Ухвала

від 21.11.2024 по справі 904/4181/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

21.11.2024м. ДніпроСправа № 904/4181/24

за позовом Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області, 52210, Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. Богдана Хмельницького, буд. 21, код ЄДРПОУ 0290993825 в інтересах держави в особі Національної поліції України, 01601, м. Київ, вул. Богомольця, буд. 10, код ЄДРПОУ 40108578

до відповідача-1: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, 49000, м. Дніпро, вул. Центральна, буд. 6, код ЄДРПОУ 42767945

відповідача-2: Фізичної особи-підприємця Грабовенка Костянтина Анатолійовича, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

відповідача-3: Криворізького міського відділу Управління поліції охорони в Дніпропетровській області, 50000, м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, буд. 60, прим. 3, код ЄДРПОУ 40109126

про визнання недійсним договору та зобов`язання повернути майно

Суддя Панна С.П.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Жовтоводська окружна прокуратура звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Національної поліції України до відповідача-1: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, відповідача-2: ФОП Грабовенка Костянтина Анатолійовича, відповідача-3: Криворізького міського відділу Управління поліції охорони в Дніпропетровській області, в якій просить суд:

- визнати недійсним договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, №№12/02-5827-ОД від 20.01.2021, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, ФОП Грабовенком Костянтином Анатолійовичем та Криворізьким міським відділом Управління поліції охорони в Дніпропетровській області;

- зобов`язати ФОП Грабовенка Костянтина Анатолійовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути державне майно - замощення (літ. І), площею 1,500 м2 та мийку-сторожку (літ.З), площею 42,9 м2, розташовані за адресою: м. Жовті Води, вул. Березнева (колишня назва - 8-го Березня), 37, власнику - Національній поліції України (ЄДРПОУ 40108578);

- стягнути з відповідачів на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA 228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938) сплачений судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за суттю спірних правовідносин метою укладення договору оренди нерухомого майна, зокрема, замощення 1500 м.кв., було отримання орендарем можливості здійснювати господарську діяльність з облаштування платної цілодобової автостоянки для автомобілів, а предмет договору оренди та його умови підтверджують, що фактично воля сторін під час його укладення була спрямована на передачу в оренду ФОП Грабовенку К.А. земельної ділянки державної форми власності.

Ухвалою суду від 30.09.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.10.2024р. о 10:30год.

15.10.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача-3 надійшов відзив на позовну заяву.

21.10.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від представника прокуратури надійшла відповідь на відзив.

21.10.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача-2 надійшла заява про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з тим, що представник братиме участь у іншому судовому засіданні.

22.10.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача-1 надійшло клопотання, в якому просить відкласти розгляд справи у зв`язку з неможливістю прийняти участь у судовому засіданні.

В судове засідання з`явились представники прокуратури та позивача. Представники відповідачів не з`явились про місце, день та час судового засідання були належним чином повідомлені, причини неявки суду не відомі.

Ухвалою суду від 22.10.2024р. відкладено підготовче засідання по справі на 19.11.2024р. на 12:00год.

Як встановлення матеріалами справи, за результатами проведеного аукціону ID:UA-PS-2020-11-27-000057-1 укладено договір із ФОП Грабовенко К.Г. від 20.01.2021 №12/02-5827-ОД, згідно якого передано в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно замощення, літ.І, площею 1500,00 кв.м. та мийку-сторожку (літ.З), площею 42,9 м2, що знаходиться за адресою: м. Жовті Води, вул. Березнева (колишня назва - 8- го Березня), 37.

21.01.2021р. було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-5827-ОД між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та кіровоградській областях (Орендодавець) та ФОП Грабовенко Костянтином Анатолійовичем (Орендар).

Предметом договору є те, що Орендодавець і Балансоутримувач передають, а Орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 Умов (замощення, площею 1 500 кв.м., та мийка-сторожка (літ. площею 42,9 кв.м., розташовані за адресою: Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. 8-го Березня, 37, що перебувала на балансі Криворізького міського відділу Управління поліції охорони в Дніпропетровській області), вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 Умов - 273 277,00грн.

Відповідно до пункту 2.1. орендар вступає у строкове платне користування Майном у день підписання акта приймання-передачі Майна.

Згідно з п. 3.1. орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 Умов, у яких зазначається, що місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону становить 3 944,60грн.

Відповідно до пункту 8.1 орендар не має права передати Майно в суборенду.

Пунктом 12.1 Договору визначено, що цей Договір діє з 23.10.2020 до 22.10.2025 включно.

У справі міститься перелік нерухомого майна, що передано з балансу Криворізького міського відділу УДСО при ГУМВС в Дніпропетровській області на баланс Криворізького міського відділу Управління поліції охорони в Дніпропетровській області (арк. справи 55), акт приймання-передачі,

Позивач просить суд визнати недійсним договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, №№12/02-5827-ОД від 20.01.2021, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, ФОП Грабовенком Костянтином Анатолійовичем та Криворізьким міським відділом Управління поліції охорони в Дніпропетровській області.

Зобов`язати ФОП Грабовенка Костянтина Анатолійовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути державне майно - замощення (літ. І), площею 1,500 м2 та мийку-сторожку (літ.З), площею 42,9 м2, розташовані за адресою: м. Жовті Води, вул. Березнева (колишня назва - 8-го Березня), 37, власнику - Національній поліції України (ЄДРПОУ 40108578).

Стягнути з відповідачів на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA 228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938) сплачений судовий збір.

«Замощення» є спорудою, що є конструктивним елементом будівлі, пов`язане з землею, створене з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт (Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000), яка не може бути відокремлена від основної будівлі та використовуватися для іншої мети ніж захист фундаменту будівлі.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Відповідно до п.6 Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджених постановою КМ України від 22.01.1996 №115, автостоянка повинна мати тверде покриття (асфальтове, бетонне, гравійне, щебеневе), огорожу, освітлення, телефонний зв`язок, приміщення для обслуговуючого персоналу, в`їзні-виїзні ворота із шлагбаумом та запасні ворота на випадок термінової евакуації транспортних засобів.

Згідно зі ст. 179 Цивільного кодексу України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 186 Цивільного кодексу України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю.

Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 2 ст. 186 Цивільного кодексу України).

Складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення (ч. 1 ст. 187 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 188 Цивільного кодексу України якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ).

На підставі спірного укладеного Договору у користування передано майно (замощення), що відповідно до п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» не може бути об`єктом оренди.

Таким чином, замощення, площею 1500 м.кв., є складовою частиною головної речі, що не може бути відокремлене від будівлі, і, в силу своїх технічних характеристик та функціонального призначення, не може бути самостійним об`єктом оренди.

При цьому, нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а відтак використання орендованих споруд неможливе без відповідної земельної ділянки.

Згідно витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна, загальна площа замощення за адресою м. Жовті Води, вул. Березнева (колишня назва - 8-го Березня), 37, становить 3592,9 м.кв., а загальна площа земельної ділянки 7948 м.кв.

Позивач зазначає, що визначений предмет оренди (замощення) відсутній серед переліку майна, яке може бути об`єктом оренди та наведений у частині 1 статті 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», що унеможливлює укладення договору оренди щодо нього.

За даними схематичного плану земельної ділянки №37 по вул. Березнева (колишня назва - 8-го Березня) в м. Жовті Води, на плані земельної ділянки замощення позначене римським І, як прилегла до будівель територія, що є єдиним шляхом проїзду до цих будівель.

Відповідно до ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Згідно з ч. 1 ст. 773 Цивільного кодексу України наймач зобов`язаний володіти та/ або користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.

Відповідно до Розділу 2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24.05.2001 № 127) (чинній на момент укладення договорів оренди у 2021 році), до об`єктів, що підлягають технічній інвентаризації, у тому числі, належать господарські споруди (колодязі, вигрібні ями, огорожі, ворота, хвіртки, замощення тощо).

Відповідно до пункту 3.2 розділу 3 Інструкції господарські будівлі підлягають обміру. Зведення на земельній ділянці замощень до самочинного будівництва не належить.

Згідно з розділом 5 Інструкції, під час обмірювальних робіт складаються абриси на земельну ділянку з нанесенням усіх наявних будинків, господарських будівель і споруд, меж та угідь.

На план земельної ділянки, розміщений на загальному плані будівельного кварталу, у тому числі наносяться всі будинки з прибудовами, тамбурами, галереями, сходами, ґанками, приямками та іншими деталями, господарські будівлі, а також: альтанки, криниці, паркани, замощення та різні угіддя.

Відповідно до пункту 2 розділу І та Додатку 11 до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24.05.2001 № 127, замощення - спеціальне покриття вздовж зовнішнього боку стін будинку для захисту фундаментів від атмосферних опадів.

Замощення виконується на власному фундаменті утрамбованому щебні по ущільненому ґрунтовому покриттю (глиняний замок) за допомогою бетонного чи асфальтобетонного покриття (відсутність замощення суттєво впливає на довговічність експлуатації будинку і тому фіксується в матеріалах інвентаризації детально).

Як вже було вищезазначено, «замощення» є спорудою, що є конструктивним елементом будівлі, пов`язане з землею, створене з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт (Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000), яка не може бути відокремлена від основної будівлі та використовуватися для іншої мети ніж захист фундаменту будівлі.

Верховний Суд у постановах від 07.12.2022 у справі №924/11/22 та від 29.09.2022 у справі № 918/351/21, вказав, що невикористання при вчиненні певного правочину визначень та формулювань, які визначають притаманні такому виду правочинів поняття, із закріпленням їх натомість у завуальований спосіб, можуть бути засобами, які використовуються задля приховання суті правочину, укладення якого мають на меті сторони. Тобто відсутність у спірному правочині викладення усіх істотних умов, необхідних для договору оренди, не є достатньою підставою для висновку про відсутність між сторонами фактичних орендних правовідносин, адже неналежне оформлення відповідних відносин саме є тим способом, завдяки якому досягається прихована мета передачі земельних ділянок комунальної власності в користування.

Отже, очевидним є факт, що під час здійснення господарської діяльності з облаштування автостоянки відповідачем ФОП Грабовенком К.А. використовується не «замощення», як технологічна споруда, а частина земельної ділянки державної власності із кадастровим номером 1210700000:01:289:0008, що за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно перебуває у постійному користуванні Криворізького міського відділу Управління поліції охорони в Дніпропетровській області. Цільове призначення земельної ділянки 15.10 Для розміщення та постійної діяльності Національної поліції України, її територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції.

Згідно з ч. 1 ст. 92 Земельного Кодексу України право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до пункту 5.6 рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата Україні щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) від 22.09.2005 по справі №1-17/2005 встановлено, що суб`єктивне право постійного користування земельною ділянкою суттєво відрізняється від суб`єктивного права власності на землю та суб`єктивного права оренди. Хоча власники землі та орендарі поряд із повноваженнями щодо володіння та користування наділяються і повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками (орендарі в частині передачі земель у суборенду за згодою власника), а постійні користувачі такої можливості позбавлені.

Будучи обізнаними про мету укладення оспорюваного договору, розуміючи дійсну спрямованість намірів орендаря на користування саме земельною ділянкою, усвідомлюючи відсутність законодавчої можливості передачі ФОП права на користування земельної ділянки та повноважень щодо укладення правочинів щодо неї сторони уклали договір оренди №12/02-5827-ОД від 21.01.2021 зі змістом, що надав їм можливість приховати дійсні правовідносини між ними.

Статтею 5 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» передбачено, що етапність передачі в оренду державного та комунального майна передбачає: прийняття рішення щодо наміру передачі майна в оренду; внесення інформації про потенційний об`єкт оренди до ЕТС; прийняття рішення про включення потенційного об`єкта оренди до одного із Переліків; опублікування інформації про потенційний об`єкт оренди, щодо якого прийнято рішення про включення до одного з Переліків, в ЕТС; розміщення в ЕТС оголошення про передачу майна в оренду; проведення аукціону на право оренди майна або передача об`єкта в оренду без проведення аукціону, укладення та публікація в ЕТС договору оренди.

Положеннями статті 6 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції, чинній на час укладання Договорів оренди) регламентовано порядок прийняття рішення щодо наміру передачі майна в оренду.

Так, ініціаторами оренди майна можуть бути потенційний орендар, балансоутримувач, уповноважений орган управління та/або орендодавець.

У разі якщо відповідно до законодавства, статуту або положення балансоутримувача уповноважений орган управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, має надавати згоду на розпорядження майном балансоутримувача, балансоутримувач протягом 40 робочих днів з дати отримання заяви потенційного орендаря приймає одне з таких рішень: рішення про намір передачі майна в оренду, погоджене уповноваженим органом управління; рішення про відмову у включенні об`єкта до відповідного Переліку в разі наявності однієї з підстав, передбачених статтею 7 цього Закону.

Відсутність погодження або відмови у погодженні уповноваженого органу управління протягом 40 робочих днів з дати направлення звернення балансоутримувача про таке погодження вважається погодженням уповноваженого органу управління рішення балансоутримувача про намір передачі майна в оренду.

Після прийняття балансоутримувачем рішення про намір передачі майна в оренду або отримання від уповноваженого органу управління рішення про доцільність передачі майна в оренду балансоутримувач здійснює такі дії:

- вносить інформацію про потенційний об`єкт оренди до ЕТС в порядку, обсязі та строки, передбачені Порядком передачі майна в оренду, та включає об`єкт до одного з Переліків, якщо відповідно до цього Закону балансоутримувач може виступати орендодавцем відповідного майна і якщо включення об`єкта до Переліку відповідного типу не потребує прийняття рішення іншим органом;

- надсилає інформацію про потенційний об`єкт оренди орендодавцю для її внесення до ЕТС в порядку, обсязі та строки, передбачені Порядком передачі майна в оренду, та звертається до орендодавця із клопотанням про включення потенційного об`єкта оренди до одного з Переліків згідно з Порядком передачі майна в оренду.

Таким чином, за встановленою ст.6 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» процедурою прийняття рішення про оренду державного майна здійснюється за участі Уповноваженого органу управління майном, балансоутримувача, Орендодавця (в даному випадку РВ ФДМУ) та Орендаря.

Встановлена статтею 6 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» процедура прийняття рішення про оренду державного майна корелюється з вимогами п.п.30, 32 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» щодо надання Уповноваженим органом управління майном орендодавцю об`єктів державної власності згоди на оренду державного майна і пропозиції щодо умов договору оренди, які мають забезпечувати ефективне використання орендованого майна та здійснення на орендованих підприємствах технічної політики в контексті завдань галузі та організовують контроль за використанням орендованого державного майна.

Отже, під час укладення вищевказаного договору оренди необхідне обов`язкове погодження рішення про намір передачі майна в оренду Уповноваженим органом управління майном Національною поліцією України.

У листі №10-11-02024 від 01.05.2024, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях зазначило, що, перед укладенням оспорюваного Договору, у жовтні 2020 року, листом №4333/43/01/-2020 Департамент поліції охорони Національної поліції України надав дозвіл на передачу зазначеного майна в оренду.

Однак, з тексту листа №4333/43/01/-2020 від 20.10.2020 вбачається, що Департамент поліції охорони не заперечував проти передачі вищевказаного майна в оренду і звернувся до Департаменту управління майном Національної поліції України з проханням погодити передачу в оренду даного майна у відповідності до Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

В подальшому, Національна поліція України (уповноважений орган управління) не погодила передачу в оренду вказаного нерухомого майна.

Вказане підтверджується листом Національної поліції України №31/2580-1708-2024 від 10.04.2024 (арк. справи 89).

Отже, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, отримавши лист №4333/43/01/-2020 від 20.10.2020, дізналось, що Департамент поліції охорони звернувся з листом до Департаменту управління майном Національної поліції України (уповноваженого органу управління) з проханням погодити передачу в оренду вищевказаного державного майна і дані про те, що Департамент управління майном уже погодив передачу майна в оренду, у даному листі, відсутні.

Тому, твердження Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях про наявність погодження на передачу вищевказаного майна в оренду спростовуються вищевказаними письмовими доказами.

Отже, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, не отримавши належного погодження на передачу майна в оренду, в порушення ст. 6 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», провело аукціон та уклало оспорюваний договір оренди державного майна.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 207 ГК України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно зі ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені ст. 203 ЦК України, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Верховний Суд у постановах від 02.02.2022 у справі №927/1099/20 та від 03.11.2021 у справі №918/1226/20 зазначав, що за удаваним правочином сторони умисно оформлюють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. У такій ситуації існують два правочини: один - удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Отже, удаваний правочин своєю формою прикриває реальний правочин.

Також, Верховний Суд у постанові від 07.12.2022 у справі № 924/11/22 вказав, що встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинений з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 Цивільного кодексу України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Установивши під час розгляду справи, що правочин вчинено для приховання іншого правочину, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, що сторони вчинили саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемним або про визнання його недійсним.

За змістом ч. 1 ст. 202, ч. 3 ст. 203 ЦК України головним елементом правочину є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків. Отже, основним юридичним фактом, який підлягає встановленню у цій справі є дійсна спрямованість волі сторін при укладенні договору оренди майна та спосіб його використання.

За суттю спірних правовідносин метою укладення договору оренди нерухомого майна, зокрема, замощення 1500 м.кв., було отримання орендарем можливості здійснювати господарську діяльність з облаштування платної цілодобової автостоянки для автомобілів, а предмет договору оренди та його умови підтверджують, що фактично воля сторін під час його укладення була спрямована на передачу в оренду ФОП Грабовенку К.А. земельної ділянки державної форми власності.

Суд звертаю увагу на те, що Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № №12/02-5827-ОД від 20.01.2021 направлений на приховування фактично вчиненого сторонами договору оренди землі (скрита форма), підмінивши при цьому компетентний орган, в порушення вимог Закону України «Про оренду землі» та Земельного кодексу України, укладений з порушенням вимог ст.6 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», п.30 ст.6 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», у зв`язку з чим підлягає визнанню недійсним за приписами статей 203, 215 Цивільного кодексу України, як такий, що суперечить актам цивільного законодавства, а нерухоме майно повернення власнику Національній поліції України.

19.11.2024р. надійшла заява від представника відповідача-2 про закриття провадження у справі, обґрунтовуючи це тим, що відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях «Про припинення договору оренди №12/02-84 ПО від 15.11.2024 - Договір оренди №12/02-5827-ОД від 23.11.2015 державного нерухомого майна, загальною площею 1542,9 кв.м., що перебуває на балансі Криворізького міського відділу Управління поліції охорони в Дніпропетровській області з ФОП Грабовенко Костянтином Анатолійовичем (Орендарем) - достроково припинений з 15.11.2024. Наказ №12/02-84 ПО від 15.11.2024 додається.

Відповідно до «Примірна форма акта повернення з оренди нерухомого/іншого окремого індивідуального визначеного майна, що належить до державної власності» від 15.11.2024 вказане орендоване майно повернуте балансоутримувачу - Криворізькому міському відділу Управління поліції охорони в Дніпропетровській області.

Таким чином, з врахуванням того, що договір оренди припинений, а орендоване майно повернуте балансоутримувачу вважаємо, що в цій справі станом на 15.11.2024 відсутній предмет спору.

Вимоги даної заяви були підтримані сторонами під час судового засідання 19.11.2024р.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Згідно з частиною 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Згідно з частиною 5 статі 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях, але відповідного клопотання не було подано.

Керуючись ст.ст. 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі закрити за відсутністю предмета спору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 21.11.2024р. та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.П. Панна