Рішення

від 21.11.2024 по справі 910/11217/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.11.2024Справа № 910/11217/24Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву

Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастербокс» (29000, Хмельницька область, місто Хмельницький, вулиця Нижня Берегова, будинок 2/2В, квартира 98; ідентифікаційний код 41642467)

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Т» (04212, місто Київ, вулиця Богатирська, будинок 2А; ідентифікаційний код 33744262)

про стягнення 147 066,15 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мастербокс» (далі - ТОВ «Мастербокс»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Т» (далі - ТОВ «Світ Т»/відповідач) про стягнення 147 066,15 грн, у тому числі: 103 408,00 грн - основного боргу, 34 160,07 грн - інфляційних втрат та 9 498,08 грн - 3 % річних, у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань з повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 16.09.2024 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

ТОВ «Світ Т» відзиву на позовну заяву не надало, при цьому, було належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, однак, 17.10.2024 до суду повернувся поштовий конверт з ухвалою суду від 16.09.2024 внаслідок закінчення встановленого строку зберігання АТ «Укрпошта».

Таким чином, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Отже, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ «Мастербокс» та ТОВ «Світ Т» погоджено поставку товару, а саме: будівельних матеріалів в асортименті, кількості та за цінами, визначеними у видаткових накладних.

Зокрема, 19.04.2022 позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 153 408,00 грн:

- згідно із видатковою накладною №239 поставлено фанеру ФСФ, хвойна, 2500х1250х18мм,3/3 Ш2 імп 4412 33 00 00 у кількості 50 шт на загальну суму 75 000,00 грн;

- згідно із видатковою накладною №240 поставлено плиту OSB-3, 2500x1250, 18 мм, TEST (Кроноспан) (пал. 56 шт.) у кількості 99 одиниць на загальну суму 78 408,00 грн.

Крім того, між сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків, згідно якого станом на серпень 2023 року заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 153 408,00 грн.

Проте, згідно з інформаційним повідомленням про зарахування коштів №2711 від 05.09.2023 ТОВ «Світ Т» за поставлений товар розрахувалось частково у сумі 50 000,00 грн, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 103 408,00 грн.

Отже, у зв`язку із неналежним виконанням ТОВ «Світ Т» зобов`язань з оплати за поставлений товар, ТОВ «Мастербокс» звернулося до суду із цим позовом про стягнення заборгованості у розмірі 103 408,00 грн, а також 3% річних у сумі 9 498,08 грн та інфляційних втрат у розмірі 34 160,07 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

За змістом ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У відповідності до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Отже, судом встановлено, що між ТОВ «Мастербокс» та ТОВ «Світ Т» укладено договір поставки у спрощений спосіб, а саме, позивач зобов`язався поставити товар відповідачу, а останній, у свою чергу, зобов`язався його прийняти та оплатити.

Дослідивши матеріали справи, зокрема, видаткові накладні, приймаючи до уваги поставку товару позивачем, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Отже, судом вище встановлено, що між сторонами у спрощений спосіб укладено договір поставки, відповідно до якого позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 153 408,00 грн, що підтверджується видатковими накладними від 19.04.2022 №239 на суму 75 000,00 грн та №240 на суму 78 408,00 грн, а також підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків.

Відповідно до положення частини 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що відповідач частково оплатив поставлений товар на суму 50 000,00 грн, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 103 408,00 грн, при цьому, на підтвердження зворотнього ТОВ «Світ Т» не надало суду будь-яких інших доказів.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. 76, ст. 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ураховуючи встановлене вище, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання зобов`язання з повної оплати поставленого товару за видатковими накладним №239 та №240 від 19.04.2022, суд дійшов висновку, що ТОВ «Світ Т» порушило умови договору поставки та положення ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, що має наслідком задоволення вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 103 408,00 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення із відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 9 498,08 грн та інфляційних втрат у розмірі 34 160,07 грн, нарахованих за період з 21.04.2022 по 11.09.2024 по кожній видатковій накладній з урахуванням часткової сплати, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, і встановив, що позивачем допущено арифметичну помилку при їх розрахунку. Разом із тим, оскільки заявлена позивачем сума, не перевищує розміру суми, обчисленого судом, ці вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Щодо заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом ч. 1, ч. 3 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Статтею 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В частині 5 ст. 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, в тому числі чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Як вбачається із позовних матеріалів позивачем заявлено до стягнення 16 000,00 грн витрат на правову допомогу.

На підтвердження понесення цих витрат, позивачем надано: договір про надання правничої допомоги від 10.09.2024, укладений між ТОВ «Мастербокс» та Адвокатським об`єднанням «Савченко Груп»; рахунок-фактуру на оплату юридичних послуг №10-09-2024-1 від 10.09.2024 на суму 16 000,00 грн, платіжну інструкцію №78 від 10.09.2024 на суму 16 000,00 грн з призначенням платежу: «Оплата за юридичні послуги щодо підготовки позовної заяви до суду згідно рахунку №10-09-2024-1 від 10.09.2024, без ПДВ»; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних виконавцем, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 11.09.2024, відповідно до якого АО «Савченко Груп» виконало роботи на загальну суму 16 000,00 грн; акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 11.09.2024 на загальну суму 16 000,00 грн.

Отже, з наведеного вбачається, що позивачем надано суду належні та допустимі докази понесених витрат на професійну правничу допомогу в межах цієї справи, що має наслідком задоволення цієї вимоги.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастербокс» задовольнити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Т» (04212, місто Київ, вулиця Богатирська, будинок 2А; ідентифікаційний код 33744262) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастербокс» (29000, Хмельницька область, місто Хмельницький, вулиця Нижня Берегова, будинок 2/2В, квартира 98; ідентифікаційний код 41642467) 103 408 (сто три тисячі чотириста вісім) грн 00 коп. - основного боргу, 34 160 (тридцять чотири тисячі сто шістдесят) грн 07 коп. - інфляційних втрат, 9 498 (дев`ять тисяч чотириста дев`яносто вісім) грн 08 коп. - 3% річних, 16 000 (шістнадцять тисяч) грн 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Віта БОНДАРЧУК