Ухвала
від 22.11.2024 по справі 680/725/24
НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 680/725/24

4-с/680/8/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2024 р. селище Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі судді Олійник А.О.,

з участю секретаря судового засідання Максимчука С.М.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого до суду звернувся його представник адвокат Соловей Олександр Васильович, заінтересовані особи: Дунаєвецький відділ державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_2 на дії/бездіяльність державного виконавця,

установив:

31 жовтня 2024 року заявник звернувся до суду із скаргою в якій просив визнати незаконною бездіяльність Дунаєвецького відділу державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області, яка полягає у незнятті арешту з усього майна ОСОБА_1 та зобов`язати Дунаєвецький відділ державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області відповідно до частини 1 статті 38 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції яка діяла на момент спірних правовідносин, зняти арешт з майна ОСОБА_1 , накладений постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Новоушицького районного управління юстиції. Також просить поновити строк на подання скарги, оскільки лист від 07 жовтня 2024 року, яким відмовлено у знятті арешту, отримано лише 17 жовтня 2024 року, а подана скарга через систему «Електронний суд» до суду 22 жовтня 2024 року, ухвалою суду від 24 жовтня 2024 року повернута скаржнику.

В обґрунтування скарги вказав, що 21 листопада 2008 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Новоушицького районного управління юстиції Реусом В.А. відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-380 від 21 листопада 2008 року, виданого Новоушицьким районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь Хмельницької регіональної філії акціонерного банку «Укоопспілка» 240 092 гривні 86 копійок заборгованості по сплаті за кредитом.

01 грудня 2008 року у виконавчому провадженні накладено арешт на майно боржника.

28 серпня 2009 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Підставою для винесення такої постанови слугувало те, що майно боржника, на яке зверталося стягнення не було реалізовано, а інше майно на яке можливо звернути стягнення у нього відсутнє.

Після повернення виконавчого документа стягувачу, останнім повторно виконавчий лист до виконання не звертався. ПАТ АБ «Укоопспілка» ліквідовано без правонаступника 27 вересня 2019 року.

22 квітня 2024 боржник звернувся до Новоушицького відділу державної виконавчої служби із заявою про зняття арешту, проте листом від 01 травня 2024 року було відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням, скаржник ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця.

Ухвалою Новоушицького районного суду від 07 червня 2024 року у справі № 680/308/24 скаргу задоволено частково та зобов`язано Новоушицький відділ державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області усунути порушення шляхом повторного розгляду заяви представника ОСОБА_1 адвоката Солов`я Олександра Васильовича щодо зняття арешту з майна, який накладений постановою державного виконавця вказаного відділу в межах виконавчого провадження № 10129751.

У зв`язку із ліквідацією Новоушицького відділу ДВС, зазначена вище ухвала була направлена правонаступнику - Дунаєвецькому відділу ДВС.

Листом Дунаєвецького відділу ДВС від 07 жовтня 2024 року у знятті арешту відмовлено.

Вважає, що такі дії Дунаєвецького відділу ДВС є незаконними, оскільки строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, задля виконання якого накладено арешт, закінчився і він не може бути пред`явленим до виконання. Наявність протягом тривалого часу не скасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

За таких обставин орган державної виконавчої служби мав би скасувати заходи примусового виконання у вигляді арешту майна боржника.

Скаржник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, останній подав заяву про розгляд скарги за його відсутності.

ОСОБА_2 подав до суду відзив в якому вказав, що заборгованість за виконавчим листом №2-380 від 21 листопада 2008 року, виданим Новоушицьким районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь Хмельницької регіональної філії АБ «Укоопспілка» у розмірі 240092 грн 86 коп., за договором про відступлення майнових прав перейшла у його користь. На даний час заборгованість відсутня. А тому вважає, що скарга підлягає задоволенню в повному обсязі.

Представник Дунаєвецького відділу державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином.

Дослідивши скаргута доданідо неїматеріали, суддійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ухвалою Новоушицького районного суду від 07 червня 2024 року у справі № 680/308/24 зобов`язано Новоушицький відділ державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції усунути порушення шляхом повторного розгляду заяви представника ОСОБА_1 адвоката Солов`я Олександра Васильовича щодо зняття арешту з майна, який накладений постановою державного виконавця вказаного відділу в межах виконавчого провадження № 10129751.

Даними листа Дунаєвецького відділу ДВС від 07 жовтня 2024 року №25.2-46/36319 підтверджується, що відділ ДВС повідомив, що зняти арешт з майна боржника ОСОБА_1 не можливо, оскільки борг за виконавчим листом не був сплачений боржником.

Також у зазначеному вище листі міститься посилання на те, що 21 листопада 2008 року відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-380 від 21 листопада 2008 року, виданого Новоушицьким районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь Хмельницької регіональної філії акціонерного банку «Укоопспілка» 240092 грн 86 коп. заборгованості по сплаті за кредитом.

21 листопада 2008 року здійснено опис майна боржника, а саме рухомого майна лінії по виробництву макаронних виробів, яка розташована в с. Куча, Новоушицького району.

26 листопада 2008 року здійснено опис майна боржника, а саме рухомого майна в кількості 32 одиниці меблі та комп`ютерної техніки.

01 грудня 2008 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

31 грудня 2008 року накладено арешт та проведено опис автомобіля «Opel Vectra».

16 січня 2009 року рішенням Новоушицького районного суду автомобіль «Opel Vectra» виключений з акта опису та арешту, у зв`язку із чим постановою від 30 березня 2009 року звільнено з-під арешту вказаний автомобіль.

02 лютого 2009 року рішенням Новоушицького районного суду частину описаного майна (побутову техніку) виключено з акта опису та арешту.

19 травня 2009 року описане майно боржника ОСОБА_1 передано на реалізацію.

19 серпня 2009 року винесено постанову про звільнення майна боржника з-під арешту, а саме лінії по виробництву макаронних виробів.

28 серпня 2009 року винесено постанову про звільнення майна боржника з-під арешту, а саме рухомого майна в кількості 32 одиниці (меблі та комп`ютерна техніка).

28 серпня 2009 року виконавчий документ повернутий стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки майно, яке підлягає опису та арешту, доходи у боржника не виявлено. У постанові зазначено, що ХРФ АБ «Укоопспілка» перераховано 3593,27 грн, від прийняття іншого майна на суму 48600 грн стягувач відмовився.

Повторно виконавчий лист на виконання до відділу не надходив.

На час розгляду скарги виконавче провадження №10129751 знищено в зв`язку із закінченням терміну його зберігання.

Інформацією з Реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджується наявність відомостей у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, зокрема арешт нерухомого майна ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , реєстраційний номер обтяження 8249458, зареєстрованого 01 грудня 2008 року реєстратором Хмельницької філії державного підприємства «Інформаційний центр» на підставі постанови відділу державної виконавчої служби Новоушицького районного управління юстиції про арешт майна боржника.

Даними відкритого Єдиного державного реєстру судових рішень, а також матеріалами справи №680/231/19 (провадження 6/680/10/19) підтверджується, що ухвалою Новоушицького районного суду від 15 жовтня 2019 року у задоволенні заяви ТОВ «Креді Фінанс Актив» про заміну сторони у виконавчому провадженні по виконанні рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області у справі №2-380 від 10 листопада 2006 року про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 238 362 грн 86 коп. на користь ПАТ «Акціонерний банк «Укоопспілка» відмовлено. Суд виходив із того, що з поданого до суду договору про відступлення прав вимоги від 03 червня 2019 року та Додатку №1 вбачається, що ТзОВ «Креді Фінанс Актив» передало ОСОБА_2 право вимоги про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

У досліджених судом матеріалах справи 680/231/19 наявні копія договору про відступлення права вимог від ПАТ «Акціонерний банк «Укоопспілка» до ТОВ «Креді Фінанс Актив» від 13 лютого 2019 року з витягом з Додатку № 1 до Договору, в якому міститься інформація щодо боржника ОСОБА_1 та заборгованості у розмірі 90773,49 грн та копія договору про відступлення прав вимоги від ТзОВ «Креді Фінанс Актив» до ОСОБА_2 від 03 червня 2019 року з Додатком №1 до Договору, в якому міститься інформація щодо боржника ОСОБА_1 та заборгованості у розмірі 90773,49 грн.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Частиною 1 статті 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

За приписами статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

На час вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №10129751 діяв Закон України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21 квітня 1999 року.

Положеннями пункту 2 частини першої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції яка діяла на момент виниклих правовідносин, передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені протягом року виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції яка діяла на момент виниклих правовідносин, у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що повернення виконавчого документа стягувачу на підставі статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час повернення виконавчого документу) не встановлювало прямого обов`язку державного виконавця знімати арешт з майна боржника, оскільки стягувач не позбавлений права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених законом.

Відтак, суд відхиляє доводи представника заявника щодо незаконності бездіяльності державного виконавця відділу ДВС Новоушицького районного управління юстиції, який при поверненні виконавчого документа стягувачу 28 серпня 2009 року не вирішив питання скасування арешту з майна боржника ОСОБА_1 .

Що стосується доводів скарги про незаконність дій Дунаєвецького відділу державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області у виді відмови у знятті арешту, слід зазначити, що у скарзі жодним чином не вказані, які власне порушення допустив орган ДВС, яким положенням закону вони суперечать та в чому їх протиправність.

Зокрема, положеннями частини четвертої, п`ятої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції, чинній на момент звернення заявника до суду із цією скаргою, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону. У всіх інших випадках арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Відтак, суд не встановив незаконності дій/бездіяльності Дунаєвецького відділу державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області у виді відмови у знятті арешту з майна боржника ОСОБА_1 , оскільки відсутні для цього підстави, визначені частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», а тому в цій частині скарги слід відмовити.

Однак, матеріали справи свідчать, що після повернення виконавчого листа стягувачу 28 серпня 2009 року останній повторно не пред`явив цей виконавчий документ на примусове виконання.

На данийчас строкпред`явлення вказаноговиконавчого листана примусовевиконання закінчився.Як повідомивстягував ОСОБА_2 судуу своїйзаяві боргза виконавчимлистом № 2-380 від 21 листопада 2008 року, виданим Новоушицьким районним судом у боржника відсутній. Однак згідно даних реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна арешт нерухомого майна боржника ОСОБА_1 в межах цього виконавчого провадження є чинним.

Верховний Суд у своїй постанові від 3 серпня 2022 року у справі №2-5422/11 зауважив, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Отже, зазначені норми визначають непорушність права власності та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Вказані приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності чи обмеження такого права не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин застосування й реалізації норм права. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Вказаною нормою саме на суд покладено виконання позитивних зобов`язань держави щодо вирішення спорів між учасниками правовідносин, які виникли стосовно права власності.

Суд повинен реалізовувати своє основне завдання справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на основі верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Отже, у даному випадку відмова у задоволенні скарги щодо зняття арешту, накладеного на все нерухоме майно ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №10129751, унеможливила б у подальшому здійснення належного захисту майнових прав заявника, оскільки чинне законодавство не регулює питання зняття обтяжень з майна боржника у випадку закінчення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання після повернення його стягувачу та відсутності відкритого виконавчого провадження щодо боржника.

При цьому, слід взяти до уваги, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження, а також претензій з боку стягувача є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Враховуючи вищезазначене, слід зобов`язати Дунаєвецький відділ державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області вчинити дії щодо зняття арешту з майна ОСОБА_1 , який накладений в межах виконавчого провадження №10129751.

Водночас, суд звертає увагу на те, що безпідставним є посилання у скарзі на те, що Дунаєвецький відділ державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області при скасуванні арешту має керуватись статтею 38 Закону України №606-XIV від 21 квітня 1999 року «Про виконавче провадження», оскільки зазначений закон втратив чинність 05.01.2017.

Стаття 449 ЦПК визначенні строки для звернення зі скаргою. Зокрема скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

В обґрунтування поважності пропуску строку для звернення зі скаргою, заявник зазначив, що лист від 07 жовтня 2024 року він отримав 17 жовтня 2024 року. 22 жовтня 2024 року через систему «Електронний суд» до суду було подано скаргу на дії державного виконавця, яку ухвалою від 24 жовтня 2024 року повернуто.

Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд вважає, що скаржник належним чином обґрунтував причини пропуску строку для звернення із скаргою, відтак цей строк необхідно поновити.

Керуючись ст.ст. 127, 260, 447-451 ЦПК України, суд

постановив:

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду із вказаною скаргою.

Скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого до суду звернувся його представник адвокат Соловей Олександр Васильович, заінтересовані особи: Дунаєвецький відділ державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_2 на дії/бездіяльність державного виконавця задовольнити частково.

Зобов`язати Дунаєвецький відділ державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який був накладений у виконавчому провадженні №10129715 згідно з постановою державного виконавця відділу ДВС Новоушицького районного управління юстиції від 01 грудня 2008 року.

В іншій частині скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання до Хмельницького апеляційного суду.

Суддя: А. О. Олійник

СудНовоушицький районний суд Хмельницької області
Дата ухвалення рішення22.11.2024
Оприлюднено25.11.2024
Номер документу123218584
СудочинствоЦивільне
КатегоріяІнші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)

Судовий реєстр по справі —680/725/24

Ухвала від 22.11.2024

Цивільне

Новоушицький районний суд Хмельницької області

Олійник А. О.

Ухвала від 06.11.2024

Цивільне

Новоушицький районний суд Хмельницької області

Олійник А. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні