Рішення

від 05.11.2024 по справі 910/6927/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.11.2024Справа №910/6927/24

За позовом Комунального некомерційного підприємства "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" Миколаївської обласної радидо Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич"про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 591 597,48 грнСуддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М.Представники сторін:від позивача:Голубенко Д.К.від відповідача:не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У травні 2024 року Комунальне некомерційне підприємство "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич", в якому просить суд:

1) визнати недійсними укладені сторонами Додаткові угоди №1 від 16.02.2021, №2 від 25.02.2021, №4 від 01.03.2021, №6 від 31.03.2021, №7 від 06.04.2021, №8 від 30.08.2021, №9 від 30.08.2021, №10 від 30.08.2021, №11 від 05.11.2021, №12 від 15.11.2021 та №13 від 10.12.2021 до Договору №392 про постачання електричної енергії споживачу від 30.12.2020;

2) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич" кошти у розмірі 591 597,48 грн.

В обґрунтування позовних вимог Комунальне некомерційне підприємство "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради вказує, що за наслідками проведеної публічної закупівлі сторонами було укладено Договір №392 про постачання електричної енергії споживачу від 30.12.2020, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич" зобов`язалось поставити товар (електричну енергію) у загальній кількості 920 100 кВт за ціною 2,37 грн за 1 кВт. Однак в період дії спірного договору з ініціативи відповідача було укладено 11 додаткових угод до Договору №392 про постачання електричної енергії споживачу від 30.12.2020, якими серед іншого було збільшено первісну ціну товару за договором до 5,02 грн за 1 кВт, тобто на 111,81%, внаслідок чого позивачем надмірно сплачено на користь відповідача кошти в сумі 591 597,48 грн.

В свою чергу відповідач вказує, що не міг відмовитись від підписання ініційованих відповідачем додаткових угод про збільшення ціни товару, оскільки відмова від їх укладення призвела би до дострокового розірвання Договору №392 про постачання електричної енергії споживачу від 30.12.2020 та до фактичного припинення постачання електричної енергії.

З огляду на викладене, позивач просить суд визнати укладені сторонами Додаткові угоди №1, №2, №4, №6, №7, №8, №9, №10, №11, №12, №13 до Договору №392 про постачання електричної енергії споживачу від 30.12.2020 недійсними на підставі ст. 203 Цивільного кодексу України, адже при їх укладанні не дотримано вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки відповідачем безпідставно змінено істотні умови договору без обґрунтування та документального підтвердження коливань ціни електричної енергії в період виконання договору, а надмірно сплачену суму коштів у розмірі 591 597,48 грн на підставі статей 216, 1212 Цивільного кодексу України стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич" на користь Комунального некомерційного підприємства "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 відкрито провадження у справі №910/6927/24; вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті спору; підготовче засідання призначено на 02.07.2024.

Протокольною ухвалою Господарського суд міста Києва від 02.07.2024 відкладено підготовче засідання на 23.07.2024.

У підготовче засідання 23.07.2024 представники сторін, які були повідомлені про місце, дату та час його проведення належним чином, своїх повноважних представників не направили, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2024 закрито підготовче провадження у справі №910/6927/24; встановлено порядок дослідження доказів - в порядку їх розміщення в матеріалах справи; призначено справу №910/6927/24 до розгляду по суті на 03.09.2024.

В судове засідання 03.09.2024 представники сторін, які були повідомлені про місце, дату та час його проведення належним чином, своїх повноважних представників не направили, в той час як позивачем було подано клопотання про відкладення судового засідання, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 відкладено судове засідання на 24.09.2024.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 24.09.2024 постановлено надати позивачу можливість повідомити суду коли йому стало відомо про обставини незаконності спірних угод; постановлено звернутися із запитом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та постачальника "останньої надії" для з`ясування яким було коливання цін на електричну енергію у спірний період (з кінця 2020 року до початку 2022 року) та з`ясування у постачальника "останньої надії" якою була ціна електричної енергії в спірний період (з кінця 2020 року до початку 2022 року); оголошено перерву в судовому засіданні до 08.10.2024.

Оскільки на запити суду відповіді від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг і Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" не надійшли, протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 15.10.2024.

Оскільки станом на 15.10.2024 на запити суду відповіді від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг і Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" не надійшли, протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 зобов`язано Акціонерне товариство "Оператор ринку" повідомити яким було коливання цін на електричну енергію на внутрішньодобовому ринку з урахуванням ПДВ станом на кожну декаду у період з кінця 2020 року до початку 2022 року; відкладено судове засідання у справі на 05.11.2024.

23.10.2024 засобами електронного зв`язку та 29.10.2024 засобами поштового зв`язку від Державного підприємства з зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" із супровідним листом вих. №44/10-3944/ПОН від 23.10.2024 надійшла витребувана інформація.

28.10.2024 через відділ діловодства суду від Акціонерного товариства "Опаератор ринку" із супровідним листом вих. №01-42/1842 від 25.10.2024 надійшла витребувана інформація.

29.10.2024 та 04.11.2024 засобами електронного зв`язку від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг із супровідним листом вих. №12273/22.3.1/7-24 від 28.10.2024 надійшла витребувана інформація.

В судове засідання 05.11.2024 з`явився представник позивача, надав пояснення по суті спору, за змістом яких Комунальне некомерційне підприємство "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради позовні вимоги підтримало та просило їх задовольнити.

Відповідач явку свого представника у призначені по справі засідання, зокрема у судове засідання 05.11.2024, не забезпечив, про причини неявки свого представника не повідомив, хоча про місце, дату та час засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наступним.

Так, ухвала Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 про повідомлення місця, дати та часу засідання була доставлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич" 15.10.2024 о 20 год. 15 хв., про що судом було отримано інформацію 16.10.2024 о 10 год. 09 хв.

Пунктом 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Таким чином, ухвала суду від 15.10.2024 вручена відповідачу 16.10.2024.

Крім того, ухвала суду від 03.06.2024 про відкриття провадження у справі №910/6927/24 та всі послідуючі ухвали направлялись Товариству з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич" на адресу, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (03126, м. Київ, вул. Донця Михайла, буд. 18, кв. 23), рекомендованими листами з повідомленням про вручення, що підтверджується відтисками печатки про відправлення на зворотному боці відповідних ухвал.

Однак, поштові відправлення з ухвалами суду не були вручені Товариству з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич" під час доставки та повертались поштовим відділенням до суду із зазначенням причин невручення - адресат відсутній за вказаною адресою.

Згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення також є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси

Таким чином, суд приходить до висновку, що ним було вжито всіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи №910/6927/24 та про призначене на 05.11.2024 судове засідання зокрема.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на приписи ст.ст. 120, 202, 242 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи відсутність від відповідача жодних повідомлень щодо неможливості забезпечити явку свого представника у засідання, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич".

В судовому засіданні 05.11.2024 судом завершено розгляд справи №910/6927/24 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.11.2020 Комунальним некомерційним підприємством "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради в електронній системі закупівель опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів щодо закупівлі електричної енергії (ідентифікатор публічної закупівлі UA-2020-11-20-003470-b).

Очікувана вартість предмета закупівлі становила 2 200 000,00 грн.

З метою участі у вказаній процедурі закупівлі, тендерні пропозиції подані двома учасниками (суб`єктами господарювання) - Товариством з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віадук Комплекс".

Цінова пропозиція Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич" склала 2 180 637,00 грн з ПДВ, а цінова пропозиція Товариства з обмеженою відповідальністю "Віадук Комплекс" - 2 200 000,00 грн.

Найбільш економічно вигідною виявилася тендерна пропозиція Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич", в зв`язку з чим рішенням тендерного комітету Комунального некомерційна підприємства "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради, оформленим протоколом №2 від 14.12.2020, переможцем процедури закупівлі визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич" та прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю.

30.12.2020 між Комунальним некомерційним підприємством "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич" (постачальник) укладено Договір №392 постачання електричної енергії споживачу (надалі - Договір), у відповідності до п. 1 якого постачальник продає електричну енергію споживачеві для забезпечення потреб об`єктів споживача, а споживач оплачує постачальникові вартість спожитої електричної енергії (товар). Код товару за ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія.

Споживання електричної енергії відбуватиметься на наступних об`єктах споживача:

1) вул. 2 Екіпажна, 4, м. Миколаїв, 54003 Україна (межа балансової належності) 550 100 кВт/год - споживання електроенергії КНП "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради за 2020 рік;

2) вул. Сєвєрна, 14, с. Сапетня, Миколаївський р-н, Миколаївська обл., 57114 Україна (межа балансової належності) 370 000 кВт/год - споживання електроенергії Відділом спеціалізованої психіатричної допомоги КНП "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради за 2020 рік.

Прогнозований обсяг закупівлі електричної енергії за цим договором становить 920 100 кВт.

Ціна за одиницю товару, що передається постачальником споживачеві за даним Договором, становить 2,37 грн за 1 кВт з ПДВ, у т.ч. ПДВ - 0,395 грн.

Ціна за одиницю товару не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії, технічного обслуговування, комерційного обліку тощо. Вказані послуги оплачуються споживачем самостійно.

Загальна сума даного Договору становить: 2 180 637,00 грн з ПДВ, у т.ч. ПДВ - 363 439,50 грн, а саме: кошти державного бюджету 1 715 642,06 грн, відшкодування коштів орендарями 464 994,94 грн.

Загальна сума даного Договору може бути зменшена залежно від обсягу фінансування видатків та реальних потреб споживача, про що укладається додатковий договір до даного Договору.

Даний Договір набирає чинності з дати його підписання та має бути виконаний сторонами до 31.12.2021. В будь-якому випадку Договір вважається чинним до повного виконання сторонами своїх зобов`язань в частині розрахунків.

Після підписання даного Договору до моменту виконання сторонами своїх зобов`язань у повному обсязі його умови не можуть змінюватися, крім випадків:

- зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача;

- покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

- продовження строку дії даного Договору та виконання зобов`язань шодо передання товару у випадку виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат споживача, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в даному договорі;

- продовження терміну дії даного договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в даному договорі, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку;

- збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю електричної енергії;

- узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товару);

- зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

Про зміну будь-яких умов Договору зацікавлена сторона даного Договору повинна повідомити іншого учасника цих договірних відносин не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право сторін розірвати Договір.

Про зміну будь-яких умов Договору сторони укладають додатковий договір.

У випадку виникнення підстав для перегляду ціни за одиницю товару постачальник звертається до споживача із відповідним зверненням, в якому подає розрахунок зростання ціни товару з моменту підписання даного Договору до дати звернення з пропозицією про зміну ціни (у відсотках).

Звернення постачальника до споживача щодо зміни ціни за одиницю товару мусить бути доповненим документальним підтвердженням коливання (зростання) ціни - за одиницю товару або зміни індексу споживчих цін за період з дати укладання даного Договору до дати звернення з пропозицією про зміну ціни.

Документом, який підтверджує факт коливання ціни такого товару на ринку, може бути довідка Управління статистики, довідка Торгово-промислової палати або іншого органу, повноважного на момент надання відповідної інформації. Довідка може містити інформацію про рівень цін на товар, що є предметом закупівлі, та / або зміну індексу споживчих цін (індексу інфляції) за період з дати укладання даного Договору та на час укладання Додаткового договору.

За умовами п. 1) Комерційної пропозиції (Додаток №2 до Договору) ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи) 2,37 грн за 1 кВт/год.

Спосіб оплати - по факту (п. 2) Комерційної пропозиції (Додаток №2 до Договору).

У пункті 3) Комерційної пропозиції (Додаток №2 до Договору) вказано термін падання рахунку за спожиту електричну енергію та строк його оплати: станом на останній календарний день розрахункового періоду постачальником складається Акт приймання-передачі електричної енергії та протягом 5 робочих днів надається споживачу. Споживач зобов`язаний розглянути та підписати вказаний Акт у строк, що не перевищує 5 робочих днів, або дати вмотивовану відмову від підписання такого Акту у цей же строк. Споживач зобов`язаний сплатити вартість поставленої (спожитої) електричної енергії на підставі Акту приймання-передачі електричної енергії та виставленого постачальником рахунку на оплату, у строк не більше 10 робочих днів, після закінчення розрахункового періоду.

Термін дії Договору з 01.01.2021 по 31.12.2021 (п. 8 Комерційної пропозиції (Додаток №2 до Договору).

Листом вих. №673 від 15.02.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич" звернулось до Комунального некомерційного підприємства "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради з проханням збільшити ціну на електричну енергію до 2,551555 грн за 1 кВт/год. з урахуванням ПДВ без збільшення загальної вартості договору. До вказаного листа відповідачем було долучено Експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати №О-144 від 12.02.2021, в якому вказано, що мало місце коливання середньозваженої ціни на електричну енергії в сторону збільшення вартості на 16,15%.

16.02.2021 Комунальним некомерційним підприємством "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич" було укладено Додаткову угоду №1, в якій сторони погодили, що прогнозований обсяг закупівлі електричної енергії за Договором складатиме 854 631 кВт за ціною 2,551555 грн за 1 кВт/год.

Листом вих. №713 від 25.02.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич" звернулось до Комунального некомерційного підприємства "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради з проханням збільшити ціну на електричну енергію до 2,77122 грн за 1 кВт/год. з урахуванням ПДВ без збільшення загальної вартості договору. До вказаного листа відповідачем було долучено Експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати №О-194 від 23.02.2021, в якому вказано, що мало місце коливання середньозваженої ціни на електричну енергії в сторону збільшення вартості на 12,26%.

25.02.2021 Комунальним некомерційним підприємством "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич" було укладено Додаткову угоду №2, в якій сторони погодили, що прогнозований обсяг закупівлі електричної енергії за Договором складатиме 773 983 кВт за ціною 2,551555 грн за 1 кВт/год.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич" направило Комунальному некомерційному підприємству "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради лист вх. №415 від 31.03.2021, в якому повідомило про зміну умов Договору, посилаючись на коливання ціни електричної енергії на ринку. До вказаного листа відповідачем було долучено Експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати №О-325 від 25.03.2021, в якому вказано, що мало місце коливання середньозваженої ціни на електричну енергії в сторону збільшення вартості на 9,17%.

01.03.2021 Комунальним некомерційним підприємством "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич" було укладено Додаткову угоду №4, в якій сторони погодили, що прогнозований обсяг закупівлі електричної енергії за Договором складатиме 712 632 кВт за ціною 2,77122 грн за 1 кВт/год.

21.03.2024 Комунальним некомерційним підприємством "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич" було укладено Додаткову угоду №6, в якій сторони погодили, що прогнозований обсяг закупівлі електричної енергії за Договором складатиме 659 826 кВт за ціною 2,99273 грн за 1 кВт/год.

06.04.2021 Комунальним некомерційним підприємством "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич" було укладено Додаткову угоду №7, в якій сторони погодили, що прогнозований обсяг закупівлі електричної енергії за Договором складатиме 558 608 кВт за ціною 2,99273 грн за 1 кВт/год.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич" направило Комунальному некомерційному підприємству "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради лист вих. №877 від 02.08.2021, в якому повідомило про зміну умов Договору, посилаючись на коливання ціни електричної енергії на ринку. До вказаного листа відповідачем було долучено Експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати №О-710 від 02.08.2021, в якому вказано, що мало місце коливання середньозваженої ціни на електричну енергії в сторону збільшення вартості на 21,84%.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич" направило Комунальному некомерційному підприємству "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради лист вих. №1780 від 11.08.2021, в якому повідомило про зміну умов Договору, посилаючись на коливання ціни електричної енергії на ринку. До вказаного листа відповідачем було долучено Експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати №О-753 від 10.08.2021, в якому вказано, що мало місце коливання середньозваженої ціни на електричну енергії в сторону збільшення вартості на 31,04%.

Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич" направило Комунальному некомерційному підприємству "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради лист вих. №1765 від 20.08.2021, в якому повідомило про зміну умов Договору, посилаючись на коливання ціни електричної енергії на ринку. До вказаного листа відповідачем було долучено Експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати №О-796 від 20.08.2021, в якому вказано, що мало місце коливання середньозваженої ціни на електричну енергії в сторону збільшення вартості на 45,57%.

30.08.2021 Комунальним некомерційним підприємством "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич" було укладено Додаткову угоду №8, в якій сторони погодили, що прогнозований обсяг закупівлі електричної енергії за Договором складатиме 643 620 кВт за ціною 3,256464 грн за 1 кВт/год.

30.08.2021 Комунальним некомерційним підприємством "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич" було укладено Додаткову угоду №9, в якій сторони погодили, що прогнозований обсяг закупівлі електричної енергії за Договором складатиме 622 102 кВт за ціною 3,546552 грн за 1 кВт/год.

30.08.2021 Комунальним некомерційним підприємством "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич" було укладено Додаткову угоду №10, в якій сторони погодили, що прогнозований обсяг закупівлі електричної енергії за Договором складатиме 605 076 кВт за ціною 3,862716 грн за 1 кВт/год.

Листом від 12.10.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич", посилаючись на коливання ціни електричної енергії на ринку, повідомило Комунальне некомерційне підприємство "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради про зміну умов Договору. До вказаного листа відповідачем було долучено Експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати №О-1010 від 11.10.2021, в якому вказано, що мало місце коливання середньозваженої ціни на електричну енергії в сторону збільшення вартості на 16,28%.

05.11.2021 Комунальним некомерційним підприємством "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич" було укладено Додаткову угоду №11, в якій сторони погодили, що прогнозований обсяг закупівлі електричної енергії за Договором складатиме 593 992 кВт за ціною 4,213 грн за 1 кВт/год.

Листом вих. №2217 від 23.10.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич", посилаючись на коливання ціни електричної енергії на ринку, повідомило Комунальне некомерційне підприємство "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради про зміну умов Договору. До вказаного листа відповідачем було долучено Експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати №О-1059 від 21.10.2021, в якому вказано, що мало місце коливання середньозваженої ціни на електричну енергії в сторону збільшення вартості на 10,66%.

15.11.2021 Комунальним некомерційним підприємством "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич" було укладено Додаткову угоду №12, в якій сторони погодили, що прогнозований обсяг закупівлі електричної енергії за Договором складатиме 587 466 кВт за ціною 4,59864 грн за 1 кВт/год.

10.12.2021 Комунальним некомерційним підприємством "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич" було укладено Додаткову угоду №13, в якій сторони погодили, що прогнозований обсяг закупівлі електричної енергії за Договором складатиме 583 654 кВт за ціною 5,02 грн за 1 кВт/год.

У період дії Договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич" було поставлено Комунальному некомерційному підприємству "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради електричну енергію в обсязі 583 654 кВт, в рахунок оплати якої Комунальним некомерційним підприємством "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич" кошти у розмірі 1 974 857,46 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача про недійсність Додаткових угод №1, №2, №4, №6, №7, №8, №9, №10, №11, №12, №13 до Договору, оскільки відповідачем безпідставно змінено істотні умови договору без обґрунтування та документального підтвердження коливань ціни електричної енергії в період виконання договору, та про безпідставність набуття відповідачем за рахунок позивача коштів у розмірі 591 597,48 грн.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься визнання правочину недійсним. Аналогічні положення містить статті 20 Господарського кодексу України.

За приписом статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов`язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов`язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов`язану сторону певних обов`язків.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 по справі №905/1227/17).

Відповідно до ст. 217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Спірний Договір укладений сторонами результатами проведення процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно з пунктами 6, 11, 22 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (тут і надалі в редакції, чинній станом на дату укладення спірного правочину): договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару; замовники - суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону. При цьому, предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Положеннями частини 1 статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частини 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та / або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За приписами частини 2 статті 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору.

Частиною першою статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини першої статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Частинами третьою, четвертою статті 653 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Суд зазначає, що необхідність укладення оспорюваних Додаткових угод до Договору обґрунтовано відповідачем коливанням ціни товару на ринку, на підтвердження чого Товариством з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич" були надані експертні висновки Черкаської торгово-промислової палати.

Протягом 2021 року до спірного договору вносилися зміни шляхом укладення таких додаткових угод:

- Додатковою угодою №1 від 16.02.2021 внесено зміни до абзацу 10 договору та збільшено ціну до 2,5515555 грн за 1 кВт/год;

- Додатковою угодою №2 від 25.02.2021 зменшено загальний обсяг електричної енергії до 773 983 кВт/год та збільшено ціну до 2,5515555 грн за 1 кВт/год;

- Додатковою угодою №4 від 01.03.2021 зменшено загальний обсяг електричної енергії до 712 632 кВт/год та збільшено ціну до 2,77122 грн за 1 кВт/год, поширено дію даної додаткової угоди з 03.02.2021;

- Додатковою угодою №6 від 31.03.2021 зменшено загальний обсяг електричної енергії до 659 826 кВт/год та збільшено ціну до 2,99273 грн за 1 кВт/год, поширено дію даної додаткової угоди з 16.03.2021;

- Додатковою угодою №7 від 06.04.2021 зменшено загальний обсяг електричної енергії до 558 608 кВт/год та збільшено ціну до 2,99273 грн за 1 кВт/год, поширено дію даної додаткової угоди з 16.03.2021;

- Додатковою угодою №8 від 30.08.2021 збільшено загальний обсяг електричної енергії до 643 650 кВт/год та збільшено ціну до 3,256464 грн за 1 кВт/год, поширено дію даної додаткової угоди з 21.07.2021;

- Додатковою угодою №9 від 30.08.2021 зменшено загальний обсяг електричної енергії до 622 102 кВт/год та збільшено ціну до 3,546552 грн за 1 кВт/год, поширено дію даної додаткової угоди з 01.08.2021;

- Додатковою угодою №10 від 30.08.2021 зменшено загальний обсяг електричної енергії до 605 076 кВт/год та збільшено ціну до 3,862716 грн за 1 кВт/год, поширено дію даної додаткової угоди з 21.08.2021;

- Додатковою угодою №11 від 05.11.2021 зменшено загальний обсяг електричної енергії до 593 992 кВт/год та збільшено ціну до 4,213 грн за 1 кВт/год, поширено дію даної додаткової угоди з 01.10.2021;

- Додатковою угодою №12 від 15.11.2021 зменшено загальний обсяг електричної енергії до 587 446 кВт/год та збільшено ціну до 4,59864 грн за 1 кВт/год, поширено дію даної додаткової угоди з 20.10.2021;

- Додатковою угодою №13 від 12.10.2021 зменшено загальний обсяг електричної енергії до 583 654 кВт/год та збільшено ціну до 5,02 грн за 1 кВт/год, поширено дію даної додаткової угоди з 01.11.2021.

У матеріалах справи також наявні листи відповідача, адресовані позивачу, в яких зазначалося про необхідність зміни договірної ціни у зв`язку з об`єктивним коливанням ціни на електричну енергію в бік збільшення, та експерті висновки Черкаської торгово-промислової палати, надані на підтвердження цього.

Також відповідно до наявних у матеріалах справи актів приймання-передачі електроенергії та платіжних доручень протягом строку дії договору Комунальне некомерційне підприємство "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради отримало від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич" електричну енергію в обсязі 583 654 кВт та сплатило за неї кошти у розмірі 1 974 857,46 грн.

Перед судом для правильного вирішення даного спору постали наступні питання:

1. За яких умов допустиме збільшення ціни товару? Яке коливання цін дає підставу для збільшення ціни в договорі закупівлі?

2. Як впливає суб`єктивна поведінка учасників правовідносин на правильне вирішення спору:

2.1. Чи не є дії замовника (покупця) з підписанням додаткової угоди і наступним позовом про її недійсність проявом суперечливої поведінки?

2.2. Чи не є дії постачальника з направленням пропозиції про підвищення ціни електроенергії недобросовісною реалізацією власного становища?

3. Чи дозволяють норми пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" збільшувати ціну товару більш ніж на 10% від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю (за умови існування об`єктивних підстав для цього)?

Щодо умов, за яких допустиме збільшення ціни товару.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній до внесення змін згідно із Законом №1530-IX від 03.06.2021) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Внесені в червні 2021 року Законом №1530-IX від 03.06.2021 зміни у пункт 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" жодним чином не впливають на вирішення даного спору та / або не змінюються суті даних норм.

Тобто протягом всього періоду правовідносин сторін за Договором у другому реченні пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" законодавець визнавав (та на даний час визнає) особливості застосування визначеного цією нормою виключення на ринку електроенергії.

Це обумовлене тим, що правовідносини з купівлі-продажу електроенергії є регульовані державою, а відтак для правильного вирішення даного спору не є достатнім аналіз лише Закону України "Про публічні закупівлі", адже існує спеціальне законодавство у цій галузі.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин регулюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Не вдаючись у поглиблений аналіз законодавства про ринок електричної енергії, суд зупиниться на пункті 5 частині 2 статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії", який передбачає, що основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема правилами роздрібного ринку.

Частина п`ята вказаної статті визначає, що правила роздрібного ринку передбачають, зокрема загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов`язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником "останньої надії". Ці правила затверджуються Регулятором - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Дана норма має особливе значення в аспекті спірних правовідносин, адже купівля продаж електричної енергії мала місце на роздрібному ринку, а відтак суд зобов`язаний врахувати затверджені Регулятором (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) правила роздрібного ринку, які ухвалені на виконання Закону України "Про ринок електричної енергії".

Отже, для правильної відповіді на поставлене питання необхідно проаналізувати диспозицію норми, яка надає можливість змінити ціну договору: "збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку".

Ринок електроенергії у даному випадку вирізняє декілька різновидів придбання електроенергії постачальником для її наступного продажу споживачам. Зокрема такими видами є:

а) придбання електроенергії на підставі двохсторонніх договорів з виробниками електроенергії та на організованих сегментах ринку його взаємовідносини з іншими учасниками ринку регулюються Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №307 (надалі - Правила №307);

б) придбання електроенергії на торгах на підставі Правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №308 (надалі - Правила №308).

Історично склалося, що українськими постачальниками не використовується схема придбання електроенергії за довгостроковими двосторонніми договорами (наприклад, на рік чи два з НАЕК "Енергоатом"), а суд відзначає, що така форма співпраці могла б виключити існування тисяч подібних спорів щодо постачання електроенергії споживачам державного / комунального сектору економіки та бути запорукою стабільності ціни електроенергії.

Найпоширенішою схемою придбання електроенергії постачальниками є купівля-продаж електричної енергії на ринку "на добу наперед" (надалі - РДН) і внутрішньодобовому ринку (надалі - ВДР) здійснюється на організованих електронних торгах, що проводяться за допомогою програмного забезпечення Оператора ринку.

Оскільки матеріали справи не містять доказів укладання відповідачем двостороннього договору щодо придбання електроенергії, то судом враховуються коливання ціни на ринку на добу на перед, що склалися на таких електронних торгах, а інформація про це міститься на сайті Оператора ринку (https://www.oree.com.ua/).

Тут і далі, суд використовує для порівняння ринкової ціни відомості із сайту Оператора ринку/аналітичні матеріали/Аналіз РДН і ВДР/Аналіз за місяць (РДН) (https://www.oree.com.ua/index.php/graphs_trading/month_rdn_main).

Із аналізу матеріалів (в т.ч. висновків Черкаської ТПП), які стали підставою для внесення змін до ціни договору, суд відзначає, що кожен висновок містить відображення ціни за дві дати / періоди, які передували даті висновку.

Проаналізувавши кожен висновок окремо, складається враження, що дійсно ринкова ціна збільшувалася.

Разом із цим, суд не може не звернути увагу на те, що ринкові ціни на електроенергії (особливо у спірний період 2021 року) не мають тенденції постійного збільшення.

Із аналізу графіку зміни ціни на РДН на торговій зоні Об`єднана енергетична система України (ОЕС України) прослідковуються як спади ціни на електричну енергію, так і її зростання.

При чому коливання за рік сягають 50% по відношенню до ціни на початку року.

Очевидним є те, що у разі зменшення ринкової ціни, сторони мають право зменшити ціну договору (чому цього не відбувається на практиці суд опише пізніше), а при збільшенні ринкової ціни - збільшити ціну договору.

Враховуючи відсутність укладених сторонами додаткових угод на зменшення ціни договору у разі зменшення ринкової ціни електроенергії, то обов`язковою ознакою можливості ініціювання питання про внесення змін до ціни договору є таке коливання ціни на ринку, коли ціна перевищує ринкову ціну на момент формування комерційної пропозиції постачальника для участі у публічній закупівлі. Суд вважає саме цю дату визначальною, адже після направлення комерційної пропозиції та визнання її пропозицією-переможцем, така особа втрачає можливість її корегування, і саме така ціна має бути відображена у договорі про публічну закупівлю.

Сутність пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" полягає у необхідності збереження рівня прибутковості від угоди постачальника, адже очевидно що постачальник не має нести ризики стрімкого зростання ціни на ринку електроенергії (особливого значення це набуває з кінця 2021, коли почалися аномальні явища на європейському ринку природнього газу, ймовірно зумовлені недобросовісними діями РФ - найбільшого постачальника газу, та за час воєнного стану - період активного знищення енергопотужностей України).

Відтак, суд порівняє ринкову ціну на РДН із ціною додаткових угод у порівнянні із ринковою ціною РДН на момент прийняття Товариством з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич" рішення про участь у закупівлі №UA-2020-11-20-003470-b.

У даній справі комерційні пропозиції були подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич" 08.12.2020 та 14.12.2020 з ціною 1,975 грн за 1 кВт без ПДВ.

Станом на 08.12.2020 ринкова ціна на РДН в торговій зоні ОЕС України становила 1,56792 грн за 1 кВт без ПДВ.

На момент укладання додаткових угод ціна на РДН в торговій зоні ОЕС України була наступна:

- 16 лютого 2021 року - 1,704 грн;

- 25 лютого 2021 року - 1,45357 грн;

- 01 березня 2021 року - 1,63 грн;

- 31 березня 2021 року - 1,095 грн;

- 06 квітня 2021 року - 1,025 грн;

- 30 серпня 2021 року - 1,895 грн;

- 05 листопада 2021 року - 3,011 грн;

- 15 листопада 2021 року - 2,916 грн;

- 10 грудня 2021 року - 2,962 грн.

Прикметно, що у першу декаду січня 2021 року ринкова ціна коливалася у межах від 0,83972 грн до 1,119117 грн за 1 кВт без ПДВ, до кінця липня 2021 року ринкова ціна не перевищувала ціну 1,6 грн за 1 кВт без ПДВ, а весь травень становила менше 1,00 грн за 1 кВт без ПДВ, проте жодна із сторін Договору не ініціював зменшення ціни договору.

Таким чином, на момент укладання Додаткових угод 1, 2, 4, 6, 7 ринкова ціна електроенергії знаходилася в межах ринкової ціни (не перевищувала) тієї, яка існувала на момент подачі Товариством з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич" комерційної пропозиції для участі в процедурі закупівлі №UA-2020-11-20-003470-b, що виключало можливість збільшення ціни договору.

Коливання цін, зафіксовані Черкаської ТПП були обумовлені попереднім зниження ціни, що виключало можливість висновку про наявність підстав для застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в частині збільшення ціни електричної енергії.

Незважаючи на те, що де-факто ринкова ціна електроенергії залишалася в межах ціни, яка існувала у грудні 2020 року - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич" ініціювало збільшення ціни договору з 2,37 грн до 2,99273 грн, тобто на 26,27%.

Кричущим прикладом недобросовісних дій та очевидної відсутності правових підстав для збільшення ціни договору є порівняння ціни договору за Додатковою угодою №6 у розмірі 2,99273 грн із ціною РДН у розмірі 1,025 грн. Тобто різниця ринкової ціни РДН та ціни договору становила близько 2 грн за 1 кВт без ПДВ (тобто відповідачем продавалась позивачу електрична енергія майже втричі дорожче ніж закуповувалась на ринку).

Порівняльний аналіз ринкової ціни РДН та ціни за Додатковими угодами №8 та №11 свідчить про існування не тільки зміни ринкової ціни, а й її перевищення ринкової ціни РДН, яка існувала на момент подачі комерційної пропозиції.

При цьому, суд відзначає, очевидно недобросовісні дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич", яке 30.08.2021 ініціювало укладання одразу 3 додаткових угод до Договору, а 15.11.2021 і 10.12.2021 підвищення ціни на 0,8 грн за 1 кВт без ПДВ за незмінної ціни РДН у порівнянні із 05.11.2021.

Вказані зловживання були направленні на збільшення рівня прибутковості угоди, адже якщо у грудні 2020 року ціна договору становила 1,975 грн при ринковій ціні 1,56792 грн (прибутковість 40,7 копійок на 1кВт/год), то у грудні 2021 року ціна договору становила 5,02 грн при ринковій ціні 2,962 грн (прибутковість 2,058 грн на 1 кВт/год).

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України).

Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (постанова об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17).

Згідно з частинами другою та третьою статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

П`ятикратне збільшення прибутковості в межах договору про закупівлю електричної енергії та укладання додаткових угод №№ 1, 2, 4, 6, 7 за відсутності збільшення ринкової ціни понад ціну, яка існувала на момент подачі комерційної пропозиції, виключають можливість висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич" діяло добросовісно з метою розумного збереження власної прибутковості від угоди в межах, які існували на момент прийняття рішення про участь в торгах.

Вказане виключає можливість для висновку про законність в тому числі Додаткових угод №8 та №11, коли існувало формальне збільшення ринкової ціни РДН понад ціну, яка існувала на момент прийняття рішення про участь в торгах.

Таким чином, збільшення ціни електроенергії в межах укладеного договору про закупівлю електричної енергії (в якому не укладалися додаткові угоди про зменшення ціни) можливе за умови збільшення ринкової ціни РДН у порівнянні із ціною РДН, яка існувала на момент прийняття рішення про участь в торгах (подача комерційної пропозиції).

Зловживання постачальника шляхом безпідставного збільшення ціни договору (в т.ч. істотне перевищення рівня прибутковості за угодою) виключає можливість для висновку про правомірність реалізації права на збільшення ціни, навіть у тих випадках коли на момент укладання додаткової угоди відбулося коливання ціни у порівнянні із ціною на омент подачі комерційної пропозиції.

Щодо впливу поведінки суб`єктів правовідносин на вирішення спору.

Судом оцінено поведінку кожного із учасників на предмет добросовісності, адже первісно виникло питання, а чи не діє замовник суперечливо - спочатку укладає додаткові угоди, в яких погоджує збільшення ціни, а після виконання договору подає позов про незаконність дій постачальника.

Первісно суду не було зрозумілим твердження позивача, що тільки відповідач порушив законодавство про публічні закупівлі, адже додаткові угоди підписані добровільно обома сторонами, а відтак чому позивач винить тільки постачальника у цьому.

Вказане змусило суд заглибитися у історію таких спорів.

У провадженні судів перебувають сотні спорів (тільки у провадженні судді Бойка Р.В. на момент винесення цього рішення таких справ три), в яких або покупець електроенергії, або прокурор оспорює добровільно укладені та виконані додаткові угоди про збільшення ціни електроенергії протягом періоду дії договору про публічні закупівлі.

В кожній із справ передумовою укладання додаткової угоди є висновок регіонального відділення ТПП про співставлення двох дат / періодів з наглядним висновком про зміну цін між порівнюваними датами / періодами.

Надалі слідує лист постачальника з пропозицією про укладення додаткової угоди про збільшення ціни і підписання такої угоди.

Є випадки в яких в один день укладаються 2-3 додаткові угоди про послідовне збільшення ціни електроенергії (як у даній справі).

Як правило споживачами електроенергії у спорах є заклади освіти, заклади здоров`я, виправні колонії тощо.

Перед судом постало питання: а що ж змушує таких споживачів підписувати додаткові угоди (які з мотивів пізніше поданих позовів суперечать закону), погоджуючись на зміну ціни?

Деякі представники говорять, що в іншому випадку б з ними розірвали договір і заклад залишився б без електроенергії, а тому під примусом вони змушені були укладати такі угоди.

Повертаючись до специфіки існування роздрібного ринку електричної енергії, врегульованого Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (надалі - ПРРЕЕ), суд відзначає недостатньо урегульованість питання обов`язковості зміни ціни договору у разі стрімких коливань ринкових цін.

У пункті 3.2.4 ПРРЕЕ вказано, що у разі надання у встановленому порядку електропостачальником споживачу повідомлення про зміни умов договору про постачання електричної енергії (у тому числі зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та / або розподілу електричної енергії, ціни (тарифу) на послуги постачальника універсальних послуг та / або "останньої надії") та / або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов (але не раніше ніж через 20 днів від дня надання споживачу повідомлення), про що зазначається у повідомленні:

1) достроково розірваним (без штрафних санкцій) за ініціативою споживача - у разі надання електропостачальнику письмової заяви споживача про незгоду / неприйняття змін протягом 5 робочих днів з дня отримання такого повідомлення, але не пізніше ніж за 10 календарних днів до зазначеної в повідомленні дати зміни умов договору;

2) зміненим на запропонованих електропостачальником умовах - якщо споживач не надав електропостачальнику письмову заяву про незгоду / неприйняття змін у встановлений цим пунктом термін.

Тобто автоматична зміна умов договору постачання (за принципом мовчазної згоди) допустима за умов зміни регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та / або розподілу електричної енергії, ціни (тарифу) на послуги постачальника універсальних послуг та / або "останньої надії") та / або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії. Прикметно, що наведені випадки, за яких Регулятор перебачив автоматичну зміну умов договору поставки, як правило не відносяться до передумов виникнення подібних спорів.

За змістом абзацу п`ятого п. 13.5 ПРРЕЕ дія договору також припиняється у разі неприйняття споживачем своєчасно запропонованих (за 20 днів до введення в дію) постачальником змін до договору, що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та / або розподілу електричної енергії, ціни (тарифу) на послуги постачальника "останньої надії") та / або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або щодо умов постачання електричної енергії.

З наведеного вбачається, що різке коливання ринкової ціни РДН не є підставою для автоматичної зміни умов договору чи права постачальника відмовитися / розірвати умови договору.

В цій частині ПРРЕЕ містять неоднозначні норми, які з одного боку містять натяк Регулятора, що така зміна обов`язкова, з іншого боку - відсутня аналогічна п. 3.2.4 ПРРЕЕ норма щодо права постачальника розірвати чи змінити договір.

Зокрема у абзаці третьому п. 3.1.1 ПРРЕЕ вказано, що електропостачальники мають інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору про постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов`язані повідомляти споживачів в установленому порядку про будь-яке збільшення ціни і про право споживачів припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови.

Аналогічна норма закріплена у абзаці першому п. 3.2.4, п.п. 21 п. 5.2.2 ПРРЕЕ.

Визначення мінімального строку для інформування споживачів про зміну ціни, а також застосоване формулювання "до їх застосування" начебто складає враження про те, що постачальник може в односторонньому порядку прийняти рішення про зміну і через 20 днів такі зміни будуть застосовані.

Перед судом постало питання, а що ж мав на увазі Регулятор формулюючи словосполучення "до їх застосування" - "де ж можуть бути застосовані зміни?", адже ціни погоджуються постачальником і споживачем у договорі, і очевидно до внесення змін до договору вони не можуть бути застосовані за який би період часу постачальник не повідомляв про своє бажання змінити ціну.

Ще загадковішим є формулювання у вказаному пункті про необхідність інформування "про право споживача розірвати договір".

Аналогічним чином сформований підпункт 18 п. 5.5.1 ПРРЕЕ щодо права споживача отримувати від відповідного електропостачальника повідомлення про його наміри внести зміни до будь-яких умов договору про постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до внесення цих змін та у разі незгоди із запропонованими змінами розірвати договір з електропостачальником без оплати передбачених договором штрафних санкцій за його дострокове припинення.

Чому Регулятор не зазначив про обов`язковість інформування про право споживача не погодитися із цінами, а акцентував увагу на праві розірвати договір?

Ймовірно Регулятор скопіював у ПРРЕЕ норму підпункту 4 пункту 3 статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" відповідно до якої електропостачальник має у чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов`язані повідомляти споживачів в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про їхнє право припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови.

Суд відзначає, що вказана норма закону регулює випадки, коли електропостачальник може в односторонньому порядку змінювати умову договору (наприклад, при зміні тарифу на послуги з передачі та / або розподілу електричної енергії тощо), і тільки у таких випадках від зобов`язаний поінформувати споживача в порядку підпункту 4 пункту 3 статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії". В такому разі, споживач має такий "вибір": а) мовчки прийняти зміни за умови своєчасного повідомлення про їх впровадження, б) відмовитися від договору.

Жодна норма Закону України "Про ринок електричної енергії" не надає право електропостачальнику в односторонньому порядку змінювати ціну електроенергії по вже укладеному договору у зв`язку із стрімкою зміною ціни на ринку. Цей випадок підпадає під пропозицію електропостачальника запропонувати споживачу добровільно за обопільною згодою змінити ціну електроенергії по вже укладеному договору. І на відміну від попередньої ситуації, споживач має такий вибір: а) підписати додаткову угоду, б) не підписати додаткову угоду, а тому, враховуючи, що зміни умов договору залежать від його волі, то і необхідності завчасного інформування чи роз`яснення про право відмови від договору є недоцільним.

Відтак, поширення формулювання підпункту 4 пункту 3 статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" є доречним для 3.2.4 ПРРЕЕ (наявність права електропостачальника в односторонньому порядку змінити умови договору), в той час як включення цього словосполучення у п. 3.1.1, п. 3.2.4, п.п. 21 п. 5.2.2 ПРРЕЕ не є логічним.

Наведені норми, а саме їх суперечливість та неоднозначність - адже навіщо інформувати про право розірвати, якщо споживач може відмовитися від внесення змін в частині збільшення ціни і продовжити купляти електроенергію по старій (меншій ціні, що відповідає інтересам покупця), на думку суду, створюють хибне враження у споживача про неможливість непогодження ним збільшення ціни електричної енергії.

В аспекті таких висновків суду логічним є питання, чому Регулятор не зазначив про обов`язковість інформування про право споживача не погодитися із цінами, а акцентував увагу на праві розірвати договір?

Ймовірно, розуміючи можливість стрімких змін цін на ринку РДН та виникнення ситуацій коли існують економічно обґрунтовані підстави для збільшення ціни договору, Регулятором у ПРРЕЕ використані такі формулювання, що можуть створити хибне уявлення недостатньо обізнаного у юридичному плані споживача про його обов`язок укласти договір, а інакше постачальник відмовиться від постачання електроенергії.

Прикро, що правила ринку не містять схожого регулювання щодо права споживача ініціювати внесення подібних змін у договір постачання електричної енергії у разі зменшення ціни товару, що в свою чергу ставить споживача у нерівне становище з постачальником та створює передумови для зловживання постачальником на цьому ринку.

Також суд визнає, що не кожен споживач обізнаний про постачальника останньої надії, який буде виступати постачальником електроенергії у разі відсутності договору з раніше визначеним постачальником. Це створює у споживача (суд повторює що у даних справах це заклади охорони здоров`я, освіти тощо) відчуття відчаю бути відключеним від енергопостачання, що змушує підписувати такі угоди.

Зміст листів Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич", якими пропонувалися позивачу до укладання додаткові угоди щодо збільшення ціни електроенергії, свідчить про акцентування постачальником уваги споживача саме на праві споживача розірвати договір, якщо нові умови договору виявилися для споживача неприйнятними. Однакові дії сотень подібних споживачів дають підстави суду стверджувати про формування (в тому числі постачальниками) у них враження у тому, що не підписання умов додаткової угоди про збільшення ціни електричної енергії призведе до припинення дії договору, що зумовить або відсутність електроенергії або її купівлю у постачальника останньої надії за ще більшими цінами.

Наведені дії постачальника (ініціювання збільшення ціни товару за відсутності збільшення ринкової ціни) та нечіткість норм ПРРЕЕ дозволяють стверджувати, що постачальник у даному випадку зловживав своїм правом на ініціювання збільшення ціни договору, що змушувало споживача погоджуватися на підписання додаткових угод.

Відповідь суду на друге питання - укладання угод обумовлено недобросовісною реалізацією постачальником власного становища у поєднанні із нечіткістю положено ПРРЕЕ, що виключає можливість для висновку про суперечливу поведінку Комунального некомерційного підприємства "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради.

Щодо можливості збільшення ціни товару більш ніж на 10% від початково встановленої ціни в договорі в контексті пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Суду відомо, що наведене питання постало перед Великою Палатою Верховного Суду, яка в постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 вказала, що норми пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не дозволяють збільшувати ціну товару більш ніж на 10 % від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю.

З урахуванням частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суд не зміг себе переконати у необхідності застосувати норму пункту 2 частини 5 статті Закону України "Про публічні закупівлі" в частині збільшення ціни товару так само як це зробила Велика Палата Верховного Суду.

Разом із цим відповідь на перші два питання дають підстави для задоволення позову та виключають необхідність відповіді на третє питання.

Враховуючи велику кількість подібних спорів, не виключено, що суд викладе свою позицію із питання можливості збільшення ціни товару більш ніж на 10% від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю у іншій справі за участю добросовісного постачальника за договором, в якому всі збільшення ціни будуть обумовлені зростанням ринкової ціни електроенергії по відношенню до ціни, яка існувала на момент подачі комерційної пропозиції.

Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства,

Загальні засади недійсності договорів та правові наслідки визначені ст. 215 Цивільного кодексу України, в якій закріплено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

З огляду на викладене суд дійшов висновку, укладення сторонами Додаткових угод №1 від 16.02.2021, №2 від 25.02.2021, №4 від 01.03.2021, №6 від 31.03.2021, №7 від 06.04.2021, №8 від 30.08.2021, №9 від 30.08.2021, №10 від 30.08.2021, №11 від 05.11.2021, №12 від 15.11.2021 та №13 від 10.12.2021 до Договору №392 про постачання електричної енергії споживачу від 30.12.2020, якими було збільшено вартість товару більш як в два рази від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору, суперечить вимогам ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі", оскільки при укладенні перших додаткових угод (Додаткових угод №№ 1, 2, 4, 6, 7) були відсутні обґрунтовані та документально підтверджені обставини коливання ціни товару на ринку для можливості внесення змін до Договору відповідно до вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

При цьому, суд також зазначає, що укладення додаткових угод до Договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом України "Про публічні закупівлі", тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання Договору. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 6 Закону України "Про публічні закупівлі".

Щодо вимоги Комунального некомерційного підприємства "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради в частині застосування наслідків недійсності правочинів шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич" на користь позивача безпідставно сплачених коштів в сумі 591 597,48 грн суд зазначає наступне.

Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину, може бути заявлена як самостійно, так і бути об`єднана з вимогою повернути одержане за цим правочином у натурі або про відшкодування його вартості (якщо повернення у натурі неможливе).

Правовими наслідками недійсності правочину є двостороння реституція - у разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за умовами, дійсними на момент відшкодування. Одностороння реституція чинним законодавством не передбачена.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, на яку позивач посилається у позовній заяві, передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Загальна умова частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Згідно із частиною першою, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Згідно з частиною першою статті 177 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Системний аналіз положень частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11, частини 1 статті 177, частини 1 статті 202, частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору (зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2016 у справі №6-2978цс15 та від 03.06.2016 у справі №6-100цс15).

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18.

При цьому, згідно із пунктом 1 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору Комунальне некомерційне підприємство "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради здійснило оплату електричної енергії в обсязі 583 654 кВт у розмірі 1 974 857,46 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи.

Таким чином, Комунальним некомерційним підприємством "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради надмірно сплачено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич" кошти у загальному розмірі 591 597,48 грн за Договором, оскільки позивач мав сплатити відповідачу за електричну енергію в обсязі 583 654 кВт кошти у розмірі 1 383 259,98 грн (583 654 кВт х 2,37 грн з ПДВ первісно погодженої в Договорі ціни).

Враховуючи вищевикладене, у зв`язку з тим, що суд дійшов висновку про визнання недійсними №1 від 16.02.2021, №2 від 25.02.2021, №4 від 01.03.2021, №6 від 31.03.2021, №7 від 06.04.2021, №8 від 30.08.2021, №9 від 30.08.2021, №10 від 30.08.2021, №11 від 05.11.2021, №12 від 15.11.2021 та №13 від 10.12.2021 до Договору №392 про постачання електричної енергії споживачу від 30.12.2020, сплачені позивачем кошти у розмірі 591 597,48 грн (1 974 857,46 грн сплачених коштів - 1 383 259,98 грн коштів, що підлягали сплаті за спірну електричну енергію) підлягають поверненню за недійсним правочином, а тому позовні вимоги Комунального некомерційного підприємства "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич" на користь позивача безпідставно сплачених коштів в сумі 591 597,48 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №910/13407/17.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позов Комунального некомерційного підприємства "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич" про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 591 597,48 грн підлягає задоволенню повністю.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в цій частині покладається на відповідача у зв`язку з задоволенням позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 14, 74, 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального некомерційного підприємства "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради задовольнити повністю.

2. Визнати недійсними Додаткові угоди №1 від 16.02.2021, №2 від 25.02.2021, №4 від 01.03.2021, №6 від 31.03.2021, №7 від 06.04.2021, №8 від 30.08.2021, №9 від 30.08.2021, №10 від 30.08.2021, №11 від 05.11.2021, №12 від 15.11.2021 та №13 від 10.12.2021 до Договору №392 про постачання електричної енергії споживачу від 30.12.2020, який укладений між Комунальним некомерційним підприємством "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради (54003, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Друга Екіпажна, буд. 4; ідентифікаційний код 43443757) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич" (03126, м. Київ, вул. Донця Михайла, буд. 18, кв. 23; ідентифікаційний код 41055889).

3. Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю "Укргаздобич" (03126, м. Київ, вул. Донця Михайла, буд. 18, кв. 23; ідентифікаційний код 41055889) на користь Комунального некомерційного підприємства "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради (54003, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Друга Екіпажна, буд. 4; ідентифікаційний код 43443757) кошти у розмірі 591 597 (п`ятсот дев`яносто одна тисяча п`ятсот дев`яносто сім) грн 48 коп. та судовий збір у розмірі 11 901 (одинадцять тисяч дев`ятсот одна) грн 96 коп. Видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 21.11.2024.

Суддя Р.В. Бойко