Ухвала

від 19.11.2024 по справі 521/15376/24

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа №521/15376/24

Пр. № 2/521/6498/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Сегеда О.М.,

при секретарі Замниборщ А.С.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Одесі клопотання Державної казначейської служби України про виключення неналежного відповідача по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приморського районного суду міста Одеси, Держави України в особі Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Малиновський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про скасування арешту на майно

встановив:

У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду через систему «Електронний суд» з позовом до Приморського районного суду м. Одеси, Держави України в особі Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Малиновський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі Малиновський ВДВС у місті Одесі ПМУ МЮ (м. Одеса)), про скасування арешту на майно.

Ухвалою суду від 25 вересня 2024 року по справі було відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 19 листопада 2024 року задоволено клопотання Малиновського ВДВС у місті Одесі ПМУ МЮ (м. Одеса) про витребування доказів.

04 жовтня 2024 року до суду звернулась представник Державної казначейської служби України, діючої на підставі довіреності від 22 грудня 2022 року, із клопотанням про виключення неналежного відповідача Державної казначейської служби України по справі №521/15376/24, в обґрунтування якого зазначила, що відповідно до пункту 2 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215 (далі - Положення), Казначейство у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також дорученнями Кабінету Міністрів України і Міністра фінансів.

Згідно з Положенням Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку, зокрема, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку; здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.

Казначейство є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням та не несе відповідальності за дії органів державної влади.

Стверджувала, що Казначейство виступає від власного імені, самостійно відповідає за власними зобов`язаннями і є окремим учасником цивільних відносин відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦК України.

Зазначила, що з тексту позовної заяви встановлено, що єдиним доводом про те, що Казначейство має бути відповідачем по справі №521/15376/24 позивачка вказує: «Відповідачем у цій справі має бути Держава України в особі Державної казначейської служби України, оскільки стягнення штрафів з осіб на підставі постанов суду відбувається в інтересах держави на казначейські рахунки, відкриті в Державної казначейської служби України». При цьому позивачка звернулась з позовною заявою про скасування арешту на майно накладеного в рамках виконавчого провадження, а не з вимогою про стягнення штрафу.

Окрім того, Казначейство, яке за ініціативою позивачки залучено до справи як відповідач, згідно із своїми функціональними обов`язками не є учасником спірних відносин і не має фактичних даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, Казначейство вважає, що наявні підстави для виключення Казначейства з кола учасників справи як відповідача по справі №521/15376/24.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце слухання справи повідомлялися судом відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України.

Враховуючи, що сторони у судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та клопотання про виключення неналежного відповідача, суд вважає за необхідне відмовити в його задоволенні, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 3 ст. 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас, якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен заявити відповідне клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

Отже, враховуючи, що позивачем є особа, якій належить право вимоги, то вона в праві самостійно визначати коло відповідачів до яких пред`являє відповідні вимоги.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає клопотання Державної казначейської служби України про виключення неналежноговідповідачане підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 42, 48, 55 ЦПК України, суд

Ухвалив:

Клопотання Державної казначейської служби України про виключення неналежного відповідача по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приморського районного суду міста Одеси, Держави України в особі Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Малиновський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про скасування арешту на майно залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя: О.М. Сегеда