Ухвала

від 21.11.2024 по справі 640/13530/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 листопада 2024 року

Київ

справа № 640/13530/19

адміністративне провадження № К/990/43852/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2024 у справі № 640/13530/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТЕРС КОНСАЛТ» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

15.11.2024 до суду втретє надійшла касаційна скарга Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - скаржник), направлена до суду через підсистему "Електронний суд" 15.11.2024.

Вперше подану касаційну скаргу Верховний Суд повернув ухвалою від 01.10.2024 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судового рішення. Суд звернув увагу скаржника, що обґрунтування незгоди з судовим рішенням наведено безвідносно до висновків суду, які стали підставою для задоволення позовних вимог в частині, у якій Верховний Суд направив цю справу на новий апеляційний розгляд. Також суд зазначив, що апеляційний суд врахував висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 27.06.2024, якою цю справу направлено на новий апеляційний розгляд і зазначено про застосовність до спірних правовідносин пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, який набрав чинності 23.05.2020. Однак, у касаційній скарзі відсутнє обґрунтування неправильності таких висновків суду. Посилання ж Центрального МУ ДПС на вимоги статті 60 ПК України не містять ані взаємозв`язку із висновками суду апеляційної інстанції, ані обґрунтування її застосовності до спірних правовідносин. З постанови апеляційного суду не вбачається, що відповідач ставив перед судом це питання.

Ухвалою від 24.10.2024 Верховний Суд повернув вдруге подану касаційну скаргу на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, оскільки її зміст був майже ідентичним до попередньої касаційної скарги, яку Верховний Суд вже визнав неналежно оформленою. Суд звернув увагу скаржника, що його посилання на підпункт 60.1.5 пункту 60.1 статті 60 ПК України так і не містить достатніх обґрунтувань. Тим більш, за встановлених у цій справі обставин Верховний Суд скасував постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2020, на підставі якої було прийнято нове податкове повідомлення-рішення. Зі змісту касаційної скарги неможливо було з`ясувати, яким чином обставина прийняття нового податкового повідомлення-рішення вплинуло на висновки суду апеляційної інстанції, викладені у постанові від 28.08.2024, які стали підставою для задоволення позовних вимог.

Під час перевірки втретє поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження постанови апеляційного суду в касаційному порядку, а її зміст є ідентичним до попередньої редакції касаційної скарги, яку Верховний Суд вже визнав неналежно оформленою.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.

Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Однак, звертаючись з касаційною скаргою втретє, скаржник так і не виправив недоліків, які стали підставою для повернення попередніх касаційних скарг, що свідчить про формальне ставлення скаржника до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним роз`яснень, наданих Верховним Судом.

Суд вчергове звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2024.

Додатково, враховуючи висновки об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладені у постанові від 11.09.2024 у справі № 440/14831/23, суд вважає за необхідне звернути увагу, що до поданої касаційної скарги не долучено документів, передбачених статтею 55 КАС України, на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу, діяти від імені скаржника в порядку самопредставництва відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2024 у справі № 640/13530/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТЕРС КОНСАЛТ» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Гімон