Рішення

від 15.11.2024 по справі 450/5851/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.11.2024 Справа №450/5851/23 Провадження №2/607/1995/2024

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Дзюбича В.Л., секретаря судового засідання Кочмар С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з участю органу опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Манукян Марту Андріївну, звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 з участю органу опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, в якому просить позбавити відповідача батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов обґрунтований тим, що позивач та відповідач є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.05.2019, шлюб між позивачем і відповідачем розірвано. Він, як батько створює комфортні умови для проживання, розвитку та відпочинку дочки. Натомість матір дитини дітей ухиляється від виконання своїх обов`язків по утриманню та вихованню доньки, не цікавиться станом її здоров`я, фізичним розвитком, не проявляє батьківських почуттів, піклування та турботи.

Ухвалою судді від 08.04.2024 цивільну справу прийнято до свого провадження та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Протокольною ухвалою судді без видалення суду до нарадчої кімнати у судовому засіданні, яке відбулося 26.07.2024 постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті, що відображено в протоколі судового засідання.

В останнє судове засідання позивач та його представник не з`явилися. Представником позивача подано суду заяву про розгляд справи у відсутності позивача та його представника. Позовні вимоги підтримала і не заперечила, щодо постановлення заочного рішення. У попередніх судових засіданнях позивач та представник позивача були присутні, позовні вимоги підтримали та надали пояснення щодо заявлених позовних вимог.

Відповідач будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з`явилася, не повідомивши про причини неявки. Відзиву на позов від відповідача не надходило. За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно з ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечила проти такого вирішення справи, та відповідно до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Представник третьоїособи органу опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради в судове засідання не з`явився, однак подав суду письмовий висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини.

Позивач перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який розірвано рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.05.2019.

ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_3 , її батьками зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 виданим 01.12.2011 Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції.

Згідно Акту №250 від 20.11.2023 виданого директором ЛКП «Під Зуброю», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 дійсно зареєстрований, проживає і виховує дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 .

Квартира по АДРЕСА_1 у якій проживає позивач разом із дочкою належить на праві спільної сумісної власності позивачу та його батьками, що стверджується свідоцтвом про право власності на квартиру від 21.06.2011 №С-09136.

Як вбачається із характеристики класного керівника дитини та директора Ліцею №93 щодо ОСОБА_1 « ОСОБА_1 активно займається вихованням доньки, стежить за успішністю, за побутовими умовами, харчуванням, одягом. Зарічна ОСОБА_4 відгукується про батька з повагою та ніжністю. Стосунки доньки та батька можна вважати гармонійними, відкритими з чіткими соціальними межами»

Згідно з листом Державної прикордонної служби України від 07.05.2024 №19-30816/18/24-Вих, Зарічна Зоряна, виїхала за межі України 29.05.2022 через пункт пропуску Грушів.

Як слідує з викладених у позовній заяві обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, та як пояснила представник позивача безпосередньо у судових засіданнях, протягом тривалого часу відповідач жодної участі у вихованні дитини не бере, не цікавиться її життям, не виявляє бажання бачитись з донькою, не виконує батьківських обов`язків, не бере участі у вихованні та утриманні дитини, не підтримує з нею ніякого зв`язку.

Судом було заслухано неповнолітню дитину ОСОБА_3 , яка є донькою позивача та яка пояснила, що вона являється донькою відповідачки. Пояснила, коли їй було приблизно 4 роки вона проживала разом із мамою та батьком однією повноцінною сім`єю. Разом із ними проживали бабця з дідом зі сторони батька. Проживали в АДРЕСА_1 . На той час в родині все було добре, мама доглядала за нею, опікувалась. Пізніше їй невідомо, що сталося в родині, однак матір зібрала речі і вони переїхали в м. Тернопіль до сестри матері. Мама опікувалась нею, ходила гуляти, годувала, вдягала, водила в школу, робила разом з нею уроки. Далі, матір із своєю сестрою почали часто конфліктувати, доходило діло до сварок. В перший клас вона пішла в м. Тернополі, а в 2019 році переїхала жити до батька в м. Львів, а мама деякий час залишалась в м. Тернополі, пізніше поїхала до Республіки Польща. Пояснила, що на початку матір телефонувала до неї часто, а з початку 2020 року мама дзвонила рідко. Коли вона дзвонила до матері, вона часто не відповідала і не передзвонювала. Останній раз мама телефонувала в серпні 2024 року, питала чи все в неї добре, чи подобається їй гостювати в хресної. ОСОБА_3 пояснила, що кошти, продукти, або подарунки мама не висилала, з днем народження ОСОБА_5 словесно. Ким працює мама в Польщі їй невідомо. Вважає, що маму слід позбавити батьківських прав, оскільки вона не піклується про неї, не цікавиться її життям, часто дзвонила до неї в стані алкогольного сп`яніння. Жити разом з мамою вона не бажає.

Свідок ОСОБА_6 , яка є класним керівником ОСОБА_3 пояснила, що три роки назад ОСОБА_7 прийшла вчитися до неї в клас. Впродовж навчання з`ясувалось, що дитина вихована, має достатній рівень знань, всебічно розвинута, комунікабельна, охайна, завжди зачесана. Дівчинка не конфліктує ні з вчителями ні з товаришами по школі. Тато докладає для цього максимум зусиль. Батько з донькою може поговорити на різні теми, зокрема про моду, щодо харчування, щодо прогулянок. Батько завжди цікавиться як пройшов урок, з ким його дитина сидить за партою, з ким спілкується, як проводить час. Батько забезпечує доньку всім необхідним, а саме: одягом, харчуванням, кишеньковими грошима. Свідок пояснила, що за матір ОСОБА_8 вона дізналась в 5 класі. Під час проведення диктантів на свято матері на тему «Мама» вона старалася цю тему з ОСОБА_9 оминати, оскільки бачила тремтіння на обличчі дівчинки. Ця тема для неї була болюча. Вже пізніше для ОСОБА_3 ця тема стала менш болісною. Свідок пояснила, що маму ОСОБА_3 вона ніколи не бачила, нічого за неї не чула, з ОСОБА_9 не обговорювала. До школи за дитиною приходив батько, або бабуся. Мати ніколи в школу не довідувалась, з вчителями не знайомилась, дівчинкою не цікавилась. Жодного спілкування, комунікації з нею не було.

Свідок ОСОБА_10 , яка є рідною сестрою відповідачки пояснила, що її рідна сестра була в шлюбі за ОСОБА_11 , проживали вони в м. Львів. В 2015 році відповідачка разом із донькою ОСОБА_3 переїхали жити до неї в м. Тернопіль. Відповідачка завжди шукала легкого життя, не хотіла мати обов`язки, жалілася на свекруху, свекра та рідну сестру чоловіка. Проживала в неї декілька років до 2019 року. На той момент вона розлучилася із ОСОБА_12 . Коли ОСОБА_13 проживала в неї, ОСОБА_14 забезпечував її, допомагав грошима їй і дитині. Відповідачка має кредитні борги орієнтовно в розмірі 9000 доларів, які вона разом з ОСОБА_11 віддали. В 2021 році ОСОБА_13 поїхала до Республіки Польща та знов взяла кредит. Трохи пізніше сестра їй зізналася, що вона вже як 10 років вживає алкоголь, має алкогольну залежність. Свідок пояснила, що в серпні 2024 року, коли вона їздила до сестри у Республіку Польща, вона побачила, що сестра погано виглядає, випиває разом із співмешканцем, ніде не працює. Свідок пояснила, що не раз пропонувала ОСОБА_15 пройти курс лікування, на що та відмовлялась. Пропонувала приїхати в Україну і почати лікуватися, на що також чула від сестри відмовки. Коли вона їй повідомила, що вона може бути позбавлена батьківських прав, остання жаліла більше себе, плакала. Пояснила, що коли останній раз їхала до Республіки Польща в гості до ОСОБА_16 , вона запропонувала поїхати і ОСОБА_17 , однак дитина відмовилась. У 2022 році, коли почалася війна, вона їздила разом із ОСОБА_9 до матері у Республіку Польа. Між матір`ю і донькою відчувалося відчуження, вони не мали спільної розмови, здавалися зовсім чужими людьми. Останній раз відповідачка їх зустрічала в стані алкогольного сп`яніння. Великої радості в очах ОСОБА_18 при зустрічі із мамою вона не побачила. Свідок пояснила, що її похресниця ОСОБА_7 в 2023 році була в неї три місяці, перший місяць відповідачка дитині не телефонувала, обманювала, шо не може додзвонитись. Мати ніколи не передавала кошти, або подарунки, смаколики доньці. З ОСОБА_9 тему позбавлення матері батьківських прав не обговорювала, оскільки для ОСОБА_18 ця тема дуже болюча і вона починає плакати. Відповідачка перестала дбати про свою доньку приблизно з серпня 2019 року. В період часу, який відповідачка проживала разом із донькою у неї, їй не подобалось як відповідачка займалась вихованням своєї дитини. Вона не займалась вихованням, не працювала. Кошти на отримання передавав ОСОБА_14 для неї і для дитини майже кожного тижня. Вона обманювала колишнього чоловіка, що їй потрібно кошти для оренди квартири. Свідок пояснила, що комунальні послуги оплачувала вона. Вважає, що позбавлення ОСОБА_16 батьківських прав можливо підштовхне її до більш відповідальних вчинків і буде засобом який змінить поведінку відповідачки. Повертатися до України сестра на даний час не планує, оскільки має дуже великі борги перед банком.

Свідок ОСОБА_19 , яка є матір`ю ОСОБА_20 пояснила, що її онука ОСОБА_7 проживає в неї від дня свого ОСОБА_21 , вона прописана за цією адресою. Пізніше відповідачка забрала онуку і поїхала жити в м. Тернопіль. Свідок пояснила, що після того, як відповідачка розірвала шлюб з її сином ОСОБА_11 , вона разом із донькою поїхала в м. Тернопіль і забрали онуку проживати до себе. ОСОБА_22 тоді пішла вчитися до 2 класу. Таке рішення прийнято в результаті неналежного догляду матір`ю за своєю дитиною. ОСОБА_22 часто пропускала школу. ОСОБА_13 зловживала спиртними напоями, мала борги за кредитними договорами. За весь період, що ОСОБА_22 проживає разом із батьком, мати приїздила один раз, ходила до школи до вчительки. Як часто ОСОБА_22 спілкується із матір`ю їй невідомо. Часто запитує онуку, чи дзвонила до неї мама, на що остання відповідала що ні. Після останнього разу, коли онука була в гостях у мами в Республіці Польща, вона говорила, що більше до неї не поїде. Утриманням дитини займається тільки батько ОСОБА_14 , відповідачка ніколи коштів не передавала.

Висновком органу опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради №26000-вих-95097 від 02.07.2024, визнано доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зазначений висновок органу опіки і піклування є достатньо обґрунтованим, відповідає вимогам частини п`ятої статті 19 СК України.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Положенням частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини, частини сьомої та восьмоїстатті 7 СК Українипередбачено, що при вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дітей.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Законом України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (стаття 8).

Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Положеннями статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Положеннями частин першої та другої 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, та в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім враховані права батьків.

Частинами першою та другою статті 152 СК України передбачено, що право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом. Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов`язків щодо неї.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України однією з правових підстав для позбавлення батьківських прав є ухилення матері, батька від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2021 у справі № 459/3411/18 зазначив, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «С.С. проти Словенії» дійшов висновку, що оскільки розуміння потреб дитини було обмеженим, а також не існувало емоційного зв`язку між матір`ю та дитиною, позбавлення батьківських прав у такому випадку відповідало конвенційним гарантіям, оскільки інтерес дитини до забезпечення постійного догляду та емоційної стабільності перевищив інтерес матері у збереженні правових зв`язків з дитиною.

В справі «Суур проти Естонії» Європейський суд з прав людини також дійшов висновку про відповідність інтересам дитини позбавлення батька батьківських прав щодо неї в зв`язку з втратою контакту з дитиною, а примушування дитини до спілкування могло б бути контрпродуктивним.

На підставі досліджених судом доказів судом установлено, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов`язків з виховання своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, не цікавиться здоров`ям дитини, не займається її вихованням, не створює умов для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, не забезпечує дитину та не спілкується із нею, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України є правовою підставою для позбавлення відповідача батьківських прав. З урахуванням зазначених обставин, залишення за відповідачем батьківських прав жодним чином не сприятиме інтересам дитини.

Відповідач у судове засідання не з`явилася та не надала суду жодних доказів на спростування вимог позивача.

За вказаних обставин суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивача про позбавлення відповідача батьківських прав підлягають до задоволення шляхом позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно її неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з частиною третьої статті 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Проте, позивач не заявив вимоги про стягнення аліментів з відповідача на його користь.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність, суть якого полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Відтак, суд не вправі виходити за межі заявлених позивачем вимог, а позивач після ухвалення рішення у справі має право звернутись до суду з заявою про видачу судового наказу чи з позовною заявою про стягнення з відповідача аліментів, на його власний вибір, виходячи з розміру аліментів, які він бажає отримувати.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позову з відповідача в користь позивача слід стягнути 1073,60 грн понесеного судового збору.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 164, 180 181 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 89, 263, 264, 265, 273, 281-284, 288, 289, ст. 354, ст. 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з участю органу опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав задоволити.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 гривень.

Копію рішення направити сторонам у справі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: с.Мар`янівка, Тернопільський район Тернопільська область, РНОКПП НОМЕР_3 .

Третя особа: Орган опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, адреса місця знаходження: вул.Червоної Калини, 66, м.Львів, код ЄДРПОУ 42430417.

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич