Рішення

від 21.11.2024 по справі 910/8746/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.11.2024Справа № 910/8746/24Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті ЛПГ"

про стягнення 91 424,57 грн.

Представники сторін: не викликалися.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - Комунальне підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті ЛПГ" (далі - Товариство) 91 424,57 грн, з яких: 66 627,06 грн - основна заборгованість, 4 319,93 грн - 3% річних, 20 477,58 грн - інфляційні втрати, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 13.08.2020 №7560693 у частині своєчасної та повної оплати вартості теплової енергії у гарячій воді, спожитої у період із січня 2022 року по грудень 2022 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/8746/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Відповідач правом, наданим статтею 165 ГПК України, на подання відзиву на позов не скористався, хоча про розгляд справи №910/8746/24 був повідомлений належним чином. Будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направляв.

При цьому, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина 9 статті 165, частина 2 статті 178 ГПК України).

Приймаючи до уваги те, що Товариство належним чином було повідомлене про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених ГПК України, проте в розумні строки.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги Комунального підприємства обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 №1693 "Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", Комунальне підприємство визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ "Київенерго". За розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 №591 Комунальному підприємству видано ліцензію на право провадження господарського діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Таким чином, з 01.05.2018 постачання теплової енергії здійснює Комунальне підприємство.

13.08.2020 між Комунальним підприємством (далі за текстом договору - Енергопостачальна організація) та Товариством (далі за текстом договору - Абонент) було укладено договір №7560693, відповідно до пункту 1.1. якого предметом договору є постачання, користування та своєчасна оплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до пункту 2.1. договору при виконанні умов цього правочину, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися тарифами, затвердженими у встановленому порядку, Положенням про Держенергонагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж (далі - Правил), нормативними актами з питань користування та розрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Пунктом 2.2. договору визначено обов`язки Енергопостачальної організації, зокрема:

постачати теплову енергію у гарячій воді на потреби: опалення та вентиляції в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та обсягах згідно з додатком №1 до цього договору (підпункт 2.2.1.);

підтримувати середньодобову температуру теплоносія в подавальному трубопроводі згідно з температурним графіком, затвердженим Київською (міською держадміністрацією (додаток №2), крім випадків, зазначених у пункті 3.1.7. договору (підпункт 2.2.2. договору);

при зміні тарифів (додаток №3 до договору) забезпечувати розміщення інформації про їх змінення на сайті Комунального підприємства: https://www.kte.kiev.ua.tarufu/ (підпункт 2.2.2. договору).

Пунктом 2.3. договору визначено обов`язки Абонента, зокрема:

додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії (підпункт 2.3.1.);

виконувати умови та порядок оплати в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку №4 до договору (підпункт 2.3.2.);

у додатках №8 та №9 до договору зазначити всі об`єкти теплоспоживання, підключені до теплових мереж Абонента (найменування, максимальні теплові навантаження, обсяги теплоспоживання, займана площа орендарів тощо) (підпункт 2.3.4.).

Відповідно до пункту 5.1. договору облік споживання Абонентом теплової енергії проводиться за приладами обліку.

Абонент, що має прилади обліку, щомісячно надає Енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії в терміни, передбачені у додатку №1 до договору (пункт 5.3. договору).

Згідно з пунктом 5.4. договору межа балансової та експлуатаційної відповідальності сторін вказана у додатку №6 до договору та не може бути змінена в односторонньому порядку.

Пунктом 5.6. договору визначено, що у випадку підключення Абонента без приладів обліку теплової енергії до центрального теплового пункту (ЦТП) з приладами обліку - від загального споживання теплової енергії, визначеної за приладами обліку ЦТП, віднімаються обсяги споживання теплової енергії, визначені за приладами обліку споживачів, підключених до ЦТП, а залишок обсягу спожитої теплової енергії розподіляється Абоненту - пропорційно його договірним навантаженням.

Пунктами 6.3.4., 6.3.5. договору передбачено, що відповідач несе відповідальність за виконання порядку розрахунків за теплову енергію, викладених в додатку №4 до цього договору; за виконання Правил, нормативних актів з питань користування, взаєморозрахунків за енергоносії та чинного законодавства України.

У відповідності до положень пунктів 8.1., 8.2., 8.5. договору він набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2020. Керуючись статтею 631 ЦК України, сторони домовились про те, що дія цього договору поширюється на взаємовідносини, які фактично виникли між сторонами з 01.02.2020. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Пунктом 2 додатку №1 до договору (Обсяги постачання теплової енергії "Абоненту") передбачено, що орієнтована вартість теплової енергії, відпущеної Абоненту за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору становить 811 409,49 грн (разом із ПДВ).

Пунктом 1 додатку №3 до договору "Тарифи на теплову енергію" визначено, що розрахунки з Абонентом за відпущену теплову енергію Енергопостачальною організацією проводяться згідно з тарифами, затвердженими Розпорядженням виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації) від 23.04.2020 №636, за кожну відпущену Гігакалорію (1 Гкал/грн) без урахування ПДВ:

- для опалення - 1 131,99 грн/Гкал (100%);

- для гарячого водопостачання - 1 131,99 грн/Гкал (100%).

Пунктами 3, 4 додатку №3 до договору "Тарифи на теплову енергію" сторони погоджуються з можливим зміненням тарифів в період дії договору. Розмір податку на додану вартість визначається чинним законодавством України.

Згідно з абзацом 1 пункту 2 додатку №4 до договору Абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує Енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий рахунок з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця або оформлює договір про заставу майна згідно Закону України "Про заставу", як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії.

Відповідно до абзацу 9 пункту 2 додатку №4 до договору оплата заборгованості минулих періодів зараховується першочергово.

У разі, якщо "Абонент" розраховується за показниками приладів обліку:

- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, ця кількість перевищення самостійно сплачується "Абонентом" не пізніше 28 числа поточного місяця;

- у випадку, якщо фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, сальдо розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку (пункт 3 додатку №4 до договору).

"Абонентам", що не мають приладів обліку кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел "Енергопостачальної організації", та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання "Абонента" в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою "Абонентом" тепловою енергією сплачується ним самостійно, не пізніше 15 числа місяця наступного за розрахунковим (пункт 4 додатку №4 до договору).

Зі змісту додатку №8 до договору випливає, що теплова енергія у гарячій воді надавалася до 2 та 3 поверхів торгівельного комплексу, який розташований за адресою: проспект Григоренка, 23, особовий рахунок №7560692, опалювальна площа - 2 854,30 кв.м.

Постачання теплової енергії у гарячій воді до об`єкта нерухомого майна Товариства підтверджується актом про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи №10010 від 11.10.2021, актом перевірки стану вузла комерційного обліку теплової енергії споживача №08273 від 22.06.2022, а також корінцями нарядів №28 від 15.06.2021 (відключення), №44 від 29.07.2021 (включення).

Зі змісту акту про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи №10010 від 11.10.2021 та акту перевірки стану вузла комерційного обліку теплової енергії споживача №08273 від 22.06.2022 вбачається, що об`єкт нерухомого майна відповідача, який розташований за адресою: проспект Григоренка 23, до якого позивачем здійснювалося теплопостачання, обладнаний опломбованими засобами обліку, зокрема теплолічильником та теплообчислювачем СВТУ-10м, №16613.

На початок спірного періоду (станом на 01.01.2022) за відповідачем обліковувалася заборгованість у розмірі 61 170,67 грн. Вказана обставина не заперечувалася Товариством.

У період з січня 2022 року по грудень 2022 року Товариством було спожито: у січні 2022 року - 16,264 Гкал на суму 111 370,80 грн, у лютому 2022 року - 61,2 Гкал на суму 208955,42 грн, у травні 2022 року - "-" 45,887 Гкал (повернення) (- 97 447,45 грн), у грудні 2022 року - 0 Гкал (- 69 251,71 грн), що підтверджується актами приймання-передавання товарної продукції: №1/2022-7560693 від 31.01.2022, №2/2022-7560693 від 28.02.2022, №5/2022-7560693, №12/2022-7560693; обліковими картками та довідками про нарахування за теплову енергію за січень 2022 року, лютий 2022 року, травень 2022 року, грудень 2022 року, а також відомостями обліку споживання тепла з 23.12.2021 по 25.01.2022, з 26.01.2022 по 22.03.2022, з 23.02.2022 по 21.04.2022.

Позивач визнає ту обставину, що за спожиту у спірний період теплову енергію у гарячій воді відповідачем було сплачено 148 170,67 грн. Жодних інших доказів оплати відповідачем не надано.

З метою досудового врегулювання спору, 14.03.2024 Комунальне підприємство звернулося з вимогою №4/04.11/3140/112 від 12.03.2024, в якій просило у термін до 25.03.2024 сплатити 66 627,06 грн заборгованості за спожиту теплову енергію за договором від 13.08.2020 №7560693.

Однак вказана вимога була залишена без відповіді та задоволення.

У зв`язку з несплатою Товариством у повному обсязі вартості теплової енергії у гарячій воді, спожитої у період із січня 2022 року по грудень 2022 року за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 13.08.2020 №7560693, Комунальне підприємство звернулося з даним позовом до суду про стягнення з відповідача 66 627,06 грн основної заборгованості, 4 319,93 грн 3% річних, 20 477,58 грн інфляційних втрат.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається його змістом, а тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків, тобто дослідити відповідні умови договору з зазначенням своїх висновків за результатами такої оцінки у прийнятому судовому рішенні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.05.2023 у справі №914/4127/21.

За змістом статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до частин 1, 2 статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Постачання теплової енергії (теплопостачання) - це господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору (пункт 13 частини 1 статті 1 Закону України "Про теплопостачання", частина 1 статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Згідно з частинами 1-3 статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим нормативно-правовим актом.

Даючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами в ході виконання даного договору, суд дійшов висновку, що такий за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними ресурсами через приєднану мережу, за яким, відповідно до статті 714 ЦК України, одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Таким чином, укладення Комунальним підприємством та Товариством договору №7560693 від 13.09.2020 було спрямоване на надання останньому послуги теплової енергії у гарячій воді та одночасного обов`язку по здійсненню їх оплати.

Відповідно до частин 1, 5, 6 Закону України "Про теплопостачання" діяльність у сфері теплопостачання може здійснюватись суб`єктами господарської діяльності у сфері теплопостачання всіх організаційно-правових форм та форм власності, зокрема, на основі договорів оренди, підряду, концесії, лізингу та інших договорів. Теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Предметом договору є постачання, користування та своєчасна оплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених цим договором (пункту 1.1. договору).

За умовами підпунктів 2.3.1. пункту 2.3. договору Абонент зобов`язався додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії, а також виконувати умови та порядок оплати в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку №4 до договору.

Згідно з пунктом 2 додатку №4 до договору Абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує Енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий рахунок з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця або оформлює договір про заставу майна згідно Закону України "Про заставу", як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії.

Пунктом 1 додатку №1 до договору (Обсяги постачання теплової енергії "Абоненту") передбачено, що Енергопостачальна організація відпускає Абоненту теплову енергію в гарячій воді в межах 585,000 Гкал на рік.

Відповідно до пункту 5.1. договору облік споживання Абонентом теплової енергії проводиться за приладами обліку.

Абонент, що має прилади обліку, щомісячно надає Енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії в терміни, передбачені у додатку №1 до договору (пункт 5.3. договору).

Судом було встановлено, що об`єкт нерухомого майна відповідача, який розташований за адресою: проспект Григоренка 23, до якого позивачем здійснювалося теплопостачання, обладнаний опломбованими засобами обліку, зокрема теплолічильником та теплообчислювачем СВТУ-10м, №16613.

Відповідно до облікових карток та довідок про нарахування за теплову енергію за січень 2022 року, лютий 2022 року, травень 2022 року, грудень 2022 року, відомостей обліку споживання тепла з 23.12.2021 по 25.01.2022, з 26.01.2022 по 22.03.2022, з 23.02.2022 по 21.04.2022, актів приймання-передавання товарної продукції: №1/2022-7560693 від 31.01.2022, №2/2022-7560693 від 28.02.2022, №5/2022-7560693, №12/2022-7560693, у період з січня 2022 року по грудень 2022 року Товариством всього було спожито 31,577 Гкал?: у січні 2022 року - 16,264 Гкал, у лютому 2022 року - 61,2 Гкал, у травні 2022 року - "-" 45,887 Гкал (повернення), у грудні 2022 року - 0 Гкал.

Тариф (ціна) на теплову енергію - це грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (стаття 1 Закону України "Про теплопостачання").

Згідно з частинами 1-3 статті 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.

Орієнтована вартість теплової енергії, відпущеної Абоненту за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору становить 811 409,49 грн (разом із ПДВ) (пункт 2 додатку №1 до договору).

Пунктом 1 додатку №3 до договору (Тарифи на теплову енергію) визначено, що розрахунки з Абонентом за відпущену теплову енергію Енергопостачальною організацією проводяться згідно з тарифами, затвердженими Розпорядженням виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації) від 23.04.2020 №636, за кожну відпущену Гігакалорію (1 Гкал/грн) без урахування ПДВ:

- для опалення - 1 131,99 грн/Гкал (100%);

- для гарячого водопостачання - 1 131,99 грн/Гкал (100%).

Пунктом 3 додатку № 3 до договору "Тарифи на теплову енергію" сторони погоджуються з можливим зміненням тарифів в період дії договору. Розмір податку на додану вартість визначається чинним законодавством України.

Пунктами 6.3.4., 6.3.5. договору передбачено, що відповідач несе відповідальність за виконання порядку розрахунків за теплову енергію, викладених в додатку №4 до цього договору; за виконання Правил, нормативних актів з питань користування, взаєморозрахунків за енергоносії та чинного законодавства України.

Враховуючи викладене у договорі зазначено орієнтовний обсяг постачання/споживання теплової енергії та її вартість; розрахунок вартості поставленої теплової енергії здійснюється на підставі наданих абонентом відомостей споживання за тарифами, діючими у конкретному місяці, тобто відповідно до умов договору та чинного законодавства України.

Крім того, умовами укладеного договору передбачено, що при виконанні умов договору, а також вирішенні усіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватись тарифами, затвердженими у встановленому порядку, Положенням про Держенергонагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, нормативними актами з питань користування та розрахунків за енергоносії, чинним законодавством України (пункт 2.1. договору).

14.07.2021 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу".

Так, пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону, зобов`язано Кабінет Міністрів України, в тому числі: з метою уникнення накопичення заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії розробити та затвердити механізм перерахунку вартості теплової енергії та комунальних послуг залежно від зміни ціни природного газу та електричної енергії.

Отже, на виконання пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", з метою урегулювання інтересів суб`єктів господарювання у сфері теплопостачання, споживачів (крім населення, бюджетних установ, релігійних організацій) теплової енергії і комунальних послуг, а також держави в частині нарахування та оплати справедливої вартості послуг з теплопостачання, враховуючи щомісячну зміну вартості природного газу, та оскільки чинними нормативними актами не передбачено щомісячну процедуру перегляду та встановлення регуляторними органами тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання та послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, 10.11.2021 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1209 "Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв`язку із зміною ціни природного газу" (далі - Постанова №1209), якою зобов`язав теплопостачальні організації здійснювати щомісяця зміну розміру нарахувань за теплову енергію та комунальні послуги споживачам категорії "інші", починаючи із нарахувань за жовтень 2021 року.

Розпорядженням КМДА від 13.10.2021 №2145 були встановлені економічно обґрунтовані тарифи для категорії споживачів "інші".

Даною постановою КМУ №1209 затверджено механізм зміни теплопостачальною організацією розміру нарахувань за теплову енергію та комунальні послуги споживачам категорії "інші" у зв`язку із щомісячною зміною ціни природного газу.

Підставою для зміни розміру нарахувань за послугу з постачання теплової енергії є умова, коли ціна природного газу, придбаного виконавцем у відповідному місяці опалювального періоду, є відмінною (більшою або меншою) від ціни природного газу, врахованої у структурі тарифу на теплову енергію/послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

На виконання постанови №1209, механізм зміни нарахувань за теплову енергію/послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (встановлених уповноваженими органами) передбачає визначення коефіцієнтів перерахунку (К) з урахуванням диференціації тарифів через наявність (відсутність) центральних та/або індивідуальних теплових пунктів та витрат на встановлення вузлів обліку теплової енергії, а також окремо для кожного багатоквартирного будинку, обладнаного системою автономного теплопостачання, яка використовує природний газ при виробництві теплової енергії.

Коефіцієнти перерахунку (К) зміни розміру нарахувань за теплову енергію/послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для споживачів підприємства категорії "інші споживачі" визначаються відповідно до постанови КМУ №1209.

Крім того, постановою КМУ №1209 встановлено, що про прийняте рішення щодо зміни розміру нарахувань за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води споживачам (крім населення, бюджетних установ, релігійних організацій) теплопостачальна організація (виконавець послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води) інформує шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті інформаційного повідомлення з наведенням відповідних обґрунтувань.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач керуючись приписами Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 та положеннями постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв`язку із зміною ціни природного газу" від 10.11.2021 №1209 виконало зміну розміру нарахувань за спожиту відповідачем за період із січня 2022 року по грудень 2022 року теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для інших споживачів (крім населення, бюджетних установ та релігійних організацій) без зміни інших складових тарифів, встановлених органом місцевого самоврядування для споживачів "інші споживачі" (розпорядження КМДА від 13.10.2021 №2145).

Суми нарахувань для інших споживачів (крім населення, бюджетних установ та релігійних організацій) за період з листопада 2021 року по березень 2023 року скориговані з урахуванням коефіцієнтів згідно із додатком, який розміщено на сайті Комунального підприємства.

При цьому, суд звертає увагу на те, що розміщена на сайті позивача інформація про прийняте рішення щодо зміни розміру нарахувань за теплову енергію містить обґрунтування його прийняття із зазначенням чітких числових показників фактичної ціни закупівлі природного газу на теплову енергію для споживачів за кожним місяцем спірного періоду.

Отже, проведений позивачем розрахунок заборгованості за спожиту відповідачем теплову енергію у спірний період є таким, що відповідає умовам договору та положенням чинного законодавства.

Крім цього, суд зазначає, що сторонами у пункті 3 додатку №3 до договору узгоджено умову про можливу зміну тарифів в період дії договору.

При цьому судом враховано, що згідно з пункту 5 додатку №4 до договору передбачено, що абонент щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримує в ЦОК за адресою: вул. Волоська, 42 облікову картку фактичного споживання за звітний період, акти звіряння та виконаних робіт. Отже, обов`язок з отримання первинних документів (актів приймання-передавання товарної продукції, облікових карток фактичного споживання за звітний період та актів звіряння) покладено саме на відповідача, який підписує відповідні документи і повертає один примірник енергопостачальній організації.

З огляду на правомірність застосування позивачем корегуючого коефіцієнту (К), що передбачено постановою КМУ №1209, перевіривши розрахунок основної заборгованості на основі наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов до висновку про те, що проведений позивачем розрахунок заборгованості за спожиту відповідачем теплову енергію у спірний період є таким, що відповідає умовам договору та положенням чинного законодавства, відтак вартість теплової енергії у гарячій воді, поставленої Комунальним підприємством Товариству за договором у період із січня 2022 року по грудень 2023 року у кількості 31,577 Гкал (з урахуванням перерахунку), становить 66 627,06 грн (61 170,67 грн (наявна заборгованість станом на 01.01.2021) + 111 370,80 грн (за січень 2022 року) + 208 955,42 грн (за лютий 2022 року) - 97 447,45 грн (перерахунок травень 2022 року) - 69 251,71 грн (перерахунок грудень 2022 року) - 148 170,67 грн (загальна суму оплат за спірний період).

Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Положеннями статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Порядок розрахунків за теплову енергію, передбачені додатком №4 до договору.

Згідно з пунктом 2 додатку №4 до договору Абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує Енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий рахунок з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця або оформлює договір про заставу майна згідно Закону України "Про заставу", як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії.

У разі, якщо "Абонент" розраховується за показниками приладів обліку:

- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, ця кількість перевищення самостійно сплачується "Абонентом" не пізніше 28 числа поточного місяця;

- у випадку, якщо фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, сальдо розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку (пункт 3 додатку №4 до договору).

"Абонентам", що не мають приладів обліку кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел "Енергопостачальної організації", та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання "Абонента" в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою "Абонентом" тепловою енергією сплачується ним самостійно, не пізніше 15 числа місяця наступного за розрахунковим (пункт 4 додатку №4 до договору).

Як було раніше встановлено судом, об`єкт нерухомого майна відповідача, який розташований за адресою: проспект Григоренка 23, до якого позивачем здійснювалося теплопостачання, обладнаний опломбованими засобами обліку, зокрема теплолічильником та теплообчислювачем СВТУ-10м, №16613, що підтверджується актом про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи №10010 від 11.10.2021 та актом перевірки стану вузла комерційного обліку теплової енергії споживача №08273 від 22.06.2022.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що строк виконання зобов`язання по сплаті спожитих послуг є таким, що настав.

Отже, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо оплати спожитих у період із січня 2022 року по грудень 2022 року послуг з постачання теплової енергії за договором №7560693 від 13.08.2020 у розмірі 66 627,06 грн, строк оплати яких настав, суд дійшов висновку про наявність у відповідача основної суми заборгованості у вищезазначеному розмірі, а тому позовна вимога про стягнення вказаної суми боргу підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також, у зв`язку із несвоєчасною сплатою відповідачем вартості послуг з теплопостачання за договором Комунальним підприємством нараховано до стягнення 4319,93 грн 3% річних та 20 477,58 грн інфляційних втрат за період з 01.01.2022 по 31.03.2024 згідно з наданим позивачем розрахунком.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) статтею 610 ЦК України кваліфікується як порушення зобов`язання.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 ЦК України.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №758/1303/15-ц, від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та процентів за відповідний період, який також не заперечувався відповідачем, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних в розмірі 4 319,93 грн та інфляційні втрати в розмірі 20 477,58 грн, відтак позов в цій частині також підлягає задоволенню.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, позов Комунального підприємства підлягає задоволенню у повному обсязі.

При цьому, враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом, інші доводи сторін не беруться до уваги, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Судовий збір згідно статті 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 118-119, 129, ч. 9 ст. 165, ст.ст. 231, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті ЛПГ" (01030, місто Київ, вулиця Пирогова, будинок 2/37; ідентифікаційний код 40510301) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5; ідентифікаційний код 40538421) 66 627 (шістдесят шість тисяч шістсот двадцять сім) грн 06 коп. основного боргу, 4 319 (чотири тисячі триста дев`ятнадцять) грн 93 коп. 3% річних, 20 477 (двадцять тисяч чотириста сімдесят сім) грн 58 коп. інфляційних втрат та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяСергій МУДРИЙ