Рішення

від 30.09.2024 по справі 351/3003/23

СНЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 351/3003/23

Номер провадження №2/351/261/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Посохова І.С.,

за участю секретаря судового засідання Боднарук О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Снятині в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Тіцької Олесі Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Заболотівської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Тіцька Олеся Миколаївна звернулася до Снятинського районного суду Івано-Франківської області в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 із позовною заявою до Заболотівської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача ОСОБА_3 зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачів ОСОБА_4 . Після його смерті залишилось спадкове майно земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно з державним актом серії ІІІ-ІФ № 025104, розташована на території Ганьківської сільської ради. Спадкоємцем за законом після смерті батька стали позивачі. 28.03.2023 позивачі звернулися до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька, але отримали відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з тим, що державний акт на вказану земельну ділянку виданий на ім`я померлого ОСОБА_4 після його смерті.

У своїйпозовній заявіпредставник позивачапросила судвизнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 правовласності впорядку спадкуванняза закономза кожнимз нихна 1/2частку земельноїділянки дляведення товарногосільськогосподарського виробництваплощею 0,5801га,яка розташованана територіїЗаболотівської селищноїради замежами населеногопункту с.Ганьківці Коломийськогорайону Івано-Франківськоїобласті,яка належалаза життя ОСОБА_4 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на підставіДержавного актуна правоприватної власностіна землюІІІ-ІФ№ 025104, виданого22лютого 2001року тазареєстрованого вКнизі записівдержавних актівза №604, кадастровий номер 2625281200:06:001:0474.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, представник позивачів ОСОБА_3 подала до суду заяву, в якій просила справу розглядати без їх участі, позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача Заболотівської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області Гуменюк Т. в судове засідання не з`явилася, подала до суду письмову заяву, в якій позов визнала повністю, просила розглянути справу без її участі.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 04 квітня 1992 року Ганьківською сільською Радою Снятинського району, ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено відповідний актовий запис № 12. Матір`ю дитини записана ОСОБА_5 , а батьком ОСОБА_4 .

Згідно з копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого повторно 14 серпня 2019 року Снятинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 12липня 2019 року зареєстрували шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 15. Прізвище чоловіка після реєстрації шлюбу ОСОБА_7 ,прізвище дружини ОСОБА_7 .

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 30 липня 1994 року Ганьківською сільською Радою, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що зроблено відповідний актовий запис № 21. Матір`ю дитини записана ОСОБА_5 , а батьком ОСОБА_4 .

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 06 червня 2000 року Харківським міським відділом реєстрації актів громадянського стану, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 1941.

Згідно з копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.03.2023, спадкоємцями майна ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 є в рівних частинах його неповнолітні діти: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що проживають в с. Ганьківці Снятинського району Івано-Франківської області. Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з 383 шт. простих іменних акцій ВАТ «Київелектромонтаж», місценаходженням м. Київ, вул. Саксаганського, № 67, на загальну суму 95,75 грн., належних померлому на підставі виписки № 125 з реєстру власників іменних цінних паперів про стан особового рахунку від 23 січня 2003 року, виданої ЗАТ «Адрем», місцезнаходженням м. Київ, з подальшим одержанням дивідендів.

Згідно з копією довідки № 291/02-14 від 28 березня 2023 року, виданої державним нотаріусом Першої Снятинської державної нотаріальної контори Білоконь К.С., після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживав в с. Ганьківці Снятинского району Івано-Франківської області, спадкоємцями за законом на все майно є діти померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителі с. Ганьківці Коломийського району Івано-Франківської області. Дружина померлого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , жителька с. Ганьківці Коломийського району Івано-Франківської області, відмовилась від прийняття спадщини за законом заявою № 124 від 14 березня 2003 року. Заяв від інших спадкоємців немає.

Відповідно до копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 292/02-31 від 28 березня 2023 року, державним нотаріусом Першої Снятинської державної нотаріальної контори Білоконь К.С. відмовлено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителям с. Ганьківці Коломийського району Івано-Франківської області, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,58 га, що розташована на території Ганьківської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області, оскільки державний акт на вказану земельну ділянку виданий на ім`я померлого ОСОБА_4 після його смерті.

З копії довідки про право власності, що видається у зв`язку з оформленням спадщини № 284 від 15.05.2023, виданої Заболотівською селищною радою Коломийського району Івано-Франківської області, вбачається, згідно з записом в погосподарській книзі за № 2 за гр. ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Ганьківці рахується: земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,58 га на підставі Державного акта на право приватної власності на землю ІІІ-ІФ № 025104. В господарстві по АДРЕСА_1 проживали і були зареєстровані на день смерті: ОСОБА_4 , 1969 р.н. (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ), теща ОСОБА_9 , 1935 р.н., дружина ОСОБА_10 , 1970 р.н., дочка ОСОБА_1 , 1992 р.н., син ОСОБА_2 , 1994 р.н. З дня смерті ОСОБА_4 в управляння спадковим майном вступили дочка ОСОБА_1 та син ОСОБА_2 , які проживали в будинку. Заповіт від імені ОСОБА_4 у виконкомі Ганьківської сільської ради не посвідчувався.

З копії Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ІФ № 025104, виданого 22.02.2001, вбачається, що ОСОБА_4 належить на праві приватної власності земельна ділянка № НОМЕР_5 площею 0,58 га, що розташована на території Ганьківської сільської ради. Землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 604.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер витягу НВ-2612116662021, дата формування 26.07.2021, земельна ділянка кадастровий номер 2625281200:06:001:0474, місце розташування Івано-Франківська область, Снятинський район, Заболотівська селищна рада ОТГ, за межами населеного пункту с. Ганьківці, цільове призначення: 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площа 0,5801 га, на праві приватної власності належить ОСОБА_4 .

Згідно з копією Державного акту на право колективної власності на землю Серія ІФ, виданого 11.10.1998 спілці селян «Покуття», вказаному власнику землі передається у колективну власність 825,2 гектарів землі в межах згідно з планом. Землю передано у колективну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення Ганьківської сільської Ради народних депутатів від 16 червня 1998 року. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 1. До даного акту додано Додаток № 1 - список громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства.

Згідно з копією списку громадян, що мають право на приватизацію по спілці селян «Покуття» під номером 604 зазначено ОСОБА_4 .

Отже,з дослідженихв судовомузасіданні фактичнихобставин справисудом встановлено,що спірміж сторонамивиник зприводу захиступозивачами свогоправа власностів порядкуспадкування зазаконом наземельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,яка належалана правівласності їхбатьку намомент смерті,а правовстановлюючийдокумент нанеї буввиданий післяйого смерті.Вказані правовідносинирегулюються нормамиКонституції України,Цивільного кодексуУкраїни та Цивільного кодексу Української РСР.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не може бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі (п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»). Тому спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за одержанням свідоцтва в будь-який час після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Неодержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину не позбавляє його права на спадкування.

Відповідно до п. 23Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Водночас, згідно з наведеною Постановою при розгляді справ даної категорії слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи, наявність в матеріалах спадкової справи повідомлення нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

За змістом Прикінцевих та перехідних положеньЦК України 2004 рокувідносини спадкування регулюються нормами цьогоКодексу, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 01 січня 2004 року) або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, до таких спадкових відносин застосовуються нормиЦК Української РСР 1963 року(далі - ЦК УРСР).

Отже, спірні правовідносини регулюютьсяЦК УРСР 1963 року, який був чинним на день смерті ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Тлумаченнярозділу 7 «Спадкове право» ЦК УРСР(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) свідчить, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно дост. 524 ЦК УРСРспадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Згіднозі ст. 534 ЦК УРСРкожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або його частину одній або кільком особам, а також державіабо окремим організаціям. Частина майна, що залишилася незаповіданою, розподіляється між спадкоємцями за законом в порядку черговості (ст. 537 ЦК УРСР).

Згіднозі ст. 548 ЦК УРСРдля придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту її відкриття.

Відповідно до ст. 549 ЦК УРСРвизнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління і володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців із дня відкриття спадщини.

Аналогічні норми передбачені і уЦивільному кодексі України.

Так,статтею 1216 ЦК Українипередбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно дост.1218ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки.

За змістом наведених норм до спадкоємців переходять лише ті права та обов`язки (спадщина) спадкодавця, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

З наведенихматеріалів справисудом встановлено,що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є єдинимиспадкоємцями зазаконом післясмерті їхньогобатька ОСОБА_4 ,зокрема наспірну земельнуділянку.Спадщину позивачіприйняли відповіднодо вимогзакону.Однак черезте,що державнийакт наспірну земельнуділянку виданийна ім`япомерлого ОСОБА_4 після йогосмерті,то позивачамнотаріусом буловідмовлено увидачі свідоцтвапро правона спадщинуза закономна цюземельну ділянку, а тому позивачі не оформили у встановленому законом порядку своїх спадкових прав та позбавлені можливості захистити своє право власності у позасудовому порядку.

Проте, суд вважає, що право позивачів, у зв`язку з тим, що останні вчинили усі передбачені законом дії для прийняття спадщини, підлягає захисту, а тому позивачі мають право на звернення до суду з позовом про визнання за ними права власності на майно в порядку спадкування.

З наданих суду документів вбачається, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ІФ № 025104, виданого 22.02.2001, померлому ОСОБА_4 на момент його смерті належала на праві приватної власності земельна ділянка № НОМЕР_5 площею 0,58 га, що розташована на території Ганьківської сільської ради. Землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 604. Однак за життя ОСОБА_4 не отримав Державного акту на право приватної власності на землю, а зазначений правовстановлюючий документ був виданий вже після його смерті.

Отже,предметом спорув ційсправі єземельна ділянкарозміром 0,58га,розташована натериторії Ганьківської сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області, яка відповідно до державного акту належала батькові позивачів та яку бажають успадкувати позивачі.

Підстави та процедура набуття права власності на земельну ділянку на час відкриття спадщини регулювалисяЗемельним кодексом України 1990 року.

Відповідно до положеньст.17ЗК України1990року (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) передача земельних ділянок у приватну власність провадиться Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки.

Згідно з частинами 3 і 4ст. 17 цього Кодексугромадяни, заінтересовані у передачі їм у власність земельних ділянок із земель запасу, подають заяву про це до відповідної ради за місцем розташування земельної ділянки, яка розглядає заяву і у разі згоди передати земельну ділянку у власність громадянину замовляє землевпорядній організації розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки погоджується з сільською (селищною) Радою народних депутатів, з районними (міськими) землевпорядним, природоохоронним і санітарним органами, органом архітектури і подається до районної (міської) Ради народних депутатів для прийняття рішення про передачу громадянину земельної ділянки у власність.

Відповідно до ч. 7ст. 17 цього КодексуРади народних депутатів розглядають у місячний строк зазначені заяви і матеріали та приймають відповідні рішення.

Відповідно дост. 22 цього Кодексуправо власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після встановлення меж ділянки в натурі та одержання документа, що посвідчує право власності чи право користування.

Відповідно дост. 23 цього Кодексуправо власності чи право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються сільськими, селищними, міськими, районними радами.

З огляду на викладене, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності відповідних юридичних фактів у їх сукупності, зокрема, ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Отримання земельних ділянок у власність на пай в колективних сільськогосподарських підприємствах має свої особливості.

Паювання сільськогосподарських земель започаткованоУказом Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», згідно з яким паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена КСП без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Процедура паювання згідно з цимУказомпередбачала низку послідовних етапів, зокрема: виготовлення Державного акта на право колективної власності на землю та складання списку членів колективного сільськогосподарського підприємства, які мають право на земельну частку (пай); грошову оцінку угідь, що знаходяться у колективній власності згідно з методикою КМ України; визначення вартості та розміру земельної частки (паю) кожного члена, який визначається в умовних кадастрових одиницях комісією КСП, затвердження районною державною адміністрацією визначених комісією КСП розміру земельної частки (паю); видача громадянам районною державною адміністрацією сертифікату на право на земельну частку (пай) та його реєстрація.

І лише після виконання сукупності наведених умов та отримання сертифіката на право на земельну частку (пай) та його реєстрації громадянин має право на виділення йому на пай земельної ділянки в натурі з дотримання положеньЗемельного кодексу України.

Згідно з пунктом 2 Указу, право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, у тому числіпенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства,кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

За змістом статей22, 23 Земельного кодексу України(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов:перебування в членах КСП на час паювання; включеннядо списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акта.

Член кооперативного сільськогосподарського підприємства, включений досписку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормамиЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Відповіднодо пунктів 23, 24постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» № 7 від 16.04.2004 року(із змінами та доповненнями, внесеними згідно зпостановою Пленуму Верховного Суду України від 19.03.2010 року № 2), згідно зі статтею25 ЗК України, при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю) за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, кожна з цих осіб має гарантоване право одержати безоплатно свою земельну частку (пай), виділену на місцевості. Член КСП, включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває право на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту.

Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.08.2008 року судам роз`яснено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчуєтаке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай) або помилково не був включений(безпідставно виключений)до списку, доданого до державного актапро колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносинЗемельного кодексу України,Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».

Тобто право на земельну частку (пай), на який особа мала право за життя, але не встигла оформити, виникає лише у тому разі, коли померла особа була включена до державного акту на право колективної власності на землю.

Під час вирішення спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносинЗемельного кодексу України1990 року, Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»та відповідні нормиЦК України.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як спадкоємеці померлого ОСОБА_4 , мають право на спадкування за законом спадкового майна, яке залишилось після смерті останнього, зокрема на спірну земельну ділянку, оскільки позивачі прийняли спадщину та не відмовлялися від її прийняття. Таким чином, спірна земельна ділянка може бути успадкована позивачами за умови наявності у спадкодавця права власності на неї.

Право власності спадкодавця ОСОБА_4 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва підтверджено копією Державного акту на право колективної власності на землю, виданого 11.10.1998 спілці селян «Покуття», та доданим до Акту списком громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, який є основним документом, що посвідчує таке право.

За таких обставин суд вважає, що право власностіна спірнуземельну ділянкувиникло у ОСОБА_4 за йогожиття,підтверджено належнимита допустимимидоказами,а томумає перейтидо спадкоємців ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівнихчастках,за загальнимиправилами спадкуваннязі збереженнямїї цільовогопризначення.

Ураховуючи викладене вище, приймаючи до уваги у сукупності письмові докази по справі, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимогипро визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права власності на майно в порядку спадкування за законом.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що даний спір виник виключно внаслідок дій позивачів, якими судових витрат до відшкодування заявлено не було. Отже, стягнення судових витрат з відповідача на користь позивачів в даному випадку буде несправедливим.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов адвоката Тіцької Олесі Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Заболотівської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , право власностів порядкуспадкування зазаконом на1/2частку земельноїділянки дляведення товарногосільськогосподарського виробництваплощею 0,5801га,кадастровий номер2625281200:06:001:0474,яка розташованана територіїЗаболотівської селищноїради замежами населеногопункту с.Ганьківці Коломийськогорайону Івано-Франківськоїобласті,яка залишиласьпісля смертіїї батька ОСОБА_4 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ум.Харків таналежала йомуза життяна підставіДержавного актуна правоприватної власностіна землюІІІ-ІФ№ 025104, виданого 22 лютого 2001 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів за № 604.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ,право власностів порядкуспадкування зазаконом на1/2частку земельноїділянки дляведення товарногосільськогосподарського виробництваплощею 0,5801га,кадастровий номер2625281200:06:001:0474,яка розташованана територіїЗаболотівської селищноїради замежами населеногопункту с.Ганьківці Коломийськогорайону Івано-Франківськоїобласті,яка залишиласьпісля смертійого батька ОСОБА_4 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ум.Харків таналежала йомуза життяна підставіДержавного актуна правоприватної власностіна землюІІІ-ІФ№ 025104, виданого 22 лютого 2001 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів за № 604.

Рішення може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони:

- позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ;

- позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ;

-відповідач: Заболотівська селищна рада Коломийського району Івано-Франківської області, місцезнаходження: 78315, Івано-Франківська область, Коломийський район, смт. Заболотів, пл. С. Бандери, буд. 3, код ЄДРПОУ 04355355.

Суддя Іван ПОСОХОВ