ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про відмову у видачі судового наказу
м. Київ
20.11.2024Справа № 910/13585/24
Суддя Господарського суду міста Києва Селівон А.М., розглянувши заяву стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТБ" (40004, Сумська обл., місто Суми, ВУЛИЦЯ ПРАЦІ, будинок 37; код ЄДРПОУ 37654822) про видачу судового наказу за вимогою до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "НАШ 365" (01135, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЖИЛЯНСЬКА, будинок 101А; код ЄДРПОУ 42590855) про стягнення за Договором № 47/2020 від 10.12.2020 року заборгованості в сумі 52 000,00 грн. та 302,80 грн. судового збору,
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТБ" про видачу судового наказу за вимогою до боржника ТТовариства з обмеженою відповідальністю "НАШ 365" про стягнення за Договором № 47/2020 від 10.12.2020 року заборгованості в сумі 52 000,00 грн. та 302,80 грн. судового збору.
За приписами ч. 1 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
У відповідності до приписів ч.1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 148 ГПК України особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Також суд зазначає, що згідно п.п. 4 та 5 ч. 2 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, а також перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги; відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Як вбачається з аналізу вищенаведених норм законодавства, судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.
Відтак, безспірні вимоги мають бути підтверджені відповідними доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до ст. 74 ГПК України, яка передбачає обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
При цьому достовірними доказами є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Згідно ч. 1, 2 ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Частиною 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Наявність спору про право вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.
Отже, зважаючи на принципи наказного провадження та встановлений порядок розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та безспірність якої підтверджується доданими до заяви документами.
Так, в обґрунтування поданої заяви стягувач посилається на порушення боржником укладеного між сторонами Договору № 47/2020 від 10.12.2020 року в частині своєчасної оплати наданих послуг з передавання сигналу телепрограми, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 52000,00 грн.
На підтвердження факту надання послуг за вказаним договором та існування у боржника заборгованості до заяви додані, зокрема, копії актів надання послуг з ретрансляції сигналу в аналоговому форматі телеканалу "НАШ" № П00000498 від 31.12.2021 року, № 14 від 31.01.2022 року та № П00000019 від 28.02.2022 року, які, як зазначено в заяві, надсилались на адресу боржника поштовими відправленнями.
При цьому заявник також посилається на умови п. 6.5 Договору № 47/2020 від 10.12.2020 року, згідно якого не пізніше 10 (десяти) робочих днів з дати направлення провайдером Акта приймання - передачі наданих послуг телерадіоорганізація зобов`язана підписати та направити провайдеру один примірник вищезазначеного Акта або мотивовану відмову від його підписання. У разі неотримання телерадіоорганізацією Акта приймання -передачі наданих послуг, вона зобов`язана негайно повідомити про це провайдера (п.п.6.5.2). У випадку, якщо провайдер протягом вказаного строку не отримав від телерадіоорганізації підписаного примірника Акта приймання - передачі наданих послуг або мотивовану відмову від його підписання, то послуги вважаються прийнятими телерадіоорганізацією без зауважень і підлягають оплаті (п.п.6.5.3).
Як встановлено судом, зазначені акти наданих послуг, згідно яких, за твердженням стягувача, виникла заборгованість та ґрунтуються заявлені вимоги, підписані в односторонньому порядку тільки зі сторони заявника - виконавцем за Договором, та, окрім цього, заявником не надано суду доказів надсилання таких актів на адресу боржника, доказів вручення таких актів та/або їх повернення з підписом та/або письмової відмови від підписання.
Судом враховано, що для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, без розгляду справи по суті на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів, які підтверджують безспірність таких вимог. З цією метою, насамперед, необхідно перевірити наявність обставин щодо факту виникнення та настання строку виконання боржником зобов`язання.
Натомість, надані заявником докази, а саме копії підписаних з одного боку актів надання послуг з ретрансляції сигналу не свідчать про відсутність між сторонами спору щодо самого порушення умов Договору та нарахованої суми відповідно до таких актів, позаяк одностороннє підписання останніх не може свідчити про безспірність заявлених заявником вимог про стягнення заборгованості за Договором № 47/2020 від 10.12.2020 року. Отже, заявлені вимоги в цій частині не відповідають засадам наказного провадження.
За змістом п. 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказ.
Таким чином, зважаючи на те, що заявником не дотримано вимог, передбачених ст. 148 ГПК України, вимоги за заявою про видачу наказу не мають ознак безспірності та відсутні докази, які б підтверджували відсутність спору про право, тобто заявником не підтверджено виникнення права грошової вимоги саме у заявленій сумі 52 000,00 грн., суд доходить висновку про відмову у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТБ" до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "НАШ 365" про стягнення за Договором № 47/2020 від 10.12.2020 року заборгованості в сумі 52 000,00 грн. та 302,80 грн. судового збору на підставі п. 8 ч.1 ст.152 ГПК України.
Суд звертає увагу, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).
У відповідності до ст.ст. 147, 148, 150, 152-155 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "СІТБ" у видачі судового наказу за вимогою до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "НАШ 365" про стягнення за Договором № 47/2020 від 10.12.2020 року заборгованості в сумі 52 000,00 грн. та 302,80 грн. судового збору.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст. 254 - 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.М.Селівон
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 20.11.2024 |
Оприлюднено | 25.11.2024 |
Номер документу | 123211297 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи наказного провадження |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Селівон А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні