Ухвала

від 14.11.2024 по справі 908/2888/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14.11.2024 Справа № 908/2888/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Юлдашева Олексія Олексійовича, дослідивши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія МАРЕ, 01010, м. Київ, вул. Левандовська, 3а, офіс 208 до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Одесагаз-Постачання, код ЄДРПОУ 39525257 (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 57, офіс 44)

про відкриття провадження у справі про банкрутство

Представники сторін не з`явились

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МАРЕ», код ЄДРПОУ: 40996391 звернулося із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Одесагаз-Постачання, код ЄДРПОУ: 39525257.

Ухвалою суду від 05.11.2024 приєднано до матеріалів справи № 908/1894/24 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МАРЕ» про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-Постачання», код ЄДРПОУ 39525257; прийнто дану заяву до розгляду, підготовче засідання з розгляду заяви кредитора призначено на 07.11.2024 о 13:30.

Ухвалою суду від 07.11.2024 підготовче засідання з розгляду заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МАРЕ» відкладено на 14.11.2024 об 11:00

Відповідно до ч. 1-3 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

Як вбачається з матеріалів заяви, 01.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Центральний Енергетичний Контрагент» (надалі також «ТОВ «ЦЕК») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-Постачання» (надалі також «ТОВ «Одесагаз-Постачання», Боржник) було укладено Договір про надання безвідсоткової строкової поворотної фінансової допомоги № 0109 (надалі «Основний договір»).

Відповідно до п. 1.1. Основного договору ТОВ «ЦЕК» зобов`язується передати Позичальнику грошові кошти у розмірі та в порядку, визначених у п. 2.1. Договору (наділ іменується «поворотна фінансова допомога»), а ТОВ «Одесагаз-Постачання» зобов`язується повернути суму поворотної фінансової допомоги на умовах та порядку, визначеному договором. Пунктом 2.1. сторони Основного договору погодили, що загальний розмір поворотної фінансової допомоги, що буде наданий Боржникові ТОВ «ЦЕК» становить грн.

В свою чергу, ТОВ «ЦЕК» перерахувало на користь ТОВ «Одесагаз-Постачання» кошти в загальній сумі 618 000 (шістсот вісімнадцять тисяч) 00 коп., що підтверджується платіжними інструкціями №16 від 19.09.2023 року, №19 від 20.09.2023 року, №20 від 20.09.2023 року, №17 ід 20.09.2023 року, №18 від 20.09.2023 року, №218 від 28.09.2023 року.

Відповідно до п. 3.1. Основного договору поворотна фінансова допомога підлягає поверненню у повному обсязі, у сумі фактично отриманої фінансової допомоги у строк до року включно, незалежно від того, була вона надана єдиною сумою або частинами.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-Постачання» свої зобов`язання щодо укладення договору не виконало та отримані кошти не повернуло.

Первісним кредитором була направлена лист-вимога № 1505 про виконання грошових зобов`язань за Договором №0109 про надання безвідсоткової строкової поворотної фінансової допомоги від 01.09.2023 року та повернути отримані кошти в сумі 618 000,00 грн, однак боржник вимогу не виконав, кошти не повернув.

В свою чергу, 08.07.2024 р. ТОВ «ЦЕК» уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МАРЕ» (надалі «ТОВ «ФК «МАРЕ», «Кредитор») договір про надання послуг з факторингу № М-Ф/2024/07/08-1 від 08.07.2024 р. (надалі «Договір факторингу»).

Відповідно до п.1.1 Договору факторингу фактор яким є ТОВ «ФК «МАРЕ» зобов`язується передати грошові кошти в сумі 432 600,00 грн. в розпорядження клієнта, яким є ТОВ «ЦЕК» за плату, а Клієнт зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги за Договором №0109 від 01.09.2023 р. про надання безвідсоткової строкової фінансової допомоги, укладеним між ТОВ «ЦЕК» та ТОВ «Одесагаз-Постачання» (ЄДРПОУ: 39525257) в розмірі 618 000,00 грн. Згідно п.2.1 за Договором факторингом ТОВ «ЦЕК» відступає та передає ТОВ «ФК «МАРЕ» право грошової вимоги в сумі 618 000,00 грн.

На виконання п. 1.8.2 Договору факторингу сторони уклали акт приймання-передачі документації від 08.07.2024 р., за яким клієнт передав а фактор прийняв наступну документацію: договір №0109 про надання безвідсоткової строкової поворотної фінансової допомоги від 01.09.2023 р.

Отже, ТОВ «ФК «МАРЕ» набуло право вимоги, що належить ТОВ «ЦЕК» і став кредитором за вимогами ТОВ «ЦЕК» до ТОВ «Одесагаз-Постачання» за Договором про надання безвідсоткової строкової поворотної фінансової допомоги № 0109 від 01.09.2023 р. на суму 618 000,00 грн. (шістсот вісімнадцять тисяч грн. 00 коп.).

Відповідно до ст. 509 Цивільного Кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. А згідно із статтею 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Наведеним підтверджується, що ТОВ «Одесагаз-Постачання» має невиконані грошові зобов`язання в розмірі 618 000, 00 грн. за договором про надання безвідсоткової строкової поворотної фінансової допомоги № 0109 перед ТОВ «ФК «Маре».

Крім того ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.08.2024 р. у справі № 908/1955/24 було затверджено план санації ТОВ «Одесагаз-Постачання» до відкриття провадження у справі про банкрутство. За змістом ухвали суду вбачається, що до плану санації боржника включено 51 кредитора із загальною сумою заборгованості 1 500 302 208, 02 грн., зокрема, грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Маре» у розмірі 618 000, 00 грн. Наведене також підтверджується змістом затвердженого плану санації, що наявний в матеріалах справи.

Суд приходить до висновку, що оскільки планом санації змінені строки виконання зобов`язань перед кредиторами, які включені до даного плану санації, ініціюючий кредитор звернувся до суду передчасно, оскільки строк виконання такого зобов`язання не настав. З огляду на це, вказує на наявність спору про право.

Відповідно до ч. 5 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство або відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.

Системний аналіз ст. ст. 1, 8, 34, 39 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого настав на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; відсутність задоволення боржником у повному обсязі вимог ініціюючого кредитора (кредиторів) до підготовчого засідання суду.

Завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка: обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності або відсутності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі (п. 68 постанови Верховного Суду від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, п. 48 постанови Верховного Суду від 03.09.2020 у справі № 910/16413/19).

Статтею 1 КУзПБ визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Тобто, законодавець визначив в якості підстави звернення особи (кредитора) до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство наявність заборгованості, тобто наявність порушення щодо виконання грошового зобов`язання.

Щодо моменту виникнення вимог (права вимоги) кредитора (ініціюючого кредитора в цьому випадку) до боржника в площині права неспроможності, слід виходити з того, що боржником є особа, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання (тобто грошові обов`язки), строк виконання яких настав. Таким чином, моментом виникнення вимоги кредитора як учасника відносин неспроможності, слід вважати саме дату настання строку виконання грошового обов`язку боржника, а не момент вчинення правочину, чи настання іншої підстави, з якої виникає відповідне право як таке.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.08.2022 у справі № 910/10741/21.

З наданого боржником плану санації, який затверджено ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.08.2024 р., вбачається що кредиторські вимоги включені до цього плану санації погашаються з розрахуванням на протязі 3 календарних років, шляхом розстрочення на 1095 календарних днів зі щомісячним погашенням рівними сумами, починаючи з 18 місяця за місяцем затвердження плану санації (40% від суми основного боргу товариства перед кожним незабезпеченим кредитором); відстрочується до дати отримання товариством стягнення, але не пізніше 18 місяця наступного за місяцем затвердження плану санації (40% від суми основного боргу товариства перед кожним незабезпеченим кредитором); 20% частки від суми основного боргу товариства перед кожним незабезпеченим кредитором прощається (списується) кредиторами товариству, наслідком чого є виключення даної заборгованості з бухгалтерського обліку як боржника, так і кредиторів на 48-ий календарний місяць виконання плану санації.

Відповідно до ч. 10 ст.5 Кодексу України з процедур банкрутства, затверджений господарським судом план санації є обов`язковим для всіх кредиторів, вимоги яких включені до плану санації.

Суд бере до уваги правові висновки, викладені в постанові Верховного суду від 09.04.2024 р. у справі № 911/2235/22, де серед іншого, розглядалось питання настання строків виконання зобов`язань за зобов`язаннями розстроченими згідно мирової угоди. Так, колегія суддів Касаційного господарського суду погодилась з висновками суду апеляційної інстанції, що строк виконання зобов`язань боржника перед кредиторами не настав, оскільки відповідно до положень мирової угоди строк виконання зобов`язань настане лише в 2026 році.

В розрізі наведеного, суд приходить до висновку, що строк виконання зобов`язань Товариством з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-Постачання» зі сплати у розмірі 618 000, 00 коп. (шістсот вісімнадцять тисяч грн. 00 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Маре», (первісний кредитор Товариство з обмеженою відповідальністю «Центральний Енергетичний Контрагент») не настав на дату звернення до суду із заявою.

Окрім того, суд звертає увагу, що підставою для відмови у відкритті провадження у справі, положення частини шостої статті 39 КУзПБ визначають те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

Встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 13.08.2020 у справі №910/4658/20, від 19.08.2020 у справі № 910/2522/20, від 16.09.2020 у справі №911/593/20.

Судовою практикою Верховного Суду визначено декілька підходів для розуміння що саме є спором про право: По-перше, відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо (постанова Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі №910/1678/20); По-друге, частина шоста статті 39 КУзПБ згідно якої підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство є наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження жодним чином не визначає підставою для такої відмови існування рішень, які набрали законної сили, отже наявність остаточного рішення у цьому спорі не є обов`язковою. У цьому випадку достатнім є сам факт наявності спору про право, результати вирішення якого можуть вплинути на заявлені вимоги кредитора. (постанова Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 910/1067/19); По-третє, спір про право це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом (постанова Верховного Суду від 15.10.2020 у справі №922/1174/20); По-четверте, правова категорія "спору про право" яку з`ясовує суд у підготовчому засіданні перед відкриттям провадження у справі про банкрутство може бути виражена, як в процесуальній формі, про що свідчать судові акти, так і матеріально-правовій формі, що підтверджується юридичними фактами, які дозволяють зробити обґрунтований висновок про наявність суперечностей (розбіжностей) у складі вимог кредитора, а відтак відсутності можливості, на цій стадії судового провадження, встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №911/2042/20).

Враховуючи, що ініціюючий кредитор по іншому тлумачать строк настання зобов`язань з повернення коштів у розмірі 618 000,00 грн., ніж визначено затвердженим судом планом санації, суд приходить до висновку про наявність спору про право за вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Маре».

Отже, обставини про які вказано вище, у своїй сукупності свідчать про необґрунтованість (непідтвердженість) заявлених кредитором вимог, що є самостійною і достатньою правовою підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство боржника.

У зв`язку з відмовою у відкритті провадження у справі про банкрутство, суд залишає заяву щодо призначення розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Гамана Олександра Миколайовича без розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ГПК України.

Відповідно до приписів пункту четвертого частини п`ятої ст. 13 ГПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цих кодексом.

Згідно приписів статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність, обов`язковість судового рішення, забезпечення права на апеляційний перегляд справи, забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно ч. 3 статті 198 Господарського процесуального кодексу України головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 7 Закону України Про судоустрій і статус суддів кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини та частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи. Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Розглянувши матеріали справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРАМ`Є» про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Одесагаз-Постачання, код ЄДРПОУ 39525257, суд вважає за необхідне відкласти підготовче засідання на 26.11.2024 о 13-00.

Керуючись ст. ст. 2, 34, 39 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 12, 216, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-Постачання» код ЄДРПОУ 39525257 (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 57, офіс 44) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія МАРЕ, код ЄДРПОУ 40996391 (01010, м. Київ, вул. Левандовська, буд. 3А, офіс 208).

Відкласти підготовче засідання у вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Одесагаз-Постачання, код ЄДРПОУ 39525257 за зявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРАМ`Є», код ЄДРПОУ 44094234 на "26" листопада 2024 р. о 13:00.

Засідання відбудеться у приміщенні Господарського Запорізької області за адресою: вул. Гетьманська, 4, м. Запоріжжя, 69001.

Копії ухвали надіслати учасникам судового процесу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення-14.11.2024. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку згідно зі ст.ст. 256-259 ГПК України.

Ухвалу складено та підписано 20.11.24.

Суддя О.О. Юлдашев