Рішення

від 11.11.2024 по справі 445/337/23

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 445/337/23

провадження № 2/445/98/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Сивак В. М.

секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.

з участю

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Золочеві Львівської області справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернулася до Золочівського районного суду Львівської області з позовом до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди. В обґрунтування позову вказала, що 25.10.2022 року нею було виявлено, що громадянка ОСОБА_4 знищила 11 плодових дерев, які належали ОСОБА_3 і знаходилися на належній їй на праві власності земельній ділянці по АДРЕСА_1 . Земельна ділянка має кадастровий номер 4621888000:01:002:0023, право на яку вказане у Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯК №140255. Виявивши, що дерева зрубані, позивач негайно викликала поліцію, яка встановила факт знищення її майна. Про це вказано в листі від 08.11.2022, надісланому Золочівським РВ поліції. Такими діями ОСОБА_4 завдала позивачу матеріальної і моральної шкоди. На час знищення дерева були плодоносного віку. Позивач оцінює вартість одного в 1000 грн (одну тисячу гривень). Тобто у загальній сумі: 11 000 грн (одинадцять тисяч гривень). Водночас ця подія - знищення майна ОСОБА_3 громадянкою ОСОБА_4 - спричинила їй моральні страждання, які позивач оцінює в 11 000 грн (одинадцять тисяч гривень). У листі Золочівського РВ поліції їй радили подати цивільний позов проти ОСОБА_4 , що ОСОБА_3 і зробила. ОСОБА_3 - інвалід першої групи, що підтверджується належними документами. Відтак, ОСОБА_3 просить звільнити її від сплати судового збору, а також: прийняти рішення про стягнення з ОСОБА_4 11 000 грн (одинадцять тисяч гривень) матеріальної шкоди та 11 000 грн (одинадцять тисяч гривень) моральної шкоди на користь позивача.

25.10.2023 представник відповідача, ОСОБА_4 , адвокат Цьвок Богдан Ігорович подав відзив на позов, у якому заперечує проти заявлених позовних вимог в повному обсязі з огляду на те, що до позовної заяви не додано жодних доказів на підтвердження позовних вимог, а саме: з листа Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області від 08.11.2022, який адресовано ОСОБА_1 , не вбачається ні факту знищення відповідачем майна позивача, ні змісту конфлікту між сусідами; заявляючи позовну вимогу про стягнення 11 000,00 грн. матеріальної шкоди позивачем жодними доказами не обґрунтовано її розмір, у зв`язку із чим така вимога є недоведеною та безпідставною; в позовній заяві відсутні будь-які доводи на підтвердження розміру заявленої вимоги про стягнення моральної шкоди, в чому саме полягає заявлена моральна шкода, крім того в справі відсутні докази на підтвердження вини відповідача, що, в даному випадку, виключає можливість стягнення моральної шкоди. На підставі вищевикладеного, представник відповідача, адвокат Цьвок Богдан Ігорович, просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.

З копії листа Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області від 08.11.2022 вбачається, що в ході проведення перевірки було встановлено, що по даному факту відсутній склад кримінального чи адміністративного правопорушення, вбачаються ознаки цивільно-правових відносин. З даного листа не вбачається ні факту знищення відповідачем майна позивача, ні змісту конфлікту між сусідами.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається з п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частинами першою та другою статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

В свою чергу, відповідно до ст. 1 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», положення цього Закону поширюються на правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна, майнових прав, що належать фізичним та юридичним особам України на території України та за її межами, а також фізичним та юридичним особам інших держав на території України та за її межами, якщо угода укладається відповідно до законодавства України, використання результатів оцінки та здійснення професійної оціночної діяльності в Україні.

Згідно із ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб?єктом оціночної діяльності - суб?єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб?єкта оціночної діяльності.

Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов?язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода, відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України, полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. При вирішенні спорів про відшкодування шкоди доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками.

Поряд з цим, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19) дійшла висновку, що виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення.

Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц вказано, що моральна шкода - це страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення стосунків з оточенням, до інших негативних наслідків морального характеру. Також вказана правова позиція містить висновок про те, як визначати розмір моральної шкоди: суд визначає його залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 81 ЦПК України, у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Під час розгляду справи судом були створені всі необхідні умови для всебічного та повного дослідження обставин справи.

Разом зтим,позивач тайого представник,на виконаннявимог ст.81ЦПК України,не надалижодних доказівна підтвердженняпозовних вимог, а саме: з листа Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області від 08.11.2022, який адресовано ОСОБА_1 , не вбачається ні факту знищення відповідачем майна позивача, ні змісту конфлікту між сусідами; заявляючи позовну вимогу про стягнення 11 000,00 грн. матеріальної шкоди позивачем жодними доказами не обґрунтовано її розмір, у зв`язку із чим така вимога є недоведеною та безпідставною; в позовній заяві відсутні будь-які доводи на підтвердження розміру заявленої вимоги про стягнення моральної шкоди, в чому саме полягає заявлена моральна шкода, крім того в справі відсутні докази на підтвердження вини відповідача, що, в даному випадку, виключає можливість стягнення моральної шкоди.

За таких обставин, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позову у зв`язку з недоведеністю позовних вимог, оскільки позивач та його представник в порушення вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК ухилилися від доведення обставин, на які посилалися.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Рішення судунабираєзаконноїсили післязакінченнястрокуподання апеляційноїскаргивсімаучасниками справи,якщоапеляційнускаргу небулоподано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 21.11.2024.

Суддя В. М. Сивак