Ухвала

від 21.11.2024 по справі 916/1294/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 916/1294/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Кібенко О.Р.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Одеської області від 22.04.2024

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.10.2024

у справі за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Люксембург" (далі - ОСББ "ЖК Люксембург")

про визнання недійсним рішення загальних зборів,

ВСТАНОВИВ:

1. У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до ОСББ "ЖК Люксембург" про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ "ЖК Люксембург", яке оформлено протоколом №1 від 07.04.2017, про затвердження членських внесків на утримання будинку та прибудинкової території.

2. Господарський суд Одеської області рішенням від 29.09.2021, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2022, у задоволенні позову відмовив з підстав пропуску позовної давності.

3. Верховний Суд постановою від 10.11.2022 рішення Господарського суду Одеської області від 29.09.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2022 скасував, справу передав на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

4. Господарський суд Одеської області рішенням від 24.05.2023, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2023, позов задовольнив, визнав недійсним рішення загальних зборів ОСББ "ЖК Люксембург", яке оформлено протоколом №1 від 07.04.2017.

5. Верховний Суд постановою від 19.12.2023 рішення Господарського суду Одеської області від 24.05.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 скасував, справу направив на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

6. Господарський суд Одеської області рішенням від 22.04.2024, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.10.2024, у задоволенні позову відмовив.

7. 11.11.2024 ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 22.04.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.10.2024, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

8. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке.

9. Частиною 2 ст.292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) передбачено, що якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, передбачених ст.290 цього Кодексу, то така скарга залишається без руху.

10. Відповідно до п.5 ч.2 ст.290 ГПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) ст.287 цього Кодексу підстави (підстав).

11. Відповідно до ч.2 ст.287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч.1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 ст.310 цього Кодексу.

12. У разі подання касаційної скарги на підставі п.1 ч.2 ст.287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абз.2 п.5 ч.2 ст.290 цього Кодексу).

13. У цьому випадку необхідно чітко вказати:

- норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд неправильно застосував в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;

- обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

14. У разі подання касаційної скарги на підставі п.2 ч.2 ст.287 ГПК в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абз.3 п.5 ч.2 ст.290 цього Кодексу). Скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

15. Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого п.3 ч.2 ст.287 ГПК, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.

16. Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі п.4 ч.2 ст.287 ГПК, необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами 1, 3 ст.310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

17. При цьому необхідно враховувати, що за змістом п.1 ч.3 ст.310 ГПК відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст.287 цього Кодексу.

18. Системний аналіз наведених положень ГПК дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч.1 ст.287 ГПК, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) ч.2 ст.287 ГПК як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

19. Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або допущене судом порушення норм процесуального права та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) ст.287 ГПК, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

20. Обґрунтовуючи подібність правовідносин, як обов`язкової умови для виникнення підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1- 3 ч.2 ст.287 ГПК, необхідно враховувати, що подібність правовідносин визначається за відповідними критеріями.

21. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин потрібно оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів (пункти 25, 26, 31 постанови від 12.10.2021 у справі №233/2021/19).

22. У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, зокрема, таке:

- положення п.5.10 розд.5 статуту ОСББ "ЖК Люксембург" суперечить ст.10 Закону "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі - Закон "Про ОСББ") та Закону "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" в частині, яка визначає необхідність для прийняття рішення підрахунку більшості голосів, присутніх на зборах; аналогічні висновки викладені у пунктах 5.15 та 5.16 постанови Верховного Суду від 20.07.2022 у справі №908/1445/21; суди попередніх інстанцій не врахували висновків Верховного Суду щодо застосування норм права;

- помилковими є посилання судів попередніх інстанцій на постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.07.2021 у справі №910/5179/20 та Верховного Суду від 14.09.2022 у справі №914/3112/20; суди неправильно застосували ч.14 ст.10 Закону "Про ОСББ" та частини 6 та 13 ст.10 Закону "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку";

- висновки судів попередніх інстанцій щодо підрахунку голосів є помилковими та свідчать про поверхневе дослідження матеріалів справи; суди залишили поза увагою касові книги ОСББ "ЖК "Люксембург" за 2016-2018 роки, не надали оцінки зазначеним доказам та помилково зазначили про відсутність в матеріалах справи доказів неврахування при проведенні оскаржуваних загальних зборів ОСББ "ЖК Люксембург" голосів співвласників корпусу №4, що був зданий до експлуатації в 2016 році;

- є помилковими висновки суду про те, що ОСОБА_1 зазначала, що голоси окремих співвласників були враховані двічі, а іноді і тричі під час підрахунку голосів, проте, позивачем не визначена кількість голосів співвласників, якими, в такому випадку, було прийнято спірне рішення;

- суд першої інстанції не надав оцінки доводам позивачки щодо обрахунку голосів на загальних зборах, а суд апеляційної інстанції хоч і зазначив про ці доводи, проте не мотивував їх прийняття або відхилення та не надав їм жодної оцінки;

- суди попередніх інстанцій залишили поза увагою доводи позивачки про те, що: 1) складений ОСББ "ЖК "Люксембург" протокол №1 та додаток №2 до нього суттєво відрізняються від встановленої типової форми протоколу; 2) не зрозуміло, коли був складений та затверджений додаток №1 до протоколу від 07.04.2017 "Калькуляція витрат та розрахунку тарифу на послуги"; 3) щодо кількості співвласників багатоквартирного будинку; 4) обрані голова та секретар зборів на момент їх проведення не були співвласниками об`єднання;

- суди попередніх інстанцій залишили поза увагою та не надали жодної оцінки доводам позивачки про те, що ОСББ "ЖК "Люксембург" взагалі не складало та не затверджувало кошторис ні в 2016, ні в 2017 році, ні в подальшому в 2018, 2019, 2020, 2021 роках; послався на п.8.23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у справі №910/5179/20, пункти 100-110 постанови Верховного Суду від 14.09.2022 у справі №914/3112/20);

- суди попередніх інстанцій не врахували висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 14.07.2022 у справі №756/7632/18, оскільки суди не встановили, чи є парко-місця окремими об`єктами нерухомого майна та не дослідили джерела фінансування їх будівництва, чи є це спільним майном багатоквартирного будинку;

- не є обґрунтованими висновки судів про те, що цей позов був поданий до суду лише після пред`явлення ОСББ "ЖК Люксембург" позову у межах справи №521/18224/20, що може свідчити про намагання ОСОБА_1 не допустити стягнення з неї заборгованості за внесками та платежами на утримання майна, адже зазначені висновки судів не ґрунтуються на належних доказах, та є суто припущеннями суду;

- Верховний Суд у постанові від 09.05.2023 у справі №916/3823/21 надав оцінку підставам звернення особи із позовом до суду з огляду на наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу у зв`язку із прийняттям правління ОСББ рішення, яким затверджено новий перелік та розмір внесків на утримання будинку та прибудинкової території; доведеними є наявність у позивача суб`єктивного матеріального права, на захист якого подано позов, зокрема, права участі позивача в управлінні об`єднанням, в тому числі визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

23. Втім, ОСОБА_1 не посилається на жодну з підстав касаційного оскарження, що визначені у ч.2 ст.287 ГПК.

24. У зв`язку із вищезазначеним, скаржнику необхідно чітко вказати підстави касаційного оскарження судових рішень, врахувавши вимоги щодо їх обґрунтування, які описані, зокрема, у пунктах 12-21 цієї ухвали.

25. Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми та змісту подання касаційної скарги.

26. Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху.

27. З огляду на залишення касаційної скарги без руху, клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги залишається без розгляду до усунення недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 22.04.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 у справі №916/1294/21 залишити без руху.

2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя О. Кібенко