ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
06.11.2024Справа № 910/1618/20 (910/10125/24)
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Камянка Глобал Вайн" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 34, офіс 202-Г, ідентифікаційний номер 36805359)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" (49000, м. Дніпро, пр. О.Поля, 40, ідентифікаційний номер 30487219)
про стягнення заборгованості у розмірі 5 594 234,27 грн.
в межах справи № 910/1618/20
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Камянка Глобал Вайн" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 34, офіс 202-Г, ідентифікаційний номер 36805359)
про банкрутство
Суддя Мандичев Д.В.
Секретар судового засідання Улахли О.М.
Представники сторін:
від позивача - Тихоша Д.С.,
від відповідача - Вітович О.Я.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляді у Господарському суді міста Києва перебуває справа за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорінвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Камянка Глобал Вайн" про банкрутство.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Камянка Глобал Вайн" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" про стягнення заборгованості у розмірі 4 475 409,58 грн. - інфляційних втрат та 1 118 824,69 грн. - 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи призначено на 09.10.2024.
03.09.2024 до суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2024 відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 06.11.2024.
У судове засідання, призначене на 06.11.2024, з`явився представник позивача, який підтримав заявлені позовні вимоги. Представник відповідача проти задоволення позову висловив заперечення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
01.01.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Камянка Глобал Вайн» (постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» (покупцем) укладено Договір поставки № 37798.
Відповідно до п. 3.1 Договору поставки покупець після прийняття товару та необхідних документів на товар зобов`язаний здійснити оплату товару безготівковим шляхом та перерахувати на розрахунковий рахунок постачальника протягом 95 календарних днів з дня поставки.
На викання умов Договору поставки № 37798 позивач поставив ТОВ «АТБ-маркет» товар, що був оплачений відповідачем частково.
Як слідує зі змісту укладеної між сторонами Угоди про взаєморозрахунки за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, станом на 31.12.2017 сальдо розрахунків між сторонами ТОВ «АТБ-маркет» та ТОВ «Камянка Глобал Вайн» по обороту за договором від 01.01.2017 № 37798 за весь період становить: 10 897 665,21 грн., а саме: ТОВ «Камянка Глобал Вайн» поставлено товар на загальну суму 69 317 048,42 грн., а ТОВ «АТБ-маркет» сплачено за поставлений товар 58 419 383,21 грн.
Також, за Угодою про взаєморозрахунки за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 сальдо розрахунків між сторонами ТОВ «АТБ-маркет» та ТОВ «Камянка Глобал Вайн» по обороту за договором від 01.01.2017 № 37798 становить 10 897 665,21 грн., що є залишком заборгованості «АТБ-маркет» за поставлений товар.
У свою чергу, ТОВ «АТБ-маркет» сплачено частину заборгованості ТОВ «Камянка Глобал Вайн» на загальну суму 5 041 747,62 грн.
Дані обставини встановлені в рішенні Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі №910/1618/20(910/14919/22), яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Камянка Глобал Вайн" задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Камянка Глобал Вайн" 5 855 917,59 грн. заборгованості та 87 838,76 грн. витрат по сплаті судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі №910/1618/20(910/14919/22) залишено без змін.
У той же час, 04.04.2018 між ТОВ «Камянка Глобал Вайн» (клієнт) та ТОВ «Факторингова компанія Фонд боргових зобов`язань» (фактор) укладено договір факторингу №04-04/18-36 за умовами якого клієнтом на користь фактора передано право вимоги виконання грошового зобов`язання за договором поставки № 37798 від 01.01.2017, укладеного між Постачальником - ТОВ «Камянка Глобал Вайн» та Покупцем - ТОВ «АТБ-маркет» на загальну суму 10 897 665,21 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.09.2021 у справі №910/1618/20 (904/2220/18) за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Фонд боргових зобов`язань" про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" про визнання недійсним договору факторингу в межах справи № 910/1618/20 закрито.
Як установлено судом у межах справи №910/1618/20 (904/2220/18), розрахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Фонд боргових зобов`язань" за договором факторингу від 04.04.2018 №04-04/18-36 не відбувся, у зв`язку з чим на підставі повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Камянка Глобал Вайн" від 17.12.2018 договір є розірваним.
Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 75 ГПК України).
З огляду на те, що відповідач сплатив залишок заборгованості за договором поставки № 37798 від 01.01.2017 у сумі 5 855 917,59 грн. лише 13.06.2024, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення нарахованих за період з 31.01.2018 до 13.06.2024 інфляційних втрат у розмірі 4 475 409,58 грн. та 1 118 824,69 грн. 3% річних.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).
Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем 13.06.2024 сплачено на користь позивача в рахунок погашення боргу за договором поставки № 37798 від 01.01.2017 згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі №910/1618/20(910/14919/22) грошові кошти в сумі 5 855 917,59 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
При цьому, наявність чи відсутність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не звільняє його від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора його права на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за весь час прострочення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 910/8132/17.
Водночас, заперечуючи проти позовних вимог, відповідач наголосив, що суперечлива поведінка позивача спричинила відсутність правової визначеності у відповідача щодо суб`єкта отримання боргу за договором поставки № 37798 від 01.01.2017. Як зазначив відповідач, відступлення позивачем права вимоги за вказаним договором поставки іншій особі, а потім відмова від цього договору та звернення позивача до суду до відповідача з позовом про стягнення зазначеної заборгованості є суперечливою поведінкою. Одночасно відповідач навів власний контррозрахунок із періодом прострочення виконання зобов`язання з 28.06.2022 по 13.06.2024.
Верховний Суд у постановах від 10.04.2019 у справі №390/34/17, від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 звертався до доктрини римського права - venire contra factum proprium (принцип заборони суперечливої поведінки), яка базується на принципі римского права "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).
В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Добросовісність є однією з засад цивільного законодавства (ст. 3 ЦК України). Встановлення недобросовісності дій сторін правовідносин чи їх суперечливої поведінки є правовим висновком суду виходячи з встановлення фактичних обставин конкретної справи. Повноваження суду щодо оцінки доказів є тим процесуальним механізмом, який дозволяє суду оцінити добросовісність дій сторін та встановити суперечливість їх поведінки.
Однак, наявність даного спору не свідчить, що позивач діє всупереч своїй попередній поведінці.
Так, як установлено судами в межах справи №910/1618/20(910/14919/22) станом на 31.12.2017 залишок заборгованості відповідача перед позивачем за договором поставки № 37798 від 01.01.2017 становив 10 897 665,21 грн.
При цьому, відступлення права вимоги за договором поставки № 37798 від 01.01.2017 відбулося 04.04.2018, у той час як відповідач протягом цього періоду погашення заборгованості за вказаним договором не здійснив, доказів неможливості належного виконання зобов`язання відповідачем до матеріалів справи не надано.
Одночасно, матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем після 04.04.2018 вчинялися дії на погашення заборгованості за договором поставки № 37798 від 01.01.2017 перед новим кредитором - Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Фонд боргових зобов`язань", або в разі не повідомлення про відступлення права вимоги - на користь первісного кредитора (позивача).
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (частина 2 статті 516 ЦК України).
До того ж, за положеннями частини 1 статті 537 ЦК України (у редакції, чинній станом на 04.04.2018) боржник має право виконати свій обов`язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі: 1) відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов`язання; 2) ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку; 3) відсутності представника недієздатного кредитора.
Разом із цим, відповідач не надав суду доказів, що свідчать про здійснення відповідачем дій на виконання зобов`язання за договором поставки № 37798 від 01.01.2017, після відступлення 04.04.2018 за вказаним правочином права вимоги.
Отже, відповідачем не доведено, що визначені останнім в якості суперечливої поведінки позивача обставини безпосередньо вплинули на можливість виконання відповідачем із 31.01.2018 зобов`язання з погашення боргу за договором поставки № 37798 від 01.01.2017.
За змістом статті 625 ЦК України нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Здійснивши арифметичний перерахунок, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача нарахованих компенсаційних виплат у повному обсязі.
Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" (49000, м. Дніпро, пр. О. Поля, 40, ідентифікаційний номер 30487219) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Камянка Глобал Вайн" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 34, офіс 202-Г, ідентифікаційний номер 36805359) 4 475 409 (чотири мільйони чотириста сімдесят п`ять тисяч чотириста дев`ять) грн. 58 коп. інфляційних втрат, 1 118 824 (один мільйон сто вісімнадцять тисяч вісімсот двадцять чотири) грн. 69 коп. трьох відсотків річних та 83 913 (вісімдесят три тисячі дев`ятсот тринадцять) грн. 51 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 21.11.2024
Суддя Д.В. Мандичев
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2024 |
Оприлюднено | 25.11.2024 |
Номер документу | 123211412 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: майнові спори, стороною в яких є боржник, з них: спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Мандичев Д.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні