі Новопільської сільської ради детальний план територій для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості на території Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області площею 2,7500 га з кадастровим номером 1221855500:02:001:0749.
У 2021 році ФОП Лаврешкін А.В. було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код згідно КВЦПЗ - 11.02) Новопільська сільська рада, адреса: Дніпропетровська область, Криворізький район, Новопільська сільська рада (за межами населеного пункту) на земельну ділянку площею 2,7500 га.
Згідно з кадастровим планом земельної ділянки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,7500 га розміри земельної ділянки наступні:
-від т. 1 до т. 2 - 223,15 м;
-від т. 2 до т. 3 - 130,62 м;
-від т. 3 до т. 4 - 130,58 м;
-від т. 4 до т. 5 - 47,99 м;
-від т. 5 до т. 6 - 49,36 м;
-від т. 6 до т. 1 - 107,12 м.
Згідно з розробленою документацією із землеустрою координати і довжини сторін земельної ділянки площею 2,7500 га наведені в таблиці:
№ точкиXУДовжина, м15293626.6504371302.940223.1525293780.9904371141.770130.6235293877.2004371230.130130.5845293786.8604371324.40047.9955293741.6304371340.44049.3665293706.1404371374.740107.12Згідно опису меж суміжних землевласників та землекористувачів земельна ділянка межує: від А до А - землі Новопільської сільської ради.
Відповідно до рішення Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 13.07.2022№ 1722 «Про надання в оренду ТОВ «Комплект - КР» (код ЄДРПОУ 44153687) земельної ділянки загальною площею 2,7500 га» було передано ТОВ «Комплект - КР» земельну ділянку для розміщення виробничих потужностей підприємства, переміщеного (евакуйованого) із зони бойових дій в оренду площею 2,7500 га (кадастровий номер 1221855500:02:001:0749) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості терміном на 20 років на території Новопільської сільської ради із земель комунальної власності (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення).
Згідно з витягом з Державного земельного кадастру № НВ - 2309983372021 земельна ділянка з кадастровим номером 1221855500:02:001:0749, місце розташування Дніпропетровська область, Криворізький район, Новопільська сільська рада (за межами населеного пункту), цільове призначення: 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, дата державної реєстрації 24.11.2021, форма власності комунальна.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 308376214 сформованого 29.08.2022 власником земельної ділянки з кадастровим номером 1221855500:02:001:0749, площею 2,75 га являється Новопільська сільська рада. Орендарем вказаної земельної ділянки є Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплект - КР».
За висновками експерта:
- по першому питанню:
Земельна ділянки з кадастровим номером 1221855500:02:001:0749 орієнтовними розміром 223,15 м, 130,62 м, 130,58 м, 47,90 м, 24,50 м, 30,18 м, 91,61 м (площею га) знаходиться в межах земельної ділянки, що перебуває у фактичному землекористуванні ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія ДП Кв000119 від 17.11.1995 (з урахуванням змін її конфігурації) у зв`язку з побудовою земельної ділянки згідно з планом зовнішніх меж землекористування Криворізького металургійного комбінату «Криворіжсталь» (державний акт Серія ДП Кв 000119 № 114 від 17.11.1995) з вилученими земельними ц ділянками площею: 3,0049 га, 1,3790 га, 1,0488 га, 1,98 га та 0,95 га суміщено з земельною ділянкою згідно технічної документації 2022 в районі меж м. Кривого Рогу та відображено з земельною ділянкою з кадастровим номером 1221855500:02:001:0749 (рис. 11).
Координати земельної ділянки з кадастровим номером 1221855500:02:001:0749 площею 2,7500 га перебувають в межах земельної ділянки, що перебуває у фактичному землекористуванні ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія ДП Кв000119 від 17.11.1995 (з урахуванням змін її конфігурації) у зв`язку з побудовою земельної ділянки згідно з планом зовнішніх меж землекористування Криворізького металургійного комбінату «Криворіжсталь» t (державний акт Серія ДП Кв 000119 № 114 від 17.11.1995) з вилученими земельними ділянками площею: 3,0049 га, 1,3790 га, 1,0488 га, 1,98 га та 0,95 га суміщено з земельною ділянкою згідно технічної документації 2022 в районі суміжного землекористувача ресурси радгоспу «Радушний», що міститься у зазначеному державному акті у вигляді трикутника та відображено з земельною ділянкою з кадастровим номером 1221855500:02:001:0749 (рис. 12).
- по другому питанню:
Порушує межі земельної ділянки, що перебуває у користуванні ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія ДП Кв000119 від 17.11.1995 (з урахуванням змін її конфігурації), земельна ділянка з кадастровим номером 1221855500:02:001:0749 площею 2,7500 га та площею 2,7308 га, відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки.
Так, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип змагальності сторін, закріплений у частині 3 статті 13 та частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За приписами ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», від 23 червня 1993 року, заява № 12952/87, п. 63).
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи висновок експерта № 3692-2 за результатами проведення судової земельно-технічної експерти у господарській справі № 904/2870/22 в поєднанні з наявними в матеріалах справи доказами, поданими учасниками справи, колегія суддів зауважує, що експертами надано вичерпну однозначну відповідь на поставлені питання, які стосуються обставин спору та входять до предмету доказування, а отже є доведеним накладання земельної ділянки з кадастровим номером 1221855500:02:001:0749 площею 2,7500 га, яка була спірними рішеннями сформована та надана в оренду ТОВ "Комплект - КР" на земельну ділянку, що перебуває у фактичному землекористуванні ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія ДП Кв000119 від 17.11.1995 (з урахуванням змін її конфігурації).
Клопотань, пояснень чи заперечень щодо висновку експерта № 3692-2 та його змісту від учасників справи не надходило, про необхідність подання таких ними в поданих до суду заявах з процесуальних питань не зазначалося.
Водночас, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилався на те, що звертаючись до суду з даним позовом, позивачем не доведено належними та допустимими доказами того, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 1221855500:02:001:0749, площею 2.7500 га, що розташована на території Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області була сформована за рахунок земельної ділянки, яка була надана у постійне користування Криворізькому металургійному комбінату «Криворіжсталь» згідно Державного акту на право постійного користування землею, серії ДП № К8000119 виданого 17.11.1995 року, зареєстрованого в книзі записів Державних актів на право постійного користування землею за № 114.
При цьому суд зазначив, що позивачем не доведено порушення його права чи охоронюваного законом інтересу відповідачами на момент звернення до господарського суду та відповідно необхідність його відновлення.
Однак всупереч принципів змагальності та диспозитивності саме відповідачами не було надано належних та допустимих доказів на спростування доводів Позивача щодо порушення його речових прав оспорюваними рішеннями, договором оренди та реєстраційними діями.
Колегія суддів звертає увагу, що сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує.
У постанові Верховного Суду від 27.05.2020 року у справі № 2-879/13 зауважено на тому, що сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс (див. також пункт 43 постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18).
Таким чином, сама концепція доказування по принципу вірогідності будується саме на підставі поданих сторонами доказів, а в даному випадку належних та допустимих доказів того, що земельна ділянки з кадастровим номером 1221855500:02:001:0749 орієнтовними розміром 223,15 м, 130,62 м, 130,58 м, 47,90 м, 24,50 м, 30,18 м, 91,61 м (площею 2,7308 га) не знаходиться в межах земельної ділянки, що перебуває у фактичному землекористуванні ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія ДП Кв000119 від 17.11.1995 (з урахуванням змін її конфігурації) у зв`язку з побудовою земельної ділянки згідно з планом зовнішніх меж землекористування Криворізького металургійного комбінату «Криворіжсталь» (державний акт Серія ДП Кв 000119 № 114 від 17.11.1995) з вилученими земельними ділянками площею: 3,0049 га, 1,3790 га, 1,0488 га, 1,98 га та 0,95 га…, а також, що земельна ділянка з кадастровим номером 1221855500:02:001:0749 не порушує межі земельної ділянки, що перебуває у користуванні ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія ДП Кв000119 від 17.11.1995 (з урахуванням змін її конфігурації) відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки, відповідачами суду не представлено, висновків експертиз не спростовано.
Надані відповідачем-1 графічні матеріали (викопіювання з публічної кадастрової карти України станом на 06.10.2022, виконане ФОП «Лаврешкін А.В.», в якому графічно на мапі території Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області вказане місцезнаходження земельної ділянки площею 2.7500 га з кадастровим номером 1221855500:02:001:0749, що вказує на її розташування поза межами координат земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні позивача, видаються суду непереконливими, позаяк виконані не експертом у відповідній галузі. При цьому судом першої інстанції було відхилено протилежний цим твердженням Висновок експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 07.12.2022, за результатами експертного земельно-технічного дослідження № 6262-22 лише з формальних міркувань та не враховано наявність суперечливих доказів, які спонукали його до необхідності призначення судової експертизи.
Відтак, вищенаведеним спростовуються доводи відповідача-1 про те, що орендована ним земельна ділянка з кадастровим номером 1221855500:02:001:0749 не порушує меж земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», державним кадастровим реєстратором було правомірно прийнято рішення про державну реєстрацію останньої з визначенням її кадастрового номеру та зареєстровано речові права (право оренди) на неї за ТОВ "Комплект - КР".
Земельний кодекс України, прийнятий 25.10.2001, визначає у ст. 2 земельні відносини як суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Відповідно до ст. 79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Право постійного користування земельною ділянкою - право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (ч. 1 ст. 92 ЗК України).
При цьому як вже було зазначено, державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право. При цьому положення про обов`язок переоформити право користування земельною ділянкою у відповідний строк, передбачений у пункті 6 Перехідних положень Земельного кодексу України, визнано неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 (у справі № 1-17/2005) за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками).
В свою чергу, згідно ч. 10 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України Про Державний земельний кадастр № 3613-VI від 07.07.2011 (який набрав чинності з 01.01.2013, в редакції станом на 01.01.2013) документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.
Суд звертається до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 31.01.2019 у справі № 914/839/18, а також від 10.10.2018 у справі № 907/916/17, про те, що право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не припиняється навіть у тому разі, якщо особа, яка за чинним законом не може набути таке право, не здійснить переоформлення цього права в інший правовий титул. Право постійного користування зберігається і є чинним до приведення прав та обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства й переоформлення права постійного користування у право власності чи оренду.
Таким чином, право користування земельною ділянкою, набуте у встановленому порядку, не втрачається внаслідок його не переоформлення підприємством, яке за змістом чинного Земельного кодексу України не може набувати права постійного землекористування, а зберігається за ним до приведення прав і обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства, у тому числі за правонаступником такого землекористувача.
Зазначену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 914/1104/18, від 26.09.2019 у справі № 924/1114/18, від 15.01.2020 у справі №925/361/19.
Отже, Державний акт на право постійного користування землею серії ДП Кв000119 виданий 17.11.1995 року та зареєстрований в книзі записів Державних актів на право постійного користування землею за № 114 є дійсним щодо земельно масиву загальною площею ? 186 га та підтверджує речові права ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за ним.
Відповідно до ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.
Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Апеляційний суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази вилучення у позивача земельної ділянки загалом, припинення його права постійного користування на момент прийняття відповідачем-2 оскаржуваних рішень.
Згідно ст. 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.
Згідно ч. 1 ст. 10 вищевказаного Закону, сільські, селищні міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
За приписами ст. 327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Відповідно до пунктів а), г) частини 5 статті 83 Земельного кодексу України територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі передачі їм земель державної власності, виникнення інших підстав, передбачених законом.
Статтею 12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Частиною 1 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема, на нерухоме майно, землю.
Згідно ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Колегія суддів зауважує, що згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Завданням суду при здійсненні правосуддя в силу положень статті 2 Закону України Про судоустрій України є, зокрема, захист гарантованих Конституцією та законами України, прав і законних інтересів юридичних осіб.
Згідно положень ст. 2 ГПК України та ст.ст. 15, 16 ЦК України підставою для захисту прав (охоронюваних законом інтересів) є його порушення, невизнання або оспорення. Зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
У розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Статтею 16 ЦК України передбачений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, за допомогою яких кожна особа може захистити свої права та інтереси, водночас приписи даної норми кореспондуються із ст. 20 ГК України, якою також закріплені способи захисту суб`єктом господарювання та споживачем своїх прав і законних інтересів. Перелік способів не є вичерпним, адже вказаними нормами встановлено, що сторони можуть захистити свої права іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України визначено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
У пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини від 5 квітня 2005 року у справі «Афанасьєв проти України» (заява №38722/02) суд зазначає, що засіб захисту, котрий вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним», як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18).
Отже, ефективний засіб правого захисту у розумінні Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Відповідно до ч. 2 та п.п. в), г), д) ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування застосування інших, передбачених законом, способів.
Варто зазначити, що акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.
Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.
Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов`язки тільки у того суб`єкта (чи визначеного ними певного кола суб`єктів), якому вони адресовані.
Згідно ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" унормовано, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад входить вирішення відповідно до закону питань з врегулювання земельних відносин.
Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 1 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні).
А за приписами ч. 10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Частиною 1 ст. 155 Земельного кодексу України визначено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Таким чином, якщо правовий акт індивідуальної дії органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси територіальних громад чи окремих осіб, він визнається недійсним у судовому порядку.
Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів (про усунення перешкод у користуванні ними тощо), суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викупу) її в позивача в установленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його недійсність.
Підставами для визнання недійсним акта є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і, одночасно, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову. Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акта недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта. Якщо ж акт в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним, якщо інше не передбачено законодавством.
Отже, індивідуальні акти можуть бути оскаржені лише особами, безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені. У зв`язку з цим при вирішенні справи суду належить з`ясувати, які конкретно права та охоронювані законом інтереси позивача порушені оспорюваним актом.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (RYSOVSKYY v. UKRAINE, № 29979/04, § 70, ЄСПЛ, від 20 жовтня 2011 року).
Згідно з практикою ЄСПЛ, поняття «якість закону» означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (пункт 39 рішення у справі «C.G. та інші проти Болгарії» («C. G. and Others v. BULGARIA»), заява № 1365/07; пункт 170 рішення у справі «Олександр Волков проти України», заява № 21722/11).
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ч. 3 ст. 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Положення статті 124 Земельного кодексу України визначають, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Зокрема, відповідно до абзацу 2 частини другої статті 134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Виходячи із системного аналізу положень частини другої статті 124 і абзацу 2 частини другої статті 134 ЗК України незастосування конкурентної процедури у виді земельних торгів допускається виключно у випадку, коли земельна ділянка державної чи комунальної власності надається фізичним або юридичним особам у користування з метою обслуговування та експлуатації виключно існуючих об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), розташованих на такій земельній ділянці та належних на праві власності зазначеним особам для їх подальшого використання відповідно до того цільового та функціонального призначення, яке існувало на момент їх придбання.
Таке правове регулювання з боку законодавця є виправданим і логічним та створює передумови одночасно як для усунення випадків покладення на власників таких об`єктів надмірного тягаря, пов`язаного з необхідністю оформлення права землекористування, так і для недопущення ухилення учасників земельних правовідносин від дотримання положень законодавства щодо отримання земельних ділянок на конкурентних засадах та/або їх отримання з метою використання, що відрізняється від цільового використання об`єктів нерухомості, та/або у розмірі, який необґрунтовано значно перевищує площу таких об`єктів.
Отже, враховуючи положення частини другої статті 124 і абзацу 2 частини другої статті 134 ЗК України спірна земельна ділянка могла бути сформована та надана відповідачу в оренду виключно за результатами проведення земельних торгів.
Порушення встановленого наведеними вище нормами земельного законодавства порядку формування земельної ділянки з метою оформлення права користування нею в обхід встановленої законом процедури свідчить про незаконність оспорюваних рішень Новопільської сільської ради, які в цілому є складовими процедури формування земельної ділянки (у цьому висновку суд звертається до правового висновку Верховного Суду у постанові від 11.08.2021 у справі № 922/443/20).
Разом з тим, 09.06.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану» 2247-IX віл 12.05.2022, відповідно до якого у розділі Х «Перехідних положень» Земельного кодексу України в пункті 27 визначено, що:
«передача земельних ділянок державної, комунальної власності в оренду без проведення земельних торгів, крім випадків, визначених частиною другою статті 134 цього Кодексу, допускається також для:
а) розміщення виробничих потужностей підприємств, переміщених (евакуйованих) із зони бойових дій (у тому числі тих, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави);
б) розміщення річкових портів (терміналів) на річці Дунай, доцільність будівництва (розширення) яких визначена рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту, відповідно до пункту 111 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внутрішній водний транспорт"; розміщення мультимодальних терміналів та виробничо-перевантажувальних комплексів, доцільність будівництва (розширення) яких визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, відповідно до статті 43 Закону України "Про транспорт";
в) будівництва мереж електропостачання, газорозподільних, водопровідних, теплопровідних, каналізаційних мереж, електронних комунікаційних мереж, об`єктів магістральних газопроводів;
г) товарного сільськогосподарського виробництва; ґ) розміщення морських портів. Порядок визначення підприємств, виробничі потужності яких підлягають переміщенню (евакуації) із зони бойових дій, та осіб, яким надається право на одержання в оренду без проведення земельних торгів земельної ділянки державної, комунальної власності для розміщення виробничих потужностей підприємств, переміщених (евакуйованих) із зони бойових дій, затверджується Кабінетом Міністрів України. Такий порядок повинен передбачати, у тому числі, збирання відомостей, необхідних для розгляду питання про встановлення та зміну цільового призначення земельної ділянки відповідно до підпункту 11 цього пункту.
Перелік осіб, яким надається право на одержання в оренду без проведення земельних торгів земельної ділянки державної, комунальної власності для розміщення виробничих потужностей підприємств, переміщених (евакуйованих) із зони бойових дій, а також перелік підприємств, виробничі потужності яких підлягають переміщенню (евакуації) із зони бойових дій, визначаються спільним рішенням обласної, Київської міської військової адміністрації, з території якої переміщуються (евакуюються) виробничі потужності, та обласної, Київської міської військової адміністрації (а у разі припинення або скасування воєнного стану на відповідній території - обласної, Київської міської державної адміністрації), на територію якої такі потужності переміщуються (евакуюються)».
Водночас, в рішенні № 1722 від 13.07.2022 та Договорі оренди відсутня інформація про проведення земельних торгів. Проте у рішенні зазначено, про необхідність передати ТОВ «Комплект-КР» земельну ділянку для розміщення виробничих потужностей підприємства, переміщеного (евакуйованого) із зони бойових дій в оренду площею 2,75 га (кадастровий номер 1221855500:02:001:0749) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості терміном на 20 років на території Новопільської сільської ради із земель комунальної власності (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення).
При цьому відсутнє будь-яке посилання на включення виробничих потужностей ТОВ «Комплект-КР» до Переліку осіб, яким надається право на одержання в оренду без проведення земельних торгів земельної ділянки державної, комунальної власності для розміщення виробничих потужностей підприємств, переміщених (евакуйованих) із зони бойових дій. Відсутнє посилання з якого саме району бойових дій евакуйовано підприємство, яке за даними з відкритих джерел (реєстру) з моменту реєстрації (28.12.2020) перебувало і перебуває в м. Кривий Ріг Дніпропетровська область.
Таким чином, приймаючи оспорювані рішення, Новопільська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області не діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 16.10.2019 у справі № 525/505/16-ц).
Оскільки позивач довів суду належними доказами факт порушення своїх прав прийнятими відповідачем-2 рішеннями: № 1070 від 29.10.2021 "Про надання дозволу територіальній громаді в особі Новопільської сільської ради на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.", № 1395 від 23.12.2021 "Про надання дозволу територіальній громаді в особі Новопільської сільської ради на розробку технічної документації щодо проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки за межами населеного пункту на території Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.", № 1612 від 23.12.2021 "Про затвердження територіальній громаді в особі Новопільської сільської ради на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості та передачу земельної ділянки в комунальну власність.", № 1712 від 13.07.2022 "Про затвердження територіальній громаді в особі Новопільської сільської ради детального плану території для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості на території Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області." та № 1722 від 13.07.2022 "Про надання в оренду ТОВ "Комплект - КР" (код ЄДРПОУ 44153687) земельної ділянки загальною площею 2,7500 га.", то позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
В свою чергу, положення статті 15 Закону України «Про оренду землі» визначають, що істотними умовами договору оренди землі є:
- об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
- дата укладення та строк дії договору оренди;
- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Відповідно положень пункту 8 Договору оренди, окрім зазначення розміру орендної плати: «у розмірі 83 грн за рік (дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят три гривні 00 копійок)», сторони договору не визначили, чи підлягає орендна плата індексації.
Відповідно до положень ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Однак судом першої інстанції наведене враховано не було, як і порушення відповідачами вимог законодавства України щодо формування та передачі в оренду земельної ділянки загалом.
Оскільки оспорюваний договір оренди земельної ділянки № 7 від 14.07.2022 не відповідає вимогам законодавства, зокрема, Закону України «Про оренду землі» та порушує охоронювані законом майнові права та інтереси позивача, укладений на виконання протиправних та скасованих рішень Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.", зокрема, № 1722 від 13.07.2022, а тому згідно зі статтями 13, 16, 203, 215, 216 Цивільного кодексу України наведене є підставою для визнання його недійсним.
Згідно ч. 1 ст. 236 ЦК України, правочин. визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Такий спосіб захисту порушеного права відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2020 у справі № 387/515/18.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 11.10.2023 у справі № 927/864/21, частинами 1 і 2 статті 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону у разі недійсності правочину (близький за змістом висновок викладено в постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15).
В свою чергу, п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначає, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення.
Таким чином, враховуючи недійсність договору оренди № 7 від 14.07.2022 та створення відповідачами перешкод у реалізації позивачем права користування земельною ділянкою, для відновлення становища, яке існувало до порушення Новопільську сільську раду та ТОВ "Комплект - КР" належить зобов`язати повернути ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" земельну ділянку площею 2,75 га з кадастровим номером № 1221855500:02:001:0749, яка була сформована в межах земельної ділянки, що перебуває в постійному користуванні позивача.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначає, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.
Згідно ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.
Наведене відповідає правовій позиції об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеній в постанові від 24.01.2020 у справі №910/10987/18.
Отже, існування відповідного права пов`язується із чинністю (дійсністю) відповідної правової підстави, на якій це право було набуте.
Враховуючи визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 7 від 14.07.2022 з моменту його укладення, належить скасувати рішення Державного реєстратора Виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області Вербовської Катерини Василівни № 64196858 від 15.07.2022 про реєстрацію в Державному реєстрі речових прав права оренди на земельну ділянку площею 2,75 га (кадастровий номер 1221855500:02:001:0749) за ТОВ «Комплект-КР».
Судом також враховується, що згідно з нормами ст. 1 Закону України від 07 липня 2011 року №3613-VI "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
Частинами першою, другою статті 6 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Держателем Державного земельного кадастру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Частинами першою та четвертою статті 9 цього ж Закону визначено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.
Статтею 16 вищевказаного Закону встановлено, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці. Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.
Верховний Суд у постанові від 11.03.2024 у справі № 480/749/23 підкреслив, що за змістом частини першої, абзаців першого, другого частини другої, частин дев`ятої, десятої статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.
Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Відповідно до пункту 1 цього Положення Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи (підпункт 31 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру).
Відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29 вересня 2016 року № 333, Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.
Головне управління Держгеокадастру в області відповідно до покладених на нього завдань, крім іншого, здійснює ведення Державного земельного кадастру, інформаційну взаємодію Державного земельного кадастру з іншими інформаційними системами в установленому порядку; здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації; розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.
Зміст вищенаведених норм також засвідчує, що державна реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі не є тотожним поняттю "державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вжитому у пункті 1 статті 1 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Така правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі № 640/10412/21.
Прийняття рішення щодо державної реєстрації земельної ділянки або відмови у здійсненні такої реєстрації саме собою не породжує виникнення жодних речових прав на цю земельну ділянку (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 04.05.2022 у справі № 817/154/18).
Верховний Суд у постанові від 20.05.2022 у справі № 802/1840/18-а сформував схожий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах про те, що дії стосовно державної реєстрації земельної ділянки спрямовані для визначення земельної ділянки як об`єкта цивільних прав та не стосуються реєстрації речових прав на неї.
Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.
Зазначений висновок узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.11.2019 у справі № 823/1984/16.
Зважаючи на встановлену судом незаконність рішень відповідача-2: № 1070 від 29.10.2021 "Про надання дозволу територіальній громаді в особі Новопільської сільської ради на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.", № 1395 від 23.12.2021 "Про надання дозволу територіальній громаді в особі Новопільської сільської ради на розробку технічної документації щодо проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки за межами населеного пункту на території Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.", № 1612 від 23.12.2021 "Про затвердження територіальній громаді в особі Новопільської сільської ради на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості та передачу земельної ділянки в комунальну власність.", № 1712 від 13.07.2022 "Про затвердження територіальній громаді в особі Новопільської сільської ради детального плану території для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості на території Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області." та наявність правових підстав для їх скасування в судовому порядку, належить задовольнити й похідну позовну вимогу про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки площею 2,75 га, кадастровий номер 1221855500:02:001:0749.
Підсумовуючи усе вищенаведене, колегія суддів зауважує, що принцип справедливості судового розгляду (ст. 6 Конвенції) в рішеннях ЄСПЛ трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що: «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію стосовно того, що одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення судової помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.
Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає п. 1 статті 6 (див., mutatismutandis, рішення у справі «Шенк проти Швейцарії» (Schenk v. Switzerland) від 12.07.1988, серія A № 140, с. 29, п. 46).
Відповідно до п. 48 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мала проти України" від 03.07.2014, остаточне 17.11.2014: "Більше того, принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення у справах "Проніна проти України" (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, п. 25, від 18.07.2006, та "Нечипорук і Йонкало проти України" (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), заява № 42310/04, п. 280, від 21.04.2011).
Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За приписами ч. 2 цієї статті неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч. 4 ст. 277 ГПК України).
Оскільки доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку, оскаржуване судове рішення ухвалено судом з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, наявні підстави для скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2023 у справі №904/2870/22 з постановленням нового про задоволення позовних вимог.
Частиною 14 ст. 129 ГПК України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Як передбачено п. 2 ч. 3 цієї статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
За приписами ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Системний аналіз положень статей 129 ГПК України свідчить, що витрати, пов`язані з розглядом справи, за відсутності прямої вказівки в процесуальному законі щодо покладення таких витрат на іншу особу, можуть бути покладені за результатами вирішення спору лише на сторони такого спору (подібний висновок, викладений в додаткових ухвалах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 911/2902/19, від 02.06.2021 у справі № 906/977/19, ухвалі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 22.09.2021 у справі № 5017/2833/2012, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.08.2020 у справі № 925/1067/19, від 13.10.2020 у справі № 911/2115/19, від 14.07.2021 у справі № 904/1169/17, від 03.02.2022 у справі № 904/1169/17).
Апеляційний суд зазначає, що в матеріалах справи наявні платіжні інструкції:
- № 600023570 від 01.11.2023 на суму 36 324,96 грн, платник: ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", призначення платежу: попередня оплата рах. 525 від 05/10/23 за проведення судової земельно-експертної експертизи №3692-23 по Гос.справі № 904/2870/22 ПДВ 0%- 0 грн. 00 коп.;
- № 600014196 від 19.06.2024 на суму 8 938,24 грн, платник: ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", призначення платежу: попер.опл.рах.415 від 04/06/2024 за проведення судової земельно-технічної експертизи № 3692-23 по госп.спр.№ 904/2870/22 (доплата) ПДВ 0%- 0 грн. 00 коп.,
які підтверджують понесення позивачем витрат на проведення судової земельно-технічної експертизи у справі № 904/2870/22.
Враховуючи результат вирішення апеляційної скарги та справи на користь позивача, колегія суддів доходить висновку про наявність правових підстав для покладення сплаченого судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, на відповідачів, пропорційно задоволеним щодо кожного з них позовним вимогам.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 236, 269, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2023 у справі №904/2870/22 задовольнити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2023 у справі №904/2870/22 скасувати.
Постановити нове рішення про задоволення позову.
Визнати протиправним та скасувати рішення Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області № 1070 від 29.10.2021 "Про надання дозволу територіальній громаді в особі Новопільської сільської ради на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.".
Визнати протиправним та скасувати рішення Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області № 1395 від 23.12.2021 "Про надання дозволу територіальній громаді в особі Новопільської сільської ради на розробку технічної документації щодо проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки за межами населеного пункту на території Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.".
Визнати протиправним та скасувати рішення Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області № 1612 від 23.12.2021 "Про затвердження територіальній громаді в особі Новопільської сільської ради на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості та передачу земельної ділянки в комунальну власність.".
Визнати протиправним та скасувати рішення Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області № 1712 від 13.07.2022 "Про затвердження територіальній громаді в особі Новопільської сільської ради детального плану території для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості на території Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.".
Визнати протиправним та скасувати рішення Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області № 1722 від 13.07.2022 "Про надання в оренду ТОВ "Комплект - КР" (код ЄДРПОУ 44153687) земельної ділянки загальною площею 2,7500 га.".
Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 7 від 14.07.2022 з моменту його вчинення, який укладений між Новопільською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області та ТОВ "Комплект - КР", щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером № 1221855500:02:001:0749.
Визнати протиправними та скасувати рішення Державного реєстратора Виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області Вербовської Катерини Василівни № 64196858 від 15.07.2022.
Зобов`язати Новопільську сільську раду Криворізького району Дніпропетровської області (ідентифікаційний код юридичної особи 05412242) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплект - КР" (ідентифікаційний код юридичної особи 44153687) повернути Публічному акціонерному товариству "АрселорМіттал Кривий Ріг" (ідентифікаційний код юридичної особи 24432974) земельну ділянку площею 2,75 га, яка була сформована в межах земельної ділянки, що перебуває в постійному користуванні Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", з кадастровим номером №1221855500:02:001:0749.
Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 2,75 га, кадастровий номер 1221855500:02:001:0749.
Стягнути з Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (53003, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с. Новопілля, вул. Садова, 46, код ЄДРПОУ 05412242) на користь Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (50095, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1, код ЄДРПОУ 24432974) судові витрати зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 19 848,00 грн та апеляційної скарги в розмірі 25 504,50 грн та 40 233,95 грн витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, про що видати наказ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплект-КР» (50065, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Соборності, будинок 32, код ЄДРПОУ 44153687) на користь Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (50095, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1, код ЄДРПОУ 24432974) судові витрати зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 2 481,00 грн та апеляційної скарги в розмірі 3 721,50 грн та 5 029,25 грн витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, про що видати наказ.
Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови підписано 19.11.2024
Головуючий суддя В.Ф. Мороз
Суддя О.Г. Іванов
Суддя А.Є. Чередко
Суд | Центральний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 10.10.2024 |
Оприлюднено | 25.11.2024 |
Номер документу | 123210554 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мельниченко Ірина Федорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мельниченко Ірина Федорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мельниченко Ірина Федорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мельниченко Ірина Федорівна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Мороз Валентин Федорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні