Рішення

від 09.10.2024 по справі 908/3892/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/9/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2024 Справа № 908/3892/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Бойко Н.А., розглянувши матеріали справи № 908/3892/21

за позовом: Головного управління Держгеокадастру у Запорізькі області (вул. Українська, буд. 50, м. Запоріжжя, 69095, ідентифікаційний код 39820689)

до відповідача: Мелітопольська районна рада (вул. Івана Алексєєва, 5, м. Мелітополь, Запорізька область, 72319, ідентифікаційний код 20520078)

про стягнення шкоди в сумі 436367,56 грн.

за участю представників:

від позивача: Гурильов А.С., довіреність № 0-8-0.62-2/62-24 від 02.01.2024 (в режимі відео конференції)

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Головного управління Держгеокадастру у Запорізькі області до Веселівської районної ради Запорізької області про стягнення шкоди, заподіяну внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням у сумі 436367,56 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2021, наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3892/21 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/9/22. Судове засідання призначено на 02.02.2022.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначає, що за результатом проведеної перевірки дотримання вимог земельного законодавства Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області було виявлено факт використання об`єкту перевірки (земельної ділянки з кадастровим номером 2320355400:01:005:0033, площею 3,5533 га, яка розташована на території Кирилівської селищної ради, Якимівського району Запорізької області Веселівської районною радою) не за цільовим призначенням. За розрахунком, здійсненим на підставі п. 7 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затв. постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007, розмір шкоди становить 436367,56 грн. Зазначену суму позивач просив стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 02.02.2022 відкладено розгляд справи на 14.03.2022.

11.02.2022 на адресу суду від Мелітопольської районної ради Запорізької області надійшла заява про заміну відповідача по справі, в обґрунтування заяви Мелітопольська районна рада Запорізької області повідомляє, що відповідно до Постанови Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 Про утворення та ліквідацію районів Веселівський район Запорізької області було ліквідовано та приєднано до новоствореного Мелітопольського району Запорізької області. Заявляє, що рішенням Мелітопольської міської ради Запорізької області від 10.12.2020 № 21 Про реорганізацію Веселівської районної ради шляхом приєднання до Мелітопольської районної ради реорганізовано Веселівську районну раду шляхом приєднання до Мелітопольської районної ради.

24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.03.2022 справа № 908/3892/21, у зв`язку з наявністю обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, відкладено розгляд справи, дата та час судового засідання не визначена.

Ухвалою суду від 29.06.2022 призначено судове засідання на 17.08.2022.

Ухвалою суду від 17.08.2022, в порядку ст. 52 Господарського процесуального кодексу України, замінено Веселівську районну раду Запорізької області (ідентифікаційний код 25221630) на правонаступника Мелітопольську районну раду Запорізької області (ідентифікаційний код 20520078), відкладено розгляд справи на 14.09.2022.

13.09.2022 через систему Електронний суд від Головного управління Держгеокадастру у Запорізькі області надійшли додаткові пояснення у справі, в яких позивач повідомив, що 19.12.2019 Запорізьким окружним адміністративним судом було ухвалено рішення по справі №280/2639/19, яким відмовлено повністю у задоволенні адміністративного позову Веселівської районної ради Запорізької області до головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Гуляйпільському, Більмацькому, Оріхівському, Пологівському, Розівському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Іваненко Тетяни Олександрівни, до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання протиправними дій та скасування рішень. Зокрема позивач просиву суд: визнати протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства Веселівською районною радою Запорізької області щодо складання акту обстеження земельної ділянки від 12.03.2019 №170/0/92-19-ДК/932/АП/09/01-19; визнати невірною вказану (вираховану) суму збитків та скасувати повідомлення №170/0/92-19-ДК/0002ШК/11/01/-19 від 25.03.2019 складене відповідачем; визнати протиправним та скасувати припис №170/0/92-19-ДК/0136По/08/01-19 від 04.04.2019 складений відповідачем. За результатами розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог Веселівської районної ради Запорізької області та відсутність підстав для їх задоволення.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.09.2022 відкладено розгляд справи до завершення бойових дій та/або деокупації, оточення (блокування) міста Мелітополь Мелітопольського району Запорізької області.

Ухвалою суду від 07.05.2024 призначено судове засідання на 23.05.2024.

Ухвалою суду від 20.05.2024 задоволено заяву Головного управління Держгеокадастру у Запорізькі області про участь в режимі відеоконференції у справі № 908/3892/21 в усіх судових засіданнях.

Ухвалою суду від 23.05.2024 вирішено справу № 908/3892/21 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Підготовче судове засідання призначити на 24.06.2024.

Ухвалою суду від 20.06.2024 задоволено заяву Головного управління Держгеокадастру у Запорізькі області про участь в режимі відеоконференції у справі № 908/3892/21 в усіх судових засіданнях.

24.06.2024 Мелітопольська районна рада подала суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач не згоден з вимогами позивача та вважаємо, що висновок позивача про те, що земельна ділянка використовувалася не за цільовим призначенням, таким, що не відповідає чинному законодавству України, а саме: ст. 50, 51 Земельного кодексу України. Згідно Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки, складеного 12.03.2019 державним інспектором Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області: земельна ділянка площею 3,5533 га, розташована за адресою: вул. Коса Пересип, 126, смт. Кирилівка, Якимівського району, Запорізької області. Відповідно до інформації наданої відділом в Якимівському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області - земельна ділянка, передана у постійне користування Веселівський районній раді для розміщення дитячого оздоровчого табору «Колосок» кадастровий номер 2320355400:01:005:033 належить до земель рекреаційного призначення комунальної форми власності. Цільове призначення - 07.01. - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення. Згодом, Веселівською районною радою прийняті рішення про виділення в оренду окремих частин вищезазначеної земельної ділянки для розміщення тимчасових споруд відпочинку юридичним та фізичним особам. Отже, земельна ділянка використовувалася за цільовим призначенням в межах категорії землі - рекреаційного призначення» та видом використання - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (для розміщення тимчасових споруд відпочинку). Щодо строку позовної давності, відповідач вказує на те, що повідомлення про сплату шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, зняття ґрунтованого покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу у розмірі 436367.56 грн складено позивачем 25.03.2019. Позовна заява надійшла до Господарського суду Запорізької області 30.12.2021. Відповідачем у позовній заяві є Веселівська районна рада (ЄДРПОУ 25221630), яка згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, перебуває у стані припинення з 15.12.2020. Заміна відповідача на Мелітопольську районну раду відбулася на підставі ухвали Господарського суду Запорізької області від 17.08.2022 у справі № 908/3892/22, тобто після спливу трирічного строку позовної давності. На підставі вищевикладеного, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 24.06.2024 відкладено підготовче засідання на 22.07.2024.

15.07.2024 позивачем подана суду відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 17.07.2024 задоволено заяву Головного управління Держгеокадастру у Запорізькі області про участь в режимі відеоконференції у справі № 908/3892/21 в усіх судових засіданнях.

Ухвалою суду від 22.07.2024 слухання справи перенесено на 07.08.2024.

Ухвалою суду від 01.08.2024 задоволено заяву Головного управління Держгеокадастру у Запорізькі області про участь в режимі відеоконференції у справі № 908/3892/21 в усіх судових засіданнях.

Ухвалою суду від 07.08.2024 відкладено підготовче засідання на 11.09.2024.

Ухвалою суду від 11.09.2024 закрито підготовче засідання, розгляд справи по суті призначено на 09.10.2024.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 09.10.2024 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання 09.10.2024 не прибув, про приини неявки суд не повідомив, свою правову позицію виклав у відзиві на позовну заяву.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

В засіданні 09.10.2024 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи позивача, відповідача, суд

УСТАНОВИВ:

Інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Запорізькій області - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Гуляйпільському, Більмацькому, Оріхівському, Пологівському, Розівському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Тетяною Іваненко (далі - інспектор) було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства стосовно об`єкту перевірки - земельної ділянки з кадастровим номером 2320355400:01:005:0033, площею 3,5533 га, яка розташована на території Кирилівської селищної ради, Якимівського району Запорізької області (далі - об`єкт перевірки).

За результатами проведеної перевірки інспектором було виявлено факт використання об`єкту перевірки Веселівської районною радою не за цільовим призначенням.

Використання не за цільовим призначенням вищевказаної земельної ділянки полягало у тому, що земельна ділянка рекреаційного призначення відведена відповідачу для розміщення дитячого оздоровчого табору «Колосок». Проте, рішеннями Веселівської районної ради Запорізької області вона була передана в користування іншим особам для розміщення тимчасових споруд для короткотермінового проживання та відпочинку.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (далі по тексту - Закон).

Відповідно до статті 4 цього Закону, об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Отже, зазначений Закон у сфері державного контролю за використанням та охороною земель має статус спеціального по відношенню до інших загальних нормативно-правових актів.

В силу статті 5 Закону державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, яки забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

За приписами п. а) ч. 1 ст. 6 названого Закону до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Статтею 9 Закону передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом проведення перевірок.

Статтею 10 Закону, серед іншого, передбачено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель.

Крім того, статтею 10 Закону, серед іншого, встановлено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Порядок оформлення матеріалів у разі виявлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель порушень вимог земельного законодавства, їх обліку, розгляду, а також оскарження та контролю за провадженням у справах про адміністративні правопорушення врегульовано статтею 144 Земельного кодексу України та Інструкцією з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.01.2017 № 6 (далі по тексту - Інструкція).

При цьому, слід звернути увагу на ту обставину, що у пункті 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» роз`яснено, що згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 № 110 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963» підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.

Отже, виходячи зі змісту вказаної постанови пленуму ВГСУ, факт вчинення відповідачем адміністративного правопорушення може бути підтверджений саме вищезазначеними документами у їх сукупності.

Матеріали справи свідчать, що за результатом проведеної перевірки інспектором було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 12.03.2019 № 170/0/92-19-ДК/932/АП/09/01/-19.

Також, інспектором було складено протокол про адміністративне правопорушення від 25.03.2019 № 170/0/92-19-ДК/0157П/07/01/-19, внесено припис від 04.04.2019 № 170/0/92-19ДК0145Пр/03/01/-19 та поштою направлено повідомлення про сплату шкоди від 25.03.2019 № 170/0/92-19-ДК/0002ШК/11/01/-19 разом із додатком у вигляді розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Згідно зі змістом вищевказаного протоколу Веселівською районною радою не за цільовим призначенням використовується земельна ділянка з кадастровим номером 2320355400:01:005:0033 площею 3,5533 га, яка розташована на території Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області. Вказані дії є адміністративним правопорушенням, відповідальність за яке передбачене ст. 53 КУпАП.

Згідно з резолютивною частиною припису відповідача було зобов`язано у 30-денний термін усунути виявлене правопорушення. Повідомлення про сплату шкоди містило вимогу про сплату протягом 15-ти денного терміну шкоди, заподіяної внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, у сумі 436 367,56 грн.

В результаті розгляду вищевказаного протоколу інспектор постановив визнати Веселівську районну раду в особі голови Масалова Віктора Володимировича винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена с 53 КУпАП та наклав на керівника вказаної юридичної особи адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

В подальшому винесена інспектором постанова про накладення адміністративного стягнення відповідачем була оскаржена до Веселівського районного суду Запорізької області.

За результатом розгляду судової справи № 313/1604/19 у задоволенні позовної заяви Веселівської районної ради Запорізької області головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охоронною земель у Гуляйпільському, Більмацького, Розівському районах Управління з контролю за використанням та охоронною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Іваненко Тетяни Олександрівни про визнання протиправними та скасування діянь суб`єктів владних повноважень відмовлено.

Рішенням Веселівського районного суду Запорізької області від 06.04.2021 у даній судовій справі встановлено наступне: «Саме з моменту виїзду на і місце, а також перевірки необхідних документів було встановлено обставину нецільового використання земельної ділянки, тобто з 12 березня 2019 року. Вказаного дня державним інспектором було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 12 березня 2019 року № 170/0/92- 19-ДК/93 АП/09/01/-19, відповідно до висновків якого: «враховуючи усю сукупність фактичних обставин, вбачаються ознаки правопорушення, що кваліфікується як використання земельної ділянки не за цільовим призначенням...»

Все вищенаведене дає змогу переконливо стверджувати, що користувач змінив цільове призначення зазначеної вище земельної ділянки.».

Крім того, відповідачем також вживались заходи щодо оскарження припису від 04.04.2019 № 170/0/92-19-ДК/0136ПО/08/01-19.

Проте, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.12.2021 по справі № 280/2639/19 було відмовлено у задоволені позовної заяви.

Так, адміністративний суд дійшов наступного висновку, «...суд зазначає, що ч. 1 ст. 144 Земельного Кодексу України передбачено, що у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля складають протокол про порушення та видають особі, яка допустила порушення вказівку про його усунення у 30-денний строк. Вищенаведена норма не передбачає розширеного тлумачення її змісту. Отже, ч. 1 ст. 144 ЗК України передбачено обов`язкове складання припису у разі складання протоколу про правопорушення.».

Зазначене свідчить про те, що Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області в судовому порядку доведено факт використання об`єкту перевірки не за цільовим призначенням. Як наслідок, шкода, заподіяна внаслідок зазначених протиправних дій Веселівської районної ради Запорізької області, підлягає стягненню з вказаної юридичної особи.

Поряд з цим, про визнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення з боку Веселівської районної ради в особі голови Масалова В.В. свідчить лист Веселівської районної ради Запорізької області від 02.05.2019 № 143/02-45 «Про виконання припису».

Відповідно до змісту названого листа, на виконання припису від 04.04.2019 № 170/0/92-19ДК0145Пр/03/01/-19 та постанови про накладення адміністративного стягнення від 04.04.2019 № 170/0/92-17-ДК/0136По/08/01/-19 Веселівська районна рада повідомила про те, що даний припис було розглянуто на сорок другому позачерговому пленарному засіданні.

До листа додано рішення Веселівської районної ради Запорізької області від 25.04.2019 № 10 «Про відміну рішень Веселівської районної ради» та платіжне доручення від 11.04.2019 № 9 про сплату штрафу.

Рішенням Веселівської районної ради Запорізької області від 25.04.2019 № 10 «Про відміну рішень Веселівської районної ради» вирішено відмінити рішення районної ради від 22.06.2017 № 24 «Про оренду комунального майна», від 06.07.2017 № 5 «Про оренду комунального майна», від 17.05.2018 № 2 «Про надання згоди», від 27.09.2018 № 27 « Про надання згоди на розміщення тимчасової споруди».

Вищевказане свідчить про те, що відповідачем було визнано факт використання ним об`єкту перевірки не за цільовим призначенням.

Відповідно до ст. 53 КУпАП використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об`єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п`яти до двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п`ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою в установленому законодавством порядку.

За основним цільовим призначенням землі України відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України поділяються на декілька категорій, зокрема на землі сільськогосподарського призначення; природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; лісогосподарського призначення; водного фонду та іншого призначення.

Класифікацію видів цільового призначення земель (далі КВЦПЗ) затверджено Наказом Держкомзему від 23.07.2010 № 548.

Згідно із цією класифікацією вирізняють, зокрема, такі види цільового призначення рекреаційних земель: для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (КВЦПЗ - 07.01); для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту (КВЦПЗ - 07.02); для індивідуального дачного будівництва (КВЦП 07.03); для колективного дачного будівництва (КВЦПЗ - 07.04), для цілей підрозділів 07.01-07.04 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонд (КВЦПЗ - 07.05).

Відповідно до змісту ст. 51 Земельного кодексу України до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об`єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об`єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об`єктів стаціонарної рекреації.

На законодавчому рівні Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2007 року № 963.

Ця Методика спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

В силу п. 7 названої Методики розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться Держекоінспекцією та її територіальними органами або Держгеокадастром та його територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Держгеокадастру на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2000 року № 1619.

Дотримуючись вищенаведених норм матеріального права, інспектором було здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок використання земельних ділянок не за цільовим призначенням.

Розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок нецільового використання земельних ділянок, здійснений інспектором, містить відомості про те, що в результаті протиправних дій відповідача завдано матеріальну шкоду у розмірі 436 367,56 грн.

Примірник розрахунку розміру шкоди інспектором було надіслано засобами поштового зав`язку, про що свідчить Реєстр відправки рекомендованої поштової кореспонденції з повідомленням від 28.03.2019, Список № 1866 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих поданих в Запоріжжя - ДКД.

Вищевказаний розрахунок відповідачем отримано 02.04.2019, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків (шкоди).

В силу ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За приписами ч. 1 ст. 317 цього ж кодексу власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 1 ст. 319 названого кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 324 вказаного кодексу земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 цього ж кодексу майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У постанові від 01.06.2021 у справі № 925/929/19 Велика Палата Верховного Суду дійшла до наступного висновку:

« 44. Згідно з абзацом 4 статті 15-2 ЗК України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

45. Відповідно до Положення Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

46. Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль): за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно - правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної, влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах (підпункт 25-1 пункту 4 Положення).

47. Наведене свідчить, що органи Держгеокадастру можуть виконувати: 1) функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від імені власника, яким є держава Україна, з усіма повноваженнями власника на захист права власності; 2) функції органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням охороною земель усіх категорій і форм власності.

48. Згідно зі статтею 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійсненні їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. Отже, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи відповідно до статті 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» наділені повноваженням звернення до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень.

49. Відповідно до статті 10 Закону України «Про державний контроль завикористанням та охороною земель» та пункту 5-1 Положення посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

50. З наведених норм права вбачається, що органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійсненні їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі з позовами щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.».

Крім того, відповідно до приписів ст. 3 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» основними принципами здійснення державного контролю за використанням та охороною земель є повне відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю внаслідок порушення земельного законодавства України.

З положень ст. 14 Конституції України вбачається, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно зі ст. 211 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.

Частиною 3 ст. 56 Закону України «Про охорону земель» передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до ст.ст. 211, 212 Земельного кодексу України, ст. ст. 22, 623, 1166, 1172, 1192 ЦК України особами, що її заподіяли.

Згідно зі ст. 211 Земельного Кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельної ділянки.

Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим права фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, яка не відповідає вимогам закону, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;

б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права. У правовідносинах, що розглядаються, шкода - це фактично міра відповідальності;

в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;

г) остання складова - вина завдавача шкоди, але за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону, обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Частина 2 ст. 1166 ЦК України встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин).

За результатами дослідження наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що у діях відповідача наявні всі елементи складу правопорушення.

Розрахунок завданої шкоди виконано вірно.

Оскільки, при вирішенні даного спору слід виходити з презумпції вини правопорушника, то саме відповідач повинен довести, що шкоду завдано не з його вини, або ж у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідач не подав доказів відсутності вини у вчиненні правопорушення.

Відповідач вважає, що хибним є висновок Головного управління про використання земельної ділянки, яка була об`єктом перевірки, не за цільовим призначенням.

Суд не погоджується з доводами відповідача викладеними у відзиві на позовну заяву виходячи з наступного.

Матеріали перевірки, які є доказовою базою по справі № 908/3892/21, були предметом розгляду в судових справах Веселівського районного суду Запорізької області № 313/1604/19 та Запорізького окружного адміністративного суду № 280/2639/19.

Рішеннями судів було відмовлено у задоволені позовної заяви Веселівської районної ради про скасування в судовому порядку постанови про накладення адміністративного стягнення та припис.

Суд звертає увагу на те, що вказані рішення судів набрали законної сили.

Як вже зазначалося вище рішенням Веселівського районного суду Запорізької області від 06.04.2021 по № 313/1604/19 встановлено, зокрема, «враховуючи усю сукупність фактичних обставин, вбачаються ознаки правопорушення, що кваліфікується як використання земельної ділянки не за цільовим призначенням... Все вищенаведене дає змогу переконливо стверджувати, що користувач змінив цільове призначення зазначеної вище земельної ділянки.».

Поряд з цим, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.12.2021 по справі № 280/2639/19 було встановлено наступне: «...суд зазначає, що ч. 1 ст. 144 Земельного Кодексу України передбачено, що у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля складають протокол про порушення та видають особі, яка допустила порушення вказівку про його усунення у 30-денний строк. Вищенаведена норма не передбачає розширеного тлумачення її змісту. Отже, ч. 1 ст. 144 ЗК України передбачено обов`язкове складання припису у разі складання протоколу про правопорушення.

…За результатами розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог Веселівської районної ради Запорізької області та відсутність підстав для їх задоволення.».

Обставина відмови у задоволені відповідних позовних заяв свідчить про те, що Головним управлінням доведено в судовому порядку вчинення адміністративного правопорушення, яке полягає у використанні відповідної земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд не погоджується із твердженням відповідача, що обставина надання земельної ділянки Веселівською районною радою у користування іншим особам для розміщення тимчасових споруд для короткотермінового проживання та відпочинку не свідчить про використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, оскільки, рішенням Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 02.03.2006 № 28 «Про затвердження проекту землеустрою щодо додаткового відведення земельної ділянки під розміщення ДОТ «Колосок» Веселівській районній раді вирішено надати Веселівській районній раді земельну ділянку загальною площею 0,5533 га під розміщення ДОТ «Колосок» в постійне користування, за рахунок земель житлової та громадської забудови Кирилівської селищної ради.

18 квітня 2006 року, на підставі вищезазначених рішень Кирилівської селищної ради від 02.03.2006 № 28 та № 32 Веселівській районній раді видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою Серії ЯЯ № 113014. Відповідно до названого акту площа земельної ділянки - 3,5533, цільове призначення земельної ділянки - для розміщення ДОТ «Колосок».

Рішенням Веселівської районної ради від 14.07.2005 № 8 «Про прийняття у комунальну власність територіальних громад сіл і селища району дитячого табору відпочинку (колишнього піонерського табору) «Колосок» ухвалено до вирішення організаційно-правових питань пов`язаних із набуттям дитячим табором відпочинку (колишнім піонерським табором) «Колосок» статусу юридичної особи комісії передати цей об`єкт тимчасово на баланс Веселівського районного комунального підприємства «Райсількомунгосп».

В подальшому Веселівською районною радою прийнято ряд рішень, якими надано дозволи ВРКП «Райсількомунгосп» на розміщення тимчасових споруд відпочинку.

Рішенням Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 17 квітня 2018 року «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки Веселівській районній раді вирішено надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки Веселівській районій раді, наданої для розміщення дитячого оздоровчого табору «Колосок», площею 3,5533 га та знаходиться в смт. Кирилівка, вул. Коса Пересип, 126 та перебуває у користуванні Веселівської районної ради відповідно до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 18.04.2006.

Отже, земельна ділянка, яка була об`єктом перевірки, була передана у користування Веселівській районній раді саме для розміщення дитячого оздоровчого табору «Колосок».

Розташування на земельній ділянці будь-яких інших споруд свідчить про використання відповідного нерухомого майна не за цільовим призначенням.

Поряд з цим, в матеріалах справи № 908/3982/21 містяться докази, які свідчить про визнання вини Веселівською районною радою.

Так, до позовної заяви було додано лист Веселівської районної ради Запорізької області від 02.05.2019 № 143/02-45 «Про виконання припису».

Відповідно до змісту названого листа, на виконання припису від 04.04.2019 № 170/0/92-19ДК0145Пр/03/01/-19 та постанови про накладення адміністративного стягнення від 04.04.2019 № 170/0/92-17-ДК/0136По/08/01/-19 Веселівська районна рада повідомила про те, що даний припис було розглянуто на сорок другому позачерговому пленарному засіданні.

До названого листа додано рішення Веселівської районної ради Запорізької області від 25.04.2019 № 10 «Про відміну рішень Веселівської районної ради» та платіжне доручення від 11.04.2019 №9 про сплату штрафу.

Рішенням Веселівської районної ради Запорізької області від 25.04.2019 № 10 «Про відміну рішень Веселівської районної ради» вирішено відмінити рішення районної ради від 22.06.2017 № 24 «Про оренду комунального майна», від 06.07.2017 № 5 «Про оренду комунального майна», від 17.05.2018 № 2 «Про надання згоди», від 27.09.2018 № 27 «Про надання згоди на розміщення тимчасової споруди».

Вищенаведені обставини були встановлені рішенням Веселівського районного суду Запорізької області від 06.04.2021 по справі № 313/1604/19, яке набрало законної сили.

Стосовно твердження відповідача про порушення строку позовної давності.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки.

В силу ч. 2 ст. 264 Цивільного кодексу України позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Вищенаведені норми матеріального права свідчать про те, що позовна давність являє собою строк, протягом якого особа може звернутись до суду з метою захисту своїх прав та інтересів.

При цьому, звернення із позовом до суду є підставою для переривання строку позовної давності, а тому підчас розгляду судової справи відповідний строк не обчислюється.

Таким чином, залучення Мелітопольської районної ради 17.08.2022 до участі у справі в якості правонаступника Веселівської районної ради не є підставою для відмови у задоволені позовної заяви у зв`язку із спливом строків позовної давності.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про стягнення з відповідача шкоди, заподіяну внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням у сумі 436367,56 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в сумі 6545,51 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Мелітопольської районної ради (вул. Івана Алексєєва, 5, м. Мелітополь, Запорізька область, 72319, ідентифікаційний код 20520078) на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50, код ЄДРПОУ 39820689) шкоду, заподіяну внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням у сумі 436367 (чотириста тридцять шість тисяч триста шістдесят сім) грн 56 коп..

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Мелітопольської районної ради (вул. Івана Алексєєва, 5, м. Мелітополь, Запорізька область, 72319, ідентифікаційний код 20520078) на користь Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50, код ЄДРПОУ 39820689) 6545 (шість тисяч п`ятсот сорок п`ять) грн 51 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 18.11.2024.

СуддяТ.А. Азізбекян