Рішення

від 20.11.2024 по справі 914/3708/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2024 Справа № 914/3708/23(914/2056/24)

Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., за участю секретаря судового засідання Цурак У.Ю., розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОЛК УКРАЇНА», м. Київ

до відповідача: Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Львів

про стягнення 42 725,96 грн

в межах провадження у справі №914/3708/23

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Статусінвестгруп», м. Вінниця

про банкрутство: Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (79053, м. Львів, вул. В. Великого, буд. 54, ЄДРПОУ 31978981)

Представники сторін:

від позивача: Колода О.О.

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

20.11.2023 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Статусінвестгруп» про відкриття провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (79053, м. Львів, вул. В. Великого, буд. 54, ЄДРПОУ 31978981).

Ухвалою суду від 22.12.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Статусінвестгруп» про відкриття провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» прийнято до розгляду. Підготовче засідання суду призначено на 17.01.2024.

Рух справи викладено у відповідних ухвалах суду.

Ухвалою від 20.03.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Босака Олега Євгеновича, попереднє засідання суду призначено на 08.05.2024.

Офіційно оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (79053, м. Львів, вул. В. Великого, буд. 54, ЄДРПОУ 31978981) у встановленому законодавством порядку.

Справа №914/3708/23 про банкрутство Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» перебуває на стадії розпорядження майном.

19.08.2024 через систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Толк Україна» подало позовну заяву до відповідача Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення заборгованості у розмірі 16 780,12 грн.

Відповідно до Протоколу передачі судової справи від 20.08.2024 справу № 914/3708/23(914/2056/24) передано на розгляд судді Чорній Л.З. на підставі статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, в провадженні якої перебуває справа №914/3708/23 про банкрутство Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

Ухвалою суду від 30.08.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Толк Україна» до відповідача Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення заборгованості у розмірі 16 780,12 грн прийнято до розгляду в межах провадження справи №914/3708/23 про банкрутство Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

26 серпня 2024 позивачем через систему «Електронний суд» подано заяву про виправлення описки за вх.№20901/24. У заяві зазначає, що при виготовленні позовної заяви була допущена редакційна описка у пункті 4 прохальної частини позовної заяви, а саме: « 4. Встановити в порядку частини 10 ст. 238 ГПК України починаючи з 19.08.2024 року, нарахування ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» 3% річних на фактичну (не сплачену) суму основного боргу, починаючи з 30.07.2024 року до моменту оплати основного боргу…» замість « 4. Встановити в порядку частини 10 ст. 238 ГПК України нарахування ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» 3% річних на фактичну (не сплачену) суму основного боргу, починаючи з 19.08.2024 року до моменту оплати основного боргу…».

Через систему «Електронний суд» позивачем 08.10.2024 подано заяву про збільшення позовних вимог. Як зазначає позивач, ним було здійснено постачання електричної енергії відповідачу ще у липні 2024 року на суму 12 565,72 грн. та у серпні 2024 року на суму 10 350,54 грн, тому просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості 39 923,48 грн. з яких: 39 348,43 грн. - основний борг, 347,43 грн. - 3% річних та 227,62 грн. - інфляційні нарахування.

Ухвалою суду від 09.10.2024 заяву ТОВ «ТОЛК Україна» від 08.10.2024 за вх.№3730/24 про збільшення позовних вимог прийнято до розгляду, ухвалено подальший розгляд справи здійснювати з врахуванням поданої заяви про збільшення позовних вимог. Розгляд справи відкласти на 20.11.2024.

20.11.2024 в системі документообігу зареєстровано заяву позивача про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 42 725,96 грн. з яких: - 40 865,25 грн. - основного боргу; - 370,04 грн. - 3% річних; - 1 490,67 грн. - інфляційних нарахувань, 2 422,40 грн - судового збору та встановити в порядку частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України нарахування Дочірньому підприємству «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ 31978981) 3 % річних на фактичну (не сплачену) суму основного боргу, починаючи з 20.11.2024 року до моменту оплати основного боргу за формулою: (СОБ*3*КДП)/КДР/100 = сума відсотків річних, де СОБ - сума основного боргу, 3 - 3 % річних, КДП - кількість прострочення, КДР - кількість днів у році, а також стягнути вказану суму нарахованих відсотків з Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ 31978981) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОЛК УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 44878589).

Розглянувши заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог суд зазначає таке.

Згідно з ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з заявою позивача про збільшення позовних вимог, позивач збільшує ціну позову у зв`язку з виникненням заборгованості за новий період, а також з донарахуванням за новий період інфляційних втрат, відсотків річних.

Суд враховує, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Разом з тим суд зазначає, що збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Саме таким процесуальним правом подання заяви про збільшення розміру позовних вимог скористався позивач.

Враховуючи наведене, суд вважає, що заяву ТОВ «ТОЛК Україна» від 20.11.2024 про збільшення позовних вимог слід прийняти та подальший розгляд справи здійснювати з врахуванням поданої заяви про збільшення позовних вимог.

У судове засідання 20.11.2024 представник позивача з`явився в режимі відеоконференції, просив задовольнити позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, поясненнях, наданих у судовому засіданні.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання.

Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, відповідно до ст. 13 ГПК України, учасникам справи створювались необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

У судовому засіданні 20.11.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиції сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, позивач з метою виконання договору про постачання електричної енергії здійснив постачання електричної енергії, відповідач, в порушення умов договору про постачання електричної енергії не здійснив оплату на надані послуги за квітень 2024, червень 2024, липень 2024, серпень 2024, вересні 2024.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити у задоволенні позову та розгляд справи здійснювати за відсутності повноважного представника відповідача. Відповідач заперечуючи щодо позовних вимог посилається на те, що згідно даних бухгалтерського обліку відповідача, в останнього відсутня будь-яка заборгованість перед позивачем, відповідач не укладав жодних договорів з позивачем, не подавав заяв-приєднань до договорів, не уповноважував будь-яких осіб на укладення таких договорів та підписання документів від імені відповідача, позивачем не надано жодних документів на підтвердження повноважень начальників філій або енергетика діяти від імені відповідача та створювати для відповідача відповідні господарські зобов`язання перед третіми особами.

Обставини справи встановлені судом.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 лютого 2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОЛК УКРАЇНА» та ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» укладено Договір №3059-0006 про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір) шляхом подання Споживачем Заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу (Додаток №1 до Договору) на умовах Індивідуальної комерційної пропозиції «ЗРУЧНА 2» (Додаток № 2 до Договору).

Відповідно до Заяви-приєднання початком постачання електричної енергії є 01 березня 2024. З огляду на це, з 01 березня 2024 ТОВ «ТОЛК УКРАЇНА» розпочато постачання електричної енергії до об`єктів Відповідача, що розташовані на території Волинської області, перелік яких зазначено у Заяві-приєднання. Для проведення розрахунків ТОВ «ТОЛК УКРАЇНА» на ім`я ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» відкрито особистий рахунок 3059-0006.

Згідно з п.2.1. Договору постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком №2 до цього Договору (п.5.1.1. Договору).

Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни (п.5.1.2. Договору).

Розрахунковим періодом згідно умов Договору є календарний місяць. Форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у комерційній пропозиції (пункти 5.2.1., 5.2.4. Договору). Згідно умов Індивідуальної комерційної пропозиції «ЗРУЧНА 2», зокрема, розділу «Порядок оплати»: споживач на підставі виставленого Постачальником рахунку до 15 числа поточного календарного місяця здійснює платіж у розмірі 100% вартості електричної енергії, яка повинна бути поставлена в наступному календарному місяці згідно очікуваних (заявлених) обсягів споживання електричної енергії Споживачем на відповідний розрахунковий період. Остаточний розрахунок проводиться за фактично поставлену електроенергію з врахуванням проведених планових платежів протягом 5 (п`яти) робочих днів від дня отримання рахунку споживачем.

Разом з тим, згідно п.4.12. ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії; плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну; рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

На виконання умов Договору, ТОВ «ТОЛК УКРАЇНА» здійснило постачання електричної енергії для потреб об`єктів відповідача у період квітень 2024 року, червень 2024 року, липень 2024 року, серпень 2024 року, вересень 2024 року на загальну суму 42 725,96 грн, що підтверджується наступним:

- Актом № 3059-000624041 від 30 квітня 2024 року приймання-передачі електричної енергії за квітень 2024 року в обсязі 1820 кВт/год на суму 12 395,83 грн; - Рахунком № 3059-0006240419 від 09.05.2024;

- Актом №3059-000624061 від 30 червня 2024 року приймання-передачі електричної енергії за червень 2024 року в обсязі 1108 кВт/год на суму 9 814,99 грн; - Рахунком №3059-0006240619 від 09.07.2024;

- Актом № 3059-000624071 від 31.07.2024 року приймання - передачі електричної енергії за липень 2024 року в обсязі 1291 кВт на суму 12 565,72 грн; - Рахунком № 3059-0006240719 від 07.08.2024 року;

- Листом № 6796 від 04.09.2024 року Приватного Акціонерного Товариства «Волиньобленерго»;

- Актом № 3059-000624081 від 31.08.2024 року приймання - передачі електричної енергії за серпень 2024 року в обсязі 1069 кВт на суму 10 350,54 грн; - Рахунком № 3059-0006240819 від 11.09.2024 року.

Позивач посилається на те, що відповідач, порушивши умови Договору та Індивідуальної комерційної пропозиції «ЗРУЧНА 2» в частині повної та своєчасної оплати фактично спожитої електричної енергії, здійснив лише часткову оплату вартості електричної енергії за борговий період. За квітень відповідачу нараховано до сплати 12 395,83 грн, оплачено відповідачем 5 778,65 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно платіжної інструкції № 24407465SB від 15.05.2024, яка підтверджує факт часткової оплати електричної енергії за квітень 2024, загальна сума платежу, що надійшла на рахунок ТОВ «ТОЛК УКРАЇНА», склала 8 524,30 грн з призначенням платежу «за спожиту електричну енергію зг.рахунку № 3059-0006240319 від 08.04.2024». Згідно платіжної інструкції №25620660SB від 19.07.2024, яка підтверджує факт часткової оплати електричної енергії за квітень 2024, загальна сума платежу, що надійшла на рахунок ТОВ «ТОЛК УКРАЇНА», склала 6 000,00 грн з призначенням платежу «за постач.ел.енергії зг.дог № 3059-0006240519». Згідно платіжної інструкції № 25862233SB від 31.07.2024, яка підтверджує факт часткової оплати електричної енергії за квітень 2024 р., загальна сума платежу, що надійшла на рахунок ТОВ «ТОЛК УКРАЇНА», склала 380,00 грн з призначенням платежу «оплата за постачання електричної енергії. Рахунок №3059-0006240319 від 08.04.2024». Згідно платіжної інструкції №25920411SB від 05.08.2024 р., яка підтверджує факт часткової оплати електричної енергії за квітень 2024, загальна сума платежу, що надійшла на рахунок ТОВ «ТОЛК УКРАЇНА», склала 1 800,00 грн з призначенням платежу «за постач. Електроенергії зг. До. № 3059-0006240519».

Положеннями п.5.2.6. Договору передбачено, що у випадку наявності у споживача перед постачальником заборгованості за період, що передує розрахунковому, постачальник має право грошові кошти, отримані від споживача як оплату за постачання електричної енергії у поточному розрахунковому періоді, зарахувати в якості погашення наявної заборгованості. У відповідності до абзацу 2 п.4.24. ПРРЕЕ у разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, електропостачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

Позивач вказує на те, що оскільки у ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» була наявна заборгованість за фактично використану електроенергію починаючи з березня 2024 року, ТОВ «ТОЛК УКРАЇНА», отримуючи оплати від Відповідача, зараховувало їх згідно призначень платежу, а за відсутності у призначенні платежу посилань на період щодо якого здійснюється оплата та перевищення суми платежу, зарахувало в погашення боргу з найдавнішим терміном її виникнення - квітень 2024.

Позивач провів наступні зарахування коштів, які надійшли від відповідача: - 15.05.2024 1 085,01 грн (відповідно до платіжної інструкції №24407465SB); - 19.07.2024 2 513,64 грн (відповідно до платіжної інструкції №25620660SB); - 31.07.2024 380,00 грн (відповідно до платіжної інструкції №25862233SB); - 05.08.2024 1 800,00 грн (відповідно до платіжної інструкції №25920411SB). Враховуючи наведене, залишок заборгованості за спожиту електричну енергію за квітень становить 6 617,18 грн.

Оцінка суду.

Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Стаття 629 Цивільного кодексу України визначає, що договір є обов`язковим для виконання.

Відповідно до статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) № 1610 від 06.12.2022 та з урахуванням Постанови НКРЕКП № 1618 від 05.09.2023 Товариству з обмеженою відповідальністю «ТОЛК УКРАЇНА» (далі - ТОВ «ТОЛК УКРАЇНА», Позивач, Постачальник) надано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ) постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами. Договір про постачання електричної енергії споживачу визначає умови продажу споживачу електричної енергії як товарної продукції за ринковими цінами та визначає зокрема, ціну та/або порядок розрахунку ціни електричної енергії, способи оплати, спосіб оплати послуг з розподілу електричної енергії тощо. За цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.

Позивач посилається на те, що згідно з п.3.1.7. ПРРЕЕ постачання електричної енергії споживачам здійснюється на підставі публічного договору про постачання електричної енергії споживачу, який розроблений ТОВ «ТОЛК УКРАЇНА» на підставі примірного договору, що є додатком до ПРРЕЕ, та який опубліковано на офіційному сайті ТОВ «ТОЛК УКРАЇНА», шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної ним комерційної пропозиції, на підставі поданої заяви - приєднання.

Відповідач заперечуючи проти позовних вимог посилається на те, відповідач не укладав жодних договорів з позивачем, не подавав заяв-приєднань до договорів, не уповноважував будь-яких осіб на укладення таких договорів та підписання документів від імені відповідача, позивачем не надано жодних документів на підтвердження повноважень начальників філій або енергетика діяти від імені відповідача та створювати для відповідача відповідні господарські зобов`язання перед третіми особами.

Вказані заперечення відповідача є необгрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

До позовної заяви позивачем долучено копію договору №3059-0006 від 01.02.2024 про постачання енергії споживачу, заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу, що є Додатком №1 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №3059-0006 від 01.02.2024, які підписані представником відповідача, підпис відповідача скріплений печаткою юридичної особи Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України». Споживачем послуг у договорі є відповідач. Відповідачем була проведена часткова оплата поставок електричної енергії, що свідчить про отримання послуг.

Пунктом 5.2.1 ПРРЕЕ передбачено наступні права електропостачальника: на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів; звернення до оператора системи щодо відключення (обмеження) електроживлення споживача; на стягнення пені та застосування інших санкцій за несвоєчасну оплату спожитої електричної енергії відповідно до вимог законодавства; на всі види забезпечення виконання зобов`язань споживачем щодо оплати договірних обсягів споживання електричної енергії у формі і видах, передбачених законодавством України. У свою чергу Споживач у відповідності п.5.5.5 ПРРЕЕ зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів, а також за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору.

У відповідності до п.6.2.4. Договору Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору та Додатків до нього.

Позивачем на виконання умов договору надано відповідачу послуги згідно з актами приймання - передачі наданих послуг за квітень 2024 року, червень 2024 року, липень 2024 року, серпень 2024 року, вересень 2024 року на загальну суму 40 865,25 грн.

Згідно абзаців 3,4 п.4.14. ПРРЕЕ платіжні документи (рахунки) на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на вебсайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу.

У відповідності до п.5.4.1. Договору платіжні та інші документи (рахунки, акти приймання-передачі електричної енергії, акти звірки взаєморозрахунків тощо) надаються споживачу у спосіб, обраний споживачем у заяві-приєднанні, що є Додатком № 1 до Договору.

Оскільки Відповідачем не обрано будь-який із сервісів електронного документообігу, тому зазначені вище Акти приймання-передачі та Рахунки надавались Відповідачу наручно у сервісному центрі ТОВ «ТОЛК УКРАЇНА» (м. Луцьк).

Позивач зазначає, що Акти купівлі - продажу електричної енергії за липень, серпень 2024 року Відповідачем не отримано у сервісному центрі ТОВ «ТОЛК УКРАЇНА» (м. Луцьк). Позивачем дані Акти та Рахунки направлені Відповідачу за допомогою засобів поштового зв`язку з Описом вкладення (копія Супровідного листа № 3-300924-3 Опису вкладення, Списку згрупованих відправлень з фіскальним чеком № 12668 від 30.09.2024 року). Акти купівлі - продажу електричної енергії за липень, серпень 2024 року отримані Відповідачем 03.10.2024 року «вручено за довіреністю», що підтверджено трекінгом поштового відправлення № 0504061863166.

Абзацами 2, 5 пункту 5.4.2. Договору встановлено, що Споживач розглядає документи протягом 3 (трьох) робочих днів від дати отримання документів, підписує та повертає такі документи постачальнику; у випадку ненадання споживачем постачальнику оригіналів акту приймання-передачі електричної енергії або вмотивованої відмови від їх підписання у встановлений цим Договором строк - такі акти вважаються погодженими та підписаними споживачем.

Жодних заперечень з приводу надання послуг постачання електричної енергії споживачу за зазначеними актами відповідачем надано не було. Протягом розгляду справи судом будь-які докази щодо наявності заперечень відповідача стосовно обсягів, строку, вартості та якості наданих послуг за вказаними актами до матеріалів справи також не надані.

Отже, суд при розгляді справи приймає до уваги відсутність у відповідача будь-яких заперечень та претензій щодо належного виконання позивачем прийнятих за договором про постачання електричної енергії споживачу зобов`язань у вказані в цих актах періоди.

Суд також бере до уваги часткові проплати за надані послуги, що також підтверджує відсутність претензій та заперечень щодо наданих послуг за вказаними актами.

Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, долучені до матеріалів справи акти є належними доказами постачання електричної енергії відповідачу, а отже виконання позивачем своїх зобов`язань з розподілу (передачі) електричної енергії у вказані періоди в межах договору здійснено належним чином.

Відповідач отримані послуги оплатив частково, внаслідок чого підставною є позовна вимога про стягнення основної суми боргу в розмірі 40 865,25 грн.

Крім основного боргу, за прострочення виконання грошових зобов`язань за укладеним договором позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з сплати 3 % річних у розмірі 370,04 грн та втрат від інфляції у розмірі 1 490,67 грн за період з 21.07.2024 по 19.11.2024.

Відповідальність за порушення грошового зобов`язання передбачена статтею 625 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України).

Відтак, враховуючи положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Аналогічна правова позиція наведена у Постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18.

Судом перевірено доданий позивачем розрахунок 3% річних та втрат від інфляції та визнано його арифметично правильним та обґрунтованим.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 3 % річних на суму 370,04 грн та втрат від інфляції у розмірі 1 490,67 грн є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 10 ст. 238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Приписи ч. 10 ст. 238 ГПК України носять диспозитивний характер та надають право виключно суду вирішувати питання доцільності застосування механізму стягнення відсотків, пені. Вимога позивача про зазначення в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення за своєю правовою природою є клопотанням заявленим до суду, задоволення якого убезпечує позивача від повторних звернень з вимогами про стягнення нарахування після ухвалення рішення.

Подальша реалізація ч. 10 ст. 238 ГПК України після ухвалення рішення та видачі виконавчого документу відображена у ч. 11, 12 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», якими передбачено, що якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі.

До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Враховуючи наведені норми, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача щодо визначення органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення (в тому числі приватному виконавцю) право нараховувати 3% річних за формулою: сума 3% річних = С х 3 х Д : КДР : 100 (С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення, КДР кількість днів у році): на фактичну (не сплачену) суму основного боргу з 20.11.2024 до моменту виконання рішення суду Дочірнім підприємством «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача у розмірі 2 422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 13, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-241 ГПК України, ст.ст. 1, 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (79053, м. Львів, вул. В. Великого, буд. 54, ЄДРПОУ 31978981) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОЛК УКРАЇНА» (04116, м. Київ, вул. Старо-Київська, буд. 14; код ЄДРПОУ44878589) 40 865,25 грн основної заборгованості, 370,04 грн 3 % річних, 1 490,67 грн втрат від інфляції та 2 422,40 грн судового збору.

3. Визначити Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення (в тому числі приватному виконавцю) право нараховувати 3% річних за формулою: сума 3% річних = С х 3 х Д : КДР : 100 (С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення, КДР кількість днів у році): на фактичну (не сплачену) суму основного боргу з 20.11.2024 до моменту виконання рішення суду Дочірнім підприємством «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

Наказ видати згідно з ст. 327 ГПК України після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складений 21.11.2024

СуддяЧорній Л.З.