Ухвала

від 21.11.2024 по справі 910/7497/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 910/7497/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Ємця А.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (далі - АТ «Укргазвидобування», скаржник, відповідач)

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.06.2024 (головуюча - суддя Трофименко Т.Ю.) та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 (головуючий - суддя Кравчук Г.А., судді: Коробенко Г.П., Тарасенко К.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ» (далі - ТОВ «І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ», позивач)

про забезпечення позову

у справі позовом ТОВ «І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ»

до АТ «Укргазвидобування»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство «Банк Альянс» (далі - АТ «Банк Альянс»)

про визнання укладеною додаткової угоди,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи. Стислий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову

1. ТОВ «І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ» звернулося до суду з позовом до АТ «Укргазвидобування» про визнання укладеною додаткової угоди № 5 від 03.06.2024 до Індивідуального договору № ПГ2202/3346-22 від 22.02.2022 до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу № ПГ/3345/34-22 від 22.02.2022 у викладеній в позові редакції.

2. Господарський суд міста Києва ухвалою від 24.06.2024 відкрив провадження у справі № 910/7497/24.

3. До суду через систему «Електронний Суд» 26.06.2024 від позивача надійшла заява про забезпечення позову, у якій останній просив вжити заходів забезпечення даного позову шляхом заборони АТ «Банк Альянс» здійснювати будь-які виплати за банківськими гарантіями № 4488-22 від 26.10.2022 та № 4489-22 від 26.10.2022 за будь-якими вимогами АТ «Укргазвидобування» до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/7497/24.

3.1. На обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову заявник вказував, що відповідно до умов Додаткової угоди № 2 до Індивідуального договору позивач надав відповідачу відповідні банківські гарантії від 26.10.2022 № 4488-22 та № 4489-22, які видані АТ «Банк Альянс». Оскільки відповідач ухиляється від укладення додаткової угоди до Індивідуального договору щодо продовження строку виконання позивачем своїх грошових зобов`язань, після 21.06.2024 настане строк оплати позивачем, визначений Додатковою угодою № 2 до Індивідуального договору і відповідач буде вживати дії щодо виконання банківських гарантій.

3.2. За переконанням позивача, у випадку невжиття запропонованих ним заходів забезпечення позову, гарант (АТ «Банк Альянс») може в безспірному порядку перерахувати на користь бенефіціара (АТ «Укргазвидобування») суми банківських гарантій. Тобто, позивач вважав, що ефективний захист у даному судовому процесі втратить свій зміст, оскільки виплата коштів гарантом за банківською гарантією знівелює значення судового рішення у випадку задоволення позову ТОВ «І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ», що зумовить ініціювання позивачем нового судового спору про стягнення з бенефіціара безпідставно отриманих грошових коштів. При цьому, невжиття заходів забезпечення позову у даній справі зумовить нарахування штрафних санкцій, відповідальність за які буде покладено на ТОВ «І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ», що також стане причиною виникнення нових судових спорів.

3.3. Позивач вважав, що обраний ним захід забезпечення позову є тимчасовим та не матиме наслідком втручання у господарську діяльність АТ «Банк Альянс» чи АТ «Укргазвидобування», як і не припинить права на банківську гарантію відповідача. Натомість такий захід забезпечення позову зменшить ризик порушення майнових прав позивача, пов`язаний з перерахуванням грошових коштів за банківськими гарантіями від 26.10.2022 до вирішення даної справи по суті.

Стислий зміст оскаржуваних судових рішень

4. Господарський суд міста Києва ухвалою від 27.06.2024, яка залишена постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024, заяву ТОВ «І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ» задовольнив. Вжив заходи забезпечення позову, а саме: заборонив АТ «Банк Альянс» здійснювати будь-які виплати за банківськими гарантіями № 4488-22 від 26.10.2022 та № 4489-22 від 26.10.2022 за будь-якими вимогами АТ «Укргазвидобування» до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/7497/24.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. АТ "Укргазвидобування" через "Електронний суд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києві від 27.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 у справі № 910/7497/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у повному обсязі у задоволенні заяви ТОВ «І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ» про вжиття заходів забезпечення позову.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. У касаційній скарзі АТ "Укргазвидобування" з посиланням на абзац 2 частини другої статті 287 ГПК України посилається на те, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням статей 6, 15, 73, 136, частини четвертої, одинадцятої статті 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), судами попередніх інстанцій не враховано висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені у постанові від 17.05.2024 у справі №910/17772/20.

Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

7. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2024 у справі № 910/7497/24 визначено колегію суддів у складі: головуючої судді - Малашенкової Т.М., судді Бенедисюка І.М., Ємця А.А.

8. Ухвалою Верховного Суду від 24.10.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 910/7497/24 за касаційною скаргою АТ «Укргазвидобування» у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи та мотиви суду, що стали підставою для передання справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду

9. Згідно з частиною першою статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

10. Суд касаційної інстанції використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки правильності застосування норм матеріального і процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій (частина 7 статті 301 ГПК України).

11. Оцінюючи обсяг повноважень Верховного Суду під час касаційного перегляду рішень судів попередніх інстанцій, можна дійти висновку, що саме перевірка правильності застосування норм як матеріального, так і процесуального права є ключовою для суду касаційної інстанції.

12. Аналіз зазначених статей також вказує, що суди попередніх інстанцій застосовують відповідні норми матеріального і процесуального права, а Верховний Суд, у свою чергу, аналізує обставини застосування таких норм права, а також викладає правові висновки щодо цих норм.

13. Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

14. Згідно з частиною четвертою статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

15. Предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову та постанова, якою вказана ухвала залишена без змін.

16. Предметом спору у даній справі є вимога ТОВ «І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ» про захист його прав шляхом визнання укладеною Додаткової угоди № 5 від 03.06.2024 до Індивідуального договору № ПГ2202/3346-22 від 22.02.2022 до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу № ПГ/3345/34-22 від 22.02.2022 у викладеній в позові редакції.

17. Суди попередніх інстанцій встановили, що 20.10.2022 сторонами у справі укладено Додаткову угоду №2 до Індивідуального договору № ПГ2202/3346-22 від 22.02.2022 до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу № ПГ/3345/34-22 від 22.02.2022, відповідно до умов пункту 2 якої передбачено, що виконання грошового зобов`язання, яке включає в себе неоплачений залишок від Договірної вартості газу, визначений пунктом 4.1.2. Індивідуального договору до Рамкового договору та розмір вартості грошей продавця, визначений пунктом 2 Додаткової угоди № 1 до Індивідуального договору до Рамкового Договору, а також процентів за користування грошовими коштами продавця у розмірі 2% від фактичного розміру непогашеного залишку грошового зобов`язання покупця, покупець зобов`язаний здійснювати після припинення/скасування воєнного стану в Україні, а у випадку продовження воєнного стану з/після 21.11.2022, то з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому було скасовано/припинено дію воєнного стану в Україні, впродовж 18 календарних місяців згідно з графіком погашення, забезпечуючи щомісячну оплату: фактичного залишку грошового зобов`язання покупця, рівними частинами; процентів за користування грошовими коштами продавця у розмірі 2% від фактичного розміру непогашеного залишку грошового зобов`язання покупця станом на перше число кожного місяця розстрочення.

17.1. Орієнтовний графік буде застосовуватися у разі скасування/припинення воєнного стану в Україні 21.11.2022, а у випадку продовження воєнного стану в Україні з/після 21.11.2022, Орієнтовний графік змінюється сторонами з урахуванням нового терміну дії воєнного стану в Україні про що сторони укладають відповідну додаткову угоду до Індивідуального договору.

17.2. Покупець зобов`язаний здійснити повну оплату грошового зобов`язання, до 21.06.2024 (кінцева дата платежу). У випадку кожного продовження воєнного стану в Україні після 21.11.2022, кінцева дата платежу встановлюється наступним чином: зі спливом 18 (вісімнадцяти) місяців, що обчислюються з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому було скасовано/припинено дію воєнного стану в Україні, про що сторони укладають відповідну додаткову угоду до Індивідуального договору.

17.3. Розмір вартості грошей продавця, визначений пунктом 2 Додаткової угоди № 1 до Індивідуального договору до Рамкового договору забезпечується банківською гарантією за формою, наведеною в Додатку до Індивідуального договору в редакції цієї Додаткової угоди № 2 із закінченням строку такої банківської гарантії не раніше ніж через 31 календарний день після настання кінцевого терміну оплати, визначеного пунктом 4.1.2. Індивідуального Договору, і яка має бути надана продавцю не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дати підписання цієї Додаткової угоди сторонами. Сума такої банківської гарантії буде зменшуватись (за умови надання продавцем письмового погодження) на всі суми платежу (-ів), виплачені покупцем на користь продавця.

17.4. Пунктом 5 вказаної Додаткової угоду № 2 до Індивідуального договору передбачено, що у разі кожного продовження дії воєнного стану в Україні після 21.11.2022, сторони вносять зміни до Індивідуального договору та узгодженого порядку виконання грошових зобов`язань шляхом укладення додаткової угоди (додаткових угод) стосовно продовження термінів (строків) оплати фактичного залишку грошового зобов`язання покупця (не змінюючи кратність/період погашення фактичного залишку грошового зобов`язання покупця, а також розміру процентів за користування грошовими коштами, які визначені в Орієнтовному графіку щомісячних платежів на підставі положень пункту 2 Додаткової угоди № 2).

17.5. Відповідно до умов Додаткової угоди № 2 до Індивідуального договору Індивідуального договору № ПГ2202/3346-22 від 22.02.2022 до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу № ПГ/3345/34-22 від 22.02.2022, позивачем надано відповідачу банківську гарантію № 4488-22 від 26.10.2022 на суму 130 800 000,00 грн та банківську гарантію № 4489-22 від 26.10.2022 на суму 18 000 946,85 грн.

18. На обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову заявник вказував на те, що відповідач ухиляється від укладення додаткової угоди до Індивідуального договору щодо продовження строку виконання позивачем своїх грошових зобов`язань, після 21.06.2024 настане строк оплати позивачем, визначений Додатковою угодою № 2 до Індивідуального договору і відповідач буде вживати дії щодо виконання банківських гарантій.

19. Задовольняючи заяву ТОВ «І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ» про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову, гарант (АТ «Банк Альянс») може в безспірному порядку перерахувати на користь бенефіціара (АТ «Укргазвидобування») суму банківських гарантій, (не дивлячись на те, що строк та порядок виконання гарантії буде змінено у разі задоволення позовних вимог), а відтак, ефективний захист в даному судовому процесі втрачає свій зміст, оскільки виплата коштів гарантом за банківською гарантією, знівелює значення судового рішення у випадку задоволення позову ТОВ «І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ». В такому випадку для ефективного захисту ТОВ «І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ» необхідно буде ініціювати новий судовий спір про стягнення з бенефіціара безпідставно отриманих грошових коштів.

20. Суд апеляційної інстанції, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, в оскаржуваній постанові зазначив, що обраний заявником захід забезпечення позову є тимчасовими, на період вирішення спору по суті, з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.

20.1. Господарська діяльність АТ «Банк Альянс» як банківської установи полягає у залученні у вклади коштів не конкретної особи або обмеженої кількості осіб, а необмеженої (на розсуд банку) кількості фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені на власних умовах та на власний ризик. Тимчасова (до вирішення спору по суті) заборона АТ «Банк Альянс» здійснювати будь-які виплати на виконання банківських гарантій від 26.10.2022 за певним переліком вимог бенефіціара не є втручанням в господарську діяльність АТ «Банк Альянс» у розумінні статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльності".

20.2. Судом апеляційної інстанції не встановлено, що засіб забезпечення позову, запропонований заявником, призведе до зупинення господарської діяльності АТ «Укргазвидобування», так само як не припинить права на банківську гарантію. Разом із тим, зазначений захід забезпечення спрямований на зменшення ризику порушення майнових прав заявника, пов`язаного із перерахуванням грошових коштів за банківськими гарантіями від 26.10.2022 № 4488-22 та № 4489-22 до вирішення даної справи по суті. При цьому, вжиття заходів забезпечення позову, якими встановлюється тимчасова заборона виконання гарантом вимог бенефіціара за банківською гарантією у позасудовому порядку, до вирішення цього спору судом є розумним і жодним чином не порушить права відповідача, оскільки у разі відмови у задоволенні позову, такі заходи забезпечення перестануть діяти та бенефіціар може отримати від гаранта гарантійну суму, яка може бути стягнута судом.

20.3. Суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції належним чином дослідив зміст та надав належну правову оцінку доказам, на які посилається заявник у заяві про забезпечення позову, оскільки невжиття заходів забезпечення позову у даній справі зумовить нарахування штрафних санкцій, відповідальність за які буде покладено на ТОВ «І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ» та зумовить виникнення інших судових спорів, що у свою чергу не відповідає принципам господарського судочинства та ефективному захисту порушеного права. Крім того, застосування зазначеного заходу забезпечення позову не призведе до зупинення господарської діяльності АТ «Банк Альянс» чи АТ «Укргазвидобування», так як і не припинить право банківської гарантії.

20.4. Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що вжиття заявлених позивачем у даній справі заходів забезпечення позову сприятиме захисту та поновленню порушених прав позивача у даній справі, у разі задоволення позовних вимог, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити захист прав позивача та порушити його майнові права, що в свою чергу призведе до нівелювання функції судового рішення, як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів позивача. Виходячи з системного аналізу матеріалів справи та доводів заяви ТОВ «І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ» про забезпечення позову, заборону АТ «Банк Альянс» здійснювати будь-які виплати за банківськими гарантіями № 4488-22 від 26.10.2022 та № 4489-22 від 26.10.2022 за будь-якими вимогами АТ «Укргазвидобування» до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/7497/24, за висновком суду апеляційної інстанції, заявлений захід забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами.

21. Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність передачі справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з огляду на таке.

22. Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

23. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника) та є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи не тільки під час виконання рішення суду, а й для можливості ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Суть забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

24. Метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Кюблер проти Німеччини").

25. Колегія суддів зазначає, що правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України у контексті мети та сутності забезпечення позову є послідовними і сталими, викладені, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі №754/5683/22, у постановах Верховного Суду від 08.07.2024 у справі №910/1686/24, від 26.08.2024 у справі №922/1454/24 тощо.

26. Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

27. Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

28. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії. Необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. ГПК України не визначає перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

29. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

30. У постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

31. При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

32. Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

33. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 в справі №753/22860/17).

34. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову (постанова Верховного Суду від 16.11.2023 у справі №921/333/23).

35. При цьому, Верховний Суд у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності у постанові від 27.09.2024 у справі № 910/7489/24, а також Верховний Суд у складі колегій суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів у постановах від 04.11.2024 у справі № 910/7487/24, від 06.11.2024 у справі № 910/7485/24 та від 06.11.2024 у справі 910/7486/24 у подібних правовідносинах з огляду на тотожний склад учасників справ, предмет та підстави позовів, залишаючи без змін судові рішення попередніх інстанцій, якими задоволено заяву ТОВ «І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ» про забезпечення позову та заборонено АТ «Банк Альянс» здійснювати будь-які виплати за банківськими гарантіями за будь-якими вимогами АТ «Укргазвидобування» до набрання законної сили судовим рішенням у справі, погодились з висновками судів про те, що така заборона не є втручанням в господарську діяльність АТ "Банк Альянс" у розумінні статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльності".

35.1. Так, Верховний Суд у постанові від 27.09.2024 у справі № 910/7489/24 дійшов такого висновку: « 4.10. У межах вирішення питання щодо вжиття заходу забезпечення позову в цій справі судами попередніх інстанцій також встановлено, що тимчасова (до вирішення спору по суті) заборона АТ "Банк Альянс" здійснювати будь-які виплати на виконання банківських гарантій від 26.10.2022 за певним переліком вимог бенефіціара, не є втручанням в господарську діяльність АТ "Банк Альянс" у розумінні статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльності", як й не встановлено судами обставин стосовно того, що захід забезпечення позову, запропонований заявником, призведе до зупинення господарської діяльності АТ "Укргазвидобування", як й не припинить права на банківську гарантію, натомість такий захід спрямований на зменшення ризику порушення майнових прав заявника, пов`язаного із перерахуванням грошових коштів за банківською гарантією до вирішення справи по суті.

4.11. Ураховуючи встановлені судами обставини справи щодо наявності підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову шляхом заборони АТ "Банк Альянс" здійснювати будь-які виплати за банківськими гарантіями від 26.10.2022 № 4484-22 та від 26.10.2022 № 4485-22 за будь-якими вимогами АТ "Укргазвидобування" до набрання законної сили судовим рішенням у справі, колегія суддів вважає, що вжиті судами попередніх інстанцій заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог немайнового характеру, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, що зумовлює відсутність підстав для задоволення касаційної скарги».

35.2. Верховний Суд у постанові від 04.11.2024 у справі № 910/7487/24 дійшов такого висновку: «Суди попередніх інстанцій виходили з того, що ефективний захист у цьому судовому процесі втратить свій зміст у зв`язку із виплатою коштів гарантом за банківською гарантією, що знівелює значення судового рішення у випадку задоволення позову ТОВ "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ", оскільки у такому випадку для ефективного захисту ТОВ "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ" необхідно буде ініціювати новий судовий спір про стягнення з бенефіціара безпідставно отриманих грошових коштів. У разі сплати гарантом на користь бенефіціара грошових коштів за банківськими гарантіями гарант набуває право на зворотну вимогу (регрес) до боржника (принципала) в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, і оскільки ТОВ "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ" не визнається законність вимог АТ "Укргазвидобування", ним не будуть задоволенні регресні вимоги гаранта, у зв`язку з чим останнім будуть нараховуватись штрафні санкції у виді пені та штрафу за порушення принципалом зобов`язання відшкодування гаранту витрати по банківській гарантії.

За змістом норм Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Обраний заявником захід забезпечення позову є тимчасовим, на період вирішення спору по суті, з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.

У межах вирішення питання щодо вжиття заходу забезпечення позову в цій справі судами попередніх інстанцій також встановлено, що тимчасова (до вирішення спору по суті) заборона АТ "Банк Альянс" здійснювати будь-які виплати на виконання банківських гарантій від 26.10.2022 за певним переліком вимог бенефіціара, не є втручанням в господарську діяльність АТ "Банк Альянс" у розумінні статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльності". Також не встановлено судами обставин стосовно того, що захід забезпечення позову, запропонований заявником, призведе до зупинення господарської діяльності АТ "Укргазвидобування", як і не припинить його права на банківську гарантію, натомість такий захід спрямований на зменшення ризику порушення майнових прав заявника, пов`язаного із перерахуванням грошових коштів за банківською гарантією до вирішення справи по суті.

Ураховуючи встановлені судами обставини справи щодо наявності підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову шляхом заборони АТ "Банк Альянс" здійснювати будь-які виплати за банківськими гарантіями від 26.10.2022 №4480-22, від 26.10.2022 №4481-22 за будь-якими вимогами АТ "Укргазвидобування" до набрання законної сили судовим рішенням у справі, колегія суддів вважає, що вжиті судами попередніх інстанцій заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини. Зокрема відповідають вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог немайнового характеру, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, що зумовлює відсутність підстав для задоволення касаційної скарги».

35.3. Верховний Суд у постанові від 06.11.2024 у справі № 910/7485/24 дійшов такого висновку: « 4.10. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що ефективний захист у цьому судовому процесі втратить свій зміст у зв`язку із виплатою коштів гарантом за банківською гарантією, що знівелює значення судового рішення у випадку задоволення позову ТОВ "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ", оскільки у такому випадку для ефективного захисту ТОВ "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ" необхідно буде ініціювати новий судовий спір про стягнення з бенефіціара безпідставно отриманих грошових коштів. У разі сплати гарантом на користь бенефіціара грошових коштів за банківськими гарантіями гарант набуває право на зворотну вимогу (регрес) до боржника (принципала) в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, і оскільки ТОВ "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ" не визнається законність вимог АТ "Укргазвидобування", ним не будуть задоволенні регресні вимоги гаранта, у зв`язку з чим останнім будуть нараховуватись штрафні санкції у виді пені та штрафу за порушення принципалом зобов`язання відшкодування гаранту витрати по банківській гарантії.

4.11. За змістом норм Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Обраний заявником захід забезпечення позову є тимчасовим, на період вирішення спору по суті, з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.

У межах вирішення питання щодо вжиття заходу забезпечення позову в цій справі судами попередніх інстанцій також встановлено, що тимчасова (до вирішення спору по суті) заборона АТ "Банк Альянс" здійснювати будь-які виплати на виконання банківських гарантій від 26.10.2022 за певним переліком вимог бенефіціара, не є втручанням в господарську діяльність АТ "Банк Альянс" у розумінні статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльності"; запропонований позивачем захід забезпечення позову не призведе до зупинення господарської діяльності АТ "Укргазвидобування", так само як не припинить права на банківську гарантію, натомість такий захід спрямований на зменшення ризику порушення майнових прав заявника, пов`язаного із перерахуванням грошових коштів за банківською гарантією до вирішення справи по суті.

4.12. З огляду на встановлені судами обставини справи щодо наявності підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову шляхом заборони АТ "Банк Альянс" здійснювати будь-які виплати за банківськими гарантіями від 26.10.2022 № 4492-22 та від 26.10.2022 № 4493-22 за будь-якими вимогами АТ "Укргазвидобування" до набрання законної сили судовим рішенням у справі, колегія суддів вважає, що вжиті судами попередніх інстанцій заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог немайнового характеру, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, що зумовлює відсутність підстав для задоволення касаційної скарги. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд за подібних правовідносин у постанові від 27.09.2024 у справі № 910/7489/24 та у постанові від 04.11.2024 у справі № 910/7487/24, що в силу частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховується колегією».

35.4. Верховний Суд у постанові від 06.11.2024 у справі 910/7486/24 дійшов такого висновку « 4.10. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що ефективний захист у цьому судовому процесі втратить свій зміст у зв`язку із виплатою коштів гарантом за банківською гарантією, що знівелює значення судового рішення у випадку задоволення позову ТОВ "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ", оскільки у такому випадку для ефективного захисту ТОВ "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ" необхідно буде ініціювати новий судовий спір про стягнення з бенефіціара безпідставно отриманих грошових коштів. У разі сплати гарантом на користь бенефіціара грошових коштів за банківськими гарантіями гарант набуває право на зворотну вимогу (регрес) до боржника (принципала) в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, і оскільки ТОВ "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ" не визнається законність вимог АТ "Укргазвидобування", ним не будуть задоволенні регресні вимоги гаранта, у зв`язку з чим останнім будуть нараховуватись штрафні санкції у виді пені та штрафу за порушення принципалом зобов`язання відшкодування гаранту витрати по банківській гарантії.

4.11. За змістом норм Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Обраний заявником захід забезпечення позову є тимчасовим, на період вирішення спору по суті, з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.

У межах вирішення питання щодо вжиття заходу забезпечення позову в цій справі судами попередніх інстанцій також встановлено, що тимчасова (до вирішення спору по суті) заборона АТ "Банк Альянс" здійснювати будь-які виплати на виконання банківських гарантій від 26.10.2022 за певним переліком вимог бенефіціара, не є втручанням в господарську діяльність АТ "Банк Альянс" у розумінні статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльності", як і не встановлено судами обставин стосовно того, що захід забезпечення позову, запропонований заявником, призведе до зупинення господарської діяльності АТ "Укргазвидобування", та не припинить права на банківську гарантію, натомість такий захід спрямований на зменшення ризику порушення майнових прав заявника, пов`язаного із перерахуванням грошових коштів за банківською гарантією до вирішення справи по суті.

4.12. З огляду на встановлені судами обставини справи щодо наявності підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову шляхом заборони АТ "Банк Альянс" здійснювати будь-які виплати за банківськими гарантіями від 26.10.2022 № 4490-22 та від 26.10.2022 № 4491-22 за будь-якими вимогами АТ "Укргазвидобування" до набрання законної сили судовим рішенням у справі, колегія суддів вважає, що вжиті судами попередніх інстанцій заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог немайнового характеру, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, що зумовлює відсутність підстав для задоволення касаційної скарги. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд за подібних правовідносин у постанові від 27.09.2024 у справі № 910/7489/24 та у постанові від 04.11.2024 у справі № 910/7487/24, що в силу частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховується колегією».

36. Втім, колегія суддів вважає за необхідне відступити від вказаних висновків Верховного Суду, прийнятих у складі колегій суддів з інших палат, з огляду на таке.

37. Так, на обґрунтування підстави касаційного оскарження скаржник посилається на постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.05.2024 у справі № 910/17772/20.

38. Верховний Суд у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.05.2024 у справі № 910/17772/20 сформував такі висновки:

« 47. Механізм забезпечувального інституту гарантії, на відміну від інших видів забезпечення виконання зобов`язань, передбачає укладення не двох (основного та забезпечувального), а трьох правочинів.

48. Перш за все- це договір між бенефіціаром (боржником) та принципалом (кредитором), який спрямований на виникнення основного зобов`язання. Умова щодо забезпечення основного зобов`язання гарантією може передбачатися таким договором або висуватися бенефіціаром як передумова укладення такого договору.

49. Обов`язок банку чи іншої фінансової установи щодо видачі банківської гарантії виникає з договору між принципалом і такою фінансовою установою. Надання гарантії є фінансовою послугою, яка надається на підставі договору (пункт 6 частини першої статті 4, стаття 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" у чинній редакції, пункт 7 частини першої статті 4, стаття 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" у редакції, що діяла на час видачі гарантії у справі, що переглядається). Цим договором можуть визначатися, серед іншого, умови гарантії, строк її дії, сума, на яку видається гарантія, строк видачі гарантії, розмір оплати послуг гаранта тощо.

50. Третім правочином у механізмі забезпечувального інституту гарантії є видача гарантії на користь бенефіціара, яка є одностороннім правочином. Саме з цього правочину виникає грошове зобов`язання гаранта.

51. Хоча у механізмі забезпечувального інституту гарантії беруть участь три суб`єкти - бенефіціар, принципал та гарант, зазначені вище правочини не зв`язують всіх їх одночасно. Так, договір між бенефіціаром і принципалом, з якого виникає основне зобов`язання, зв`язує лише бенефіціара і принципала, але не гаранта. Договір між принципалом і гарантом зв`язує лише принципала і гаранта, але не бенефіціара. Односторонній правочин щодо видачі гарантії створює обов`язки лише для гаранта (частина третя статті 202 ЦК України), а бенефіціар є кредитором у відповідному грошовому зобов`язанні.

52. Отже, забезпечувальна функція банківської гарантії виявляється у відносинах між бенефіціаром та принципалом, а не між бенефіціаром та гарантом. Натомість у відносинах між бенефіціаром та гарантом виникає окреме грошове зобов`язання, незалежне від зобов`язання за участю бенефіціара та принципала. Тому гарант має сплатити грошову суму, якщо виконані саме умови гарантії. Втручатися у відносини між бенефіціаром та принципалом, зокрема вирішувати, чи виконав принципал грошове зобов`язання за договором між бенефіціаром та принципалом, а відтак і про те, чи припинене основне зобов`язання виконанням, гарант не вправі.

53. Виходячи з викладеного, об`єднана палата вважає, що законодавчі положення про те, що гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником; гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, слід розуміти таким чином, що звернення бенефіціара до гаранта з вимогою про сплати грошової суми у випадку, коли принципал не порушив основного зобов`язання (наприклад, якщо воно припинене виконанням або з інших підстав, чи є недійсним) є правопорушенням. Водночас це правопорушення спрямоване проти принципала, а не проти гаранта, і воно не впливає на обов`язок гаранта по сплаті відповідної суми за гарантією».

39. З вказаних висновків вбачається, що гарант зобов`язаний виконати свій обов`язок перед бенефіціаром на його вимогу, навіть у тому випадку коли принципал не порушив основного зобов`язання.

40. Отже, на думку колегії суддів, виконання банком свого обов`язку перед АТ «Укргазвидобування» за гарантією, жодним чином не впливає на права та обов`язки позивача, оскільки останній не є стороною одностороннього правочину (гарантії), а поданий ним позов спрямований на захист його прав, передбачених саме Індивідуальним договором до Рамкового договору.

41. За таких обставин, колегія суддів не погоджується з висновками щодо застосування норм статей 136, 137 ГПК України в аспекті того, що заборона АТ «Банк Альянс» здійснювати будь-які виплати за банківськими гарантіями за будь-якими вимогами АТ «Укргазвидобування» не є втручанням в господарську діяльність АТ "Банк Альянс" у розумінні статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльності» та такі заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог.

42. Відповідно до частини другої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

43. Згідно з частиною першою статті 303 ГПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

44. Враховуючи викладене, справа № 910/7497/21 підлягає передачі на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з огляду на подібність правовідносин у контексті застосування положень частини першої статті 136, 137 ГПК України.

Керуючись статтями 233 - 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду

УХВАЛИВ:

Справу № 910/7497/24 за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Укргазвидобування» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.06.2024 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Ємець