Рішення

від 19.09.2024 по справі 911/1122/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1122/23

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Терезине» (09133, Київська обл., Білоцерківський р-н, смт Терезине, вул. Першотравнева, 2)

до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (08150, Київська обл., Фастівський р-н, м. Боярка, вул. Шевченка, буд. 178)

про визнання протиправним та скасування рішення

Суддя Третьякова О.О.

Секретар судового засідання Капля Є.В.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглянута справа №911/1122/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Терезине» (позивач) до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення.

Рішенням Господарського суду Київської області від 07.09.2023 у справі №911/1122/23, надалі рішення у справі №911/1122/23, позовні вимоги позивача до відповідача про визнання протиправним та скасування рішення задоволено повністю визнано протиправним та скасовано рішення відповідача від 26.01.2023 про задоволення акта про порушення №2570 від 19.10.2022 та здійснення перерахунку (донарахування) позивачу необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу у розмірі 391189,76 грн, яке оформлене протоколом №71 від 26.01.2023 та актом-розрахунком необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу та його вартості від 26.01.2023. Стягнуто з відповідача на користь позивача 5867,85 грн витрат зі сплати судового збору.

При ухваленні рішення у справі №911/1122/23 питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи в суді першої інстанції, судом вирішено не було.

Повний текст рішення у справі №911/1122/23 складено та підписано 09.11.2023.

14.11.2023 до Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, надалі заява про ухвалення додаткового рішення, згідно з якою останній просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 10000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом судом справи №911/1122/23.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.11.2023 судове засідання з розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі призначено на 07.12.2023.

29.11.2023 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшли пояснення щодо заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, у яких відповідач заперечив проти задоволення вказаної заяви позивача про ухвалення додаткового рішення. Відповідач послався на те, що ним подано апеляційну скаргу на рішення суду у справі №911/1122/23. Також відповідач зазначив, що адвокат позивача Павловський Б.М. не брав участі в жодному судовому засіданні, а заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції (10000,00 грн) не узгоджується із розміром таких витрат, який первісно був узгоджений в договорі про надання правничої допомоги (15000,00 грн в п.3 Додатку №1 від 27.02.2023 до договору про надання правничої допомоги).

05.12.2023 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява про зупинення розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення до завершення розгляду апеляційної скарги відповідача на рішення суду у справі №911/1122/23.

У судове засідання 07.12.2023 для розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення сторони не з`явились, ухвалою суду від 07.12.2023 судове засідання відкладено на 11.01.2024.

11.01.2024 судове засідання з розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №911/1046/23 не відбулось у зв`язку з направленням матеріалів справи №911/1122/23 до Північного апеляційного господарського суду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, рішення 07.09.2023 у справі №911/1122/23 залишено без змін.

Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 у справі №911/1122/23 стягнуто з відповідача на користь позивача 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у зв`язку із апеляційним розглядом даної справи.

Після повернення матеріалів справи №911/1122/23 до суду першої інстанції, ухвалою Господарського суду Київської області від 09.08.2024 судове засідання з розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції, призначено на 19.09.2024.

18.09.2024 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення, у яких відповідач додатково заперечив проти заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, пославшись на те, що: 1) відсутні докази повноважень директора позивача на підписання документів про понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу; 2) предметом наданого позивачем в якості доказу договору про надання правничої допомоги не передбачено оскарження рішення відповідача, яке було предметом розгляду справи №911/1122/23, не передбачено складання відзиву до апеляційної інстанції та не передбачено складення позовної заяви, а надані позивачем докази понесення витрат на професійну правничу допомогу не пов`язані із справою №911/1122/23.

У судове засідання 19.09.2024 сторони не з`явились, про судове засідання були повідомлені, а тому їх неявка у відповідності до ч.1 ст.202 та ст.244 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.

Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення та відповідні заперечення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вказана заява позивача підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 та 2 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення

Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (постанови чи ухвали), внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Відповідно до ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Звертаючись до суду в квітні 2023 з даним позовом, позивач в позовній заяві зазначав, що він планує понести витрати на професійну правничу допомогу в цій справі орієнтовно у розмірі 16000,00 грн (т.1, ас.4). До позовної заяви позивачем було додано (в копіях) договір про надання правничої допомоги від 27.02.2023 №20/ГП, укладений позивачем як клієнтом із Адвокатським об`єднанням «Компаньйон та партнери», разом із Додатком №1 до вказаного договору, відповідно до якого вартість правничої допомоги в суді першої інстанції становить 15000,00 грн, в суді апеляційної інстанції 10000,00 грн (т.1, ас.30-31).

Також позивачем до позовної заяви було додано копію акта від 13.03.2023 до вказаного договору про надання правничої допомоги, згідно з яким вартість фактично наданої правничої допомоги позивачу за цим актом становить 10000,00 грн, що включає правничу допомогу з вивчення та аналізу документів стосовно акта-розрахунку донарахованого обсягу природного газу від 26.01.2023, винесеного на підставі акта про порушення №2570 від 19.10.2022 (який був предметом розгляду справи №911/1122/23), та складення позовної заяви (т.1, ас.32).

При ухваленні рішення Господарського суду Київської області від 07.09.2023 у справі №911/1122/23 (повний текст якого складено та підписано 09.11.2023) питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу судом вирішено не було.

14.11.2023 до Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, згідно з якою останній просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн, тобто в межах того розміру, про який позивач зазначав в позовній заяві з урахування доданого позивачем до позовної заяви акта від 13.03.2023. В якості доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем до заяви від 14.11.2023 надано копію акта від 13.03.2023 до договору про надання правничої допомоги, згідно з яким вартість фактично наданої правничої допомоги становить 10000,00 грн (т.1, ас.155). Копію цього акта від 13.03.2023 до договору про надання правничої допомоги позивач в якості доказу вже надавав суду разом з позовною заявою (т.1, ас.32). Крім того, позивачем в якості доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу надано (в копіях) платіжну інструкцію від 02.03.2023 №38429 та рахунок-фактуру від 27.02.2023 про фактичну сплату позивачем на користь Адвокатського об`єднання «Компаньйон та партнери» цієї суми (10000,00 грн) в якості оплати правничої допомоги за договором від 27.02.2023 №20/ГП.

Надаючи оцінку заявленим позивачем витратам на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн та наданим останнім доказам понесення цих витрат, а також запереченням відповідача щодо розміру вказаних витрат позивача, суд відмічає, що заявлений позивачем розмір та склад цих витрат (10000,00 грн) по суті відповідає тому розміру та складу, які були заявлені позивачем при поданні разом з позовною заявою акта від 13.03.2023 про фактично надану правничу допомогу на загальну суму 10000,00 грн (що включає вивчення, аналіз документів та складання позовної заяви у цій справі).

Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ст.126 цього Кодексу витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №379/1418/18 та від 23.11.2020 у справі №638/7748/18.

Також, згідно з ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд також враховує висновок, що міститься в п.21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в п.5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18), відповідно до якого при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West" проти України").

Рішенням Господарського суду Київської області від 07.09.2023 у справі №911/1122/23 позовні вимоги позивача до відповідача задоволені повністю.

Представництво та захист інтересів позивача у справі №911/1122/23 здійснював адвокат позивача ОСОБА_1 на підставі договору про надання правничої допомоги від 27.02.2023 №20/ГП разом із додатком від 27.02.2023 №1 та ордеру на надання правничої допомоги від 31.03.2023 (копії цих документів надавались позивачем разом з позовною заявою та містяться в матеріалах справи).

Отже, відповідач, отримавши позовну заяву, був обізнаний про факт участі адвоката позивача Павловського Б.М. у справі та заявленими позивачем у позовній заяві витратами на професійну правничу допомогу у зв`язку з цим спором як вже фактично понесеними при поданні позовної заяви (про що позивачем до позовної заяви було додано акт від 13.03.2023 про витрати на професійну правничу допомогу на загальну суму 10000,00 грн), так і можливими наступними витратами після подання позовної заяви (про що позивачем в позовній заяві було зроблене застереження про орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 16000,00 грн).

Доводи відповідача про те, що адвокат позивача Павловський Б.М. не брав участі в жодному судовому засіданні, не спростовують того факту, що позивач отримував професійну правничу допомогу адвоката у цій справі, враховуючи, що для відкриття провадження у справі №911/1122/23 спочатку необхідним було складення та подання позивачем до суду першої заяви по суті справи, а саме позовної заяви. Така позовна заява у цій справі була складена та подана до суду адвокатом позивача Павловським Б.М. (направлена до суду згідно з відміткою на конверті 13.04.2023, отримана судом 17.04.2023, підписант позовної заяви адвокат Павловський Б.М.). Той факт, що адвокат позивача Павловський Б.М. особисто не брав участі в судових засіданнях в суді першої інстанції, не означає, що адвокат не надав позивачу правову допомогу у справі щодо аналізу відповідних документів про донарахування позивачу спірного обсягу газу та складення позовної заяви у зв`язку з цими документами. Суд враховує, що участь позивача (адвоката позивача) в судових засіданнях є правом сторони, а тому неявка позивача (його адвоката) в судове засідання не нівелює факт надання адвокатом правової допомоги клієнту щодо підготовки позовної заяви та захисту інтересів клієнта під час розгляду позовної заяви в суді. Тому доводи відповідача в цій частині є неспроможними та судом відхиляються.

Доводи відповідача про те, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу (10000,00 грн) не узгоджується із розміром витрат, який первісно був узгоджений в договорі про надання правничої допомоги (15000,00 грн згідно з п.3 Додатку №1 від 27.02.2023 до договору про надання правничої допомоги), судом також відхиляються, оскільки вони не спростовують ту обставину, що позивач поніс витрати на правову допомогу в сумі 10000,00 грн у зв`язку із підготовкою адвокатом позовної заяви у цій справі.

Суд при цьому зауважує, що відповідно до обставин справи №911/1122/23 спірним рішенням відповідача, яке було предметом спору у цій справі, позивачу було донараховано обсяг природного газу загальною вартістю 391189,76 грн. За вказаних обставин намір та дії позивача оскаржити в судовому порядку спірне рішення відповідача про донарахування, яке, як встановлено судом при розгляді справи, було неправомірним, та скористатись для цього професійною правничою допомогою за плату, не можна вважати необґрунтованими або неспівмірними із складністю справи та ціною позову.

Тому у суду відсутні підстави вважати, що витрати позивача в розмірі 10000,00 грн на підготовку та подання адвокатом позивача позовної заяви у цій справі є неспівмірними із складністю справи, витраченим адвокатом часом та ціною позову.

Також суд не вбачає суперечності в тому, що первісно в пункті 3 Додатку №1 від 27.02.2023 до договору про надання правничої допомоги вартість правничої допомоги, що надається адвокатом (адвокатським об`єднанням) в суді першої інстанції, була узгоджена в розмірі 15000,00 грн, а фактично позивачем витрати на професійну правничу допомогу в цій справі заявлені в розмірі лише 10000,00 грн. Так, із доданого позивачем до позовної заяви акта від 13.03.2023 до договору про надання правничої допомоги на загальну суму 10000,00 грн випливає, що позивачу була надана правова допомога щодо вивчення та аналізу відповідних документів та складення позовної заяви у справі. Відповідно до обставин справи позовна заява була подана до суду адвокатом позивача Павловським Б.М., однак сам адвокат позивача безпосередньо не брав участь в судових засіданнях суду першої інстанції, подавши при цьому до суду заяву про розгляд справи без участі позивача. За вказаних обставин не є нерозумною чи суперечливою поведінка позивача, яка виразилась в тому, що позивач забезпечив економію витрат на професійну правничу допомогу у справі (які попередньо в договорі про надання правничої допомоги були оцінені в розмірі 15000,00 грн) за рахунок економії часу адвоката шляхом подання до суду заяви про розгляд справи без участі позивача та його адвоката та обмеження у такий спосіб цих витрат сумою 10000,00 грн на підготовку та подання адвокатом позивача позовної заяви. Тому доводи відповідача в цій частині також є неспроможними та судом відхиляються з вищезазначених мотивів.

Доводи відповідача про те, що у матеріалах справи відсутні докази повноважень директора позивача на підписання документів про понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, судом також відхиляються. Суд з цього приводу зауважує, що сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19). Відповідачем при цьому не надано доказів того, що директори позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підписували документи зі сторони позивача, не були уповноважені на підписання документів про понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, в той час як у суду відсутні підстави вважати, щоб керівник позивача не був уповноважений на підписання договору про надання правничої допомоги від 27.02.2023 №20/ГП разом із додатком від 27.02.2023 №1 та актом від 13.03.2023 про надання правничої допомоги на загальну суму 10000,00 грн. Крім того, фактичне залучення позивачем адвоката Павловського Б.М. для надання позивачу правової допомоги у справі №911/1122/23 підтверджується обставинами спору, в т.ч. поданими адвокатом позивача в інтересах позивача процесуальними заявами у цій справі, при цьому сам позивач від надання адвокатом Павловським Б.М. правової допомоги позивачу у справі не відмовлявся, а в подальшому платіжною інструкцією від 02.03.2023 №38429 на суму 10000,00 грн оплатив надану адвокатом правову допомогу за договором від 27.02.2023 №20/ГП, що вказує на повне схвалення позивачем наданої останньому адвокатом Павловським Б.М. правової допомоги у справі.

Доводи відповідача про те, що предметом доданого позивачем до позовної заяви в якості доказу договору про надання правничої допомоги від 27.02.2023 №20/ГП не передбачено оскарження спірного рішення відповідача, яке було предметом розгляду справи №911/1122/23, не передбачено складання відзиву до апеляційної інстанції та не передбачено складення позовної заяви, а надані позивачем докази понесення витрат на професійну правничу допомогу не пов`язані із справою №911/1122/23, судом також відхиляються, оскільки ці доводи є хибними та спростовуються обставинами спору. Так, склад та вартість наданих адвокатом позивача правових послуг на загальну суму 10000,00 грн зазначені в доданому до позовної заяви акті від 13.03.2023 до договору про надання правничої допомоги на загальну суму 10000,00 грн (що включає вивчення, аналіз документів та складання позовної заяви у справі). Одночасно у вказаному акті від 13.03.2023 (т.1, ас.32) міститься посилання на те, що правова допомога за цим актом була надана у зв`язку із актом-розрахунком донарахованого обсягу природного газу від 26.01.2023, винесеним на підставі акта про порушення №2570 від 19.10.2022 (які саме і були предметом розгляду справи №911/1122/23). Тобто вказаний акт від 13.03.2023 до договору про надання правничої допомоги є цілком достатнім та інформативним доказом для визначення предмета правничої допомоги, в т.ч. встановлення того, що надані адвокатом (адвокатським об`єднанням) послуги на загальну суму 10000,00 грн, які зазначені в цьому акті від 13.03.2023, стосуються підготовки позовної заяви у справі №911/1122/23 про скасування рішення відповідача від 26.01.2023 про задоволення акта про порушення №2570 від 19.10.2022 та здійснення перерахунку (донарахування) позивачу необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу.

Доводи відповідача про те, що предметом наданого позивачем в якості доказу договору про надання правничої допомоги від 27.02.2023 №20/ГП не передбачено складання відзиву до апеляційної інстанції, судом відхиляються як нерелевантні та помилкові, враховуючи, що заява позивача від 14.11.2023 про ухвалення додаткового рішення стосується розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи саме в суді першої інстанції, а не в апеляційному суді.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір та склад витрат на професійну правничу допомогу (10000,00 грн) по суті відповідає тому розміру та складу, які були заявлені позивачем при поданні разом з позовною заявою акта від 13.03.2023 до договору про надання правничої допомоги на загальну суму 10000,00 грн (що включає вивчення, аналіз документів та складання позовної заяви). При цьому розмір цих витрат є співмірним із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та ціною позову, а відповідачем доказів неспівмірності цих витрат суду не надано.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат позивача на професійну правничу допомогу шляхом стягнення з відповідача на користь позивача документально підтверджених та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 11, 13-16, 73-80, 123, 124, 126, 129, 221, 233, 236-238, 240-241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Заяву Товариства з додатковою відповідальністю «Терезине» про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №911/1122/23 задовольнити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (08150, Київська обл., Фастівський р-н, м. Боярка, вул. Шевченка, буд. 178, код ЄДРПОУ 20578072) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Терезине» (09133, Київська обл., Білоцерківський р-н, смт Терезине, вул. Першотравнева, 2, код ЄДРПОУ 05407982) 10000 (десять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3.Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили у строк та порядку, які передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткового судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 21.11.2024.

Суддя О.О. Третьякова