Справа № 182/7686/21
Провадження № 2/0182/1770/2024
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
14.11.2024 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Рунчевої О.В., секретаря Паламарчук П.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Нікопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини, -
В С Т А Н О В И В:
10.11.2021 року ОСОБА_3 звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про виключення запису про особу, як батька дитини, з актового запису про народження.
Свої вимоги мотивував тим, що з 2000 року він перебував у фактичних шлюбних відносинах з відповідачкою. 26 серпня 2006 року між ними був зареєстрований шлюб, який розірвано рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09.09.2021 року.
В даному шлюбі у сторін народились діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивач стверджує, що відповідачка зраджувала його та народила сина від іншого чоловіка, а батьком в свідоцтві про народження вказала ОСОБА_3 . Позивач мав роз`їзний характер роботи, часто був відсутній вдома. Згодом йому стало відомо, що відповідачка народила старших доньок поза термінами, у які б мали народитись діти за підрахунками їх зустрічей, а тому ОСОБА_3 має сумніви, що він є батьком цих дітей. Крім того, він не бачить схожості дівчаток ані на нього, ані на членів його родини.
Відповідачка відмовилась звертатись до суду з позовом про виключення відомостей про нього, як батька, з актового запису про народження дітей, тому звертатись до суду з даним позовом змушений позивач. Просить суд виключити відомості про нього, як про батька, з актового запису про народження дітей ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , призначити судово-генетичну експертизу та стягнути з відповідачки на його користь судові витрати.
13.12.2021 року ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
22.02.2022 року ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області призначено по справі судово-генетичну експертизу та зупинено провадження по справі.
30.06.2022 року ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області поновлено провадження по справі у зв`язку з надходженням до суду висновку експерта КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради.
13.05.2024 року ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області було замінено первісного позивача ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , на його правонаступника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка є спадкоємицею померлого за заповітом.
13.05.2024 року ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.
Сторони в судове засідання не з`явились, про дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
14.11.2024 року до канцелярії суду від представника позивача ОСОБА_9 надійшла заява про розгляд справи без її участі та без участі позивачки, на задоволенні позову наполягають (а.с.161).
30.10.2024 року на адресу суду від відповідачки ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без її участі. Крім того, 14.01.2022 року на адресу суду вона направила відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги визнає частково, посилаючись на наступні обставини. Відповідачка підтверджує, що дійсно перебувала в шлюбі з ОСОБА_3 . Від даного чоловіка вона народила доньок - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюбні стосунки були припинені в листопаді 2015 року, але офіційно шлюб розірваний за рішенням суду лише 09.09.2021 року. Вже після припинення шлюбних стосунків з позивачем, від іншого чоловіка вона народила сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , але, оскільки на момент його народження шлюб між сторонами не був розірваний, то в свідоцтві про народження дитини батьком зазначений ОСОБА_3 . Відповідачка визнає, що малолітній ОСОБА_8 не є сином ОСОБА_3 . Експертизу просила не призначати з метою уникнення стресів, які може завдати експертиза її дітям, та оскільки в неї немає коштів на її проведення. Щодо генетичної експертизи відносно її сина ОСОБА_8 , відповідач вважає її проведення недоцільним, оскільки вона визнає, що ОСОБА_3 не є батьком її сина. Але не заперечувала проти проведення генетичної експертизи, якщо позивач оплатить її за власний рахунок. В частині стягнення з неї судових витрат просила відмовити позивачу, оскільки вважає вартість адвокатських послуг дуже завищеною. Крім того, зазначає що на її утримання перебуває троє дітей.
20.01.2022 року відповідач доповнила свій відзив на позовну заяву, та просила стягнути з позивача на її користь витрати на професійну правничу допомогу, наданою їй адвокатом Клєц Тетяною Сергіївною, в сумі 14 500 грн.
25.01.2022 року від представника ОСОБА_9 на адресу суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої просила залишити відзив відповідача без розгляду, з причин неподання його у встановлений законом строк без поважних причин, на задоволенні позовних вимог наполягає в повному обсязі.
20.08.2024 року на адресу суду в.о. начальника Нікопольського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Юлія Шпилька направила до суду повідомлення, що їх представник в судове засідання не прибуде (а.с. 158).
Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутності сторін, що відповідає положенням ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
На підставі ч.1 ст. 4 ЦПК України , кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників, їхніх представників.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Як встановлено судом, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з 2000 року перебували у фактичних шлюбних стосунках, а 26.08.2006 року зареєстрували шлюб офіційно, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Нікополю Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області (а.с.6). Даний шлюб розірвано 09.09.2021 року на підставі рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, яке набуло чинності 11.10.2021 року (а.с.7-8). В період даного шлюбу у відповідачки народились діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 18.11.2008 року (а.с.9), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 31.05.2011 року (а.с.10) та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим 03.08.2021 року (а.с.11). В актових записах про народження всіх трьох дітей батьком зазначений ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим 21.12.2022 року Нікопольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (а.с.92). Після його смерті спадкоємицею за заповітом є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.122-123), яка ухвалою суду від 13.05.2024 року залучена до участі у справі в якості належного позивача, як правонаступник померлого.
Відповідно до ст. 136 Сімейного Кодексу України (далі - СК України), особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.
У ч. 6 ст. 136 СК України зазначено, що до вимоги чоловіка про виключення запису про нього, як батька, з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № З «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», особа, яка записана батьком дитини, має право оспорювати своє батьківство, пред`являти позов про виключення запису про нього, як батька з актового про народження дитини. Відповідно до цієї ж постанови, при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів предметом доказування у справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд ухвалює рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
Згідно до п. п. 20 п. 1 Розділу III Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
У відповідності до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011року № 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року №55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.
Відповідно до п.2.16.4.Розділу II Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
Відповідно до п.2.18 Правил зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації за місцем зберігання відповідного актового запису цивільного стану, крім випадків, встановлених у п.2.28 цього розділу.
Отже, підставою для внесення до актових записів цивільного стану, зокрема, є рішення суду, що набрало законної сили.
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № З «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них.
Згідно з ч. 2 ст. 136 СК України, у разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.
Як вбачається з Висновку експерта КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР Гребенникової Г.О. за № 435 від 18.05.2022 року, що міститься в матеріалах справи, молекулярно-генетичним аналізом встановлено:
-вірогідність того, що ОСОБА_3 дійсно є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв`язків, за результатами експертизи складає не менше 99, 99999%;
-вірогідність того, що ОСОБА_3 дійсно є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і ц е не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв`язків, за результатами експертизи складає не менше 99, 99999%;
-у дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серед дослідження локусів виявлені алелі, які не виявляються у припустимого батька, тобто отримані від іншого чоловіка. Таким чином встановлено, що громадянин ОСОБА_3 не може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_6 . (а.с.73-76).
Враховуючи викладене вище, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню лише в частині виключення відомостей про батьківство в актовому записі № 493 від 03.08.2021 року про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Оскільки, з висновку експерта молекулярно - генетичної експертизи № 435 від 18.05.2022 року вбачається, що вірогідність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_3 відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 складає не менш ніж 99,99999 %, відтак у суду відсутні підстави вважати, що ОСОБА_3 не є біологічним батьком дітей ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а тому і відсутні підстави для виключення відомостей про нього як батька з актових записів про народження. За вказаних обставин суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині.
Вирішуючи питання щодо стягнення на користь позивача судових витрат по справі суд приходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За умовами частин 1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Витрати на правову допомогу - це витрати сторін та третіх осіб, які вони несуть у зв`язку із оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця у галузі права, котрі беруть участь у справі.
Правова допомога в цивільному судочинстві включає в себе юридичні консультації, участь у позасудовому врегулюванні спору, участь у переговорах, підготовка проектів юридичних документів (заяв, пояснень, клопотань, скарг), представництво в суді та інші фактичні та юридичні дії, яка вчиняє особа, яка надає правову допомогу.
Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною і особою, яка надає правову допомогу.
Згідно із статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може ,за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вище зазначена правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 17.10.2018 року по справі за № 301/1894/17. Аналогічні правові висновки були зроблені у постанові Верховного Суду № 826/1216/16 від 27 червня 2018 року.
Так, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача ОСОБА_9 було надано договір про надання правової допомоги №75 від 09.11.2021 року (а.с.13) та ордер (а.с.13 зворот). У відповідності до п.п. 3.1.,3.2.,3.3. даного Договору, вартість послуг склала 10 000 грн., надані послуги сплачуються у національній валюті України шляхом банківського переказу на поточний рахунок Постачальника, оплата за договором відбувається в наступному порядку: 100% суми договору протягом 10 календарних днів з дати підписання даного договору. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні акт прийому-передачі з описом виконаних робіт та їх вартістю та докази, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо). Оскільки відсутні належні, достатні та достовірні докази щодо підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, відтак у задоволенні заяви про їх стягнення необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 2,4, 12, 13, 81, 82, 133,137, 141, 206, 263, 264, 265, 279 ЦПК України і на підставі ст.ст. 136 Сімейного Кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Нікопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини - задовольнити частково.
Виключити відомості про батьківство громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з актового запису №493 від 03.08.2021 року, внесені Нікопольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В іншому відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: О. В. Рунчева
Суд | Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 14.11.2024 |
Оприлюднено | 26.11.2024 |
Номер документу | 123219900 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про встановлення батьківства або материнства |
Цивільне
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Рунчева О. В.
Цивільне
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Рунчева О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні