Рішення

від 12.11.2024 по справі 201/10421/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/10421/24

Провадження № 2-а/201/115/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

12листопада 2024року суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Наумова О.С., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департамента внутрішньої безпеки Національної безпеки України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

24.08.2024 ОСОБА_1 звернувся із позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення (а.с. 1-8).

27.09.2024 позивач уточним вимоги, пред`явивши їх до Департамента внутрішньої безпеки Національної безпеки України (а.с. 46 - 53).

Ухвалою судді від 02.09.2024 відкрито провадження у справі і ухвалено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до положень п. 20 ч. 1 ст. 4, ч. 2 ст. 12, 257, 268, 286 КАС України (а.с. 34).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що постановою про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серія ББА № 147362 від 15.08.2024 старшого оперуповноваженого Дніпропетровського управління ДВБ НПУ Ступак І.А. позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. за вчинення правопорушення за ознаками ст.127-3 КУпАП за те, що він 15.08.2024 як інструктор водіння автошколи ДЦ ПТО, здійснював підготовку водія ОСОБА_2 , яка не склала теоретичний іспит на транспортному засобі GEELY МК CROSS, державний номер НОМЕР_1 , непереобладнаному відповідно до вимог п. 24 ПДР п. 3 ч. 1 Наказу МВС №354 від 24.11.2023, п.16 Постанови КМ № 467 від 20.05.2009. У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу відсутній запис про переобладнання.

Позивач не згоден із зазначеною постановою, вважає її протиправною і такою, що підлягає скасуванню. Зазначив, що він є спеціалістом з напрямку підготовки водіїв: правила дорожнього руху, основи безпеки руху, будова та експлуатація транспортного засобу, що підтверджується атестатом, виданим регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Дніпропетровській області 16.10.2020.

Наказом № 370 від 10.06.2024 затверджено список слухачів в навчальну групу №67 з підготовки водіїв транспортних засобів категорії «В», серед яких зазначена - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Термін навчання з 10.06.2024 по 18.08.2024. ОСОБА_3 пройшла медичне обстеження та мала при собі медичну довідку щодо придатності до керування транспортним засобом, також вона досягла повноліття, а тому відповідно до п. 24 Правил дорожнього руху, мала право навчатися водінню транспортного засобу.

Пунктом 24 ПДР регулюються правила щодо навчальної їзди, яким не передбачено заборони допуску до практичної підготовки водіїв, осіб які не склали теоретичний іспит.

Частиною 1 ст. 127-3 КУпАП передбачено притягнення до адміністративної відповідальності за порушення посадовими особами закладів, їх філій чи інших відокремлених підрозділів, фізичними особами - підприємцями встановленого порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, у тому числі за допуск осіб, які не склали теоретичний іспит, до практичної підготовки водіїв.

Але, у цьому правилу є виключення.

Відповідно до п. 16 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 за №487 «Про затвердження порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів» в ч. 4 зазначено, що до практичної підготовки в закладі допускаються особи, які успішно склали теоретичний іспит у відповідному територіальному сервісному центрі МВС, крім осіб, які проходять навчання в закладах, що мають відповідну ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері професійної (професійно-технічної) освіти.

Позивач працює майстром виробничого навчання з підготовки та перепідготовки водіїв автотранспортних засобів в Дніпровському центрі професійно-технічної освіти Міністерства освіти і науки, що підтверджується моєю трудовою книжкою та характеристикою.

Державний професійно-технічний навчальний заклад «Дніпровський центр професійно-технічної освіти» має сертифікат про державну акредитацію Міністерства внутрішніх справ України за №001684.

Відповідно до відомостей наданих регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (Філія ГСЦ МВС) (РСЦ ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях) від 21.02.2024 за №31/29-1194, сертифікат про державну акредитацію серія МВС №001694, який був виданий 18.10.2019 ДПТНЗ «Дніпровський центр професійно-технічної освіти» (ЄДРПОУ 02541409) є безстроковим.

Про ці факти позивач вказував патрульному екіпажу поліції, старшому оперуповноваженому Дніпропетровського управління ДВБ НПУ майор поліції ОСОБА_4 .

Також в постанові зазначено, що ним порушені наступні норми: проведення практичної підготовки водіїв з використанням транспортних засобів, обладнаних з порушенням вимог Правил дорожнього руху, що передбачено ст.127-3 КУпАП.

В Правилах дорожнього руху не зазначено, що встановлення додаткових педалей потребують реєстрації в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу.

Дублюючі педалі зчеплення та гальмування в моєму транспортному засобі встановлені.

В постанові не зазначено, які саме правила дорожнього руху були ним порушені у даному випадку.

Відповідно до п. 24.8 Правил дорожнього руху, транспортні засоби (за винятком мотоциклів, мопедів та квадроциклів), на яких проводиться навчання, повинні мати розпізнавальні знаки «Навчальний транспортний засіб» відповідно до п. 30.3 Правил дорожнього руху. Транспортні засоби (за винятком автобусів), які використовуються для навчання, також повинні бути обладнані додатковими педалями зчеплення (у разі коли конструкція транспортного засобу допускає педаль зчеплення), акселератора (у разі коли конструкція транспортного засобу допускає можливість обладнання такою педаллю) і гальмування, дзеркалом або дзеркалами заднього виду для спеціаліста з підготовки водіїв.

Відповідно до пп. 30.3 Правил дорожнього руху навчальний транспортний засіб» - рівносторонній трикутник білого кольору з вершиною догори. Знак розміщається спереду і ззаду на транспортних засобах, що використовуються для навчання водінню (допускається встановлення двостороннього знака на транспортний засіб.

Транспортний засіб позивача був оснащений додатковими педалями зчеплення та гальмування. Співробітники поліції не проводили фотофіксацію додаткових педалей зчеплення та гальмування. Фото педалей зчеплення та гальмування зроблено безпосередньо позивачем.

На автомобілі були знаки «Навчальний транспортний засіб».

Акт про наявність або відсутність додаткових педалей зчеплення та гальмування та знаки «Навчальний транспортний засіб» не складався. Технічний стан автотранспортного засобу поліцейським не перевірявся.

Отже, порушення Наказу МВС України 24.11.2023 № 954 відсутні, оскільки всі вимоги щодо транспортного засобу, правил навчання водіння та інше, які зазначені в Наказі виконувались.

На підставі викладеного, просив постанову серії ББА № 147362 від 15.08.2024 скасувати, провадження у справі закрити.

На адресу відповідачів судом була надіслана копія ухвали про відкриття провадження у справі, у якій був встановлений п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву, а також копія позовної заяви і доданих до неї документів.

Від Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України в особі її представника НазаровоїІ.С.(дієна підставідовіреності від15.09.2022 а.с.92), 29.10.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 72-80), в якому представник не погодився із доводами позивача про безпідставність притягнення до адміністративної відповідальності, вказавши, що дійсно, 15.08.2024 о 13 год. 08 хв. по вул. Кості Гордієнка, біля буд. 12/1 у м. Дніпрі старшим оперуповноваженим відділу протидії корупції Дніпропетровського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України Ступак І.А. винесено постанову серії ББА № 147362 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі стосовно ОСОБА_1 з приводу здійснення підготовки водія ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка не склала теоретичний іспит, на переобладнаному транспортному засобі Geely МК Cross НОМЕР_1 , однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу відсутній запис про переобладнання, чим порушив вимоги п. 24 ПДР України, пп. 3 п. 1 розділу 1 наказу МВС України № 954 від 24.11.2023, п. 16 Постанови КМУ № 487 від 20.05.2009, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене статтею 127-3 КУпАП.

Пунктом 24.3 розділу 24 «Навчальна їзда» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Постанова № 1306) передбачено, що особа, яка навчається водінню транспортного засобу, зобов`язана знати і виконувати вимоги цих правил.

Початкове навчання водінню транспортного засобу повинно проводитися на закритих майданчиках, автодромах або у місцях, де відсутні інші учасники дорожнього руху (пункт 24.4 розділу 24 Постанови № 1306).

Відповідно до підпункту 3 пункту 1 розділу IV Переліку вимог до закладів, що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та кваліфікаційних вимог до спеціалістів, які здійснюють таку підготовку, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 24.11.2023 №954, до використання у процесі підготовки, у тому числі практичної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації водіїв допускаються транспортні засоби, які переобладнані відповідно до Порядку переобладнання транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2010 №607, у навчальні транспортні засоби.

Згідно з пунктом 16 Порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, затверджених постановою КМУ від 20.05.2009 №487 заняття з теоретичної підготовки проводяться відповідно до розкладу, а з практичної підготовки відповідно до графіків черговості.

За результатами теоретичної, підготовки заклад видає слухачу свідоцтво про закінчення теоретичної підготовки за формою згідно з додатком 3, яке невідкладно вноситься закладом в електронній формі до Єдиного державного реєстру МВС та вважається дійсним протягом року з дня його видачі.

Під час теоретичного іспиту в територіальному сервісному центрі МВС перевіряються знання, отримані особою під час проходження теоретичної підготовки в закладі.

Результат теоретичного іспиту, який складено в територіальному сервісному центрі МВС, дійсний протягом року з дня його успішного складення.

До практичної підготовки в закладі допускаються особи, які успішно склали теоретичний іспит у відповідному територіальному сервісному центрі МВС, крім осіб, які проходять навчання в закладах, що мають відповідну ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері професійної (професійно-технічної) освіти.

Практична підготовка осіб, які не склали теоретичний іспит і територіальному сервісному центрі МВС, забороняється.

Інформація щодо занять з теоретичної або практичної підготовки вноситься закладом в електронній формі до Єдиного державного реєстру МВС.

Практична підготовка за бажанням особи може здійснюватися в будь-якому закладі незалежно від того, в якому закладі особа пройшла теоретичну підготовку.

Зразки журналу та книжки затверджуються спільним наказом МВС, МОП, Мінінфраструктури і Мінекономіки.

03.09.2024 за вих. № СЕД-27650-2024 Дніпропетровським управлінням ДВБ НПУ було надіслано лист до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області щодо надання копії відеозапису із нагрудною відеореєстратору БК №471025 поліцейського УПП в Дніпропетровській області від 15.08.2024, за фактом винесення постанови ББА № 147362 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3

Переглядом відеофайлу dropmefiles.com.ua_export-k.r5vh про притягнення до адміністративної відповідальності, отриманого в Управлінні патрульної поліції в Дніпропетровській області, встановлено наступні порушення:

- на 12:38:54 хв. позивач вказує, що ОСОБА_2 (особа, яка навчалася практичному водінню) не складала теоретичного іспиту ні в автошколі, ні в Сервісному центрі;

-на 12:44:10 встановлено, що транспортний засіб марки GELLY МК CROSS д.н.з. НОМЕР_1 дообладнано додатковими педалями, про що відсутній запис в сервісному центрі МВС України.

Відсутність запису про дообладнання додатковими педалями в сервісному центрі МВС України транспортного засобу марки GELLY МК CROSS д.н.з. НОМЕР_1 підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортною засобу серії НОМЕР_2 від 13.06.2024, у якому в особливих відмітках зазначено: «загальний легковий хетчбек».

Отже, порушення під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 127-3 КУпАП відсутні.

Просив відмовити у задоволенні позову.

Позивач ОСОБА_1 08.11.2024 надав відповідь на відзив, у якому зазначив, що відповідач не надав жодних доказів вчинення правопорушення. Просив позов задовольнити (а.с. 97-104).

Відповідач правом на надання заперечень на відповідь станом на день розгляду справи не скористався.

Виклик сторін відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, у порядку спрощеного провадження не здійснювався, справа розглядалася за наявними у справі матеріалами.

Категорія адміністративного позову підпадає під правила розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4, ч. 2 ст. 12, ст. ст. 257, 286 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити з таких підстав.

Як свідчать матеріали справи про адміністративне правопорушення, постановою від 15.08.2024 серії ББА № 147362 старшого оперуповноваженого відділу протидії корупції Дніпропетровського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України Ступак І.А. накладене адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі на ОСОБА_1 за те, що 15.08.2024 о 13 год. 08 хв. по вул. Кості Гордієнка, біля буд. 12/1 у м. Дніпрі ОСОБА_1 здійснював підготовку водія ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка не склала теоретичний іспит, на переобладнаному транспортному засобі Geely МК Cross НОМЕР_1 , однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу відсутній запис про переобладнання, чим порушив вимоги п. 24 ПДР України, пп. 3 п. 1 розділу 1 наказу МВС України № 954 від 24.11.2023, п. 16 Постанови КМУ № 487 від 20.05.2009, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене статтею 127-3 КУпАП (а.с. 81).

Оскільки предметом оскарження є постанова про накладення адміністративного стягнення суд повинен перевірити законність та обґрунтованість винесення постанови та дослідити, чи було дотримано порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, чи не пропущено строки, встановлені для розгляду справи та накладення адміністративного стягнення, чи виконано вимоги закону при розгляді справи та інше.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. При цьому, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19).

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд звертає увагу на те, що оскільки законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, то з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинуватості особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Частиною 2 ст. 283 КУпАП визначено загальні вимоги до постанови про накладення адміністративного стягнення, яка має містити інформацію щодо особи правопорушника та обставин скоєння нею правопорушення.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на приписи ст.ст. 72, 77 КАС України в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

На обов`язок та важливість доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2019 року (справа №537/4012/16-а), від 17.07.2019 (справа №295/3099/17).

Європейський суд з прав людини, судова практика якого в силу приписів статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, в рішеннях у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.

У справі «Федорченко та Лозенко проти України» зазначив, що при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом».

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993р. №3353-ХІІ, встановлюють «Правила дорожнього руху» (затв. постановою КМУ від 10.10.2001р. №1306 із змінами та доповненнями).

Відповідно до пункту 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), поліція відповідно до покладених на неї завдань зокрема регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п. 24.8 ПДР України транспортні засоби (за винятком мотоциклів, мопедів та квадроциклів), на яких проводиться навчання, повинні мати розпізнавальні знаки «Учбовий транспортний засіб» відповідно до вимогпідпункту «к» пункту 30.3цих Правил. Транспортні засоби (за винятком автобусів), які використовуються для навчання, також повинні бути обладнані додатковими педалями зчеплення (у разі коли конструкція транспортного засобу передбачає педаль зчеплення), акселератора (у разі коли конструкція транспортного засобу допускає можливість обладнання такою педаллю) і гальмування, дзеркалом або дзеркалами заднього виду для спеціаліста з підготовки водіїв.

Відповідно до ст. 127-3 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення посадовими особамизакладів,їх філійчи іншихвідокремлених підрозділів,фізичними особами-підприємцями встановленого порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, а саме: здійснення підготовки, перепідготовки водіїв транспортних засобів особою, яка не має чинного документа спеціаліста з підготовки водіїв транспортних засобів; допуск осіб, які не склали теоретичний іспит, до практичної підготовки водіїв; проведення практичної підготовки водіїв з використанням транспортних засобів, обладнаних з порушенням вимог Правил дорожнього руху, або особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу від п`ятисот до вісімсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Суб`єктами відповідальності за ст.127-3 КУпАП виступають виключно посадові особи закладів, їх філій чи інших відокремлених підрозділів або фізичні особи-підприємці, що проводять підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від «Про судову практику у справах про хабарництво» № 5 від 26.04.2002 організаційно-розпорядчими обов`язками (наявність яких є характерним для поняття «посадова особа») є обов`язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).

Згідно із положеннями ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Положеннями пункту 24.5 Правил дорожнього руху визначено, що навчальна їзда на дорогах дозволяється тільки в присутності спеціаліста з підготовки водіїв і за достатніх початкових навичок водіння у того, хто навчається.

Позивач ОСОБА_1 працює майстром виробничого навчання з підготовки та перепідготовки водіїв автотранспортних засобів в Дніпровському центрі професійно-технічної освіти Міністерства освіти і науки, що підтверджується трудовою книжкою та характеристикою (а.с. 14-15).

Відповідно до атестата серія НОМЕР_3 ОСОБА_1 є атестованим спеціалістом за напрямком підготовки водіїв навчанню керуванням транспортними засобами (а.с. 16).

Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, або є посадовою особою Дніпровському центрі професійно-технічної освіти Міністерства освіти і науки, який здійснює підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів.

Наведене, свідчить про те, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, саме, як посадову особу центру, але доказів на підтвердження того, що саме він є суб`єктом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 127-3 КУпАП суду не надано.

Отже, відповідачем не надано суду доказів того, що позивач є суб`єктом адміністративного правопорушення за ст. 127-3 КУпАП.

Крім цього, п. 24.8 ПДР України передбачено, що транспортні засоби, (за винятком мотоциклів, мопедів та квадроциклів), на яких проводиться навчання, повинні мати розпізнавальні знаки «Навчальний транспортний засіб» відповідно до вимог підпункту «к» пункту 30.3 цих Правил. Транспортні засоби (за винятком автобусів), які використовуються для навчання, також повинні бути обладнані додатковими педалями зчеплення (у разі коли конструкція транспортного засобу передбачає педаль зчеплення), акселератора (у разі коли конструкція транспортного засобу допускає можливість обладнання такою педаллю) і гальмування, дзеркалом або дзеркалами заднього виду для спеціаліста з підготовки водіїв.

Відповідно до відомостей наданих регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (Філія ГСЦ МВС) (РСЦ ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях) від 21.02.2024 за №31/29-1194, сертифікат про державну акредитацію серія МВС №001694, який був виданий 18.10.2019 ДПТНЗ «Дніпровський центр професійно-технічної освіти» (ЄДРПОУ 02541409) є безстроковим, що підтверджено листом Філії ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях від 21.02.2024 № 31/29-1194 (а.с. 22-23).

Як видно із переглянутого судом відеозапису, про це позивач вказував поліцейським патрульному екіпажу поліції і старшому оперуповноваженому Дніпропетровського управління ДВБ НПУ майор поліції ОСОБА_4 .

Також в постанові зазначено, що позивачем порушені наступні норми: проведення практичної підготовки водіїв з використанням транспортних засобів, обладнаних з порушенням вимог Правил дорожнього руху, що передбачено ст.127-3 КУпАП.

Правила дорожнього руху не містять вимоги про зазначення встановлення додаткових педалей у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу.

Транспортний засіб GeelyМК Cross НОМЕР_1 оснащений додатковими педалями зчеплення та гальмування. На автомобілі є знаки «Навчальний транспортний засіб» (а.с. 24, 25).

Як видно із переглянутого судом відеозапису, інспектори поліції не оглядали наявність чи відсутність додаткових педалей зчеплення та гальмування. Акт про наявність або відсутність додаткових педалей зчеплення та гальмування та знаки «Навчальний транспортний засіб» не складався.

Враховуючи, що будь-які докази, що підтверджують вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.127-3 КУпАП суду не надані, суд вважає за необхідне оскаржувану постанову скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу інкримінованого правопорушення.

Згідно правового висновку Верховного Суду України, викладеного у Постанові від 11.10.2016 року у справі №816/4340/14, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства у справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» від 17.06.2011 року - суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумцій щодо фактів.

Таким чином, суд доходить висновку про задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП за результатами оскарження постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути прийнято рішення про скасування постанови і закриття справи.

Згідно ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, які не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час звернення до суду сплачено судовий збір у розмірі 605,60 грн., що підтверджується відповідною квитанцією (а.с. 55).

Решта помилково сплаченого судового збору може бути повернута позивачеві за його окремою заявою.

З урахуванням зазначених процесуальних норм сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з суб`єкта владних повноважень за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 14-2, 122, 219, 251, 265-4, 279-1, 280, 288, 293 КУпАП, ст.ст. 4, 12, 72-79, 139, 243, 255, 257, 268, 286 КАС України, суддя,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департамента внутрішньої безпеки Національної безпеки України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Постанову серії ББА № 147362 від 15.08.2024 старшого оперуповноваженого відділу протидії корупції Дніпропетровського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України Ступак Інни Анатоліївни, винесену по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 127-3 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн. - скасувати.

Провадження про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 127-3 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Департамента внутрішньої безпеки Національної безпеки України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,60 грн.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене) (ч.5 ст.250 КАС України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.С. Наумова