ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" листопада 2024 р.м. ХарківСправа № 922/3308/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жельне С.Ч.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування", м.Київ до Державного підприємства "Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", м.Харків про стягнення коштів 7345,35 грн. без виклику учасників справи
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Державного підприємства "Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" про стягнення 7 345,35 грн. збитків.
Позов обгрунтовано тим, що за Договором №106 від 17.04.2020 р .Позивачем були перераховані Відповідачу грошові кошти за виконані Роботи в сумі 44 072,11 грн., в тому числі ПДВ 7 345,35 грн. відповідно до платіжної інструкції № 628672 від 16.06.2023 р. Відповідач, всупереч п. 201.10 ст. 201 ПК України в установлені терміни не зареєстрував в ЄРПН податкову накладну з ПДВ на суму 7 345,35 грн, чим позбавив Позивача права включити суми ПДВ у розмірі 7 345,35 грн. до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на цю суму.
Ухвалою суду від 23.09.2024 позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 23.09.2024 відповідно до вимог ст. 122 ГПК України вчасно офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвалу в порядку ч. 2-4 ст. 120 та ч. 5 ст. 242 ГПК України направлено позивачу та відповідачу в електронному вигляді до їх Електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд» ЄСІТС.
Втім, відповідач своїм правом на захист не скористався, ні в установлений судом строк, ні станом на день прийняття судом даного рішення не подав відзиву на позовну заяву.
У відповідності до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Тобто, подання відповідачем відзиву на позовну заяву є правом, а не обов`язком учасника справи, а отже не може бути підставою для невиправданого затягування судового розгляду справи.
За приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України, справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними в справі матеріалами.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
На підставі зазначеного, з огляду на закінчення встановленого ст. 248 ГПК України строку розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що судом вчинено всіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідача розгляд даної справи, та враховуючи, що подання відзиву на позовну заяву є правом (а не обов`язком) відповідача і суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, а також враховуючи, що позивачем досить повно висловлено свою позицію по суті заявлених ним позовних вимог і в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав учасників справи щодо розгляду спору впродовж розумного строку, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності відзиву відповідача за наявними у справі матеріалами.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).
Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та докази, надані позивачем до позовної заяви, суд встановив таке.
Між Акціонерним Товариством «Укргазвидобування» (далі позивач, Замовник) та Державним підприємством «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (далі відповідач, Виконавець) укладено Договір №106 від 17.04.2020 р.
Відповідно до умов цього Договору та Технічних вимог (Додаток №1 до Договору) Виконавець зобов`язується виконати з дотриманням вимог комплекс робіт (далі роботи) щодо оформлення права користування на земельну ділянку під свердловиною № 653 Шебелинського родовища, розташовану за межами населених пунктів Донецької селищної ради Балаклійського району Харківської області, а Замовник прийняти та оплатити виконані роботи. (п.1.1 Договору).
Загальна вартість робіт, визначена в п. 2.1 Договору, становить до 110 816,11 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ (20%) 18 469,35 грн.
Згідно з п. 2.3. Договору розрахунок з Виконавцем за виконані роботи проводиться в два етапи:
- перший етап: розробка проекту землеустрою, погодження та затвердження проекту землеустрою, отримання витягу з ДЗК про земельну ділянку 66 744,00 грн., в тому числі ПДВ 11 124,00 грн.;
- другий етап: розроблення та затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки; супровід під час укладання договору; отримання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права- 44 072,11 грн., в тому числі ПДВ 7 345,35 грн, на підставі підписаного сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт (далі Акт), шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 15-ти календарних днів з дня підписання сторонами вказаного акту.
Відповідно до п. 3.1 Договору приймання-передача виконаних робіт за цим Договором оформляється Актом.
Згідно з п. 5.8 Договору № 106 від 17.04.2020 р., якщо Виконавець не зареєстрував, неправильно або несвоєчасно зареєстрував податкову/і накладну/і в системі електронного адміністрування податку на додану вартість чи вчинив інші дії/бездіяльність, в результаті чого Замовник втратив права на податковий кредит,Виконавець зобов`язаний сплатити Замовнику штраф у розмірі 20% від суми операції/ й по якій не зареєстровано, неправильно або несвоєчасно зареєстровано податкову/і накладну.
Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками (за наявності) і діє до 31 грудня 2023 року, а в частині розрахунків до повного виконання зобов`язань за Договором (п. 11.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 2 від 30.12.2022 р.).
Як свідчать матеріали справи, позивач 29.05.2023 р. передав виконані Роботи, які прийнято Замовником відповідно до Акту приймання-передачі виконаних робіт до Договору № 106 від 17 квітня 2020 р.
Так, 29.05.2023 р. сторонами даного договору був підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт за виконаний другий етап робіт: розроблення та затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки; супровід під час укладання договору; отримання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права на суму 44 072,11 грн ( сорок чотири тисячі сімдесят дві гривні 11 копійок), в тому числі ПДВ 7 345,35 грн (сім тисяч триста сорок п`ять гривень 35 копійок).
На виконання п.2.3 Договору, Позивачем були перераховані Відповідачу грошові кошти за виконані Роботи в сумі 44 072,11 грн., в тому числі ПДВ 7 345,35 грн. відповідно до платіжної інструкції № 628672 від 16.06.2023 р.
Позивач у позові наголошує, що в силу приписів п. 187.1 ст. 187, ст. 201 Податкового кодексу України, за правилом першої події, у Відповідача виник обов`язок реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) за вказаною операцією.Проте, всупереч вказаним законодавчим вимогам Державним підприємством «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» в установлений Податковим кодексом України строк податкова накладна в реєстр не внесена та не зареєстрована.
Листом №ШГВ7821/003.1.1-14 від 20.10.2023 р. Позивач звертався до Відповідача з проханням зареєструвати податкову накладну в системі електронного електронного адміністрування податку на додану вартість.
Відповідач листом № 70/07-123 від 15.11.2023 р. повідомив про відсутність можливості виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів реєстрації податкових накладних.
В зв`язку з не проведенням реєстрації податкової накладної Позивачем на адресу Відповідача була направлена претензія №ШГВ2035/003.1.1-1 від 16.02.2024 про сплату штрафу в розмірі 7 345,35 грн., яка залишена без відповіді та задоволення.
Позивач стверджує, що у зв`язку із невиконанням Відповідачем своїх податкових зобов`язань щодо реєстрації в ЄРПН податкової накладної з ПДВ на суму 7 345,35 грн., Позивач позбавлений права включити зазначену суму ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 7 345,35 грн.
Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
В силу ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.
Разом з тим, ст. 14 Податкового кодексу України (далі ПУ України) визначає, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (п.п. 14.1.178.); податкове зобов`язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді (п.п. 14.1.179); податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п.п.14.1.181).
Згідно із п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно з п. 198.2. ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/ послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність ідповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Відповідно до положень п.п. 201.1, 201.7 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін; податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/ послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.
Отже, згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Водночас звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку, відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 ПК України не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.
Судом встановлено, що Податкова накладна Відповідачем не зареєстрована в ЄРПН, про що свідчать дані Електронного кабінету про перегляд інформації щодо податкових накладних Державного підприємства «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (ІПН 6892320301) за період з 01.02.2022 по 04.04.2024, дата складання ПН/РК 29.05.2023 (скрін від 04.04.2024) та за період з 01.05.2023 по 13.08.2024.
Верховний Суд звертав увагу, що обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Таким чином, належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 908/1568/18, постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 серпня 2018 року у справі № 917/877/17).
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За змістом статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Враховуючи викладене та встановлені обставини по справі, оскільки Відповідач з порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України не зареєстрував податкові накладні, Позивач був позбавлений права включити суми ПДВ у розмірі 7 345,35 грн. до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання. З огляду на викладене у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю Відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту Позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
За таких обставин позовні вимоги Позивача про стягнення 7 345,35 грн збитків, завданих в результаті порушення Відповідачем обов`язку щодо складення та реєстрації податкової накладної підлягають задоволенню.
З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (код ЄДРПОУ 00689237, адреса: 61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, 8 поверх) на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (код ЄДРПОУ 30019775, адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28) 7 345 грн. 35 коп. збитків та витрати по сплаті судового збору 2 422 грн. 40 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "21" листопада 2024 р.
СуддяС.Ч. Жельне
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 21.11.2024 |
Оприлюднено | 25.11.2024 |
Номер документу | 123212225 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Жельне С.Ч.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні