Ухвала

від 18.11.2024 по справі 918/220/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"18" листопада 2024 р. м. Рівне Справа № 918/220/14

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Войтюка В.Р., при секретарі судового засідання Мамчур А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви Акціонерного товариства "Полтава-Банк" про поворот виконання рішення

у справі

за заявою Публічного акціонерного товариства "Полтава-банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Денір"

про банкрутство.

В судове засідання учасники процесу не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Рівненської області від 27.08.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Денір" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Шутку Я С.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30.09.2015 р., серед іншого, звільнено арбітражного керуючого Шутку Я.С. від повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Денір" за його заявою та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Михайловського С.В.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08 квітня 2024 року, зокрема: затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Денір"; заяву арбітражного керуючого Михайловського С.В. про покладення обов`язку сплати грошової винагороди та здійснення витрат ліквідатора за рахунок кредиторів пропорційно їх грошових вимог - задоволено.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29 серпня 2024 року апеляційні скарги Акціонерного товариства "Полтава-Банк", Приватної фірми "POLKO" та Головного управління ДПС у Рівненській задоволено частково, ухвалу Господарського суду Рівненської області від 08 квітня 2024 року у справі №918/220/14 змінити в частині розміру грошових коштів, які підлягають стягненню з кредиторів на користь арбітражного керуючого, викладено пункти 4-10 резолютивної частини ухвали в редакції даної постанови.

11 листопада 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від Акціонерного товариства "Полтава-Банк" надійшла заява про поворот виконання рішення.

В судове засідання 18 листопада 2024 року учасники процесу не з`явилися.

Розглянувши матеріали заяви, суд відзначає наступне.

Відповідно статті 129-1 Конституції України та статті 326 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з частиною 1 статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до статті 333 ГПК України, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.

За своєю правовою природою поворот виконання рішення, постанови - це процесуальна дія, яка полягає в повному або частковому відновленні первісного становища відповідача в разі зміни або скасування рішення з прийняттям нового рішення про повну або часткову відмову в позові. Мета повороту виконання рішення - приведення відносин, що склалися між сторонами, у відповідність з новим судовим рішенням шляхом усунення наслідків скасованого повністю або частково рішення.

У пункті 3.2 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Військової частини НОМЕР_1 щодо офіційного тлумачення положення пункту 28 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв`язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України від 02 листопада 2011 року №13-рп/2011 зазначено, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

При розгляді заяви про поворот виконання судового рішення необхідно встановити чи виконано боржником (повністю або частково) судове рішення, яким з нього були стягнуті грошові кошти та чи скасовано повністю або частково в апеляційному або касаційному порядку судове рішення, за яким з боржника стягнуті грошові кошти.

З досліджених доказів судом встановлено, що 22 квітня 2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Лукмаслом Миколою Миколайовичем, а саме: відкрито виконавче провадження № 74816605 з примусового виконання наказу № 918/220/14, виданого Господарським судом Рівненської області, про стягнення з Акціонерного товариства "Полтава-банк" на користь арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича грошових коштів у розмірі 237 816 грн. 35 коп.; винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 74816605, якою постановлено загальну суму визначену для боржника Акціонерного товариства "Полтава-банк" мінімальних витрат 489 грн. 00 коп.; винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди ВП № 74816605, якою постановлено стягнути з боржника Акціонерного товариства "Полтава-банк" основну винагороду у сумі 23 781 грн. 63 коп.; винесено постанову про арешт коштів боржника ВП № 74816605; направлено платіжну інструкцію №285 на суму 262 086 грн. 98 коп.;

24 квітня 2024 року платіжною інструкцією № 115 приватний виконавець Лукмасло М.М. перерахував на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 237 816 грн. 36 коп. Платіжною інструкцією №114 від 24 квітня 2024 року приватний виконавець Лукмасло М.М. перерахував як основну винагороду приватного виконавця грошові кошти у розмірі 23 781 грн. 63 коп. Платіжною інструкцією № 112 та 113 від 24 квітня 2024 року приватний виконавець Лукмасло М.М. перерахував витрати виконавчого провадження грошові кошти у розмірі 69 грн. 00 коп. та 420 грн. 00 коп.

Надалі приватним виконавцем Лукмасло М.М. винесено 24 квітня 2024 року постанову про закінчення виконавчого провадження № 74816605.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Виконавчий збір, стягнутий з боржника в порядку, встановленому статтею 27 Закону України "Про виконавче провадження" належить до коштів виконавчого провадження (пункт 1 частини 1 статті 42 Закону України "Про виконавче провадження").

Питання про стягнення з боржника виконавчого збору вирішується відповідною постановою державного виконавця (частина 4 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження"), а не рішенням суду.

Відповідно до частин 2-4 статті 42 названого Закону витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження (частина 2). Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України (частина 3). На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення (частина 4).

За змістом частини 2 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" постанови приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду у порядку, передбаченому законом.

Отже, імперативною нормою - частиною 2 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 13 березня 2019 року у справі №545/2246/15-ц та від 03 квітня 2019 року у справі №370/1288/15, а також Верховним Судом у постановах від 03 листопада 2021 року у справі №910/16262/19 та від 13 лютого 2023 року у справі №922/153/13-г.

Наведене, у свою чергу, свідчить про те, що питання про повернення Акціонерному товариству "Полтава-банк" стягнутої приватного виконавцем винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження має вирішуватися не в порядку повороту виконання рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 296/7644/17.

Таким чином, грошові кошти в розмірі 23 781 грн. 63 коп. та 489 грн. 00 коп. є коштами виконавчого провадження, стягнення яких здійснювалось не на підставі рішення суду, а відповідно до винесених виконавцем постанов. У зв`язку з наведеним, грошові кошти в розмірі 23 781 грн. 63 коп. (основна винагорода приватного виконавця) та 489 грн. 00 коп. (витрати виконавчого провадження) не підлягають поверненню Акціонерному товариству "Полтава-банк" в порядку статті 333 ГПК України, оскільки вони не були грошовими коштами, отриманими стягувачем на виконання рішення суду, яке в подальшому скасоване.

Враховуючи вищевикладене, суд зробив висновок, що клопотання Акціонерного товариства "Полтава-банк" про поворот виконання ухвали Господарського суду Рівненської області від 08 квітня 2024 року у справі № 918/220/14 необхідно задовольнити частково, стягнувши з арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича на користь Акціонерному товариству "Полтава-банк" 152 568 грн. 20 коп., що складає різницю між сумою яка стягнута з ухвалою суду яка скасована та сумою яка підлягає до стягнення за постановою суду апеляційної інстанції яка набрала законної сили (237 816 грн. 35 коп. - 85 248 грн. 15 коп.).

Водночас суд зробив висновок, що у клопотання Акціонерному товариству "Полтава-банк" про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум в розмірі 23 781 грн. 63 коп. (основна винагорода приватного виконавця) та 489 грн. 00 коп. (витрати виконавчого провадження) необхідно закрити провадження.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19 грудня 2023 року у справі № 918/759/22.

Щодо тверджень заявника про неправомірність видачі Господарським судом Рівненської області наказу від 25 вересня 2024 року на виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду та порушення прав останнього, суд вважає за необхідне роз`яснити Акціонерному товариству "Полтава-банк" в особі його представника наступне.

За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в п. 69 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Постановою від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 - Велика Палата ВС пояснила, що принцип "jura novit curia" зобов`язує суд самостійно перевірити доводи сторін під час розгляду справи. З`ясувавши ж, що сторона чи інший учасник процесу, обґрунтовуючи свої вимоги або заперечення, послались на неналежні норми права, суд самостійно кваліфікує? спірні відносини та прийняти рішення на основі правильних норм матеріального і процесуального права, тобто застосовує положення, які дійсно регулюють відповідні ?правовідносини.

Отже, відповідно до частини першої статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Згідно з приписами частин першої, третьої статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Отже, зважаючи на викладене вище вбачається, що обов`язок видачі наказу на виконаня постанови яка набрала законної сили покладено на суд першої інстанції. Суд зазначає, що наказ від 25 вересня 2024 року правомірно виданий на виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду не порушує права Акціонерного товариства "Полтава-банк", не призводить до подвійного стягнення з останнього, оскільки норми ГПК України передбачають механізм повороту виконання рішення суду та визнання наказу таким, що не підлягає до виконання. Окрім того, слід зазначити, що наказ від 25 вересня 2024 року виданий на виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду знаходиться в матеріалах справи та до виконання не пред`являвся.

Керуючись статтями 232, 234, 333 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Акціонерного товариства "Полтава-банк" про поворот виконання ухвали Господарського суду Рівненської області від 08 квітня 2024 року у справі № 918/220/14 - задовольнити частково.

2. Здійснити поворот виконання ухвали Господарського суду Рівненської області від 08 квітня 2024 року у справі № 918/220/14.

3. Стягнути з арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича (РНОКПП НОМЕР_2 . Адреса: 43003, м.Луцьк, вул. Я. Мудрого, 11В) на користь Акціонерного товариства "Полтава-банк" (36000, Полтавська обл., м. Полтава, вул. П Орлика, будинок 40 А. Код ЄДРПОУ 09807595) 152 568 (сто п`ятдесят дві тисячі п`ятсот шістдесят вісім) грн. 20 коп.

4. Провадження щодо стягнення з арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича на користь Акціонерного товариства "Полтава-банк" 23 781 грн. 63 коп. та 489 грн. 00 коп. - закрити.

5. Видати наказ.

Ухвала набирає законної сили в прядку статті 235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 256, 257 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя Войтюк В.Р.