Рішення

від 19.11.2024 по справі 917/1352/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/ Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2024 Справа № 917/1352/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засідання Отюговій О.І., представники учасників справи в судове засідання не з`явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцьке електромонтажне підприємство №410", вул. Соборна, 18/14, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 );

2) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 );

3) ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 );

4) ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 ).

про визнання припиненими трудових відносин,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Полтавської області 15.08.2024 року через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Кременчуцьке електромонтажне підприємство №410" про визнання припиненими трудових відносин між ТОВ "Кременчуцьке електромонтажне підприємство №410" та позивачем (вх. № 1419/24).

Ухвалою від 20.08.2024 року суд залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху та надав строк 3 дні з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків позовної заяви.

27.08.2024 року до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання вимог ухвали суду від 20.08.2024 року про залишення позовної заяви без руху (з додатками) (вх. №11384).

Ухвалою суду від 09.09.2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у даній справі, призначив підготовче засідання на 03.10.2024 року на 09.00, встановив учасникам справи строки для подачі заяв до розгляду.

03.10.2024 року до суду від представника відповідача надійшла заява про визнання позову, подана адвокатом Варавін С.Д. (вх. № 13107).

Ухвалою від 03.10.2024 року суд залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Під час розгляду справи у підготовчому засіданні 05.11.2024 року судом оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 19.11.2024 на 11:30 год.

Учасники справи, які були присутні в судовому засіданні (представник позивача), повідомлені про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті. Інших учасників суд повідомив про дату і час слухання справи шляхом направлення ухвали від 05.11.2024 року на їх адреси.

Треті особи правом на участь в судових засіданнях та подачі письмових пояснень суду не скористалися, були повідомлені судом належним чином шляхом направлення ухвал на їх адреси, вказані у витягу з реєстру (арк. справи 63-68).

В матеріалах справи наявні поштові повідомлення про вручення третім особам ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ухвал суду (арк. справи 84-85,94).

Ухвали суду, направлені на адресу третіх осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_2 повернулися до суду з довідкою поштового відділення про відсутність адресатів (арк. справи 73-76, 86-90).

До повноважень господарських судів не віднесено з`ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.06.2018 у справі № 910/17797/17.

Згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Тобто, учасники справи належним чином повідомлялися про час, дату та місце проведення судового засідання.

Представник позивача в судовому засіданні 05.11.2024 року в режимі відеоконференції просив суд розглядати справу 19.11.2024 року без його участі, позовні вимоги просив задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято в нарадчій кімнаті.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив наступне:

Протоколом (Рішенням) № 1 загальних зборів учасників ТОВ «КРЕМЕНЧУЦЬКЕ ЕЛЕКТРОМОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО № 410» (Товариство, Відповідач) від 04 травня 2016 року ОСОБА_1 (Позивач) призначено на посаду директора Товариства (арк. справи 11).

На підставі вказаного рішення Позивачем було видано наказ №2 від 05 травня 2016 року про те, що ОСОБА_1 приступає до виконання обов`язків директора Товариства ( арк. справи 11, зворотна сторона).

Згідно зробленого судом Витягу з Єдиного державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 03.10.2024 року учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцьке електромонтажне підприємство №410" є ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (арк. справи 63-68).

В обґрунтування позовних вимог Позивач вказував, що 07.06.2024 р. ним було складено та направлено двом з чотирьох учасників Товариства цінним листом з описом вкладення заяву про звільнення за власним бажанням з посади директора Товариства на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України. Також у цій заяві Позивач зазначив про те, що починаючи з липня 2022 року роботодавцем (Товариством) жодного разу не проведено виплату заробітної плати на порушення вимог трудового законодавства. Остання виплата заробітної плати у розмірі 29940 грн. була проведена за червень місяць 2022 року. Окрім цього зазначено про необхідність повідомити Позивача, кому і коли передати печатку, штампи та усі документи Товариства. Іншим двом учасникам вказана заява була вручена під розписку про її отримання тією ж датою.

Аналогічним чином одночасно з направленням/врученням усім учасникам Товариства заяв про звільнення за власним бажанням з посади директора Товариства Позивачем було відправлено/вручено повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасників Товариства на 09.07.2024 р. (арк. справи 12-17).

У призначену дату та час учасники товариства для вирішення питання про звільнення Позивача з посади директора Товариства не з`явилися, що підтверджується копією протоколу загальних зборів учасників ТОВ «КРЕМЕНЧУЦЬКЕ ЕЛЕКТРОМОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО № 410» від 09.07.2024р. (арк. справи 17).

Наведене і стало підставою для звернення Позивача до суду із цим за захистом порушених прав шляхом визнання трудових відносин між Товариством з обмеженою відповідальністю «КРЕМЕНЧУЦЬКЕ ЕЛЕКТРОМОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО № 410» та ОСОБА_1 припиненими з 09.07.2024 року.

Як докази обґрунтованості позовних вимог Позивач подав до суду (в копіях: Протокол (Рішення) № 1 загальних зборів учасників Товариства про призначення на посаду директора; наказ №2 від 05 травня 2016 року про призначення директора; накладні, квитанції та описи вкладення (копії про вручення) заяв про звільнення за власним бажанням з посади директора та повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасників ТОВ «КРЕМЕНЧУЦЬКЕ ЕЛЕКТРОМОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО № 410»; протокол загальних зборів учасників ТОВ «КРЕМЕНЧУЦЬКЕ ЕЛЕКТРОМОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО № 410» від 09.07.2024р.; РНОКПП та паспорт Позивача; виписка з ЄДРПОУ Товариства; ордер та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Звернення до суду особи, яка є одноосібним виконавчим органом товариства, для припинення її повноважень, зокрема у випадку, якщо загальні збори учасників не розглядають заяву про звільнення з посади директора, пов`язане з корпоративними відносинами у цьому товаристві. Тому, на чому неодноразово наголошував Верховний Суд, доцільно зберігати єдину юрисдикційну належність спорів про припинення повноважень одноосібного виконавчого органу товариства чи члена колегіального такого органу для формування стабільної та послідовної судової практики щодо віднесення таких спорів до господарської юрисдикції.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 червня 2023 року у справі № 448/362/22 (провадження № 14-113цс22) зауважувала, що корпоративні права на участь в управлінні товариством його учасники реалізовують, зокрема, шляхом прийняття компетентним органом товариства рішення щодо припинення повноважень одноосібного виконавчого органу (директора). Таке рішення може мати наслідки для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні.

Велика Палата Верховного Суду погодилася із судами у тому, що вимогу позивача стосовно виключення з ЄДР запису про директора товариства слід розглянути у господарській юрисдикції разом із вимогою про визнання трудових відносин і відносин представництва припиненими, але не тому, що перша є похідною від другої. Належність й ефективність обох зазначених вимог має оцінити під час розгляду справи господарський суд.

Вирішуючи спір по суті, суд звертається, серед іншого, до позиції Великої Палати Верховного Суду у справі №127/27466/20. У цій справі перед Великою Палатою постали питання про правову природу відносин, що існують між товариством з обмеженою відповідальністю та його директором, який ініціював своє звільнення з цієї посади, і про те, у який спосіб директор товариства, якого позбавлено можливості звільнитись, може ефективно захистити відповідне право.

Велика Палата, вирішуючи справу, дійшла до наступних висновків:

Управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 97 ЦК України). Частинами першою - четвертою статті 99 ЦК України передбачено, зокрема, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Органами товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган (стаття 28 Закону № 2275-VIII тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, якщо окремо не вказано про інше).

Загальні збори учасників є вищим органом товариства (частина перша статті 29 Закону № 2275-VIII), до компетенції якого належить, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу товариства (пункт 7 частини другої статті 30 Закону № 2275-VIII).

Разом з тим Закон № 2275-VIII також передбачає укладення з членом виконавчого органу товариства договору.

Частиною дванадцятою цієї ж статті 39 Закону № 2275-VIII передбачено, що договір, який укладається з членом виконавчого органу товариства, від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників. Аналіз цієї норми в сукупності з положеннями останнього речення частини сьомої статті 39, частини шостої статті 40 та частини восьмої статті 42 Закону № 2275-VIII дозволяє дійти висновку про те, що договір, про який ідеться в частині дванадцятій статті 39 цього Закону, є цивільно-правовим або трудовим договором (контрактом).

Таке розуміння узгоджується з подальшими змінами, яких зазнала ця норма. Так, у чинній редакції частина дванадцята статті 39 Закону № 2275-VIII передбачає, що з одноосібним виконавчим органом та кожним членом колегіального виконавчого органу укладається цивільно-правовий або трудовий договір (контракт). Договір (контракт), що укладається з одноосібним виконавчим органом та членом колегіального виконавчого органу, від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників.

Про застосовність такого підходу свідчить також те, що Законом України від 15.07.2021 № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» статтю 39 Закону № 2275-VIII доповнено частиною чотирнадцятою, яка передбачає, що у випадках і на умовах, передбачених законом, повноваження виконавчого органу товариства може виконувати юридична особа, зареєстрована відповідно до законодавства України (особа, яка здійснює функції управління).

Відтак чинна редакція Закону № 2275-VIII встановлює обрання особи виконавчим органом товариства або до складу цього органу в межах відносин з управління товариством і окремо передбачає укладення цивільно-правового або трудового договору.

Отже, за загальним правилом створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (частина перша статті 99 ЦК України, пункт 7 частини другої статті 30 Закону № 2275-VIII) або в окремих випадках - наглядової ради товариства (частина друга статті 38 Закону № 2275-VIII). Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини,у яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління.

Ці корпоративні відносини також є підставою для виникнення відносин представництва товариства перед третіми особами, а також трудових відносин, що регулюються законодавством про працю, та виникають у зв`язку з укладенням в установленому порядку (частина дванадцята статті 39 Закону № 2275-VIII) з одноосібним виконавчим органом (членом колегіального виконавчого органу) трудового договору (контракту).

Такий трудовий договір (контракт) може визначати окремі аспекти діяльності одноосібного виконавчого органу (члена колегіального виконавчого органу) як працівника товариства, зокрема, строк здійснення ним повноважень; права, обов`язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальну); умови матеріального забезпечення; умови звільнення з посади (у тому числі дострокового).

У справі, що переглядалася Великою Палатою, як і у даній справі 917/117/23. позивачі були обрані на посаду директора Товариства рішенням загальних зборів учасників, однак не вбачається обставин укладення з ними трудового договору (контракту) в порядку, передбаченому частиною дванадцятою статті 39 Закону № 2275-VIII. Учасники справ не стверджували про існування таких обставин та не посилались на недослідження судами доказів, які можуть це підтвердити.

Оскільки Товариство не укладало з позивачем трудового договору (контракту), Велика Палата Верховного Суду у справі 127/27466/20 дійшла висновку про те, що між позивачем та Товариством не виникав спір стосовно припинення такого правочину. Відтак ВП ВС вважала неправильними висновки судів попередніх інстанцій та доводи учасників цієї справи про необхідність застосування у спірних правовідносинах норм КЗпП України, зокрема статті 38 цього Кодексу, яка визначає порядок розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника.

Водночас в обох випадках - коли особу обрано до складу виконавчого органу (між товариством та особою встановлені відносини управління товариством) та укладено трудовий договір (встановлені трудові відносини) і коли існують тільки відносини з управління товариством без укладення трудового договору - саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та цією особою.

При цьому Велика Палата Верховного Суду враховує, що позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та / або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.

Цими висновками Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду про застосування в подібних правовідносинах положень законодавства про працю, зокрема, статті 38 КЗпП України, викладених у постановах від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18, від 17.03.2021 у справі № 761/40378/18 та від 19.01.2022 у справі № 911/719/21, зокрема, в частині тверджень про те, що відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як і будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні, а також про те, що визначальним при вирішенні справ цієї категорії є не перевірка дотримання керівником юридичної особи порядку скликання загальних зборів учасників товариства, а волевиявлення працівника на звільнення з роботи та дотримання ним процедури звільнення, передбаченої частиною першою статті 38 КЗпП України.

Необхідність такого відступу зумовлена тим, що у справах № 761/40378/18, № 758/1861/18 та № 911/719/21 Верховний Суд застосував норми законодавства про працю та поклав їх в основу своїх висновків, зроблених у спорах за позовами директорів, які були обрані рішеннями загальних зборів учасників, за відсутності встановлених судами обставин укладення з ними трудових договорів (контрактів), що суперечить викладеним вище висновкам Великої Палати Верховного Суду.

Далі, досліджуючи питання щодо умов припинення повноважень одноосібного виконавчого органу товариства за його ініціативою, Велика Палата звертає увагу на те, що частиною тринадцятою статті 39 Закону № 2275-VIII передбачено, що повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства (частина перша статті 98 ЦК України). Статтею 31 Закону № 2275-VIII передбачено, що загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, зокрема, з ініціативи виконавчого органу товариства (пункт 1 цієї статті).

Порядок скликання загальних зборів учасників товариства визначено статтею 32 Закону № 2275-VIII, частина перша якої передбачає, що загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.

У зв`язку із цим виконанню, за загальним правилом, підлягали положення частин другої - п`ятої та одинадцятої статті 32 Закону № 2275-VIII, за змістом яких виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Виконавчий орган товариства зобов`язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства.

Беручи до уваги наведене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Директор для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу за своєю ініціативою мав скликати загальні збори учасників Товариства (пункт 1 частини першої, частина сьома статті 31 Закону № 2275-VIII) з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків (частина тринадцята статті 39 Закону № 2275-VIII), оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства (частина перша статті 99 ЦК України, пункт 7 частини другої статті 30 Закону № 2275-VIII, підпункт «є» пункту 8.5 Статуту).

При цьому Директор мав дотриматись вимог статті 32 Закону № 2275-VIII та Статуту щодо порядку скликання загальних зборів учасників Товариства, зокрема: не пізніше, ніж за 30 днів до початку зборів шляхом надсилання поштовим відправленням з описом вкладення повідомити кожного з учасників Товариства про порядок денний, дату, час і місце їх проведення, а також надати учасникам можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного, і забезпечити належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням Товариства в робочий час.

Як вбачається з поданих доказів, у даній справі Позивачем 07.06.2024 року сформовано у відповідності до вимог ст.32 Закону і направлено повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасників ТОВ «КРЕМЕНЧУЦЬКЕ ЕЛЕКТРОМОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО № 410» . Згідно даних повідомлень позачергові збори учасників товариства призначалися на 09.07.2024 року на 10 годину. (арк. справи 12,13,15,16).

Однак, учасниками товариства ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було проігноровано повідомлення про призначення позачергових зборів, на вказані збори вони не з`явилися, відповідно - позачергові збори учасників ТОВ «КРЕМЕНЧУЦЬКЕ ЕЛЕКТРОМОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО № 410», призначені на 09.07.2024 року не відбулися.

Положеннями статті 28 України "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю" органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган. Статтею 39 Закону встановлено, що виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є «директор», якщо статутом не передбачена інша назва.

За приписами ч.ч. 1-6 ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю", загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін. Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників.

Згідно ст. 34 ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю" рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням, якщо інше не передбачено статутом товариства. Рішення з питань, передбачених пунктами 2, 3, 13 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених пунктами 4, 5, 9, 10, 14 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Позивач діяв з урахуванням вимог закону, ним ініційовано проведення загальних зборів для вирішення питання про звільнення; заява про звільнення , зі змісту якої чітко вбачається бажання припинити трудові відносини з відповідачем, доведена до відома учасників товариства, які з моменту подачі такої заяви мали достатньо часу, але не надали жодних доказів у підтвердження того, що ними прийнято відповідне рішення стосовно припинення повноважень виконавчого органу та призначення нового директора Товариства; відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесено.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Конституційний Суд України у Рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов`язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України та подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №758/1861/18).

У п.п. 50,51 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.06.2023 у справі № 448/362/22 вказано, що на відміну від випадку, коли роботодавець в особі загальних зборів товариства ініціює припинення повноважень одноосібного виконавчого органу згідно з пунктом 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України (припинення повноважень посадових осіб), директор у випадку вияву ним ініціативи згідно зі статтею 38 Кодексу законів про працю України щодо звільнення з посади може сам ініціювати скликання загальних зборів учасників товариства для вирішення питання про своє звільнення.

У випадку відсутності рішення скликаних загальних зборів учасників товариства про звільнення директора товариства, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення цих зборів, директор має право звернутися до суду з вимогою про припинення його повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Дослідивши усі матеріали справи, суд вважає, що є достатні підстави стверджувати, що засновники Товариства ухилились від виконання обов`язку розглянути заяву позивача про звільнення, а тому наявні підстави для задоволення позову.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232-233,237-238,240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати припиненими трудові відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «КРЕМЕНЧУЦЬКЕ ЕЛЕКТРОМОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО № 410» (ідентифікаційний код юридичної особи - 40165369, адреса - 39600, Україна, Полтавська обл., місто Кременчук, вулиця Соборна, будинок, 18/14) і ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з 09 липня 2024 року.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕМЕНЧУЦЬКЕ ЕЛЕКТРОМОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО № 410» (ідентифікаційний код юридичної особи - 40165369, адреса - 39600, Україна, Полтавська обл., місто Кременчук, вулиця Соборна, будинок, 18/14) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 2422,40 грн. судового збору.

Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.

Рішення підписано 21.11.2024 року

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст. 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тимощенко О.М.