Ухвала

від 20.11.2024 по справі 631/348/24

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 631/348/24

провадження № 2/631/358/24

У Х В А Л А

п р о з а о ч н и й р о з г л я д с п р а в и

20 листопада 2024 року селище Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Мащенко С. В.

за участю:

секретаря судового засідання Тиндика А. О.

розглянувши усно у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору, на стороні відповідача: НОВОВОДОЛАЗЬКОГО ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У ХАРКІВСЬКОМУ РАЙОНІ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ СХІДНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ «Про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини»,-

в с т а н о в и в :

В провадженні суду знаходиться цивільна справа з єдиним унікальним № 631/348/24 (провадження № 2/631/358/24) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору, на стороні відповідача: НОВОВОДОЛАЗЬКОГО ВДВС У ХАРКІВСЬКОМУ РАЙОНІ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ СХІДНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ «Про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини», що розглядається в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання, призначене на 20.11.2019 року в залі судових засідань № 1 приміщення суду, учасники справи не з`явились, про дату, час і місце цього засідання повідомлялись належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не повідомили, заяви про відкладення розгляду справи не надали.

При цьому позивач ОСОБА_1 , скористалась правом, визначеним частиною 3 статті 211 цивільного процесуального кодифікованого закону України, й звернулась до суду із відповідним письмовим клопотанням, зареєстрованим за вхідним № 8214/24-вх від 20.11.2024, щодо розгляду справи за її відсутності, не заперечуючи проти заочного розгляду справи, та зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

В той же час відповідач ОСОБА_2 відзив на позов не подав, із клопотанням про розгляд справиза йоговідсутності незвертався,та, будучи повідомленим належним чином відповідно до приписів цивільного процесуального законодавства України про дату, час і місце судового розгляду справи, призначеного на 20.11.2019 року, до зали судових засідань не з`явився, про причини такої неявки не повідомляв та заяви про відкладення розгляду справи суду не надавав.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача НОВОВОДОЛАЗЬКОГО ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У ХАРКІВСЬКОМУ РАЙОНІ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ СХІДНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ Великородна І. у судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце засідання повідомлялась належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не сповістила, проте надіслала заяву, зареєстровану за вхідним № 7813/24-вх від 01.11.2024 року, з проханням справу розглянути за їх відсутності.

Отже, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи та всі фактичні данні, які мають значення для вирішення питання про заочний розгляд справи або його відкладення, перевіривши їх доказами, безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, що відповідають вимогам закону про їх належність, допустимість, достовірність та достатність, а саме: дослідивши матеріали справи, що містять наявні в ній письмові докази, - суд вважає, що справу слід вирішувати в порядку заочного розгляду справи на підставі наявних у ній даних чи доказів з наступних підстав.

Так, пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.

За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.

Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.

При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.

Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.

Пунктом 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» вищезазначеного Закону на законодавчому рівні унормовано, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до цього, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.

Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, воєнний стан на території України не припинений та не скасований, а тому справа перебуває на розгляді належного суду.

За правилом частини 2 статті 258 Цивільного процесуального кодексу України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

В той же час із змісту частини 1 статті 279 зазначеного кодексу вбачається, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними в цій главі.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначені статтею 223 цього кодексу, частина 4 якої мовить про те, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

При цьому положення статті 281 Цивільного процесуального кодифікованого закону України роз`яснюють, що про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу, а розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими главою 11 цього кодексу.

Отже, як визначено у частині 1 та 2 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач (у разі участі у справі кількох відповідачів стосується їх всіх) належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Крім того, суд зобов`язаний відкласти судовий розгляд у разі зміни позивачем предмета, підстави позову або розміру позовних вимог задля повідомлення про це відповідача (частина 3 зазначеної вище процесуальної норми права).

У цій справі, принаймні, усі зазначені умови дотримані, а тому перешкод для проведення заочного її розгляду не існує.

Крім того, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, учинена в Римі 04.11.1950 року Високими Договірними Сторонами та ратифікована Україною відповідним Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в першому її розділі, зокрема, право на справедливий суд, закріплене у стаття 6, яка наголошує на тому, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У багатьох рішеннях Європейський суд з прав людини встановлює порушення статті 6 цієї Конвенції саме в аспекті не дотримання вимог порушення розумних строків судового розгляду, зокрема, й в своєму рішенні «Смірнова проти України», прийнятому 08.11.2005 року, де суд зазначив, що порушення розумного строку розгляду справи відбулось в тому числі з причин невжиття національним судом заходів щодо протидії тактиці затягування розгляду справи відповідачем, який неодноразово заявляв відводи, клопотання та не з`являвся у судові засідання.

За таких обставин, враховуючи, що позивач не змінював предмет, підстави позову або розмір позовних вимог й не заперечує проти вирішення справи шляхом ухвалення заочного рішення в ході проведення заочного розгляду справи, беручи до уваги, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справу, неодноразово в судові засідання не з`являвся, про причин своєї неявки не повідомляв, заяви про відкладення розгляду справи або про її розгляд за його відсутності не надсилав, відзиву на позов не подав, і судом надано йому достатньо можливостей задля взяття участі у судовому засіданні із розгляду цієї цивільної справи особисто або через свого представника, якими він не скористався, суд вважає доцільним та можливим провести заочний розгляд цієї справи та вирішити її на підставі наявних у ній даних чи доказів, ухваливши за результатами розгляду заочне рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтею 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); статтею 17 і пунктами 3 та 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учиненої в Римі 04.11.1950 року, пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року, пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року, статтями 18, 76 80, 89, 128 131, 211, 214, 223, пунктом 1 частини 1 та частиною 2 статті 258, статтями 259 260, частиною 2 статті 261,частинами 5 та 11 статті 272, статтями 274 281, частиною 2 статті 352, частиною 2 статті 353 Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями),-

у х в а л и в:

Провести усно20.11.2019року увідкритому судовомузасіданні,в залісудових засідань№ 1приміщення суду,заочний розглядцивільної справиз єдинимунікальним №631/348/24(провадження№ 2/631/358/24)за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,із залученнямдо участіу справів якостітретьої особи,яка незаявляє самостійнихвимог,щодо предметаспору,на сторонівідповідача -НОВОВОДОЛАЗЬКОГО ВІДДІЛУДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇСЛУЖБИ УХАРКІВСЬКОМУ РАЙОНІХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІСХІДНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГОУПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВАЮСТИЦІЇ «Простягнення неустойки(пені)за несвоєчаснусплату аліментівна утриманнядитини» по суті позовних вимог в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвала оскарженню окремо від заочного рішення суду не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на заочне рішення суду.

Ухвала, що набрала законної сили, обов`язкова для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання ухвали є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Ухвалу постановлено, складено шляхом комп`ютерного набору та підписано суддею в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя С. В. Мащенко