Ухвала

від 21.11.2024 по справі 904/4446/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

21.11.2024м. ДніпроСправа № 904/4446/24

за позовом ОСОБА_1 , смт. Солоне Дніпровського району Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Полімердеталь", сел. Надіївка Дніпровського району Дніпропетровської області

про скасування наказу та розпорядження, поновлення на робочому місці, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

Суддя Крижний О.М.

Представники:

Від позивача: Черкавський Ю.С., ордер серія ВА №1015535 від 12.10.2024, адвокат

Від відповідача: Борисенко В.А., ордер серія АЕ №1334024 від 13.11.2024, адвокат; Задніпряний А.О., ордер серія АЕ №1332207 від 08.11.2024, адвокат

СУТЬ СПОРУ:

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Полімердеталь", у якому просить:

- скасувати наказ №019-П від 20.09.2024 "Про звільнення з роботи ОСОБА_1 " та наказ №ПД000000019-ПД0001289 (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) від 20.09.2024;

- поновити ОСОБА_1 на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Полімердеталь";

- стягнути з на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19.09.2024 по дату винесення судового рішення.

Позовні вимоги мотивові незаконним звільненням з посади позивача.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, зазначає, що рішення про звільнення позивачки з посади директора та призначення іншого директора було прийнято з метою забезпечення безперервної діяльності товариства, оскільки позивачка протягом тривалого часу перебувала на лікарняному та періодично подавала нові листки про непрацездатність. Відповідач наголошує на тому, що звільнення позивачки з посади директора товариства не залежить від підстав прийняття такого рішення, а є формою реалізації такого права відповідно до Статут та чинного законодавства, а тому звільнення з посади директора товариства реалізується незалежно від тимчасової непрацездатності. Відповідач не вбачає порушення прав позивачки. Крім того, зазначає, що вимога про скасування наказу №019-П від 20.09.2024 "Про звільнення з роботи ОСОБА_1 " повинна бути залишена без розгляду, оскільки вже розглядається в рамках господарської справи №904/4391/24.

У відповіді на відзив представник позивачки не погоджується із запереченнями відповідача, вказує що на період відсутності директора у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю були зроблені накази на виконуючого обов`язки та директорка весь час перебувала на зв`язку, а тому посилання на відсутність позивачки на робочому місці як перешкоджання безперервної діяльності вважає безпідставним. Позивач наголошує на тому, що предметом цього позову є процедура звільнення директора з займаної посади та зазначає, що для скасування наказу №019-П від 20.09.2024 "Про звільнення з роботи ОСОБА_1 " заявлені інші підстави.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач не погоджується із позицією представника позивачки вважає що позивачку звільнено саме на підстав рішення загальних зборів учасників від 01.11.2024, питання щодо скасування наказу розглядається саме у взаємозв`язку з наявними або відсутніми порушеннями при проведенні зборів.

Представником позивачки заявлене клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №904/4391/24. Клопотання обґрунтоване тим, що наразі в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області слухається справа №904/4391/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Полімердеталь" про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства від 16.09.2024.

Також від представника позивачки надійшли додаткові пояснення до клопотання про зупинення провадження у справі, у яких вказує, що у даному судовому процесі оспорюється саме процедура видання наказу про звільнення та ознайомлення з його змістом позивачки. Тобто, оспорюється сам наказ, який було прийнято та виконано з цілим рядом порушень норм чинного законодавства України, а саме порушено порядок повідомлення найманого працівника про його звільнення; не встановлено причини звільнення позивача з посади директора товариства; порушення всіх встановлених строків.

Представник позивачки наголошує, що протоколом №16/09 від 16.09.24 встановлювалось, що позивачку мали звільнити 16.09.2024, а нового директора ОСОБА_2 мали призначити на посаду з 17.09.2024, натомість тільки відповідно до наказу №019-П від 20.09.2024 було звільнено позивачку з посади директора з 20.09.2024 та відповідно до наказу №020-П від 20.09.2024 року, ОСОБА_2 приступив до своїх повноважень відповідно до протоколу загальних зборів та трудового контракту, а відповідно до наказу №021-П від 20.09.2024 ОСОБА_2 прийнято на посаду директора товариства з 20.09.2024. В той же час, з наказом про звільнення позивачку з посади директора було ознайомлено лише 01.10.2024, коли остання вийшла з лікарняного. Тобто, фактичне звільнення позивачки відбулось у період тимчасової непрацездатності, що є грубим порушенням норм трудового законодавства.

Представник позивачки вказує про те, що відповідно до норм чинного законодавства України позивачка має місячний строк для оскарження наказу про звільнення, тож наразі окремо оспорюється законність рішення від 16 вересня 2024 року в іншому судовому процесі і підставою для скасування рішення загальних зборів у тій справі є грубе порушення прав учасників товариства на участь в управлінні товариством (порушення порядку скликання та

проведення загальних зборів).

Таким чином, представник позивачки вважає, що вказані спори є взаємопов`язаними, адже визнання рішення загальних зборів недійсним означає, що воно не породило правових наслідків з дня його прийняття, тобто у випадку визнання рішення загальних зборів недійсними це безпосередньо впливатиме і на дану справу, адже оспорюваний наказ в даній справі був прийнятий саме на підставі оспорюваного рішення загальних зборів. Саме тому представник позивачки наполягає, що ці дві судові справи є окремими справами з різними підставами і не є в розумінні закону позовами до одного відповідача з тим самим предметом позову та підставами.

Представники відповідача проти зупинення провадження у даній справі не заперечували.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, тощо.

Пов`язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі, в тому числі йдеться про обставини, які мають преюдиціальне значення.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 19.06.2018 року у справі №910/13545/17 сформульовано правовий висновок, відповідно до якого для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку повинен з`ясовувати, як пов`язана справа, що розглядається даним судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

Отже, зупинення провадження у справі може мати місце лише у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи та у випадку неможливості встановити і оцінити обставини, що мають значення для справи на підставі зібраних у справі доказів.

Клопотання обґрунтоване тим, що результат розгляду справи №904/4391/24 безпосередньо впливатиме на результат розгляду даної справи, оскільки визнання недійсним рішення учасників, означатиме що воно не породило правових наслідків з дня його прийняття.

Суд зазначає, що предметом судового розгляду у даній справі є позовні вимоги про скасування наказу №019-П від 20.09.2024 "Про звільнення з роботи ОСОБА_1 " та наказу №ПД000000019-ПД0001289 (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) від 20.09.2024; поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Полімердеталь" та стягнення з на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 19.09.2024 по дату винесення судового рішення.

Предметом доказування у даній справі, зокрема, є обставини звільнення позивачки з посади директора.

Тоді як заявлені позовні вимоги у справі №904/4391/24 мотивовані порушенням порядку проведення загальних зборів учасників, за наслідками яких було звільнено позивачку з посади директора. Тобто фактично в даній справі існує спір, який ґрунтується, зокрема, на дотриманні процедури звільнення позивачки.

Таким чином, суд зазначає, що встановлення обставин прийняття рішення на загальних зборах матиме безпосереднє значення для вирішення даного спору про звільнення позивачки з посади директора. Тому наявність спору у вказаній справі створює об`єктивну неможливість розгляду даної справи.

При цьому не вважається зловживання позивачем правом на звернення із клопотанням про зупинення провадження та затягування судового процесу з огляду на те, що встановлення всіх дійсних обставин справи із підтверджуючими такі обставини доказами забезпечують дотримання таких основних засад господарського судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність та пропорційність.

Отже, суд приходить до висновку, що розгляд даної справи є об`єктивно неможливий до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку господарського судочинства (справа №904/4391/24 Господарського суду Дніпропетровської області). У даному випадку суд виходить з особливого кола відносин, які є предметом розгляду даної справи та справи №904/4391/24, з`ясування яких має значення для правильного вирішення даного спору.

Норма ст. 227 Господарського процесуального кодексу України визначає обов`язкові підстави для зупинення провадження у справі, зокрема, п. 5 ч. 1 вказаної норми визначено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Керуючись ст. ст.227, 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у справі №904/4446/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Полімердеталь" про скасування наказу та розпорядження, поновлення на робочому місці, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до набрання законної сили судовим рішенням у справі №904/4391/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено - 21.11.2024.

Суддя О.М. Крижний