Рішення

від 20.11.2024 по справі 915/47/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року Справа № 915/47/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116 (код ЄДРПОУ 42399676)

електронна пошта: info@naftogaztrading.com.ua

представник позивача Юзвенко Василь Григорович

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача Центру соціально-психологічної реабілітації дітей Служби у справах дітей Вознесенської міської ради, вул. Київська, буд. 110, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500 (код ЄДРПОУ 38244158)

електронна пошта: csprdssdvoz@gmail.com

про стягнення коштів в сумі 33 893, 93 грн.

без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Центру соціально-психологічної реабілітації дітей Служби у справах дітей Вознесенської міської ради грошові кошти у загальній сумі 33 893, 93 грн., з яких: 22 403, 94 грн. - основного боргу; 1 150, 30 грн. - 3% річних; 6 144, 73 грн. - інфляційні втрати; 4 194, 96 грн. - пені.

Позивач просить суд судові витрати покласти на відповідача.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.01.2024 позовну заяву (вх. № 693/24 від 18.01.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до відповідача Центру соціально-психологічної реабілітації дітей Служби у справах дітей Вознесенської міської ради про стягнення коштів в сумі 33 893, 93 грн. залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Ухвала Господарського суду Миколаївської області від 05.02.2024, направлена на адресу відповідача Центру соціально-психологічної реабілітації дітей Служби у справах дітей Вознесенської міської ради, вул. Київська, буд. 110, м. Вознесенськ, Миколаївська область, повернута до суду поштовою установою із відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи (п. 10 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону).

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Системний аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17; від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням (правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Верховний Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Оскільки в матеріалах справи відсутні підтвердження наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, Суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

В рішеннях від 28.10.1998 у справі "Осман проти Сполученого королівства" та від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України".)

В рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Ухвала суду надіслана на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та у ЄДРЮОФОПГФ. Відповідачем в порушення ст. 6 ГПК України не зареєстровано електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про вжиття необхідних заходів з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та можливість розгляду справи за відсутності відповідача.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/23, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 №271/2024, від 23.07.2024 №469/2024 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

2.1. Правова позиція позивача.

Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору № 13-1023/21-БО-7 постачання природного газу від 03.11.2021, а саме зобов`язань щодо оплати за поставлений в січні-жовтні 2022 року природний газ, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 22 403, 94 грн.

За порушення виконання грошових зобов`язань в січні-жовтні 2022 позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України нараховано 3 % річних та інфляційні втрати, а також пеню відповідно до умов договору та законодавства.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 11-16, 258, 525, 526, 530, 611, 625, 712 ЦК України, ст. 193, 216-217, 231, 264-265 ГК України та умовами договору.

2.2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

Відповідач не скористався наданим йому ч. 1, 2, 4 ст. 161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

01.01.2021 між Центром соціально-психологічної реабілітації дітей Служби у справах дітей Вознесенської міської ради (споживач) та Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" (оператор ГРМ) укладено договір шляхом підписання заяви-приєднання №42СВ540-11858-20 до умов Типового договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498.

Персональний ЕІС-код споживача: 56XS000126S4E00P.

03.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" ЕІС-код 56Х930000010610Х (далі - постачальник) та Центром соціально-психологічної реабілітації дітей Служби у справах дітей Вознесенської міської ради, ЕІС-код 56XS000126S4E00P (далі - споживач) укладено договір постачання природного газу № 13-1023/21-БО-Т від 03.11.2021.

Відповідно до п. 13.1 договору даний договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до " 31" грудня 2022 р. включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.

Договір підписано сторонами і скріплено печатками сторін.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2 договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для своїх власних потреб.

Відповідно до абз. 1 п. 2.1 договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з жовтня 2021 року по грудень 2022 року (включно), в кількості 17,020 тис. куб. метрів (сімнадцять тисяч двадцять куб. метрів), в тому числі по місяцях (далі також - розрахункові періоди) (тис.куб.м.).

Відповідно до п. 2.1.3 договору загальний обсяг природного газу, замовлений споживачем за цим договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії договору.

Відповідно до п. 2.3 договору підписанням цього договору споживач дає згоду постачальника на включення його до Реєстру споживачів Постачальника (надалі - Реєстр або Реєстр споживачів), розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.

Відповідно до абз. 2, 3 п. 2.4 договору споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим договором.

В будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до п. 3.5 цього договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу.

Відповідно до абз. 2 п. 3.1 договору право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

Відповідно до п. 3.5 договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Відповідно до п. 3.5.2 договору на підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником постачальника

Відповідно до п. 3.5.3 договору споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.

Відповідно до п. 3.5.4 договору у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.

Відповідно до п. 3.6 договору звірка фактично використаного обсягу газу за цим договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС.

Відповідно до абз. 5 п. 4.1 договору всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16 554,00 грн.

Відповідно до п. 4.3. договору загальна вартість цього договору на дату укладання становить 234 790, 90 грн., крім того ПДВ - 46 958, 18 грн., разом з ПДВ - 281 749, 08 грн. (двісті вісімдесят одна тисяча сімсот сорок дев`ять грн. 08 коп.).

Відповідно до п. 5.1 договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору.

Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

Відповідно до п. 5.3 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору.

Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору.

Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати споживачем 100 % вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100 % оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові період.

Відповідно до п.п. 4) п. 6.2 договору споживач зобов`язаний, зокрема, прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.

Відповідно до п.п. 4) п. 6.3 договору постачальник має право, зокрема, отримувати оплату за переданий за цим договором природний газ в розмірі та в строки, визначені цим договором.

Відповідно до п. 7.1 договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.

Відповідно до 7.2 договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3 % річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

В пункті 14 договору "Реквізити сторін" зазначено наступний E-mail споживача: cspdssdvoz@gmail.com.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу в період з листопада 2021 по жовтень 2022 природній газ на загальну суму 68 865, 88 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу, а саме:

- акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 на суму 22 955, 26 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 на суму 18 239, 20 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 на суму 27 624, 98 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 на суму 4, 80 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2022 на суму 5, 29 грн.;

- коригуючий акт приймання-передачі природного газу від 25.04.2022 на суму з урахуванням коригування 5, 29 грн. (період березень 2022);

- акт приймання-передачі природного газу від 30.04.2022 на суму 5, 12 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу від 31.05.2022 на суму 5, 29 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу від 30.06.2022 на суму 5, 12 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу від 31.07.2022 на суму 5, 29 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу від 31.08.2022 на суму 5, 29 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу від 30.09.2022 на суму 5, 12 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу від 31.10.2022 на суму 5, 12 грн.;

Підставою складання актів зазначено договір № 13-1023/21-БО-Т від 03.11.2021.

На підтвердження факту об`ємів (обсягів) постачання природного газу позивачем надано до суду скріншоти з Інформаційної платформи Оператора ГТС за період з листопада 2021 по жовтень 2022 з ЕІС-кодом споживача 56XS000126S4E00P.

Позивачем на підтвердження факту надсилання актів приймання-передачі природного газу подано скріншоти електронних листів, направлених на електронну пошту споживача, яка зазначена в п. 14 договору, а саме: cspdssdvoz@gmail.com

18.07.2023 позивачем повторно надсилались на адресу відповідача акти приймання-передачі природного газу за період з листопада 2021 по жовтень 2022 згідно листа від 13.07.2023 № 125/2/3-5986, що підтверджується описом з відміткою відділення поштового зв`язку, згрупованим списком відправлень та фіскальним чеком.

Судом також встановлено, що відповідачем частково здійснено оплату за поставлений природний згідно зазначених вище актів у розмірі 46 461, 94 грн., що підтверджуються довідкою АТ "Ощадбанк" № 16/2-09/62569/2023 від 29.09.2023 за період з 03.11.2022 по 31.08.2023, а саме:

- платіжна інструкція № 468 від 29.12.2021 на суму 22 955, 26 грн., дата операції 30.12.2021; призначення платежу «опл. за прир. газ за листопад 2021, зг. дог. № 13-1023/21-БО-Т від 03.11.2021, акту № 1 від 20.12.2021, в т.ч. ПДВ 3 825, 88 грн»;

- платіжна інструкція № 469 від 29.12.2021 на суму 23 506, 68 грн., дата операції 30.12.2021; призначення платежу «попер. опл. за прир. газ за грудень 2021, зг. дог. № 13-1023/21-БО-Т від 03.11.2021, рах. № 13-1023/21-БО-Т від 23.12.2021, в т.ч. ПДВ 3 917, 78 грн».

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 22 403, 94 грн. (68 865, 88 грн. - 46 461, 94 грн.).

Судом також встановлено, що Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Служби у справах дітей Вознесенської міської ради (код ЄДРПОУ 38244158) утворена 29.08.2012 запис в ЄДР за № 15211020000000875.

09.12.2021 до ЄДР внесено запис 100521110000900875 про те, що юридична особа знаходиться в стані припинення. Підстава - внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації. Встановлено строк для заявлення кредиторами вимог до 09.02.2022.

Невиконання відповідачем зобов`язання з повної оплати за природний газ і стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом про стягнення суми заборгованості за поставлений природний газ за період з листопада 2021 по жовтень 2022, а також пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

4.1. Правове регулювання договірних відносин.

Приписами ст. 11, 509, 525, 526, 530 ЦК України та ст. 174, 193 ГК України встановлено, що договір є підставою виникнення зобов`язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

4.2. Правове регулювання постачання природного газу.

Закон України "Про ринок природного газу" (тут і далі - в редакції від 29.08.2021) визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу.

Відповідно до п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач має право, зокрема, на: вільний вибір постачальника; безоплатну зміну постачальника, крім випадків, передбачених абзацом другим частини першої статті 14 цього Закону.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов`язаний, зокрема: укласти договір про постачання природного газу; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Правила постачання природного газу, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 2496 від 30.09.2015 (далі Правила № 2496) (тут і далі - в редакції від 01.11.2021) розроблені на виконання пункту 17 частини третьої статті 4 Закону України "Про ринок природного газу" та регулюють відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи / газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС).

Відповідно до п. 5 розділу І Правил № 2496 терміни, наведені в цих Правилах, вживаються в таких значеннях:

ЕІС-код (Energy Identification Code) - персональний код ідентифікації споживача як суб`єкта ринку природного газу або його точки комерційного обліку (за необхідності), присвоєний в установленому порядку Оператором ГРМ (по споживачах, які підключені до газорозподільної системи) або Оператором ГТС (по споживачах, які підключені до газотранспортної системи);

інформаційна платформа - це електронна платформа Оператора ГТС у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, створена відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи;

Реєстр споживачів постачальника - перелік споживачів, які в установленому Кодексом газотранспортної системи порядку закріплені в інформаційній платформі Оператора ГТС за певним постачальником у розрахунковому періоді.

Відповідно до абз. 1 п. 3 розділу І Правил № 2496 постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Правил № 2496 постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Відповідно до п. 11 розділу ІІ Правил № 2496 розрахунки споживача за поставлений природний газ здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору постачання природного газу.

У випадку недоплати вартості природного газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок відповідно до умов договору постачання природного газу. У разі переплати сума переплати зараховується в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу.

Датою оплати рахунка (здійснення розрахунку) є дата, на яку були зараховані кошти на рахунок постачальника.

Відповідно до п. 12 розділу ІІ Правил № 2496 за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем.

На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.

Взаємовідносини між постачальником і Оператором ГТС щодо обміну інформацією про фактичні обсяги споживання природного газу споживачем регулюються Кодексом газотранспортної системи та окремим договором транспортування природного газу, укладеним між постачальником та Оператором ГТС.

Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.

У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку.

До прийняття рішення судом вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних постачальника.

Відповідно до абз. 2 п. 18 розділу ІІ Правил № 2496 постачальник має право отримувати від споживача своєчасну оплату за природний газ відповідно до умов договору.

Відповідно до абз. 4 п. 20 розділу ІІ Правил № 2496 споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений природний газ на умовах, визначених договорами.

Кодекс газотранспортної системи, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493 (далі - Кодекс ГТС) розроблено відповідно до Законів України "Про ринок природного газу", "Про метрологію та метрологічну діяльність", "Про трубопровідний транспорт", "Про нафту і газ", "Про природні монополії" та інших нормативно-правових актів і його дія поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ (п. 1, 3 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).

Відповідно до п. 1 глави 5 розділу ІV Кодексу ГТС (тут і далі в редакції від 01.11.2021) постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2496 (далі - Правила постачання природного газу), та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника "останньої надії", не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Відповідно до абз. 1 п. 2 глави 5 розділу ІV Кодексу ГТС з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником "останньої надії" та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником "останньої надії" здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України "Про ринок природного газу" та Правилами постачання природного газу.

Відповідно до п. 7 глави 5 розділу ІV Кодексу ГТС інформаційна платформа забезпечує можливість здійснення в автоматичному режимі перевірки за ЕІС-кодом споживача (точки комерційного обліку споживача) наявності/відсутності діючого постачальника природного газу у такого споживача та кінцеву дату постачання природного газу цим постачальником (у випадку наявності постачальника).

4.3. Правове регулювання нарахування та стягнення пені.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

4.4. Правове регулювання відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19).

4.5. Способи захисту прав.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та інших.

В постанові ОП КГС ВС від 30.08.2024 у справі № 905/451/22 об`єднана палата відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 924/478/16, від 20.01.2020 у справі № 922/416/19, від 25.11.2021 у справі №922/2194/21, від 12.09.2023 у справі № 909/101/21 про те, що коли юридична особа перебуває у стані припинення, то належному способу захисту прав кредитора відповідає позовна вимога про зобов`язання юридичної особи включити до проміжного ліквідаційного балансу боржника вимог кредитора, а не про стягнення з такої юридичної особи боргу.

Знаходження юридичної особи - боржника у стані припинення жодним чином не впливає ані на можливість відкриття виконавчого провадження, ані на примусове виконання судового рішення щодо цього боржника у процедурі виконавчого провадження, зокрема, не тягне закінчення виконавчого провадження і не є підставою для його зупинення.

Отже, позовна вимога про стягнення грошових коштів з боржника - юридичної особи, яка перебуває у стані припинення, відповідає способу захисту, встановленому законом (примусове виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини 2 статті 16 ЦК України, частина 2 статті 20 ГК України)), і цей спосіб захисту є ефективним (постанова ОП КГС ВС від 30.08.2024 у справі № 905/451/22).

V. ВИСНОВКИ СУДУ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.

03.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" ЕІС-код 56Х930000010610Х (постачальник) та Центром соціально-психологічної реабілітації дітей Служби у справах дітей Вознесенської міської ради, ЕІС-код 56XS000126S4E00P (споживач) укладено договір постачання природного газу № 13-1023/21-БО-Т від 03.11.2021.

На виконання умов укладеного договору позивачем в період з листопада 2021 по жовтень 2022 поставлено природний газ на загальну суму 68 865, 88 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу.

Судом враховано, що акти наданих послуг за період з листопада 2021 по жовтень 2022 не підписано зі сторони споживача. Судом встановлено, що вищевказані акти направлялись позивачем на електронну пошту відповідача, зазначену у п. 14 договору, а також засобами поштового зв`язку. Враховуючи вищевикладене, з урахуванням відсутності доказів надання відповідачем позивачу мотивованої відмови від підписання актів в порядку, передбаченому п. 3.5.3 договору, суд дійшов висновку, що обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу (п. 3.5.4 договору).

Судом встановлено, що відповідачем частково здійснено оплату за поставлений природний газ згідно зазначених вище актів у розмірі 46 461, 94 грн., у зв`язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 22 403, 94 грн. (68 865, 88 грн. - 46 461, 94 грн.).

Відповідачем не подано суду доказів оплати вищевказаної заборгованості, як і не спростовано жодними доказами у справі ані факту постачання та споживання природного газу, ані факту наявності вказаної заборгованості, строк оплати якої настав відповідно до ст. 530 ЦК України, п. 5.1 договору. Отже, відповідачем порушено ст. 629 ЦК України та умови п. 5.1, п. 5.3 договору. Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заявленої до стягнення заборгованості за поставлений природний газ в сумі 22 403, 94 грн.

Щодо вимоги про стягнення пені, то суд зазначає наступне.

Позивачем нараховано відповідачу 4 194, 96 грн. - пені.

Перевіривши розрахунок розміру пені, судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені за прострочення виконання грошових зобов`язань січня 2022 - жовтня 2022 за загальний період з 16.03.2022 по 15.06.2023. Розрахунок пені здійснено позивачем арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов п. 7.2 договору. Нарахування здійснено позивачем, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Період нарахування визначено позивачем правильно та в межах шестимісячного строку, передбаченого ст. 232 ГК України, по кожному зобов`язанню окремо (нарахування по кожному місяцю окремо). Детальний розрахунок пені наявний в матеріалах справи. Отже, нарахування пені в сумі 4 194, 96 грн. є обґрунтованим та підставним. В цій частині позов підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.

Позивачем нараховано відповідачу 1 150, 30 грн. - 3 % річних за прострочення виконання грошових зобов`язань січня 2022 - жовтня 2022 за період з 16.03.2022 по 30.11.2023.

Розрахунок суми 3 % річних у сумі 1 150, 30 грн. є арифметично правильним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства (ст. 625 ЦК України), фактичним обставинам та матеріалам справи. Періоди нарахування позивачем визначено правильно. Розгорнутий розрахунок трьох відсотків річних наявний в матеріалах справи. Отже, в цій частині позов підлягає задоволенню.

Позивачем також нараховано відповідачу 6 144, 73 грн. - інфляційних втрат за зобов`язаннями січня 2022 - жовтня 2022 за період з квітня 2022 по жовтень 2023 (включно).

Розрахунок суми інфляційних втрат у сумі 6 144, 73 грн. є арифметично правильним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства (ст. 625 ЦК України), фактичним обставинам та матеріалам справи. Періоди нарахування позивачем визначено правильно, дефляцію враховано. Розгорнутий розрахунок інфляційних втрат наявний в матеріалах справи. Отже, в цій частині позов підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Позивачем подано позовну заяву майнового характеру про стягнення грошових коштів в сумі 33 893, 93 грн., судовий збір з якої має становити 3 028, 00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір".

За наведених мотивів у суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, були відсутні підстави вимагати від Компанії сплати судового збору без урахування понижуючого коефіцієнта, який підлягав застосуванню, з огляду на те, що позовну заяву було подано в електронній формі через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" (п. 8.23, п. 8.27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22).

Враховуючи, що позивачем позовну заяву подано до Господарського суду Миколаївської області за допомогою системи "Електронний суд", отже, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, судовий збір за розгляд вимоги майнового характеру в спірному випадку становить 2 422, 40 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України в розмірі 2 422, 40 грн. слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Позивачем під час звернення до суду із позовом сплачено судовий збір в розмірі 3 028, 00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 0000015440 від 16.01.2024.

Отже, судовий збір в сумі 605, 60 грн. може бути повернуто судом з державного бюджету за клопотанням позивача, у зв`язку з внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (ст. 7 Закону України "Про судовий збір").

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача Центру соціально-психологічної реабілітації дітей Служби у справах дітей Вознесенської міської ради, вул. Київська, буд. 110, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500 (код ЄДРПОУ 38244158) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116 (код ЄДРПОУ 42399676):

- 22 403, 94 грн. (двадцять дві тисячі чотириста три грн. 94 коп.) - основного боргу;

- 4 194, 96 грн. (чотири тисячі сто дев`яносто чотири грн. 96 коп.) - пені;

- 1 150, 30 грн. (одна тисяча сто п`ятдесят грн. 30 коп.) - 3 % річних;

- 6 144, 73 грн. (шість тисяч сто сорок чотири грн. 73 коп.) - інфляційних втрат;

- 2 422, 40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 20.11.2024

Суддя Е.М. Олейняш