Рішення

від 21.11.2024 по справі 509/3612/23

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/3612/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Кириченко П.Л.

при секретарі Осадченко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с. Овідіополь, Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійні вимоги: приватний нотаріус Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Південного Міжрегіонального управління МЮ (м.Одеса) Чухрай Тетяна Юріївна, третя особа яка не заявляє самостійних вимог: Овідіопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Одеського району Одеської області Південного міжрегіонального управління МЮ (м.Одеси)

про визнання розірвання шлюбу фіктивним

про встановлення факту проживання однією сім`єю, без реєстрації шлюбу,

учасники цивільного провадження по справі:

позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

третя особа яка не заявляє самостійні вимоги: приватний нотаріус Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Південного Міжрегіонального управління МЮ (м.Одеса) Чухрай Тетяна Юріївна (далі по тексту приватний нотаріус Чухрай Т.Ю.)

третя особа яка не заявляє самостійних вимог: Овідіопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Одеського району Одеської області Південного міжрегіонального управління МЮ (м.Одеси) (далі по тексту Овідіопольський ВДРАЦС), суд,-

ВСТАНОВИВ:

30 червня 2023 року позивач звернувся до Овідіопольського райсуду Одеської області з вищевказаним позовом до відповідача, який проживає на території Одеського (кол. Овідіопольського) району Одеської області.

Позиція сторін.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що у 1985 року позивач та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 створили сім`ю, у 1986 року позивач усиновив відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 14 травня 1991 року позивач та ОСОБА_3 уклали шлюб. 21 лютого 1996 року позивач та померла шлюб розірвали, однак припинення шлюбних відносин носило формальний характер, позивач та померла спільно проживали, вели спільне господарство. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла. У зв`язку з тим, що розірвання шлюбу мало формальний характер, позивач просить визнати розірвання шлюбу між позивачем та ОСОБА_4 , яке мало місце 21 лютого 1996 року фіктивним та встановити факт проживання позивача та ОСОБА_4 з 11 вересня 1985 року по ІНФОРМАЦІЯ_3, по день смерті однією сім`єю без реєстрації шлюбу (а.с.2, 46).

Під час судового розгляду позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, до суду відзив в порядку ст.178 ЦПК України не направив.

Третя особа - Овідіопольський ВДРАЦС копію позову та матеріали до нього отримав належним чином та був повідомлений про час та місце слухання справи, до суду направили заяву в якої просять справу розглянути без їх участі (а.с.67,68).

Третя особа - приватний нотаріус копію позову та матеріали до нього отримав належним чином та був повідомлений про час та місце слухання справи (а.с.37-40,91).

Рух справи.

03 липня 2023 року відповідно до протоколу про авторозподіл на розгляд цивільної справи був визначений суддя Кириченко П.Л.

04 липня 2023 року Овідіопольським районним судом Одеської області було відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснювався в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 лютого 2024 року витребувано у державного нотаріуса Чорноморської міської державної нотаріальної контори Одеської області, належним чином посвідчену копію спадкової справи після смерті померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 квітня 2024 року витребувано у приватного нотаріуса Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Чухрай Т.Ю. спадкову справу після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши позицію сторін та дослідивши надані докази в сукупності суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст.263 ч.1 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст.13 ч.1 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Обставини, які встановлені судом.

14 травня 1991 року між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_4 був укладений шлюб (а.с.12).

09 січня 1996 року відповідно до розпорядження голови Овідіопольської РДА №17 було прийнято рішення щодо усиновлення ОСОБА_1 неповнолітнього ОСОБА_5

21 лютого 1996 року шлюб між сторонами був розірваний(а.с.13).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , змінила прізвище на ОСОБА_7 (а.с.50).

Позивач просить визнати розірвання шлюбу фіктивним, посилаючись на ст.108 СК України та ст.45 КпБС України на те, що позивач та померла проживали спільно, вели спільне господарство та не мали наміру припиняти шлюбні відносини.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 під час свого життя була працездатною особою, була працевлаштована, займалась сільським господарством та була головою СФГ «Майданюк і К», що свідчить про те, що позивач та померла особисто вели своє господарство.

Позивач надав суду докази в підтвердження проживання однією сім`єю, ведення спільного господарства та відомості щодо реєстрації позивача та померлого за однією адресою у вигляді довідок органів місцевого самоврядування від 12.05.2023 року. Зміст даної довідки свідчить про те, що померла та ОСОБА_1 проживали однією сім`єю, однак органи місцевого самоврядування не мають повноважень, щодо оцінки проживання як одна сім`я (а.с.16).

В підтвердження своїх доводів позивач надав письмові пояснення фізичних осіб ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , з яких видно, що позивач ОСОБА_1 та померла ОСОБА_3 проживали спільно, вели спільне господарство за однією адресою, однак з даних пояснень не видно мету спільного проживання, а тому суд не може взяти до уваги дані письмові пояснення як доказ проживання однією сім`єю (а.с18,19).

Відповідач ОСОБА_2 стверджує, що крім нього спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_3 не має. Повідомляє, що разом з померлою (спадкодавцем) за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований ОСОБА_1 , який є його батьком та сторонньою особою по відношенню до померлої ОСОБА_3 . Дані обставини свідчать про те, що відповідач ОСОБА_2 будучи сином позивача та померлої, вважає, що померла хоча і була зареєстрована за вищевказаною адресою разом з позивачем, однак не вела спільне господарство та спільно не проживала, як одна сім`я (а.с.21).

В ході судового розгляду зі слідчих підрозділів було вилучено кримінальне провадження № 12023162510000512 від 10.04.2023 року попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення, як умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню , дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, а саме ст.382 ч.3 КК України. Кримінальна справа перебувала у провадженні слідчого Відділу №2 Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області, з матеріалів справи вбачається, що заявником по справі є ОСОБА_1 , під час досудового розслідування позивач ОСОБА_1 не був допитаний в якості потерпілого або свідка. Подача заяви про вчинення кримінального правопорушення заявником, позивачем по справі, ОСОБА_1 в інтересах померлої ОСОБА_3 , не може свідчити про спільне проживання та (або) введення спільного господарства.

Крім того, з боку позивача ОСОБА_1 не були надані відповідно до ст.ст.77,78 ЦПК України належні та допустимі докази того, що у позивача та померлої не був намір припинити шлюбні відносини.

Крім того, позивач просить встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації з ОСОБА_3 в період з 11 вересня 1985 року по день її смерті. З позовних вимог позивача вбачається, що на час виникнення правовідносин між позивачем та померлою діяв Кодекс про шлюб та сім`ю України, який втратив чинність з 01 січня 2004 року. Відповідно до даного Закону не було передбачено встановлення даного факту, а тому дані вимоги в період з 11 вересня 1985 року по 01 січня 2004 року не містяться в законі.

Виходячи з вищевказаного суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 належним чином не зміг обґрунтувати, що він разом з померлою ОСОБА_3 з 11 вересня 1985 року по день смерті ОСОБА_3 , спільно проживали та вели спільне господарство та проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу та вони продовжували проживати однією сім`єю і не мали намір припиняти шлюбні відносини, а тому відповідно до ст.ст.13,263 ЦПК України в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Судові витрати.

При поданні позову позивач сплатив судовий збір у повному обсягу, суд прийшов до висновку, що позов є не обґрунтований, а тому відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.2-13,76-80,141,206,258,263-265, 266 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійні вимоги: приватний нотаріус Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Південного Міжрегіонального управління МЮ (м.Одеса) Чухрай Тетяна Юріївна, третя особа яка не заявляє самостійних вимог: Овідіопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Одеського району Одеської області Південного міжрегіонального управління МЮ (м.Одеси), про визнання розірвання шлюбу фіктивним, про встановлення факту проживання однією сім`єю, без реєстрації шлюбу - відмовити.

Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: Кириченко П.Л.