Рішення

від 12.08.2024 по справі 911/3939/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2024 р. м. Київ Справа № 911/3939/23

Розглянувши матеріали справи за позовом Керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Бородянської селищної ради Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЧ-АГРО 2023»

За участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

про витребування земельних ділянок

Суддя Карпечкін Т.П.

За участю представників:

від прокурора: Лук`янчук А.В.;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи 1: не з`явився;

від третьої особи 2: не з`явився;

від третьої особи 3: не з`явився;

від третьої особи 4: не з`явився;

від третьої особи 5: не з`явився;

від третьої особи 6: не з`явився;

від третьої особи 7: не з`явився;

від третьої особи 8: не з`явився;

від третьої особи 9: не з`явився.

Обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа Керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Бородянської селищної ради Київської області за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЧ-АГРО 2023» про витребування земельних ділянок.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.01.2024 відкрито провадження у справі справу призначено за правилами загального позовного провадження.

В ході підготовчого провадження у справі №911/3939/23 судові засідання неодноразово відкладались у зв`язку з необхідністю з`ясування усіх обставин, передбачених ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Прокуратурою подано заяву про зміну предмету позову, в якій прокуратура зазначає, що під час судовго розгляду справи відповідачем було здійснено дії, спрямовані на зміну предмету позову, що зумовило необхідність зміни (приведення у відповідність до фактичних обставин) предмету позову. Зокрема, відповідно до позовної заяви предметом судового розгляду є витребування із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЧ-АГРО 2023» земельних ділянок з кадастровими номерами: 3221055100:05:003:0330 (площею 1,9368 га), 3221055100:05:003:0335 (площею 1,9370 га), 3221055100:05:003:0313 (площею 1,9891), 3221055100:05:003:0318 (площею 1,9889 га), 3221055100:05:003:0329 (площею 1,9369 га), 3221055100:05:003:0321 (площею 1,9369 га), з цільовим призначенням для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, що розташовані на території Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області, на користь держави в особі Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області.

Однак, згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухому майно на підставі заяви ТОВ «СІЧ-АГРО 2023», яка посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 08.02.2024, зареєстрована в реєстрі за № 195, здійснено поділ земельних ділянок 3221055100:05:003:0329, 3221055100:05:003:0330, 3221055100:05:003:0335, 3221055100:05:003:0321, 3221055100:05:003:0313, 3221055100:05:003:0318 загальною площею 11,7256 га. Поділ кожної земельної ділянки здійснено на 2 земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221055100:05:003:0351 (площею 0,9685 га), 3221055100:05:003:0352 (площею 0,9685 га), 3221055100:05:003:0353 (площею 0,9684 га), 3221055100:05:003:0354 (площею 0,9684 га), 3221055100:05:003:0355 (площею 0,9946 га), 3221055100:05:003:0356 (площею 0,9945 га), 3221055100:05:003:0357 (площею 0,9685 га), 3221055100:05:003:0358 (площею 0,9684 га), 3221055100:05:003:0359 (площею 0,9685 га), 3221055100:05:003:0360 (площею 0,9684 га), 3221055100:05:003:0361 (площею 0,9945 га), 3221055100:05:003:0362 (площею 0,9944 га).

У зв`язку з чим, у заяві про зміну предмету позову прокуратура просить витребувати на користь держави в особі Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЧ-АГРО 2023» земельні ділянки з кадастровими номерами 3221055100:05:003:0351 (площею 0,9685 га), 3221055100:05:003:0352 (площею 0,9685 га), 3221055100:05:003:0353 (площею 0,9684 га), 3221055100:05:003:0354 (площею 0,9684 га), 3221055100:05:003:0355 (площею 0,9946 га), 3221055100:05:003:0356 (площею 0,9945 га), 3221055100:05:003:0357 (площею 0,9685 га), 3221055100:05:003:0358 (площею 0,9684 га), 3221055100:05:003:0359 (площею 0,9685 га), 3221055100:05:003:0360 (площею 0,9684 га), 3221055100:05:003:0361 (площею 0,9945 га), 3221055100:05:003:0362 (площею 0,9944 га), цільове призначення для розміщення, будівництва, експлікатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, що розташовані на території Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області.

Враховуючи те, що судом під час підготовчого судового засідання вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 29.07.2024.

У судовому засіданні 29.07.2024 оголошувалась перерва у розгляді справи на 12.08.2024.

У судовому засіданні 12.08.2024 представник прокуратури позовні вимоги підтримав, позивача, відповідач та треті особи у судове засідання не з`явились.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 12.08.2024 судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, Бучанською окружною прокуратурою Київської області під час опрацювання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в рамках здійснення заходів представницької діяльності та за результатами опрацювання матеріалів кримінального провадження №420231123200001453 від 14.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України, встановлені порушення вимог земельного законодавства під час передачі у власність земельних ділянок, розташованих на території Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області.

Зокрема встановлено, що Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області затверджено проекти землеустрою та передано у власність земельні ділянки на території Бородянської селищної ради Бучанського району для ведення особистого селянського господарства наступним особам:

ОСОБА_5 на підставі наказу від 10.05.2017 № 10-7728/15-17-сг земельну ділянку з кадастровим номером 3221055100:05:003:0335 площею 1,9370 га;

ОСОБА_4 на підставі наказу від 10.05.2017 № 10-7738/15-17-сг земельну ділянку з кадастровим номером 3221055100:05:003:0330 площею 1,9368 га;

ОСОБА_6 на підставі наказу від 10.05.2017 № 10-7727/15-17-cг земельну ділянку з кадастровим номером 3221055100:05:003:0318 площею 1,9889 га;

ОСОБА_7 на підставі наказу від 10.05.2017 № 10-7720/15-17-сг земельну ділянку з кадастровим номером 3221055100:05:003:0313 площею 1,9891 га;

ОСОБА_3 на підставі наказу від 10.05.2017 № 10-7730/15-17-cг земельну ділянку з кадастровим номером 3221055100:05:003:0329 площею 1,9369 га;

ОСОБА_8 на підставі наказу від 10.05.2017 № 10-7722/15-17-cг земельну ділянку з кадастровим номером 3221055100:05:003:0321 площею 1,9369 га.

На підставі зазначених наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області державним реєстратором Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Тютюн Д.С. в період з 15.05.2017 по 16.05.2017 зареєстровано право власності за вищевказаними громадянами на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221055100:05:003:0313, 3221055100:05:003:0318, 3221055100:05:003:0329, 3221055100:05:003:0330, 3221055100:05:003:0335, 3221055100:05:003:0321.

В подальшому, на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 26.05.2017 №985 та №990, посвідчених приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Ольшевським В.С., громадяни ОСОБА_7 та ОСОБА_6 відчужили земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221055100:05:003:0313, 3221055100:05:003:0318 на користь ОСОБА_1 .

Надалі, Розпорядженням Бородянської районної державної адміністрації Київської області від 16.10.2018 №438 затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельних ділянок, в тому числі з кадастровими номерами 3221055100:05:003:0313, 3221055100:05:003:0318, цільове призначення яких змінено із земель для ведення особистого селянського господарства на землі «для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій» на території Бородянської селищної ради Київської області (за межами населеного пункту).

Пізніше, на підставі актів прийому-передачі №№ 1064,1065 від 15.09.2023, ОСОБА_1 20.09.2023 вніс до статутного капіталу ТОВ «СІЧ-БГСП 2023» (код ЄДРПОУ 45228915) земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221055100:05:003:0313, 3221055100:05:003:0318 з цільовим призначенням для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, які розташовані на території Бородянської селищної ради Київської області (за межами населеного пункту).

Також, на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 25.05.2017 № 572, від 26.05.2017 №586, 588, №596, посвідчених приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Корнієвською Н.В., громадяни ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 відчужили земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221055100:05:003:0329, 3221055100:05:003:0330, 3221055100:05:003:0335, 3221055100:05:003:0321 на користь ОСОБА_2 .

Надалі, Розпорядженням Бородянської районної державної адміністрації Київської області від 16.10.2018 №433 затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельних ділянок, в тому числі з кадастровими номерами 3221055100:05:003:0329, 3221055100:05:003:0330, 3221055100:05:003:0335, 3221055100:05:003:0321, цільове призначення яких змінено із земель для ведення особистого селянського господарства на землі «для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій» на території Бородянської селищної ради Київської області (за межами населеного пункту).

Пізніше, на підставі актів прийому-передачі 771-773 від 01.08.2023, рішень про передачу майна, речових прав на майно як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо) від 31.07.2023 № 746 та від 01.08.2023 №1, ОСОБА_2 02.08.2023 вніс до статутного капіталу ТОВ «СІЧ-АГРО 2023» (код ЄДРПОУ 45228915) земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221055100:05:003:0329, 3221055100:05:003:0330, 3221055100:05:003:0335, 3221055100:05:003:0321 з цільовим призначенням для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, які розташовані на території Бородянської селищної ради Київської області (за межами населеного пункту).

Водночас, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, вищевказаним громадянам вже було раніше надано безоплатно у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, а саме:

ОСОБА_5 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 21.08.2015 № 10-1514/36-15-сг земельну ділянку з кадастровим номером 3222755100:06:006:0005 площею 1,5000 га на території Макарівської селищної ради Макарівського району Київської області;

ОСОБА_4 на підставі наказу Головного управління Держземагентства у Київській області від 23.12.2014 № 10-12891/15-14-сг земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:005:5537 площею 2 га на території Дмитрівської сільської ради Києво- Святошинського району Київської області;

ОСОБА_6 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 30.08.2016 № 10-17839/15-16-сг земельну ділянку з кадастровим номером 3222782300:14:003:0017 площею 1,2279 га на території Забуянської сільської ради Макарівського району Київської області;

ОСОБА_7 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 02.07.2016 № 10-13366/15-16-cг земельну ділянку з кадастровим номером 3222783500:04:001:0021 площею 2 га на території Королівської сільської ради Макарівського району Київської області;

ОСОБА_3 на підставі наказу Головного управління Держземагентства у Київській області від 23.12.2014 № 10-12897/15-14-сг земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:004:5534 площею 2 га на території Дмитрівської сільської ради Києво- Святошинського району Київської області;

ОСОБА_8 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 19.08.2015 земельну ділянку з кадастровим номером 3222755100:06:006:0006 площею 1,5000 га на території Макарівської селищної ради Макарівського району Київської області.

З огляду на вищевикладене, громадяни ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 на час видачі Головним управлінням Держгеокадастру у Київські області наказів від 10.05.2017 № 10-7728/15-17-сг, № 10-7738/15-17-сг, № 10-7727/15-17-сг, № 10-7720/15-17-сг, № 10-7730/15-17-сг, № 10-7722/15-17-сг вже використали своє право на безоплатне отримання у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання (накази Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 21.08.2015 № 10-1514/36-15-сг, від 30.08.2016 № 10- 17839/15-16-сг, від 02.07.2016 № 10-13366/15-16-сг, від 19.08.2015 та накази Головного управління Держземагентства у Київській області від 23.12.2014 № 10-12891/15-14-сг, від 23.12.2014 № 10-12897/15-14-сг).

Таким чином, земельні ділянки з кадастровими номерами 3221055100:05:003:0329, 3221055100:05:003:0313, 3221055100:05:003:0330, 3221055100:05:003:0318, 3221055100:05:003:0335, 3221055100:05:003:0321 протиправно вибули з власності держави, відповідно право власності на такі земельні ділянки у громадян набуто незаконо, безпідставно у спосіб, який порушує законодавчі обмеження, тому подальше відчуження таких земельних ділянок було незаконним і такі земельні ділянки підлягають поверненню власнику наразі в особі Бородянської селищної ради Київської області від будь-якого набувавча. Наразі, спірні земельні ділянки перебувають у власності ТОВ «СІЧ-АГРО 2023», до якого і заявлено позов.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. в) ч. 3 ст. 116 Земельного кодексу України).

Частиною 4 ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

У ст. 121 Земельного кодексу України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, зокрема, для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 гектарів.

Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України визначено у ст. 118 Земельного кодексу України.

Однак, всупереч вимог ст.ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України, наказами Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 10.05.2017 № 10-7728/15-17-сг, № 10-7738/15-17-cг, № 10-7727/15-17-сг, № 10-7720/15-17-сг, № 10-7730/15-17-сг, № 10-7722/15-17-сг передано ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , ОСОБА_8 земельні ділянки з кадастровими номерами 3221055100:05:003:0330 (площею 1,9368 га), 3221055100:05:003:0335 (площею га), 3221055100:05:003:0313 (площею 1,9891), 3221055100:05:003:0318 (площею 1,9889 га), 3221055100:05:003:0329 (площею 1,9369 га), 3221055100:05:003:0321 (площею 1,9369 га), за результатами чого останні повторно використали право на безоплатну приватизацію земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, оскільки на час видачі Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області наказів від 10.05.2017 № 10-7728/15-17-cг, № 10-7738/15-17-cг, № 10-7727/15-17-сг, № 10-7720/15-17-cг, № 10-7730/15-17-сг щодо спірних земельних ділянок, ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 вже використали своє право на безоплатне отримання у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання на підставі наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 21.08.2015 № 10-1514/36-15-сг, від 30.08.2016 № 10-17839/15-16-сг, від 02.07.2016 № 10-13366/15-16-сг, від 19.08.2015 та наказів Головного управління Держземагентства у Київській області від 23.12.2014 № 10-12891/15-14-сг, від 23.12.2014 № 10-12897/15-14-сг.

Серед іншого, в силу приписів ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України, відповідні обмеження мали бути також перевірені Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області і слугували підставою для відмови у затвердженні поданих проектів землеустрою та відмови у наданні ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 спірних ділянок для ведення особистого селянського господарства, що розташовані на території Бородянської селищної ради Бородянського району Київської області, у приватну власність безкоштовно.

Однак, Головне управління Держгеокадастру у Київській області не перевірило при зверненні ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 до зазначеного органу, а останні не повідомили цей орган, що вже раніше скористались своїм правом на безоплатну приватизацію земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства. При цьому, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 отримали у власність вказані земельні ділянки в осіб, які з огляду на зазначені обставини, набули їх незаконно і не мали права їх відчужувати.

З огляду на наведене, незаконному вибуттю земельних ділянок з власності держави сприяли недобросовісні дії громадян, які мали усвідомлювати протиправний характер своїх вимог про повторне безоплатне тримання земельних ділянок, та ймовірно недбалість/зловживання зі сторони відповідного державного органу, що вказує на очевидний протиправний характер їх спільних дій, які призвели до вибуття земельних ділянок з володіння власника (в особі держави), не з його волі, а внаслідок протиправних дій інших осіб.

Таким чином, всупереч вимог ст.ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України оспорювані земельні ділянки вибули з державної власності поза волею власника (держави), в порушення законодавчого обмеження на повторне скористання правом на безоплатне отримання ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 земельних ділянок одного виду використання шляхом державної реєстрації права на них.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Отже, держава, як власник спірного майна, делегувала Головному управлінню Держгеокадастру у Київській області повноваження щодо здійснення права власності від її (держави) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, визначених законом. Тобто воля держави, як власника, може виражатися лише в таких діях державного органу, які відповідають вимогам законодавства та інтересам держави.

Таким чином, здійснення Головним Управлінням Держгеокадастру у Київській області права власності, зокрема розпорядження землею не у спосіб та поза межами повноважень, передбачених законом, не може оцінюватися як вираження волі держави, що відповідно до ст.ст. 387, 388 Цивільного кодексу України дає підстави для витребування державою її майна від добросовісного набувача.

Такі висновки підтверджуються правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду України від 05.10.2016 у справі № 916/2129/15, від 23.11.2016 у справі № 916/2144/15, від 25.01.2017 у справі № 916/2131/15, від 15.03.2017 у справі № 916/2130/15.

З огляду на викладені обставини, Керівником Бучанської окружної прокуратури Київської області подано позов в інтересах держави в особі Бородянської селищної ради Київської області про витребування із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЧ-АГРО 2023» земельних ділянок з кадастровими номерами: 3221055100:05:003:0330 (площею 1,9368 га), 3221055100:05:003:0335 (площею 1,9370 га), 3221055100:05:003:0313 (площею 1,9891), 3221055100:05:003:0318 (площею 1,9889 га), 3221055100:05:003:0329 (площею 1,9369 га), 3221055100:05:003:0321 (площею 1,9369 га), з цільовим призначенням для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, що розташовані на території Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області, на користь держави в особі Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області.

Однак, в ході розгляду спору було з`ясовано, що згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухому майно на підставі заяви ТОВ «СІЧ-АГРО 2023», яка посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 08.02.2024, зареєстрована в реєстрі за № 195, здійснено поділ земельних ділянок 3221055100:05:003:0329, 3221055100:05:003:0330, 3221055100:05:003:0335, 3221055100:05:003:0321, 3221055100:05:003:0313, 3221055100:05:003:0318 загальною площею 11,7256 га. Поділ кожної земельної ділянки здійснено на 2 земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221055100:05:003:0351 (площею 0,9685 га), 3221055100:05:003:0352 (площею 0,9685 га), 3221055100:05:003:0353 (площею 0,9684 га), 3221055100:05:003:0354 (площею 0,9684 га), 3221055100:05:003:0355 (площею 0,9946 га), 3221055100:05:003:0356 (площею 0,9945 га), 3221055100:05:003:0357 (площею 0,9685 га), 3221055100:05:003:0358 (площею 0,9684 га), 3221055100:05:003:0359 (площею 0,9685 га), 3221055100:05:003:0360 (площею 0,9684 га). 3221055100:05:003:0361 (площею 0,9945 га), 3221055100:05:003:0362 (площею 0,9944 га).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 зроблено висновок про те, що формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб.

У зв`язку з чим, прокуратура подала заяву про зміну предмету позову, в якій просить витребувати на користь держави в особі Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЧ-АГРО 2023» земельні ділянки з кадастровими номерами 3221055100:05:003:0351 (площею 0,9685 га), 3221055100:05:003:0352 (площею 0,9685 га), 3221055100:05:003:0353 (площею 0,9684 га), 3221055100:05:003:0354 (площею 0,9684 га), 3221055100:05:003:0355 (площею 0,9946 га), 3221055100:05:003:0356 (площею 0,9945 га), 3221055100:05:003:0357 (площею 0,9685 га), 3221055100:05:003:0358 (площею 0,9684 га), 3221055100:05:003:0359 (площею 0,9685 га), 3221055100:05:003:0360 (площею 0,9684 га), 3221055100:05:003:0361 (площею 0,9945 га), 3221055100:05:003:0362 (площею 0,9944 га), цільове призначення для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, що розташовані на територіїБорордяґнської селищної ради Бучанського району Київської області.

Бородянська селищна рада Бучанського району Київської області підтримала позовні вимоги, просить суд їх задовольнити, у зв`язку із порушенням вимог законодавства у вигляді подвійної реалізації громадянами права на безкоштовну приватизацію спірних земельних ділянок, що і спричинило звернення до суду з вимогою про витребування їх з незаконного володіння відповідача.

В ході розгляду справи відповідач подав відзив, в якому позовні вимоги заперечував, посилаючись на відсутність його вини, а наведені у позові порушення стосуються інших осіб, які і мають притягатись до відповідальності після встановлення їх вини за наслідками завершення кримінального розслідування.

Відповідач наполягає на тому, що набув витребовувані земельні ділянки у законний спосіб на підставі оплачуваних правочинів, інвестував у вказані ділянки грошові кошти з метою розбудови суспільно корисної інфраструктури регіону, тому не може погодитися з тим, щоб всупереч законодавству України, належне відповідачу майно було відібране у нього.

Відповідач заперечує проти позову і доводів та підстав позивача, вважає позов безпідставним та недоведеним, наполягає, що є добросовісним набувачем земельних ділянок, тому не має нести тягар відповідальності за дії держави та її представників.

Також відповідач зауважував про відсутність доказів, що земельні ділянки вибули з власності держави з порушенням положень законодавства України щодо безоплатної приватизації земельних ділянок і що наведеним у позові громадянам земельні ділянки надавались на безоплатній основі.

Також відповідач зазначає, що держава, яку позивач представляє у даних відносинах, була обізнана про передачу наведених у позові земельних ділянок у власність третіх осіб ще у 2017 році, тому строк позовної давності щодо витребування таких земельних ділянок сплив у 2020 році. Відповідач заявив про застосування строків позовної давності.

Вирішуючи спір у справі, з врахуванням пояснень прокуратури та позивача, заперечень відповідача, судом встановлено наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з ч. 3 ст. 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 116 Земельного кодексу України визначено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Як підтверджується матеріалами справи, в порушення припису ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України земельні ділянки протиправно вибули з власності держави внаслідок повторного безоплатного надання їх громадянам, які не мали права на безоплатне їх отримання.

Зокрема, всупереч вимог ст.ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України, наказами Головного управління Держгеокадастру у Кий Київській області від 10.05.2017 № 10-7728/15-17-сг, № 10-7738/15-17-cг, № 10-7727/15-17-сг, № 10-7720/15-17-сг, № 10-7730/15-17-сг, № 10-7722/15-17-сг передано ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 земельні ділянки з кадастровими номерами 3221055100:05:003:0330 (площею 1,9368 га), 3221055100:05:003:0335 (площею га), 3221055100:05:003:0313 (площею 1,9891), 3221055100:05:003:0318 (площею 1,9889 га), 3221055100:05:003:0329 (площею 1,9369 га), 3221055100:05:003:0321 (площею 1,9369 га) за результатами чого останні повторно використали право на безоплатну приватизацію земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, оскільки на час видачі Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області наказів від 10.05.2017 № 10-7728/15-17-cг, № 10-7738/15-17-cг, № 10-7727/15-17-сг, № 10-7720/15-17-cг, № 10-7730/15-17-сг щодо спірних земельних ділянок ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 вже використали своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання на підставі наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 21.08.2015 № 10-1514/36-15-сг, від 30.08.2016 № 10-17839/15-16-сг, від 02.07.2016 № 10-13366/15-16-сг, від 19.08.2015 та наказів Головного управління Держземагентства у Київській області від 23.12.2014 № 10-12891/15-14-сг, від 23.12.2014 № 10-12897/15-14-сг.

Таким чином, земельні ділянки з кадастровими номерами 3221055100:05:003:0330 (площею 1,9368 га), 3221055100:05:003:0335 (площею га), 3221055100:05:003:0313 (площею 1,9891), 3221055100:05:003:0318 (площею 1,9889 га), 3221055100:05:003:0329 (площею 1,9369 га), 3221055100:05:003:0321 (площею 1,9369 га) в незаконний сосіб були набуті у власність громадянами ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , відповідно вибули з власності держави поза її волею (поза межами законодавчого поля). При цьому, Головне управління Держгеокадастру у Київській області було уповноваженим органом в питаннях розпорядження спірними земельними ділянками, і як державний орган, мало діяти у відповідності до ст. 19 Конституції України та законів України, в іншому випадку, неправомірні дії державного органу не відображають волевиявлення держави.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, суд дійшов таких висновків.

У відповідності до положень статей 13, 19 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами статтей 18, 19 Земельного кодексу України унормовано, що до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.

Однією із категорій земель, на які за основним цільовим призначенням поділяються землі України, є землі сільськогосподарського призначення.

Відповідно до ч. 3 ст. 22, ч. ч. 1, 3 ст. 116, ч. 6 ст. 118, ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

З матеріалів справи вбачається, що земельними ділянками державної власності розпорядилось Головне управління Держгеокадастру у Київській області, як уповноважений згідно ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України територіальний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин.

Відповідно до ч. 4 ст. 116 та п. б) ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Матеріалами справи підтверджується вибуття земельних ділянок з власності держави протиправно внаслідок шахрайських дій, оскільки передачу земельних ділянок безоплатно у власність громадянам в межах визначених норм безоплатної приватизації по одному й тому ж виду використання для ведення особистого селянського господарства, проведено два рази, що не передбачено нормами чинного законодавства і така передча відбулась у зв`язку з наднанням громадянами недостовірних відомостей, що призвело до безпідставного та незаконного набуття ними у власність земельних ділянок, відповідно і протиправного вибуття їх з власності держави всупереч приписам ч.4 ст.116 Земельного кодексу України та принципам земельного законодавства, зокрема рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави.

Крім того, відповідно до приписів ст. ст. 318, 324 Цивільного кодексу України суб`єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу.

Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Отже, спірні земельні ділянки вибули з державної власності без достатньої правової підстави, поза волею власника - Українського народу, тоді як накази Головного управління Держгеокадастру у Київській області не свідчать про наявність у держави, яка діє від імені Українського народу, волі на вибуття вказаних земельних ділянок з державної власності з огляду на неправомірність дій відповідного органу державної влади по передачі земель у приватну власність.

Щодо зауважень відповідача, що позовна заява не містить ні пояснень, ні доказів щодо того, про який саме спосіб безоплатної передачі земельних ділянок йде мова, суд зазначає, що з обставин надання земельних ділянок та змісту наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області, як від 10.05.2017 № 10-7728/15-17-сг, № 10-7738/15-17-cг, № 10-7727/15-17-сг, № 10-7720/15-17-сг, № 10-7730/15-17-сг, № 10-7722/15-17-сг, так і від 21.08.2015 № 10-1514/36-15-сг, від 30.08.2016 № 10-17839/15-16-сг, від 02.07.2016 № 10-13366/15-16-сг, від 19.08.2015 та наказів Головного управління Держземагентства у Київській області від 23.12.2014 № 10-12891/15-14-сг, від 23.12.2014 № 10-12897/15-14-сг, вбачається, що земельні ділянки надавались громадянам у власність для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок, порядку відведення із земель сільськогосподарського призначення державної власності. Відомостей про приватизацію земельних ділянок, які перебували у користуванні громадян, відповідні накази не містять.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 Цивільного кодексу України).

Право на пред`явлення позову про витребування майна з незаконного володіння унормовано статтею 387 Цивільного кодексу України, за приписами якої власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

З огляду на наведені норми, у власника земельних ділянок наявне право на їх витребування від осіб, які ними заволоділи незаконно.

Відповідно до системного тлумачення приписів статті 387 Цивільного кодексу України у поєднанні з комплексом норм, що регулюють набуття і реалізацію права власності, передбачений цією нормою спосіб захисту права власності є матеріально-правовою вимогою власника, що на момент подання позову фактично не володіє своїм індивідуально визначеним майном, до невласника, що на момент подання позову незаконно фактично володіє цим майном, про вилучення цього майна в натурі.

Тобто, позивачем за віндикаційним позовом є неволодіючий власник індивідуально визначеного майна.

Відповідно до частини 1 статті 397 Цивільного кодексу України володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Виходячи з цієї норми, фактичне володіння передбачає фактичне панування особи над річчю.

Під незаконним володінням слід розуміти фактичне володіння річчю, яке не має правової підстави (передбаченої законом, договором чи адміністративним актом) або правова підстава якого відпала чи визнана недійсною.

Тобто відповідачем за віндикаційним позовом виступає незаконний володілець майна, який може і не знати про незаконність свого володіння майном (добросовісний набувач).

Згідно зі ст. 330 Цивільного кодексу України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребувано у нього.

За змістом частини першої статті 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Власник з дотриманням вимог ст.ст. 387 і 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.12.2021 у справі № 924/454/20 та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.04.2022 у справі № 676/196/20.

Вимога про визнання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування недійсними (незаконними) та їх скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, постанова Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 359/4552/14-ц.

Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.

З урахуванням викладеного, у даному випадку витребування спірних земельних ділянок із володіння відповідача на підставі приписів ст. 388 Цивільного кодексу України здійснюється в зв`язку з порушенням вимог Земельного кодексу України при безоплатній передачі спірних земельних ділянок у власність фізичним особам та, відповідно, у зв`язку з вибуттям спірних земельних ділянок за кадастровими номерами: 3221055100:05:003:0330, 3221055100:05:003:0335, 3221055100:05:003:0313, 3221055100:05:003:0318, 3221055100:05:003:0329, 3221055100:05:003:0321 з володіння поза волею власника (держави) в незаконний спосіб.

Таким чином, незаконна видача Головними управліннями Держгеокадастру у Київській області наказів громадянам щодо безоплатного надання земельних ділянок для аналогічних потреб понад норму встановлену Земельним кодексом України, які після реєстрації прав на них незаконно вибули із земель державної власності та в подальшому відчужені, не може оцінюватися як воля держави та є підставою для витребування їх на користь Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області в порядку ст.ст. 387, 388 Цивільного кодексу України.

Щодо заперечень відповідача, що передача земельних ділянок первісним набувачам була наслідком прямого волевиявлення суб`єктів владних повноважень, які діяли від імені держави і чиї накази не визнані недійсними, суд зазначає, що незаконна поведінка посадових осіб Головного управління Держгеокадастру у Київській області не може вважатись правомірним волевиявленням суб`єкта владних повноважень. Крім того, мало місце зловживання правом громадянами, які незаконно просили у власність земельні ділянки. Тобто мало місце як порушення суб`єкта владних повноважень, так і порушення громадян, що містить ознаки заволодіння майном держави в незаконний сосіб. При цьому, для визначення наявності підстав, наведених у ст. 388 Цивільного кодексу України, має значення саме факт правопорушення, тобто діяння (дії/бездіяльності), яке порушує закон і призвело до певних негативних наслідків. Оскарження рішень суб`єкта владних повноважень чи доведеність його вини чи вини громадян, має іншу мету (притягнення до відповідальності), яка не вимагається з огляду на норму ст. 388 Цивільного кодексу України.

Приписами ст. ст. 319, 346 Цивільного кодексу України унормовано, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Право власності припиняється у разі, зокрема відчуження власником свого майна.

Отже, власник має право за своєю волею визначати фактичну та юридичну долю належного йому майна, зокрема шляхом відчуження за своєю волею належного йому майна.

Враховуючи встановлену в ході розгляду спору незаконність вибуття спірних земельних ділянок з власності держави (у зв`язку з поданням недостовірних відомостей громадянами та не перевірка таких відомостей уповноваженим органом), має місце порушення інтересів держави, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

З огляду на зміст норми ст. 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом, власник має право витребувати це майно від такого добросовісного набувача.

Таким чином, враховуючи встановлений судом факт вибуття спірнх земельних ділянок з власності держави поза її волею в незаконний спосіб, такі земельні ділянки можуть бути витребувані у добросовісного набувача і для цього не вимагається снаявності порушень в діях останнього, тому згідно ст. 388 Цивільного кодексу України, спірні земельні ділянки підлягають витребуванню у відповідача на користь держави в особі відповідного оргнану місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте такі положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Так, предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування.

За приписами статей 4, 5 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; забезпечення раціонального використання та охорони земель.

Отже, правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

В той же час, в межах позовних вимог, зокрема про витребування майна у добросовісного набувача, не порушується принцип співмірності інтересів власника та суспільства, оскільки учасники спірних правовідносин виступають з позицій рівності щодо цивільних прав та інтересів.

Зокрема, в данному випадку мова йде про відновлення порушенного майнового права держави на землю і держава виступає в якості постраждалого власника, а не суб`єкта владних повноважень, тому не йде мова про втручання держави у право на мирне володіння майном.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що витребування спірних земельних ділянок у відповідача відповідає критерію законності: здійснюється на підставі норми статті 388 ЦК України, яка відповідає вимогам доступності, чіткості, передбачуваності, публічності та загальнодоступості.

Крім того, відповідач в силу укладених з третіми особами договорів у разі вилучення за рішенням суду земельних ділянок на підставах, що виникли до продажу, має право вимагати від продавців відшкодування завданих йому збитків, якщо він не знав або не міг знати про наявність таких підстав.

У постанові Великої палати Верховного Суду від 01.10.2019 року у справі №911/2034/16 (провадження № 12-303гс18) також зазначено, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюгу договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є необхідним. Подібні за змістом висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункті 86) та від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (пункт 38). Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 р. у справі №911/1050/19 (п. 23).

Щодо підстав звернення прокурора до суду із позовом за вказаним спором суд зазначити таке.

З системного аналізу приписів ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 53 ГПК України, слідує, що прокурор у разі порушення або загрози порушення інтересів держави має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави, зокрема, в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, якщо такий орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист цих інтересів, а оскільки «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави.

Так, «нездійснення захисту» має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. «Зздійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. «Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Однак, уповноваженим органм не вживлись належні та достатні заходи щодо захисту інтересів держави.

У зв`язку з чим, суд дійшов висновку про те, що прокурор належним чином обґрунтував наявність порушення інтересів держави та необхідність представництва таких інтересів у суді прокуратурою з урахуванням конкретних, встановлених в даній справі, обставин та суб`єктного складу сторін.

З приводу поданої відповідачем заяви про застосування строків позовної давності, суд зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Зазначений Закон набрав чинності 02.04.2020 року.

Отже, на час дії установленого на території України карантину строки, визначені статтями 257, 258 Цивільного кодексу України, були продовжені на строк дії такого карантину, а з 15.03.2022 року строки позовної давності були продовжені на строк дії в Україні військового стану, який триває по цей час.

Крім того, як слушно зазначає прокуратура, передача земельних ділянок наведеним у позові громадянам як вперше, так і повторно, здійснювалась Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області без участі Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області. Незаконне вибуття земельних ділянок у 2017 році з власності держави відбулось внаслідок неправомірних дій уповноваженого на той час органу, що було виявлено в ході прокурорської перевірки. Тому, ні прокуратура, ні Бородянська селищна рада Бучанського району Київської області, не були і не могля бути обізнаним з наведеними у позові порушеннями в момент їх вчинення.

Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними у розумінні ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та доведені, відповідачм не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки судом розглядалась по суті і задоволена позовна вимога немайнового характеру про витребування земельних ділянк з чужого незаконного володіння, з такої позовної вимоги судові витрати прокуратури відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 129, 233, 236-241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Витребувати на користь держави в особі Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЧ-АГРО 2023» земельні ділянки з кадастровими номерами 3221055100:05:003:0351 (площею 0,9685 га), 3221055100:05:003:0352 (площею 0,9685 га), 3221055100:05:003:0353 (площею 0,9684 га), 3221055100:05:003:0354 (площею 0,9684 га), 3221055100:05:003:0355 (площею 0,9946 га), 3221055100:05:003:0356 (площею 0,9945 га), 3221055100:05:003:0357 (площею 0,9685 га), 3221055100:05:003:0358 (площею 0,9684 га), 3221055100:05:003:0359 (площею 0,9685 га), 3221055100:05:003:0360 (площею 0,9684 га), 3221055100:05:003:0361 (площею 0,9945 га), 3221055100:05:003:0362 (площею 0,9944 га), цільове призначення для розміщення, будівництва, експлкатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, що розташовані на території Борордяґнської селищної ради Бучанського району Київської області.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЧ-АГРО 2023» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 7а, прим. 61, оф. 16, код ЄДРПОУ 45228915) на користь Київської обласної прокуратури 5801,11 грн. витрат по сплаті судового збору.

4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст.ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

повний текст рішення складено 20.11.2024

Суддя Т.П. Карпечкін