Рішення

від 20.11.2024 по справі 918/924/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2024 р. Справа № 918/924/24

Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Шандалюк А.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Приватного підприємства - фірма "ТОКТО"

про стягнення коштів

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Приватного підприємства - фірма "ТОКТО" (далі - Відповідач) в якій просить зобов`язати Приватне підприємство - фірма "ТОКТО" в особі ліквідаційної комісії визнати та включити грошові вимоги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до проміжного ліквідаційного балансу у сумі 111 718,34 грн; стягнути 6 585,79 грн 3 % річних та 31 242,13 грн інфляційних втрат.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ППФ "ТОКТО" є юридичною особою, що створена 16.05.1996 р. 06.02.2009 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб - підприємців та громадських формувань внесений запис № 16081130001006421 щодо припинення юридичної особи на підставі судового рішення, яке набрало законної сили 02.02.2009 року.

Позивач вказує, що рішенням Господарського суду Рівненської області від 18.05.2010 р. у справі № 15/64 позов задоволено, стягнуто з Приватного підприємства фірми "ТОКТО" на користь Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії "Управління газопроводів "Львівтрансгаз" - 73 042 грн основного боргу, 730,42 грн державного мита та 118,00 грн витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. На виконання вказаного рішення суду від 18.05.2010 року господарським судом 01.06.2010 року видано наказ. Постановою відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 18.02.2022 року, відкрито виконавче провадження № 68700325 з виконання наказу № 15/64 від 01.06.2010 року. У межах вказаного виконавчого провадження зарахування коштів на рахунок кредитора не проводилось. Отже, станом на сьогодні, грошові зобов`язання ППФ "ТОКТО" відповідно до рішення Господарського суду Рівненської області від 18.05.2010 року у справі № 15/64 становлять 73 890,42 грн.

У зв`язку з невиконанням грошового зобов`язання ППФ "ТОКТО", АТ "Укртрансгаз" нараховано відповідно до ст. 625 ЦК України 6 585,79 грн 3 % річних (за період з 01.09.2021 р. по 01.09.2024 р.) та 31 242,13 грн (за період з вересня 2021 року по серпень 2024 року) інфляційних втрат, згідно із доданого до позовної заяви розрахунку.

Позивач зазначає, що 21.08.2024 року звернувся до відповідача в особі ліквідаційної комісії із заявою № 1001ВИХ-24-5120 з грошовими вимогами про визнання та задоволення грошових вимог у сумі 111 282,19 грн. Вказана заява була повернута за зворотною адресою та вручена відправнику 09.09.2024 року. Відтак, позивач звернувся до господарського суду за захистом свого порушеного права.

Відповідач відзиву у строки і порядку, визначені ухвалою суду від 08.10.2024 року, не надав, а відтак розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами.

Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08.10.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено розгляд справи на "30" жовтня 2024 р.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30.10.2024 року розгляд справи відкладено на "20" листопада 2024 р.

Представник позивача в судове засідання 20.11.2024 року не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить Довідка Господарського суду Рівненської області про доставку електронного листа, відповідно до якої документ в електронному вигляді (Ухвала від 30.10.2024 р.) надіслано одержувачу Акціонерному товариству "Укртрансгаз" в його електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 01.11.2024 року об 00:34 год.

Представник відповідача в судове засідання 20.11.2024 року не з`явився, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив. До господарського суду повернулися ухвали суду від 08.10.2024 року та від 30.10.2024 року, з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою", які направлялися на адресу відповідача, вказану в позовній заяві - 33000, м. Рівне, вул. Дубенська, буд. 13, кв. 6.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань станом на 08.10.2024 р., місцезнаходження Приватного підприємства - фірма "ТОКТО" (код ЄДРПОУ 23308261) Україна, 33000, Рівненська обл., місто Рівне, вулиця Дубенська, будинок 13, квартира 6.

Інша адреса відповідача, ніж та, яка зазначена позивачем у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі, суду не відома.

Господарський суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду.

При цьому, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20.07.2021 р. у справі № 916/1178/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Також, суд враховує висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 19.12.2022 р. у справі № 910/1730/22, згідно якого у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Ухвали суду від 08.10.2024 року та від 30.10.2024 року надіслано на поштову адресу відповідача, а тому суд вважає, що ним вчинено всі можливі дії щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи господарським судом.

На підставі зазначеного, відповідно до ст. 242 ГПК України, ухвали суду від 08.10.2024 року та від 30.10.2024 року, вважаються врученими, а відповідач таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Статтею 42 ГПК України визначено права та обов`язки учасників судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" визначено, що судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, ухвал господарського суду про надання дозволу органам Антимонопольного комітету України на проведення перевірки суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю та/або вчинення передбачених законодавством про захист економічної конкуренції процесуальних дій у вигляді проведення огляду, накладення арешту, опломбовування (опечатування), вилучення, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" передбачено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. функціонує в межах Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

З огляду на вказане учасники справи не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, враховуючи, що неявка позивача та відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань здійсненого на запит від 08.10.2024 року за кодом доступу 619203552096, Приватне підприємство - фірма "ТОКТО" (ідентифікаційний код 23308261) є юридичною особою, що утворена 16.05.1996 року.

06.02.2009 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис (номер запису - 16081200000006421) відповідно до судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов`язано з її банкрутством. Судове рішення про неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону від 22.01.2009 р. № 2-а-7612/08/1770, дата набуття чинності - 02.02.2009 року, видавник - Рівненський окружний адміністративний суд.

09.09.2013 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис (номер запису - 16081710003006421) про початок процесу проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом її ліквідації. 21.10.2013 року внесено запис (номер запису - 16081730004006421) про зупинення процесу проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи.

21.03.2018 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис (номер запису - 16081710005006421) про початок процесу проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом її ліквідації. 24.04.2018 року внесено запис (номер запису - 16081730006006421) про зупинення процесу проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи.

Як вбачається в вказаного вище витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань юридична особа - Приватне підприємство - фірма "ТОКТО" перебуває в стані припинення.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 18.05.2010 року у справі № 15/64 позов задоволено. Постановлено стягнути з Приватного підприємства фірми "ТОКТО" на користь Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії "Управління газопроводів "Львівтрансгаз" - 73 042 грн основного боргу, 730,42 грн державного мита та 118,00 грн витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

На виконання рішення господарського суду від 18.05.2010 року Господарським судом Рівненської області від 01.06.2010 року видано наказ № 15/64.

Постановою головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Шупік К.В. про відкриття виконавчого провадження від 18.02.2022 року, ВП № 68700325, відкрито викоанвче провадження з виконання наказу Господарського суду Рівненської області № 15/64 від 01.06.2010 року про стягнення із Приватного підприємства фірми "ТОКТО" на користь Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії "Управління газопроводів "Львівтрансгаз" - 73 042 грн основного боргу, 730,42 грн державного мита та 118,00 грн витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Докази про виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 18.05.2010 року у справі № 15/64 у матеріалах справи відстуні.

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" 21.08.2024 року звернулося цінним листом з описом вкладення (накладна АТ "Укрпошта" № 0102100004060) до Приватного підприємства - фірма "ТОКТО" (ліквідаційної комісії (ліквідатора)) з заявою № 1001ВИХ-24-5120 від 21.08.2024 року з грошовими вимогами в якій просило визнати АТ "Укртрансгаз" кредитором ППФ "ТОКТО", задовольнити грошові вимоги шляхом перерахування грошових коштів у сумі 111 282,19 грн в рахунок погашення заборгованості протягом 30 днів на реквізити зазначені в заяві, та письмово повідомити про результати розгляду цієї заяви.

Згідно з відомостями з сайту Акціонерного товариства "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштового відправлення (№ 0102100004060) відправлення вручено відправнику (АТ "Укртрансгаз") 09.09.2024 року.

Відповідь на заяву з грошовими вимогами в матеріалах справи відсутня.

Враховуючи, що відповідач припустився прострочення виконання грошового зобов`язання, позивач відповідно до ст. 625 ЦК України, просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 6 585,79 грн за період з 01.09.2021 року по 01.09.2024 року та інфляційні втрати у розмірі 31 242,13 грн за період з вересня 2021 року по серпень 2024 року.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ч. 5 ст. 104 ЦК України).

Відповідно до ст. 105 ЦК України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Частиною 1 статті 110 ЦК України визначено, що юридична особа ліквідується: 1) за рішенням її учасників, суб`єкта управління державної або комунальної власності або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; 2) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади; 3) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.

Згідно з ч. 8 ст. 111 ЦК України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується ліквідаційною комісією (ліквідатором) юридичної особи.

Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу. У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи. До затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає податковим органам, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період. Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) затверджує ліквідаційний баланс та забезпечує його подання до податкового органу (ч. 9- ч. 11 ст. 111 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 112 ЦК України, у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов`язкових платежів); у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги. Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи (ч. 3 ст. 112 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 112 ЦК України, вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.01.2020 року у справі № 922/416/19 викладено правову позицію:

"За змістом положень частин третьої, четвертої статті 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Таким чином, несвоєчасне заявлення кредитором (позивачем) грошових вимог у процедурі добровільної ліквідації боржника (відповідача) не має наслідком їх погашення, а впливає лише на порядок задоволення таких вимог.

Виходячи із змісту статті 112 ЦК України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право звернутися до суду."

Таким чином, несвоєчасне заявлення кредитором (позивачем) грошових вимог у процедурі добровільної ліквідації боржника (відповідача) не має наслідком їх погашення, а впливає лише на порядок задоволення таких вимог. (Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 25.11.2021 року у справі № 922/2194/21).

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 18.05.2010 року у справі № 15/64 позов задоволено. Постановлено стягнути з Приватного підприємства фірми "ТОКТО" на користь Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії "Управління газопроводів "Львівтрансгаз" - 73 042 грн основного боргу, 730,42 грн державного мита та 118,00 грн витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Доказів про виконання вказаного рішення суду від 18.05.2010 року у справі № 15/64 матеріали справи не містять.

Згідно з приписами статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 30.08.2024 року у справі № 905/451/22 викладено правову позицію:

"Тому об`єднана палата дійшла висновку про те, що знаходження юридичної особи - боржника у стані припинення жодним чином не впливає ані на можливість відкриття виконавчого провадження, ані на примусове виконання судового рішення щодо цього боржника у процедурі виконавчого провадження, зокрема, не тягне закінчення виконавчого провадження і не є підставою для його зупинення.

Отже, позовна вимога про стягнення грошових коштів з боржника - юридичної особи, яка перебуває у стані припинення, відповідає способу захисту, встановленому законом (примусове виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини 2 статті 16 ЦК України, частина 2 статті 20 ГК України)), і цей спосіб захисту є ефективним.

Об`єднана палата також звертає увагу на те, що позовна вимога про зобов`язання включити грошові вимоги до проміжного ліквідаційного балансу є неефективною. По-перше, виконання судового рішення про задоволення такої вимоги залежить виключно від волі відповідача. По-друге, навіть виконання такого судового рішення, тобто включення вимоги кредитора до проміжного ліквідаційного балансу юридичної особи, само по собі не гарантує сплати боргу юридичною особою, бо така сплата теж залежить виключно від волі боржника. По-третє, учасники юридичної особи, до проміжного ліквідаційного балансу якої на виконання судового рішення включені грошові вимоги кредитора, або відповідний орган юридичної особи чи відповідний державний орган можуть прийняти рішення про відміну рішення про припинення юридичної особи (частина 11 статті 17, пункт 7 частини 1 статті 251 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"), внаслідок чого внесення вимоги кредитора до проміжного ліквідаційного балансу юридичної особи втратить будь-яке значення. У цьому випадку кредитору доведеться повторно звертатись до суду, але вже з вимогою про стягнення грошової суми.

Варто також звернути увагу на таке. Відповідно до частини 1 статті 112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; 2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; 3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов`язкових платежів); 4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги. Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

Об`єднана палата звертає увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду про те, що національне законодавство має тлумачитися таким чином, щоб результат тлумачення відповідав принципам справедливості, розумності та узгоджувався з положеннями Конвенції (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 815/1226/18 (провадження № 11-1206апп19, пункт 80), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21, пункт 42), від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19 (провадження №14-212цс21)). Тлумачення законодавства судам слід здійснювати системно, враховувати правову природу спірних відносин, загальну спрямованість законодавства та права України в цілому, а результат тлумачення законодавства має бути розумним та справедливим (пункт 6 статті 3 ЦК України). Зокрема, законодавство слід тлумачити у відповідності з розумними цілями регулювання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 911/1278/20 (провадження № 12-33гс22, пункт 7.33).

Тому об`єднана палата підкреслює, що норма частини першої статті 112 ЦК України стосується ліквідації тільки платоспроможної юридичної особи. Її слід застосовувати не у відриві, а разом з іншими положеннями ЦК України, зокрема, разом із частиною шостою статті 104, частиною третьою статті 110 ЦК України, тобто системно. Відповідно до частини шостої статті 104 ЦК України порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом, а відповідно до частини третьої статті 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, передбачені КУзПБ. Отже, встановлена частиною першою статті 112 ЦК України черговість задоволення вимог кредиторів не може мати на меті задоволення вимог кредиторів певних черг і часткове незадоволення кредиторів інших черг чи їх незадоволення взагалі. Якщо юридична особа є платоспроможною, то підлягають задоволенню всі вимоги кредиторів, що виключає порушення їх прав. Тому об`єднана палата дійшла висновку, що частина перша статті 112 ЦК України має на меті врегулювати черговість добровільного задоволення боржником тих вимог кредиторів, які визнані ним самостійно, і не регулює задоволення вимог кредиторів за судовими рішеннями, які підлягають примусовому виконанню. Протилежне тлумачення зазначених законодавчих норм призвело би до порушення статті 6 Конвенції (право на справедливий суд) у світлі практики ЄСПЛ.

Об`єднана палата також звертає увагу на те, що відповідно до частини п`ятої статті 112 ЦК України вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними. Цю частину слід застосовувати разом із частиною четвертою статті 112 ЦК України, відповідно до якої вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Отже, положення частини п`ятої статті 112 ЦК України щодо погашення вимог, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, застосовуються лише до вимог, які заявлені після спливу строку, встановленого для їх пред`явлення. До вимог, які заявлені вчасно, та вимог, які підлягають примусовому задоволенню на підставі судового рішення, правила про погашення вимог не застосовуються. Якщо у процедурі ліквідації юридичної особи з`ясується, що майна юридичної особи недостатньо для задоволення всіх вимог кредиторів, боржник зобов`язаний звернутися до суду із заявою про порушення справи про банкрутство відповідно до частини третьої статті 110 ЦК України.

Виходячи з викладеного, статтю 112 ЦК України не можна тлумачити так, що вона забороняє примусове виконання судового рішення, ухваленого щодо боржника - юридичної особи, яка перебуває у стані припинення. Такого регулювання стаття 112 ЦК України не містить (та й не може містити з огляду на статтю 6 Конвенції у світлі практики ЄСПЛ).

Натомість черговість, передбачена статтею 112 ЦК України, спрямована на те, щоб у разі виявлення під час добровільного задоволення боржником самостійно визнаних ним вимог ознак неплатоспроможності і подальшого порушення справи про банкрутство ризик незадоволення таких вимог був мінімальним саме для перших черг кредиторів, визначених цією статтею. Адже вимоги, визнані боржником самостійно, можуть бути необґрунтованими, що і перевіряється судом в межах справи про банкрутство. Водночас це не стосується вимог кредиторів за судовим рішенням у процедурі добровільної ліквідації, бо обґрунтованість цих вимог вже встановлена судом і не може ставитись боржником під сумнів в межах зазначеної процедури. Тому доти, доки ознаки неплатоспроможності боржника - юридичної особи не встановлені, такі кредитори мають отримувати задоволення своїх вимог в загальному порядку у виконавчому провадженні. Але як тільки ознаки неплатоспроможності виявлені (наприклад, внаслідок добровільного визнання боржником нових вимог або стягнення грошових коштів судом на користь нових кредиторів), ліквідатор має звернутись до суду для порушення справи про банкрутство; тоді виконання судових рішень здійснюється в межах такої справи і в іншій черговості, ніж встановлена у статті 112 ЦК України, а саме в черговості, встановленій статтею 64 КУзПБ."

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, судом встановлено факт ухилення відповідачем - Приватним підприємством - фірма "ТОКТО" в особі ліквідаційної комісії від розгляду та визнання кредиторських вимог позивача - Акціонерного товариства "Укртрансгаз", а також враховуючи відсутність доказів щодо включення грошових вимог позивача до проміжного ліквідаційного балансу відповідача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про визнання та включення грошових вимог Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до проміжного ліквідаційного балансу.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, суд визнає його арифметично вірним, а відтак правомірним та обґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 6 585,79 грн та інфляційних втрат у розмірі 31 242,13 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання та включення грошових вимог Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Приватного підприємства - фірма "ТОКТО" в особі ліквідаційної комісії у розмірі 111 718,34 грн (73 890,42 (згідно рішення суду від 18.05.2010 року у псраві № 15/64) 6 585,79 грн 3 % річних та 31 31 242,13 грн інфляційних втрат) до проміжного ліквідаційного балансу, підлягають до задоволення.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 6 056,00 грн покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) до Приватного підприємства - фірма "ТОКТО" (33000, м. Рівне, вул. Дубенська, буд. 13, кв. 6, код ЄДРПОУ 23308261) в особі ліквідаційної комісії у розмірі 111 718,34 грн.

3. Зобов`язати Приватне підприємство - фірма "ТОКТО" (33000, м. Рівне, вул. Дубенська, буд. 13, кв. 6, код ЄДРПОУ 23308261) в особі ліквідаційної комісії включити грошові вимоги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) до проміжного ліквідаційного балансу у розмірі 111 718,34 грн (сто одинадцять тисяч сімсот вісімнадцять гривень 34 копійки).

4. Стягнути з Приватного підприємства - фірма "ТОКТО" (33000, м. Рівне, вул. Дубенська, буд. 13, кв. 6, код ЄДРПОУ 23308261) в особі ліквідаційної комісії на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) 6 585,79 грн (шість тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять гривень 79 копійок) 3 % річних, 31 242,13 грн (тридцять одну тисячу двісті сорок дві гривні 13 копійок) інфляційних втрат та 6 056,00 грн (шість тисяч п`ятдесят шість гривень 00 копійок) витрат по сплаті судового збору.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Позивач (стягувач): Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801).

Відповідач (боржник): Приватне підприємство - фірма "ТОКТО" (33000, м. Рівне, вул. Дубенська, буд. 13, кв. 6, код ЄДРПОУ 23308261) в особі ліквідаційної комісії.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 21 листопада 2024 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Р.В. Романюк